Рішення № 95035685, 22.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12563/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення при перерахунку з 13.12.2019 року пенсії за вислугу років позивача з 90% на 60% від заробітної плати та обмеження її граничного розміру, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 13.12.2019 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум (відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2016 року по справі №520/7693/16-а) від заробітної плати у розмірі 30330,72 грн. без обмежень граничного розміру згідно із довідкою від 05.03.2020 року №526, виданою прокуратурою Одеської області.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що під час проведення перерахунку пенсії позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно обмежено розмір виплачуваної пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а саме 17120 грн. та зменшено відсотковий розмір з 90% на 60%. Позивач також зазначає, що її право на пенсію у розмірі 90% від середнього заробітку без обмеження граничного розміру встановлено на підставі постанови Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2016 року у справі №520/7693/16-а.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року по справі №420/2604/20 зобов`язано здійснити перерахунок пенсії з 13.12.2019 року виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області №526 від 05.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 року по справі №420/2604/20 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 по справі № 420/2604/20 - змінено, виключено з його мотивувальної частини обґрунтування - «зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Одеської області №526 від 05.03.2020 року, починаючи з 01.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно з довідкою прокуратури Одеської області № 526 від 05.03.2020, починаючи з 13.12.2019, з урахуванням раніше проведених виплат». На виконання вищезазначеного судового рішення з 13.12.2019 року пенсію перераховано за довідкою про заробітну плату (грошового забезпечення) від 05.03.2020 року №526, виданою прокуратурою Одеської області, виходячи з розміру 60% від середньомісячного заробітку 30330,72 грн., та її розмір становив 18198,43 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.07.2020 року збільшено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1638 грн. до 1712 грн., таким чином з 01.07.2020 року розмір пенсії позивачки не може перевищувати 17120 грн. у зв`язку із чим пенсійну виплату встановлено в розмірі 17120 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 отримує пенсію на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2016 року у справі №520/7693/16-а визнано неправомірними дії Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90 % від суми місячного заробітку відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 02.07.2015 року; визнано протиправним та скасовано рішення Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси №803324 від 15.06.2016 року про відмову у призначенні (переведенні) пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ; зобов`язано Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 02.07.2015 року в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки №526 виданої прокуратурою Одеської області у 2016 році, починаючи з 01 червня 2016 року (аркуші справи 17-25).

Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року у справі №420/2604/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951060858371 від 11.03.2020 року «Про відмову у перерахунку пенсії»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Одеської області №526 від 05.03.2020 року, починаючи з 01.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №420/2604/20 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 по справі № 420/2604/20 - змінено, виключено з його мотивувальної частини обґрунтування - «зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Одеської області №526 від 05.03.2020 року, починаючи з 01.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат»; викладено резолютивну частину судового рішення в такій редакції: Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951060858371 від 11.03.2020 року «Про відмову у перерахунку пенсії» та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951060858371 від 11.03.2020 року «Про відмову у перерахунку пенсії». Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно з довідкою прокуратури Одеської області № 526 від 05.03.2020, починаючи з 13.12.2019, з урахуванням раніше проведених виплат (аркуші справи 27-36).

28 вересня 2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області із заявою щодо виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №420/2604/20 (аркуші справи 37-38).

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №9447-9269/Є-02/8-1500/20 від 12.10.2020 року повідомило позивача, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 року по справі №420/2604/20 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років згідно довідки про заробітну плату (грошового забезпечення) від 05.03.2020 року №526, з урахуванням раніше проведених виплат з 13.12.2019. Розмір пенсії в сумі 17120 грн. нараховано на листопад поточного року. Суму доплати 69332,95 грн. за період з 13.12.2019 року по 31.10.2020 року включено до реєстру судових рішень. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 121 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства винні особи несуть відповідальність згідно із законом. Бюджет Пенсійного фонду України за 2020 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №22. Звернуто увагу позивача, що після прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом від 22.07.2020 року у справі №640/5248/19 бюджетні призначення Пенсійному фонду України на поточний рік не переглянуті. Таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (аркуш справи 39).

Крім того, ОСОБА_1 звернулася до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із запитом щодо надання інформації щодо законності підстав для зменшення її розміру пенсії, а саме відсоткового розміру з 90% на 60% від середнього заробітку із застосуванням обмеження пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів (аркуші справи 45-46).

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №10167-10222/Є-02/8-1500/20 від 28.10.2020 року повідомило позивача, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 року по справі №420/2604/20 зобов`язано здійснити перерахунок пенсії з 13.12.2019 року виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати на підставі довідки прокуратури Одеської області №526 від 05.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 року по справі №420/2604/20 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 по справі № 420/2604/20 - змінено, виключено з його мотивувальної частини обґрунтування - «зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% від заробітної плати згідно з довідкою прокуратури Одеської області №526 від 05.03.2020 року, починаючи з 01.03.2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно з довідкою прокуратури Одеської області № 526 від 05.03.2020, починаючи з 13.12.2019, з урахуванням раніше проведених виплат». На виконання вищезазначеного судового рішення з 13.12.2019 року пенсію перераховано за довідкою про заробітну плату (грошового забезпечення) від 05.03.2020 року №526, виданою прокуратурою Одеської області, виходячи з розміру 60% від середньомісячного заробітку 30330,72 грн., та її розмір становив 18198,43 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.07.2020 року збільшено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1638 грн. до 1712 грн., таким чином з 01.07.2020 року розмір пенсії позивачки не може перевищувати 17120 грн. у зв`язку із чим пенсійну виплату встановлено в розмірі 17120 грн. (аркуші справи 47-48).

Суд звертає увагу, що постановою Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2016 року у справі №520/7693/16-а зобов`язано Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 02.07.2015 року в розмірі 90% від середнього заробітку на підставі довідки №526 виданої прокуратурою Одеської області у 2016 році, починаючи з 01 червня 2016 року, та позивачу була призначена та виплачувалася пенсія із розрахунку 90% від середнього заробітку, а тому підстав для перерахунку пенсії позивача виходячи з розміру 60% від середньомісячного заробітку у пенсійного фонду не було.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

На незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій Верховний Суд України вказував у справах №№ 21-348а/13, № 21-420а/13 (рішення від 10.12.2013), № 127/11720/14-а (рішення від 06.10.2015), зазначивши, що при перерахунку пенсій повинен застосовуватися той відсоток, який діяв на момент призначення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.02.2019 року, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 також вказав, що відсотки, які були при призначенні пенсії, повинні зберігатись і в подальшому при проведенні перерахунку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, застосовуючи інший розмір пенсії по відношенню до місячної заробітної плати, діяв не на підставі Конституції та законів України. Відповідачем не доведено правомірність здійснення такого перерахунку пенсії позивача, натомість з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача.

Суд також не погоджується з посиланнями відповідача на те, що на законодавчому рівні встановлена максимальна пенсія не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність відповідно до норм ст. 86 Закону № 1697-УІІ.

Так, відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УІІ (в редакції на день звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) «максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність...»

Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Однак, як передбачено п.1 та п.2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року, цей Закон набирає чинності з 01 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року. Крім того, згідно з п.1 Прикінцевих Положень Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.

Суд звертає увагу, що звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається.

У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13.05.2015 року зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Також, у рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ) 2019) прямо зазначено - враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою дотримання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 року зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов`язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Частиною 1 статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п. 83 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (Заява № 42527/98) від 12 липня 2001 року, «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи право вимоги, відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.

При цьому, враховуючи принцип справедливості (fairness) та недопущення зловживання повноваженнями (abuse of power) під час прийняття рішень та вчинення діянь публічною адміністрацією, наявність в особи заснованих на обіцянках влади очікувань (джерело яких - владні діяння й рішення) свідчить про взаємодію влади з особою, тому для забезпечення якості влади (управління) необхідно, щоб відповідні очікування були предметом ефективного правового захисту.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача щодо зменшення при перерахунку з 13.12.2019 року пенсії за вислугу років позивача з 90% на 60% від заробітної плати та обмеження її граничного розміру.

Враховуючи протиправність дій відповідача, у суду є всі підстави для зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 13.12.2019 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум від заробітної плати без обмежень граничного розміру за довідкою від 05.03.2020 року №526, виданою прокуратурою Одеської області з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 9250 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивача надані до суду договір про надання правової допомоги від 25.09.2020 року №2509, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Дмитрієвим Русланом Борисовичем, акт приймання-передачі наданих правових послуг від 12.11.2020 року на суму 9250 грн., довідка №б/н від 12.11.2020 року.

З акту приймання-передачі від 12.11.2020 року вбачається найменування наданих послуг: надання усної консультації 25.09.2020 року 45 хв. - 750 грн., складання заяви до Пенсійного фонду про виконання рішення по справі №420/2604/20 - 1 год. - 1000 грн., складання інформаційного запиту до Пенсійного фонду щодо законності підстав часткового виконання рішення по справі №420/2604/20 - 1 год. - 1000 грн., складання позовної заяви - 6 год. 30 хв. - 6500 грн., всього 9250 грн.

Однак, суд звертає увагу, що ця справа є справою незначної складності, яка розглядалась в порядку письмового провадження, вона не містить великої кількості документів, які потребують вивчення та їх аналізу.

З врахуванням всіх викладених обставин, суд вважає підтвердженими витрати позивача на правничу допомогу за написання позовної заяви, надання усної консультації та складання заяви та запиту по справі в розмірі 3500 грн., а тому такі витрати позивача мають бути стягнуті з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 134, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення при перерахунку з 13.12.2019 року пенсії за вислугу років позивача з 90% на 60% від заробітної плати та обмеження її граничного розміру, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 13.12.2019 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум (відповідно до постанови Київського районного суду м. Одеси від 12 липня 2016 року по справі №520/7693/16-а) від заробітної плати у розмірі 30330,72 грн. без обмежень граничного розміру згідно із довідкою від 05.03.2020 року №526, виданою прокуратурою Одеської області - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення при перерахунку з 13.12.2019 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% на 60% від заробітної плати та обмеження її граничного розміру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 13.12.2019 року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум від заробітної плати без обмежень граничного розміру з довідкою від 05.03.2020 року №526, виданою прокуратурою Одеської області.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида

.