Вирок № 95028290, 22.02.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/2390/20

ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/505/20

І м е н е м У к р а ї н и

22.02.2021 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

за участі секретарів судового засідання . . Слабик О.М., Бойко В.Л., Бондарчук Н.О., Гуменюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/3513/20 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працював, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 1) 31.07.15 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 289 ч. 2, 75, 104, 76 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 24.03.16 звільнення від відбування покарання скасовано; 2) 04.11.19 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 186 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1, 70 ч. 4, 185 ч. 2, 307 ч. 2, 15 ч. 3, 185 ч. 3, 70 ч. 1, 71 ч. 1 КК України на 8 років позбавлення волі, звільненого 26.02.20 у зв'язку з закінченням строку відбуття покарання,

за ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, працював неофіційно, проживаючого в АДРЕСА_2, зареєстрованого в АДРЕСА_3, раніше судимого: 1) 05.02.13 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі; 2) 11.06.14 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 307 ч. 2, 69 КК України на 3 роки 6 місяців обмеження волі без конфіскації майна; 3) 02.09.14 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 3, 69 ч. 1, 71 ч. 1 КК України на 4 роки обмеження волі; 4) 07.09.17 Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 390, 71 ч. 1, 72 ч. 1 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі, звільненого 07.10.19 після відбуття строку покарання,

за ч. 2 ст. 289 КК України,

за участі прокурора . . . . . . . . . . . Паламарчука І.О.

потерпілих . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілого . . . . . Канєвського І.Ф.

захисників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Григоришина В.П., Паламарчука С.В.

обвинувачених . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1, ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

16 березня 2020 року приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись на вулиці Героїв України в м. Бердичеві поряд з будинком № 10, що є громадським місцем, побачив припаркований неподалік належний ОСОБА_3 автомобіль марки «VOLKSWAGRN Caddy» з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1. В цей час у нього виник умисел на вчинення хуліганських дій.

Після цього ОСОБА_1, реалізуючи свій протиправний намір, підійшов до вказаного автомобіля та безпричинно, діючи умисно та протиправно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась в порушенні загальноприйнятих норм поведінки та моралі, за допомогою камінця розбив ліве бокове пасажирське скло, заднє ліве скло дверцят багажника, а також пошкодив лобове скло та арку над місцем водія.

В подальшому, помітивши сторонніх, які знаходились неподалік, з місця вчинення правопорушення намагався втекти, але був затриманий ОСОБА_5

Крім цього, 16 березня 2020 року близько 06 год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи у приміщенні Центру детоксикації та медичного витвереження КНП «Бердичівська міська лікарня» за адресою: м. Бердичів, вул. Європейська, 67/2, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, прагнучи протиставити себе суспільству шляхом приниження інших громадян, ініціював конфлікт з персоналом Центру детоксикації та медичного витвереження, при цьому розбив службовий телефон і скло у вікні вказаного приміщення.

Також 02 квітня 2020 року в нічний час ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2, перебуваючи поряд з будинком № 18 на пл. Соборній в м. Бердичеві, помітили припаркований автомобіль «Mercedes-Benz Vito» синього кольору, д.н.з. НОМЕР_2, який був залишений без нагляду власником ОСОБА_4 у дворі будинку, та в цей час у них виник спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 невстановленим досудовим слідством способом потрапили до салону вказаного вище автомобіля. Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 невстановленим досудовим слідством способом завели двигун та розпочали рух по вулицях міста Бердичева, залишивши місце скоєння злочину.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння вищевказаним транспортним засобом, ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2, рухаючись по вул. Новоіванівський в напрямку пров. 6-го Семенівського в м. Бердичеві, не впорались із керуванням автомобіля та з'їхали до лівого кювету, після цього з місця злочину зникли.

У такий спосіб ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_2 незаконно заволоділи належним ОСОБА_4 транспортним засобом «Mercedes-Benz Vito», д.н.з. НОМЕР_2, чим заподіяли потерпілому матеріальної шкоди на суму 139932 грн.

Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких визнається винуватим ОСОБА_1, передбачена ч. 1 ст. 296; ч. 2 ст. 289 КК України, а за злочин, у вчиненні якого визнається винуватим ОСОБА_2 - ч. 2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, лише вказавши, що угон він скоював самостійно і обвинувачений ОСОБА_2 ніякого відношення до угону не має. Обвинувачений показав, що деталі хуліганських дій пам'ятає погано, так як в той день він випив горілки, десь з 0,5, та йшов додому від 40-го магазину, спустився до вул. Г. України. На вулиці вже було темно. Він ногою розбив скло у автомобілі, чим бив далі - не пам'ятає. Потім опинився у витверезнику. Прийшовши трохи до тями, попросив зняти наручники, бо терпли руки. Коли відмовили, почав опиратися, можливо і кидався на працівників. У витверезнику ногою розбив вікно, інші події пам'ятає погано. Зранку його відпустили, він прийшов додому десь о 09 годині ранку.

По епізоду викрадення автомобіля може повідомити, що навесні 2020 року він був в місті, спочатку сам. Біля магазину «АТБ» зустрів знайомого ОСОБА_2 Дружніх стосунків вони не мали, але були знайомими, пересікалися у компаніях 2-4 рази. Він звільнився з місць позбавлення волі 26.02.20, там з ОСОБА_2 не пересікалися, але знав, що той також був у місцях позбавлення волі. Поїхали на таксі на вокзал, купили пляшку горілки, поїхали до фортеці на пл. Соборну. Випили горілку, це було десь о 00-01 ночі. В якийсь момент він сказав ОСОБА_2, що візьме машину і вони покатаються. ОСОБА_2 було все рівно, той погодився. При цьому ОСОБА_2 він не казав, де візьме машину, що планує її викрасти. ОСОБА_2 залишився біля будинку, що біля головної дороги, в якому є нічний магазин. Він же зайшов у двір будинку. Чи є там автомобілі, які саме, не знав, йшов навмання. Стояв Мерседес-Віто, синього кольору. Кому належав автомобіль, не знав. Він знайшов камінець, яким розбив скло вікна з водійської сторони. Камінець був розміром з яблуко, в подальшому він його викинув. Через вікно проник у салон, знайшов у бардачку ключі. Сам він водійських прав не отримував, але в дитинстві їздив на автомобілях, хоча і не на таких. Завівши автомобіль, поїхав з двору (на запитання прокурора повідомив, що у викраденому автомобілі було три педалі, коробка передач - механіка, перша передача вмикалася вперед, задня - назад, але заднім ходом він не їхав, світло фар він вмикав, зліва за кермом). У дворі він нікого не бачив і вряд чи хтось бачив його. Виїхавши з двору, підібрав ОСОБА_2 і поїхали прямо. ОСОБА_2 не питав, де він взяв автомобіль. Прямували до с. Семенівка, до однокласниць (в іншому разі вказав, що до однокласниць в с. Солотвин). З якою їхали швидкістю, не дивився. В якийсь момент залетіли на камінець і не могли рухатися далі. Він попросив ОСОБА_2, щоб той сів за кермо, а він підштовхне автомобіль. ОСОБА_2 погодився, але все рівно не вийшло. В цей момент їх бачила якась бабулька на вулиці. Проїжджала машина патруля, він сказав ОСОБА_2 йти звідти і вони кинули машину. Ключі від машини були у нього, за документи нічого не знає. Від працівників поліції вони не втікали, йшли спокійно, напрямок не змінювали, бігти все рівно не могли, ОСОБА_2 був п'яний. Він йшов додому і його по дорозі затримали працівники поліції, побили палицями, кинули що собаку у автомобіль. Як затримували ОСОБА_2 - не бачив.

Хотів би вибачитися перед потерпілими, але їх немає. Наполягає, що угон він скоював сам. При призначенні покарання просить призначити поменше, вважає запропоновану прокурором міру занадто суворою.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину категорично заперечив. Обвинувачений показав, що навесні 2020 року, на початку квітня він відпочивав з сім'єю. Будучи напідпитку, вночі вирішив вийти прогулятися. В центрі міста, біля магазину «АТБ», що у ТЦ «Оноре де Бальзак» зустрів раніше знайомого ОСОБА_1, з яким був знайомий місяць-півтора, вже після його звільнення з місць позбавлення волі. ОСОБА_1 запропонував продовжити випивати, він погодився. Це вже було після півночі, все було закрито, в тому числі «АТБ». Взяли таксі, поїхали на вокзал, купили горілки, на цьому ж таксі поїхали до фортеці на пл. Соборній. Декілька годин пили: горілку, пиво, Рево. Під ранок захотілося продовження банкету. ОСОБА_1 сказав, що зайде до товариша візьме автомобіль. Йому в цей момент було все рівно. ОСОБА_1 сказав почекати і він хвилин 5-10 чекав біля кута будинку на Соборній. Звуків розбитого скла не чув. Потім ОСОБА_1 виїхав на автомобілі з двору, світло у автомобілі було увімкненим. Він сів у автомобіль та вони поїхали по місту. Скла, камінців у автомобілі він не бачив. Чий це був автомобіль, йому було не цікаво. Доїхали до приватного сектору, автомобіль почав буксувати і не міг зрушити з місця. Він думає, що спитав ОСОБА_1, що трапилося, але цього вже не пам'ятає через стан сп'яніння, як і що відповів ОСОБА_1 Водійського посвідчення він також не має, але керувати вміє. Він сів за кермо, ОСОБА_1 штовхав, але не вдалося витягнути автомобіль. ОСОБА_1 щось почав говорити за знайомого, евакуатор вони не викликали. На вулиці були якісь люди. Далі вони пішли від автомобіля, чому - пояснити не може. Чи забирав ключі, документи ОСОБА_1, не звернув уваги. Вже потім, коли йшов по вулиці, бачив працівників поліції. Але від них він не втікав, напрямок руху не змінював, коли проходив повз них, його затримали. Про те, що автомобіль крадений, він не знав. Його знайомий запросив до автомобіля, ніде не заборонено сідати до машини. Те що він раніше судимий, ще не значить, що він вчинив злочин, і його перебування у краденому автомобілі що не значить, що вчинив хоча б якісь дії для його викрадення. Не можна людину саджати лише за те, що вона невчасно сіла до автомобіля.

Незважаючи на часткове невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 та заперечення вини обвинуваченим ОСОБА_2, їхня винуватість повністю підтверджується сукупністю інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів:

1. По епізоду хуліганських дій щодо потерпілої ОСОБА_3 винуватість ОСОБА_1 підтверджується:

*показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила суду, що на неї зареєстрований автомобіль «Фольксваген Кадді». Напередодні подій близько 19 години вона з чоловіком приїхали на цьому автомобілі додому і чоловік припаркував автомобіль біля їхнього багатоквартирного будинку по вул. Г. України. Автомобіль був цілий, без пошкоджень. Вже 16.03.20 близько 01 години ночі, вони ще не спали, почули звуки розбитого скла. Що саме били, було не зрозуміло, чоловік вибіг подивитися, що робиться. Повернувся чоловік о 01.55, сказав, що побили їхню машину. Чоловік розповів, що коли вибіг, зловмисник був сам біля машини і коли його побачив, почав втікати. Чоловік його наздогнав, той був у стані алкогольного сп'яніння. Чоловік впізнав обвинуваченого, так як проходив свідком по справі того. Прізвища, анкетних даних не говорив. Чоловік працює у БВК-70, чи відбував там покарання обвинувачений, не знає, погроз до події не було. Чоловік з чужого телефону викликав поліцію і на вулиці Європейській віддав нападника патрульним, після чого повернувся додому. Вже з дому чоловік ще раз подзвонив у поліцію. Десь о 04.30 приїхала слідчо-оперативна група, фотографували. У автомобілі була пошкоджена стійка, розбите скло ззаду, з обох боків, спереду. Збиток склав близько 8000 грн., які ніхто не відшкодував. Покарання вважає має бути справедливим, міра покарання - на розсуд суду;

*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.03.20, з якого видно, що попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_5 заявив, що близько 01.00 16.03.20 ОСОБА_1 пошкодив автомобіль «Фольксваген Кадді», д.н.з. НОМЕР_1, який стояв на вулиці Г. України в м. Бердичеві навпроти будинку № 10 (т. 1, а.п. 14);

*даними протоколу огляду місця події від 16.03.20 з фототаблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто узбіччя дороги напроти будинку № 10 по вул. Г. України в м. Бердичеві з автомобілем «Фольксваген Кадді», н.з. НОМЕР_1. В ході огляду зафіксовано численні пошкодження автомобіля: тріщина скла в середній третині у лобовому вікні, розбиті вікна ліве заднє пасажирське, заднє дверцят багажного відділення (т. 1, а.п. 15-17);

*даними листа ТОВ «Нове тисячоліття» № 18 від 24.04.20, згідно з яким орієнтована вартість ремонтних робіт автомобіля VOLKSWAGRN Caddy, д.н. НОМЕР_1, становила 3400 грн., а орієнтована вартість запасних частин та матеріалів до автомобіля - 3762 грн. (т. 1, а.п. 25-27);

*даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.03.20, при проведенні якого свідок ОСОБА_5 серед пред'явлених йому для впізнання 4-х зображень молодих чоловіків впізнав фото ОСОБА_1, як особи, яка 16.03.20 пошкодила належний його дружині автомобіль «Фольксваген Кадді» (т. 1, а.п. 30-31);

2. По епізоду хуліганських дій щодо КНП «Бердичівська міська лікарня» винуватість ОСОБА_1 підтверджується:

*показаннями свідка ОСОБА_6, який показав, що він працює фельдшером у Центрі детоксикації та медичного витвереження КНП «Бердичівська міська лікарня» (далі - ЦДМВ). 16.03.20 приблизно о 02 годині ночі до центру на обстеження працівники поліції доставили раніше незнайомого йому ОСОБА_1 Однак ОСОБА_1 відмовився проходити обстеження, лікування, поводив себе агресивно, збуджено, від нього відчувався різкий запах алкоголю. Обвинувачений всіх ображав у грубій, нецензурній формі, погрожував. У зв'язку з відмовою він не міг помістити ОСОБА_1 у центр, але працівники поліції попросили побути, бо у такому стані обвинувачений ще міг наробити справ, тому залишилися у передбаннику. Потім працівників поліції викликали та вони поїхали. ОСОБА_1 спав, десь о 05.30 прокинувся. Вони сказали, щоб він йшов собі додому, але обвинувачений почав говорити, що вони порвали йому куртку, забрали телефон і він їм зараз влаштує. Бачачи агресивну поведінку обвинуваченого, він викликав поліцію. В цей час ОСОБА_1 дістав викрутку, вдарив скло, в одному куті воно тріснуло. Обвинувачений став на підвіконня і ногою вичавив скло, при цьому роздавив ногою і службовий телефон, можливо цього і не помітивши. Скло було товщиною до 8 мм. Коли розлетілося, ОСОБА_1 з погрозами почав кидати його шматками по них. Влучив лише у ОСОБА_7, добре, що лише доторком, а не застряг шматок у лобі. Дії обвинуваченого тривали хвилин 20-25, потім приїхали працівники поліції, одягнули на ОСОБА_1 кайданки. Була викликана слідчо-оперативна група. Поки вони прибиралися, працювала група, центр не працював;

*показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що наприкінці березня 2020 року він був на чергуванні у ЦДМВ. Близько 02 години ночі працівники поліції, хто саме не пам'ятає, доставили раніше незнайомого йому ОСОБА_1, який був у нетверезому стані. В цей час у центрі були він, фельдшер ОСОБА_6 та молодша медична сестра ОСОБА_8. ОСОБА_1, маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, все ж відмовився проходити алкотест, при цьому вів себе нетактовно, ображав всіх брутальними словами, погрожував. Екіпажу поліції потрібно було уїхати, вони залишили ОСОБА_1, той був у передбаннику. Десь о 05.30 вони розбудили обвинуваченого, сказали йти додому, але ОСОБА_1 почав їм погрожувати, сказав, що зараз їм влаштує. ОСОБА_6 викликав наряд поліції. В цей момент обвинувачений звідкись дістав маленьку викрутку, за допомогою якої розбив скло у передбаннику, розмірами 80х80 см, товщиною до 8 мм. Від скла розбився і службовий дисковий телефон, жовтого кольору. Продовжуючи погрожувати, обвинувачений почав кидати у нього уламками скла, ОСОБА_8 і ОСОБА_6 в цей час відійшли у бік. Один з уламків скла задів йому лоб, добре, що лише трішки. Все це продовжувалося хвилин 25-30, доки не приїхав наряд поліції і не скрутив обвинуваченого. Після цього приїхала слідчо-оперативна група, описувала все;

*показаннями свідка ОСОБА_8, який розповів суду, що він працює молодшою медсестрою по догляду за хворими ЦДМВ по вул. Європейській, 67/2. В ту ніч, число не пам'ятає, навесні 2020 року він був на зміні. Близько 01 години, плюс-мінус 30 хвилин, до центру працівники поліції в наручниках привезли раніше невідомого йому ОСОБА_1 Як він зрозумів, той побив автомобілі в районі 40-го магазину. Розмістити ОСОБА_1 в центрі не вдалося, той вів себе агресивно, відмовився проходити огляд на стан сп'яніння. Тому працівники поліції були з обвинуваченим у передбаннику. Десь о 05-05.30 працівників поліції викликали, уїжджаючи ті сказали, що ОСОБА_1 може піти додому. Далі він був у службовому приміщенні, почув звуки розбитого скла, крики. Коли зайшов, побачив, що скло у приймальні розбите, розбитий службовий телефон, обвинувачений стоїть на підвіконні та кидає уламками скла у реєстратора і фельдшера, у реєстратора є кров на голові. При цьому ОСОБА_1 вів себе агресивно, виражався нецензурною лексикою, говорив, що йому порвали куртку, забрали телефон. З їхнього боку жодних дій по відношенню до ОСОБА_1 не вчинялося. Фельдшер викликав працівників поліції. Хвилин через 15 приїхала оперативна група, припинили неправомірні дії обвинуваченого. Центр припиняв свою роботу на години півтори;

*даними протоколу огляду місця події від 16.03.20 з фототаблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння проступку - оглянуто приміщення ЦДМВ по вул. Європейській, 67/2 в м. Бердичеві. В ході огляду зафіксовано пошкодження скла у вікні приймальної центру, службового телефону (т. 1, а.п. 41-44);

*даними довідки КНП «Бердичівська міська лікарня» Бердичівської міської ради № 811 та листа № 812 від 13.05.20, відповідно до яких центр детоксикації та медичного витвереження знаходиться на праві оперативного управління лікарні, за даними бухгалтерського обліку вартість телефону становила 40 грн. 50 коп., а скла - 55 грн. 00 коп. (т. 1, а.п. 56, 57);

*даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.20, при проведенні якого свідок ОСОБА_7 серед пред'явлених йому для впізнання 4-х зображень молодих чоловіків впізнав фото ОСОБА_1, як особи, яка 16.03.20 влаштувала хуліганство у ЦДМВ (т. 1, а.п. 70-72);

*даними протоколу слідчого експерименту від 14.05.20 з фототаблицею до нього, під час якого свідок ОСОБА_6 у приміщенні ЦДМВ показав, де спав ОСОБА_1 до початку скоєння неправомірних дій, яке вікно обвинувачений розбив під час скоєння неправомірних дій, де був розбитий ногами телефон. Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення проступку відповідають обставинам обвинувачення, показанням обвинуваченого, свідків, даним протоколу огляду місця події від 16.03.20 та іншим дослідженим доказам (т. 1, а.п. 77-81);

3. По епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_4 винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується:

*показаннями потерпілого ОСОБА_4, який пояснив, що 01.04.20 близько 22 години він припаркував свій автомобіль «Мерседес-Бенц Віто» синьо-зеленого кольору навпроти свого третього під'їзду будинку № 18 на пл. Соборній в м. Бердичеві, де періодично і паркується. Автомобіль був цілий, технічно справний. Коли паркувався, обвинувачених не бачив. Будь-яких погроз, наявності будь-яких боргових зобов'язань у нього не було. Замкнувши автомобіль на центральний замок, він пішов відпочивати. Другий набір ключів від автомобіля був у бардачку. Вікна його квартири виходять на інші сторону будинку, до ранку ніяких сторонніх звуків він не чув. Близько 09 години ранку йому подзвонила мати і повідомила, що приїхали працівники поліції, бо він за її адресою прописаний, і повідомили, що його автомобіль було викрадено. Вийшовши з будинку, дійсно виявив зникнення автомобіля, поїхав у поліцію. Його автомобіль мав значні пошкодження - побите скло, стійки, повністю розбита ліва сторона, пробитий піддон, спалене щеплення, порваний салон тощо. Ремонт обійшовся десь у 2000 доларів США. Збитки йому ніхто не відшкодовував. При призначенні покарання обвинуваченим покладається на розсуд суду;

*показаннями допитаного як свідок начальника СРПП № 1 Бердичівського ВП ОСОБА_9, який показав, що він був на чергуванні з інспектором ОСОБА_10 Під ранок вже було видно, надійшло повідомлення, що по вул. Новоіванівській автомобіль з'їхав у город. Поїхали на виклик. Заїхали на пров. Шелушкова і на вул. Новоіванівській побачили застряглий автомобіль «Мерседес Віто», темно-синього кольору. Автомобіль був пошкоджений, розбите бокове скло, пробите колесо тощо. Двері буса були відкриті, поруч стояли двоє молодих чоловіків. Хлопці, як тільки побачили їх, втекли у протилежному напрямку і зникли з поля зору. Коли втікали, у них повипадали якісь документи. Вони розвернулися, викликали ще один екіпаж. Надійшла інформація, що хлопці ідуть і б'ють машини, їх бачили на перехресті з вулицею Волочаївською. Тоді вони заїхали зі сторони поліклініки, інший екіпаж - з іншої сторони, і так хлопців змогли затримати. По зовнішньому вигляду обвинувачених було видно, що вони перебувають у стані якогось сп'яніння. Обвинувачених було доставлено до відділу поліції, пояснень у них вони не відбирали;

*показаннями свідка ОСОБА_10, інспектора СРПП, який показав, що на час подій навесні 2020 року він був на чергуванні. О 06-07 годині ранку на службовий планшет надійшло повідомлення про порушення ПДР на вул. Новоіванівській, водій може перебувати у стані алкогольного сп'яніння. Під'їжджаючи на місце виклику з вул. Волочаївської, за метрів 50-100 від себе помітили бус «Мерседес-Бенц Віто», синього кольору, який застряг на клумбі. Неподалік від автомобіля знаходилися двоє обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, яких він раніше знав по службі, вони щось шукали, щось підняли, здається, ключі. Піднявши голову, обвинувачені побачили їхній автомобіль, після чого відразу залишили місце, не бігли, але змінили напрямок і пішли городами на вул. Волочаївську. Вони їх не наздоганяли, бо тудою не було дороги для автомобіля. Автомобіль «Мерседес-Бенц Віто» був сильно пошкоджений, у ньому було розбите праве бокове вікно, на пасажирському сидінні лежала цеглина. На місце події вийшла місцева жителька, яка викликала поліцію, повідомила, що викликала їх, бо автомобіль дуже голосно буксував. В цей час з чергової частини надійшло повідомлення про те, що по вул. Гостинній ідуть двоє невідомих, кидають цеглини по автомобілям, б'ють вікна. Вони зв'язалися з заявником, другим екіпажем і на вул. Трудовій, на виході з Гостинної затримали ОСОБА_1 і ОСОБА_2, одягнули кайданки і доставили до Бердичівського ВП. Пояснення не відбирали, бо обвинувачені перебували у стані сп'яніння. На тому з обвинувачених, який був у білому одязі, було видно сліди крові, у ОСОБА_1 потім знайшли ключі від викраденого автомобіля, хоча про сам угон на момент затримання їм ще не було відомо;

*показаннями свідка ОСОБА_11, який пояснив суду, що він живе по АДРЕСА_4. У травні 2020 року о 09.20 він вийшов на город, порав. Десь о 09.30-10-й до нього прийшли працівники поліції, запросили свідком. Вийшовши на вулицю, побачив бус, який застряг біля сусіднього городу, у камінцях, він ще допомагав витягувати. Бус був пошкоджений, у нього текло масло. Де взявся був, не знає, зі слів працівників поліції бус був викрадений. Напередодні ввечері на тому місці буса не було, сторонніх звуків вночі він не чув;

*показаннями свідка ОСОБА_12, яка показала, що її город виходить на вул. Новоіванівську. Вони поставили камінці перед забором, щоб машини не в'їжджали у город. У 2020 році, у теплу пору, можливо десь влітку, о 07-07.30 вона вийшла на город та побачила біля свого забору бус, синього чи фіолетового кольору, який в'їхав у камінці та застряг. Поруч нікого не було. Напередодні ввечері буса там не було, вночі ніяких сторонніх звуків вона не чула. Через деякий час приїхали працівники поліції, запросили її свідком, хоча вона спочатку відмовлялася і не хотіла. Бус не належить нікому з її сусідів;

*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.04.20, з якого видно, що попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_4 заявив, що в період часу з 21.00 01.04.20 до 09.00 02.04.20 невідома особа заволоділа автомобілем марки «Мерседес-Бенц Віто», д.н.з. НОМЕР_2, який знаходився поряд з під'їздом будинку № 18 на пл. Соборній в м. Бердичеві (т. 1, а.п. 91);

*даними протоколу огляду місця події від 02.04.20 з фототаблицею до нього, під час якого оглянуто земельну ділянку на відстані 3 м від дерев'яного паркану домоволодіння АДРЕСА_5 з автомобілем «Мерседес Віто», д.н. НОМЕР_2, на ній. В ході зовнішнього огляду зафіксовано пошкодження автомобіля: затертість з плавленням шин; повністю розбите скло вікна правих дверей (уламки скла знаходяться на правому пасажирському сидінні), на лівій частині кузова вм'ятина 1,5х0,5 м. Вікно водійських дверцят, замок запалення без пошкоджень. Поблизу автомобіля виявлено сліди взуття, в районі дверної ручки правих дверей, лівих дверей, на капоті виявлено сліди пальців рук, на підлозі під лівим сидінням виявлено аркуш паперу з плямою речовини бурого кольору. З поверхні рульового колеса, важеля коробки перемикання зроблено змиви (т. 1, а.п. 99-106);

*даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.04.20, при проведенні якого свідок ОСОБА_13 серед пред'явлених йому 4-х зображень молодих чоловіків впізнав фото ОСОБА_1, як хлопця, який 02.04.20 приблизно о 07.20 йшов по пров. 6-му Семенівському в м. Бердичеві та у руках тримав ключ марки «Мерседес» (т. 1, а.п. 113-115);

*наданими потерпілим копіями договору купівлі-продажу транспортного засобу № 115/20, акту прийняття-передачі транспортних засобів від 25.03.20, страхових документів на придбаний потерпілим автомобіль марки "Mercedes-Benz", моделі "Vito", н.з. НОМЕР_2 (т. 1, а.п. 120-128);

*даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.04.20 з фототаблицею до нього, під час якого проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_2, одягнутого у білий спортивний костюм з темною жилеткою, на штанах, правому рукаві наявні плями речовини бурого кольору. У ОСОБА_2 вилучено мобільний телефон "Nokia", імеі НОМЕР_3, з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_4, мобільний телефон "Samsung A10S", імеі1: НОМЕР_5, імеі2: НОМЕР_6, з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_7, кросівки (т. 1, а.п. 133-139);

*даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.04.20 з фототаблицею до нього, під час якого проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_1, одягнутого у темно-сині куртку і штани, з видимими тілесними ушкодженнями на обличчі. У ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон "UleFone", імеі1: НОМЕР_8, імеі2: НОМЕР_9, з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_10, виготовлений з пластику чорний «чіпований» ключ від автомобіля з емблемою «Мерседес», кросівки (т. 1, а.п. 178-184);

*даними протоколу огляду предмету, в подальшому визнаного речовим доказом, від 24.04.20 з диском та фототаблицею до нього, а саме DVD-R диску з відеозаписом з камери спостереження на пров. 6-му Семенівському в м. Бердичеві, при перегляді якого встановлено, як 02.04.20 о 06.25 в напрямку від перехрестя з вул. Новоіванівською йде хлопець у темно-синьому одязі, схожий на ОСОБА_1, в руках тримає якісь папери, за ним заїжджає поліцейський автомобіль, хлопець скидає ключ, потім його підіймає, поліцейський автомобіль проїжджає повз, хлопець розвертається та йде назад до перехрестя з вул. Новоіванівською, де зустрічається з іншим хлопцем, схожим на ОСОБА_2, одягненим у білий спортивний костюм з темною жилеткою (т. 2, а.п. 259-262, 258);

*даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 21.04.20, а саме вилучених при затриманні ОСОБА_2 флеш-карти, а також вилучених при затриманні ОСОБА_1 адаптера, шнура зарядки, ключа до автомобіля (т. 2, а.п. 264);

*даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 21.04.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпілий ОСОБА_4 серед пред'явлених йому чотирьох адаптерів впізнав адаптер білого кольору зі вставкою сірого кольору у верхній частині зі шнуром чорного кольору, як такого, що знаходився у бардачку його автомобіля «Мерседес-Бенц Віто», який було викрадено в ніч на 02.04.20 (т. 2, а.п. 265-267);

*даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 21.04.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпілий ОСОБА_4 серед пред'явлених йому чотирьох «чіпованих» ключів від автомобіля впізнав ключ із пластику чорного кольору з емблемою «Мерседес», як такого, що знаходився у бардачку його автомобіля «Мерседес-Бенц Віто», який було викрадено в ніч на 02.04.20 (т. 2, а.п. 268-270);

*даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 21.04.20 з фототаблицею до нього, при проведенні якого потерпілий ОСОБА_4 серед пред'явлених йому чотирьох флеш-карт впізнав флеш-карту білого кольору, перемотану внизу чорною ізолентою, як таку, що знаходилася у бардачку його автомобіля «Мерседес-Бенц Віто», який було викрадено в ніч на 02.04.20 (т. 2, а.п. 271-273);

*даними висновку судової трасологічної експертизи № 6/1-260 від 10.04.20, згідно з яким слід низу взуття розмірами 110х217 мм, який зображений на зображенні під назвою «Фото № 6», що зафіксований методом масштабної фотозйомки під час проведення огляду місця події 02.04.20 за адресою: АДРЕСА_5, придатний для встановлення групової належності слідоутворюючого об'єкту; залишений взуттям з таким же малюнком, розмірами та взаємним розташуванням елементів низу взуття, що і низ взуття, яке вилучене у ОСОБА_2, та залишений не взуттям що вилучене у ОСОБА_1 А слід низу взуття розмірами 91х207 мм, який зображений на зображенні під назвою «Фото № 9», що зафіксований методом масштабної фотозйомки під час проведення огляду місця події 02.04.20 за адресою: АДРЕСА_5, придатний для встановлення групової належності слідоутворюючого об'єкту; залишений взуттям з таким же малюнком, розмірами та взаємним розташуванням елементів низу взуття, що і низ взуття, яке вилучене у ОСОБА_1, та залишений не взуттям що вилучене у ОСОБА_2 (т. 2, а.п. 285-296);

*даними висновку судово-медичної експертизи № 152 від 06.04.20, відповідно до якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на правій та лівій кисті, на правому коліні та в середній третині лівої гомілки. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, належать до категорії легких тілесних ушкоджень. Давність отримання тілесних ушкоджень може відповідати обставинам подій, вказаним у постанові та освідуємим, тобто 02.04.20 (т. 2, а.п. 316);

*даними висновку судово-медичної експертизи № 151 від 06.04.20, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці голови, обличчя та верхніх кінцівок, крововиливів на верхній та нижній повіці лівого ока. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, належать до категорії легких тілесних ушкоджень. Давність отримання тілесних ушкоджень може відповідати обставинам подій, вказаним у постанові та освідуємим, тобто 02.04.20. Тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці променево-зап'ясткового суглобу утворилися від металевих кайданок та судово-медичній оцінці не підлягають (т. 2, а.п. 318);

*даними висновку судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19-20/13020-Б від 22.05.20, згідно з яким встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразків букального епітелію ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (об'єкт № 1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (об'єкт № 2) та ОСОБА_1, 24.02.1999 р.н. (об'єкт № 3). У наданих на дослідження змиві з рульового колеса, змиві з важеля коробки перемикання передач, на стороні фрагменту паперу, умовно позначеного «Б» (об'єкти № 4, 5, 7) (вилучені в ході ОМП 02.04.20 змиви, аркуш паперу у автомобілі «Мерседес-Бенц Віто, д.н. НОМЕР_2) виявлено кров людини, клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки (ДНК-профіль). Генетичні ознаки крові та клітин, виявлених на цих об'єктах, збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_2 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_2 та в об'єктах №№ 4, 5, 7 складає 9,97 х 10Оі9. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 10і8 осіб. Походження вказаних слідів крові та клітин від ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виключається (т. 2, а.п. 334-360);

*даними довідки УОТЗ ГУНП в Житомирській області № 1362/18/01-2020 від 08.05.20, відповідально до якої аналізом деталізації з'єднань здійснених із абонентських номерів НОМЕР_10 (ОСОБА_1) та НОМЕР_4, НОМЕР_7 (ОСОБА_2) встановлено, що ОСОБА_1 майже не користувався зв'язком протягом періоду часу з 21.00 01.04.20 до 09.00 02.04.20, а ОСОБА_2 фіксувався в зоні дії базових станцій, які ймовірно можуть обслуговувати місце скоєння злочину, але для підтвердження даного факту необхідно провести радіотехнічне обстеження на місці вчинення злочину (т. 2, а.п. 370-373);

*даними висновку судово-психіатричної експертизи № 124-2020 від 19.05.20, відповідно до якого ОСОБА_1, 1999 р.н., на даний час виявляє ознаки змішаного розладу особистості, стан компенсації, що відповідає критеріям шифру F 61.0 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. Однак вищевказані зміни зі сторони психіки не досягають ступеню психічного захворювання, знаходяться в межах патології особистості та не позбавляють його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, хронічним психічним захворюванням не страждав та в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними - не перебував. Виявляв клінічні ознаки змішаного розладу особистості, стан компенсації. Однак вищевказані зміни зі сторони психіки не досягали ступеню психічного захворювання, знаходилися в межах патології особистості та не позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 міг давати звіт своїм діям та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може давати звіт своїм діям та керувати ними в даний час. По своєму психічному стану не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру (т. 2, а.п. 389-391);

*даними протоколу слідчого експерименту від 22.05.20 з картою пам'яті до нього, під час якого свідок ОСОБА_14 на місцевості в м. Бердичеві поблизу будинку № 18 на пл. Соборній показала, як вона близько 05 години ранку йшла на Загребелля, рухалася від будинку № 5-а по вул. Житомирській, йшла дворами, скорочуючи дорогу, підходила вгору до будинку № 18 на пл. Соборній; помітила бус, синього кольору, який стояв до під'їзду цього будинку передом; її увагу привернув звук розбитого скла; де вона стояла, коли бачила і чула, як двоє хлопців (один з яких сказав: «Давай скоріше») залазили до салону буса, як виїжджали на асфальтну частину і ще зачепили дерево (на відео показала на сліди на дереві), в якому напрямку виїхали на бусі з двору. Свідок відразу на запитання слідчого вказала, що хлопців вона не роздивилася, бо була тільки 5-та ранку, хлопці обоє були в капюшонах (що у чорному одязі, що у білому з чорною жилеткою), вона ще подумала, що хлопці просто добре погуляли з вечора і загубили ключі. Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення злочину, кількість злочинців і їхню спільну участь відповідають обставинам обвинувачення, показанням потерпілого, даним протоколу огляду місця події від 02.04.20 та іншим дослідженим доказам (т. 2, а.п. 393-396).

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 35 від 02.04.20 при обстеженні у Бердичівській міській лікарні о 16.10 ОСОБА_2 останньому діагностовано: алкогольне сп'яніння (т. 1, а.п. 154).

Суд визнає неналежними доказами та не покладає у основу вироку дані протоколу пред'явлення особи для впізнання від 02.04.20 (т. 1, а.п. 110-112), висновків судової дактилоскопічної експертизи № 6/2-137 від 08.04.20 (т. 2, а.п. 301-313), судово-імунологічної експертизи № 386 від 19.05.20 (т. 2, а.п. 322-324), актів спеціальної медичної комісії з проведення медичних оглядів для направлення на примусове лікування №№ Д-105, Д-104 від 19.05.20 (т. 2, а.п. 382, 385), оскільки жодних відомостей про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні в межах предмету судового розгляду, протокол (ОСОБА_1 в грубій формі відмовився від проведення слідчої дії та почав вести себе неадекватно), висновки не містять.

Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони, в тому числі допит свідків (прокурор відмовився від допиту ряду свідків, сторона захисту не наполягла на їхньому допиті), не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.

При цьому судом для забезпечення дотримання вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - Право на справедливий суд до матеріалів провадження в підготовчому судовому засіданні долучено й інші документи, які надано прокурором, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню.

Показання обвинувачених про те, що обвинувачений ОСОБА_2 не знав, що автомобіль крадений, суд розцінює як захисну позицію, викликану смертю ключового свідка, погодженням взяти на себе відповідальність лише однією особою та теоретичною можливістю у зв'язку з цим уникнення відповідальності іншою особою. Такі показання спростовуються встановленими фактичними обставинами, в тому числі з показань самих вказаних вище осіб, об'єктивними даними огляду самого викраденого автомобіля, а також прямим доказом - слідчим експериментом з очевидцем події, яка, на жаль, вже померла. Так, стороною захисту не заперечується факт, що обвинувачений ОСОБА_2 перебував у салоні викраденого автомобіля під час його викрадення, сідав за кермо, заводив двигун, намагався рушити (факт перебування за кермом, керування автомобілем беззаперечно встановлено висновком судової молекулярно-генетичної експертизи). Єдине спірне питання - це чи усвідомлював при цьому обвинувачений, що перебуває у салоні та керує краденим автомобілем. Всі досліджені докази та встановлені фактичні обставини безумовно свідчать, що усвідомлював. Навіть, якщо не брати до уваги дані протоколу слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_14, яка на місцевості показала, звідки саме вона бачила та чула, як обвинувачені вдвох проникають до викраденого автомобіля, при цьому один одному кажуть про пришвидшення дій, об'єктивно підтверджено, що особа, яка знаходиться у автомобілі як пасажир фізично не може не усвідомлювати, що автомобіль крадений - єдине пасажирське вікно розбите, уламки від скла вікна знаходяться на пасажирському сидінні, де власне і сидить особа. Крім цього, події відбуваються вночі, обвинувачений ОСОБА_1 лише нещодавно звільнився з місць позбавлення волі, протягом ночі обвинувачені розпивають спиртні напої, перебувають у стані алкогольного сп'яніння, обвинувачений ОСОБА_1 нікому не телефонує, але при цьому всьому обвинувачені зазначають, що ОСОБА_2 подумав, що нетверезому ОСОБА_1, який не має водійських прав, серед ночі хтось за своєю згодою, просто так надасть для керування автомобіль. На усвідомлення спільного незаконного володіння транспортним засобом свідчить і поведінка обвинувачених, в тому числі ОСОБА_2 після ДТП - обоє обвинувачених залишили місце події, як тільки помітили працівників поліції; при цьому у обох з обвинувачених було виявлено та вилучено речі потерпілого, які знаходилися у бардачку викраденого автомобіля. Беручи до уваги усвідомлення незаконності перебування, а в подальшому і керування викраденим транспортним засобом і в діях ОСОБА_2 безумовно наявний склад злочину, передбаченого ст. 289 КК України.

Доводи захисту про визнання недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_14, оскільки свідок не була допитана у суді і експеримент було проведено у світлу пору доби, а не у темну, коли було скоєно злочин, на думку суду, задоволенню не підлягають. Так, дійсно законодавцем визначено у ч. 4 ст. 95 КПК України, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, і суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Разом з тим, суд не обґрунтовує свої висновки у цій справі показаннями свідка ОСОБА_14, яку через поважну причину суд не в змозі допитати. Суд використовує як один із доказів дані протоколу саме слідчого експерименту, тобто дані, які були отримані шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення певних дослідів чи випробувань - свідок на місці саме показала, як вона йшла, де знаходилася, коли чула і бачила обставини події, і саме на місці події у такий спосіб було підтверджено можливість сприйняття свідком фактичних даних, які можуть використовуватися судом, їхня правдивість та уточнення з врахуванням деталей місцевості, зокрема свідок пригадала та показала, де саме викрадений автомобіль задів дерево, коли виїжджав. При цьому судом не кладуться у основу вироку і не зазначаються первинні розповіді свідка навіть у самому протоколі слідчого експерименту - лише те, що свідок показала на місцевості фізично. Сам слідчий експеримент, як і протокол цієї слідчої дії відповідають вимогам статей 240, 104 КПК України. Посилання захисту на те, що експеримент було проведено не у той час, не можуть бути підставою для визнання доказу недопустимим. Оцінка ж достатності доказу з точки зору неповної відповідності умов освітлення судом здійснюється з врахуванням того, що свідок відразу вказала, що хлопців, які проникали у автомобіль, вона не зможе впізнати.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування до нього працівниками поліції незаконних методів при затриманні, розслідуванні були предметом перевірки Державного бюро розслідувань, службового розслідування, та не знайшли свого підтвердження (т. 3, а.п. 25-30).

Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в межах висунутого обвинувачення, доведеною повністю та кваліфікує їхні дії:

дії ОСОБА_1 - за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю; за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб;

дії ОСОБА_2 - за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Обставин, що пом'якшували б покарання обвинуваченим, суд не встановив.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченим, суд визнає вчинення злочину особами, що перебувають у стані алкогольного сп'яніння, що зазначається самими обвинуваченими. Суд не визнає такою обставиною вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою, оскільки ця обставина врахована судом як ознака кримінального правопорушення, що вплинула на його кваліфікацію за ч. 2 ст. 289 КК України. Крім того, суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченим - рецидив кримінальних правопорушень, так як вони мають непогашені судимості за скоєння умисних злочинів, передбачених ст.ст. 307, 390 КК України, що не вплинуло на кваліфікацію їхній дій.

При призначенні покарання обвинуваченим суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, дані про особи винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують їхнє покарання.

Відповідно до ст. 12 частин 2, 4, 5 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, є тяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, звільнився з місць позбавлення волі 26.02.20, проживає з батьками, з 2011 року перебуває на обліку у психіатра з діагнозом: порушення поведінки та емоцій, з 2014 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками, не працював. Відповідно до висновку органу пробації за результатами складення досудової доповіді, де враховані вказані вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 має дуже високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та дуже високий рівень небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, виправлення обвинуваченого може бути досягнуто лише з застосуванням покарання, пов'язаного з позбавленням волі на певний строк.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини, скоїв ряд нових кримінальних правопорушень вже через декілька тижнів після звільнення з місць позбавлення волі, враховуючи висновки досудової доповіді, суд приходить висновку про призначення йому покарання, передбачене санкціями статей закону про кримінальну відповідальність, у виді позбавлення волі, з врахуванням запропонованої міри, приймаючи до уваги відсутність корисливого мотиву відповідно до висунутого обвинувачення, без конфіскації майна. Враховуючи думки потерпілих, які не наполягають на суворому покаранні та при призначенні покарання покладаються на розсуд суду, приймаючи до уваги суспільну небезпеку інкримінованих діянь, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання ближче до нижньої межі, встановленої в санкції більш тяжкого закону про кримінальну відповідальність.

Обвинувачений ОСОБА_2 також раніше судимий, за місцем проживання характеризується як такий, скарг на поведінку якого не надходило, участі у житті будинку не брав, у випадках, котрі дискредитують людську гідність, не помічений.

З урахуванням наведеного, зокрема характеру суспільно небезпечного діяння, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_2, який також раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння різноманітних злочинів, звільнився з місць позбавлення волі лише наприкінці 2019 року, а злочин вчинив вже навесні 2020 року, приймаючи до уваги санкцію статті закону про кримінальну відповідальність, суд призначає йому покарання у виді позбавлення волі, з врахуванням запропонованої міри, приймаючи до уваги відсутність корисливого мотиву відповідно до висунутого обвинувачення, без конфіскації майна. Враховуючи думку потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні та при призначенні покарання покладається на розсуд суду, приймаючи до уваги суспільну небезпеку інкримінованого діяння, суд вважає можливим призначити і ОСОБА_2 покарання ближче до нижньої межі, встановленої в санкції закону про кримінальну відповідальність.

На думку суду, саме визначені судом заходи примусу є необхідними для виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ними так і іншими особами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повній мірі, оскільки заподіяна шкода і причинний зв'язок її настання з діями обвинуваченого ОСОБА_1 доведено разом з висунутим обвинуваченням дослідженими доказами. Також суд частково задовольняє цивільний позов ОСОБА_3 щодо стягнення моральної шкоди. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування, суд враховує, що така шкода заподіяна суспільно небезпечними діями обвинуваченого, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілої, яка втратила на тривалий час і вимушена була вживати заходи для відновлення пошкодженого транспортного засобу, пережила сильні душевні страждання, пов'язані із втратою можливості користування та необхідність відновлення справедливості, не отримала від обвинуваченого належного відшкодування, та навіть елементарного вибачення. Одночасно суд приймає до уваги вік, соціальне положення обвинуваченого, який відбував покарання у виді позбавлення волі, його майновий стан з врахуванням наведеного, враховує зазначену обвинуваченням вартість відновлювальних робіт, керується при цьому принципом розумності і достатності, і вважає, що визначений розмір відшкодування в сумі 3,5 тис. грн. є достатньою справедливою сатисфакцією.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинувачених.

Підстав для зміни чи скасування обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів, враховуючи особи обвинувачених, те, що обвинувачені, скоїли кримінальні правопорушення вже через короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі за попередніми вироками, приймаючи до уваги призначене покарання, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296; ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:

*за ч. 1 ст. 296 КК України - у виді обмеження волі на строк 02 (два) роки;

*за ч. 2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 06 (шість) місяців без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань обвинуваченому ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 06 (шість) років.

Початок строку відбування призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_1 обчислювати з 22 лютого 2021 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 06 (шість) місяців без конфіскації майна.

Початок строку відбування призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_2 обчислювати з 22 лютого 2021 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7162 (сім тисяч сто шістдесят дві) грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: мобільний телефон «NOKIA» кнопочного типу імеі НОМЕР_3, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» - НОМЕР_4, мобільний телефон «SAMSUNG A 10 S» імеі1: НОМЕР_5, імеі2: НОМЕР_6, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» - НОМЕР_7, тринадцять монет номіналом 10 гривень та одну монету номіналом 5 гривень, металеву рукоятку, одяг: безрукавку виготовлену із балоневої тканини синього кольору, спортивну кофту тканеву білого кольору, на рукавах якої в нижній частині знаходяться плями бурого кольору, зовні схожу на кров та спортивні штани тканеві білого кольору, на колошвах яких на передній частині знаходяться плями бурого кольору, зовні схожу на кров, спортивні кросівки, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_2; мобільний телефон «UleFone» сенсорного типу імеі1: НОМЕР_8, імеі2: НОМЕР_9 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» - НОМЕР_10, одяг, а саме: куртку синього кольору з капюшоном з тканини, штани синього кольору, спортивні кросівки чорного кольору, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_1; ключ «чіпований» від автомобіля чорного кольору, виготовлений з пластику, з емблемою «Марседес», адаптер білого кольору для зарядження мобільного телефону, шнур для зарядки мобільних телефонів чорного кольору, флеш-карту білого кольору в нижній частині перемотану чорною ізолентою, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_4; DVD-R-диск з відеозаписом з камери спостереження за адресою: м. Бердичів, 6-й пров. Семенівський, 26, який приєднано до матеріалів провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1307 грн. 60 коп. процесуальних витрат на залучення експертів при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судових трасологічної та дактилоскопічної експертиз (отримувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО: 38035726; рахунок UA4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1307 грн. 60 коп. процесуальних витрат на залучення експертів при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судових трасологічної та дактилоскопічної експертиз (отримувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО: 38035726; рахунок UA4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8274 грн. 16 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні ДНДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8274 грн. 16 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні ДНДЕКЦ МВС України судової молекулярно-генетичної експертизи.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.20 на майно, що було вилучено 02.04.2020 під час особистого обшуку при затриманні ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «NOKIA» кнопочного типу імеі НОМЕР_3, з сім-картою мобільного оператора «Київстар» - НОМЕР_4, мобільний телефон «SAMSUNG A 10 S» імеі1: НОМЕР_5, імеі2: НОМЕР_6, сім-карти мобільного оператора «Київстар» - НОМЕР_7, який зі слів ОСОБА_2 належить його дружині, флеш-карту білого кольору в нижній частині, перемотаний чорною ізолентою, тринадцять монет номіналом 10 гривень та одну монету номіналом 5 гривень, металеву рукоятку, одяг: безрукавку, виготовлену із балоневої тканини синього кольору, спортивну кофту тканеву білого кольору, на рукавах якої в нижній частині знаходяться плями бурого кольору, зовні схожі на кров, та спортивні штани тканеві білого кольору, на колошвах яких на передній частині знаходяться плями бурого кольору, зовні схожі на кров, взуття - спортивні кросівки - скасувати.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.04.20 на майно, що було вилучено 02.04.2020 під час особистого обшуку при затримані ОСОБА_1, а саме: мобільний телефон «UleFone» сенсорного типу імеі 1:НОМЕР_8, імеі2:НОМЕР_9 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» - НОМЕР_10, ключ «чіпований» від автомобіля чорного кольору виготовлений з пластику з емблемою «Марседес», адаптер білого кольору для зарядження мобільного телефону, шнур для зарядки мобільних телефонів чорного кольору, одяг, а саме: куртка синього кольору з капюшоном з тканини, штани синього кольору, спортивні кросівки чорного кольору - скасувати.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк основного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 02.04.20 до 21.02.21 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. від 18.05.17) з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк основного покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув'язнення з 02.04.20 до 21.02.21 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. від 18.05.17) з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченим та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв