Рішення № 95037405, 22.02.2021, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/10/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 лютого 2021 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Берелет В.В.

секретаря Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Кринички в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін позовну заяву акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору від 05 вересня 2019 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії. Банк виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому договором. Відповідач належним чином не виконував передбачені договором зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 172965,66 грн., яка складається з: 130106,24 грн. заборгованість за кредитом, 42156,44 грн - заборгованість за відсотками, 702,98 грн. - пеня. Тому, посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №CL-217960 від 05 вересня 2019 року в розмірі 172965.66 грн та судові витрати на правничу допомогу у розмірі 22485,53 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 26 січня 2021 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення осіб, у якій роз`яснено відповідачу, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу про відкриття спрощеного провадження від 26 січня 2021 року та копію позовної заяви з додатками відповідачу було направлено за адресою місця реєстрації. Причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Станом на 22 лютого 2021 року відзив на позов від відповідач до суду не надійшов.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Судом встановлено, що між АТ «Кредобанк» та відповідачем 05 вересня 2019 року було укладено кредитний договір №CL-217960.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно розрахунку позивача, судом встановлено, відповідачка зобов`язання за вказаним вище кредитним договором у встановлений строк належним чином не виконала, внаслідок чого, утворилася заборгованість, яка складається з наступного: 130106,24 грн. заборгованість за кредитом, 42156,44 грн - заборгованість за відсотками, 702,98 грн. - пеня.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження цих обставин суду надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, а саме квитанцію, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, тому витрати підлягають задоволенню.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають також стягненню на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст.10, 11, 15, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства «Кредобанк» ( НОМЕР_2 в АТ «Кредобанк», МФО 325365) заборгованість за договором №CL-217960 від 05 вересня 2019 року, яка складається з заборгованості за: кредитом - 130106,24 грн., відсотками - 42156,44 грн, пеня - 702,98 грн., всього 172965 грн ( сто сімдесят дві тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) грн. 66 коп., 2594,48 грн. судового збору, 22485 ( двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять) грн. 53 коп. витрати на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. В. Берелет

р