Рішення № 95027617, 10.02.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/6097/20

Провадження № 2/428/667/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шубочкіної Т.В.,

за участю секретаря Підгорної Я.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою представника позивача - адвоката Петрощук Катерини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Петрощук Катерина Володимирівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В червні 2020 року позивач отримав від банку, в якому він має пенсійний картковий рахунок, повідомлення про те, що його рахунок було арештовано у зв`язку з виконавчим провадженням. Оскільки позивачу не було надіслано, ані копії виконавчого напису, ані постанови про відкриття виконавчого провадження, то адвокатом було зроблено запит до Приватного виконавця із вимогою надати копію виконавчого напису, постанов по виконавчому провадженню та інші документи. Від приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича на адресу позивача надійшла копія постанови про відкриття виконавчого провадження про звернення стягнення на його заробітну плату. Саме з цієї постанови позивач довідався, що виконавчий напис № 1428 був виданий 30.04.2020 року щодо стягнення заборгованості в розмірі 47720,57 грн. Розрахунок боргу, наданий відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах, не відповідає дійсності та є надуманим. Позивач не отримував від відповідача будь-яких повідомлень про наявність заборгованості. На підставі викладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис № 1428, виданий Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем від 30 квітня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм альянс», код ЄДРПОУ 41677971 заборгованості в розмірі 47720,57 грн., яка складається з заборгованості по основному боргу (тіло кредиту) в розмірі 41071,12 грн., заборгованості за процентами в розмірі 2051,97 грн., комісії в розмірі 4125,00 грн., витрат на вчинення виконавчого напису в розмірі 472,48 грн., таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення (видачі).

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 13.05.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було видано виконавчий напис щодо стягнення на користь відповідача заборгованості з позивача за кредитним договором №5598608 від 15.08.2017. На підставі виконавчого напису нотаріуса №5511, виданого 13.05.2020 року, приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. було постановлено відкрити виконавче провадження №62544815 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованості 48990,21 доларів США та 500 гривень витрат за вчинення виконавчого напису.

Позивач вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу при вчиненні виконавчого напису, не пересвідчився у безспірності вимог відповідача до позивача та вчинив виконавчий напис в порушення вимог ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», що є підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 13.05.2020 року та зареєстрованого за №5511, таким, що не підлягає виконанню.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що між позивачем та ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником якого є АТ «ПУМБ» було укладено Кредитний договір за №5598608 від 15.08.2007.

У зв`язку з порушенням позичальником зобов`язань із повернення кредиту та процентів виникла прострочена заборгованість перед Банком, що стала підставою для звернення відповідача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису №5511 від 13.05.2020 для стягнення заборгованості.

Представник відповідача вважає, що ним були надані усі необхідні для вчинення виконавчого напису документи.

Щодо безспірності заборгованості представник відповідача зазначив, що в основу розмежування «спірної» і «безспірної» заборгованості покладається не власне ставлення позивача до неї, як суб`єктивна ознака, а фактичний характер правовідносин, як об`єктивна ознака.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та позивач в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 15.08.2007 року між ЗАТ «Перший Український Міжнародний банк» (правонаступником якого є АТ «Перший Український Міжнародний банк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5598608 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Банк зобов`язується надати Позичальнику кредит у розмірі 34000,00 USD, на умовах цього Договору, а Позичальник зобов`язується використати його за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути кредит Банку в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, цільове призначення кредиту: кредит надається Позичальнику для придбання нерухомості: квартира на 5 поверху 9 поверхового будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктами 1.3 та 1.4 Договору визначено, що проценти за користування кредитом: процентна ставка за користування кредитом становить 11,50% річних. Проценти сплачуються Позичальником в порядку, визначеному цим Договором. Строк кредиту: кредит надається Позичальникові строком по 15-08-2027. Протягом цього строку Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені цим Договором.

Також між сторонами було укладено Договір іпотеки №5598936 від 15.08.2007 року відповідно до п.1.1. якого, іпотекою за цим Договором забезпечується виконання всіх зобов`язань громадянки ОСОБА_1 перед Іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними Кредитного договору №5598608 від 15.08.2007, згідно з яким Іпотекодержатель зобов`язався і порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, надати ОСОБА_1 , кредит, а ОСОБА_1 , зобов`язалася повернути кредит в розмірі 34000 доларів США до 2027-08-15, а також сплатити на користь Іпотекодержателя проценти за користування кредитом 11,50% річних з розрахунку 360 днів у році, пені, штрафи, та всі інші суми, передбачені Кредитним договором.

13.05.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 5511, за яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за сумою кредиту та відсотками за користування кредитом за Кредитним договором №5598608 від 15.08.2007 в розмірі 48990,21 дол. США та 500 гривень витрат за вчинення виконавчого напису. Строк, за який провадиться стягнення заборгованості - з 05.05.2019 по 05.05.2020.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити:

1) номер особового рахунку;

2) дату здійснення останньої (попередньої) операції;

3) дату здійснення поточної операції;

4) код банку, у якому відкрито рахунок;

5) код валюти;

6) суму вхідного залишку за рахунком;

7) код банку-кореспондента;

8) номер рахунку кореспондента;

9) номер документа;

10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);

11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;

12) суму вихідного залишку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідачем не було надано доказів того, що ним до нотаріуса було надано виписку з рахунку позивача, яка б містила обов`язкові реквізити, що повинні бути вказані у ній згідно п. 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (дата здійснення останніх (попередніх) операцій по рахунку, код валюти, суми операцій (відповідно за дебетом або кредитом) тощо). Без цих відомостей з виписки абсолютно неможливо з`ясувати коли і які саме суми були отримані позивачем від банку, коли були нараховані відсотки, яким є розмір заборгованості та чи існує заборгованість взагалі.

Отже, відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису. Заборгованість позивача, яка значиться у виконавчому написі не дає можливості зробити висновок щодо правомірності її нарахування.

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Також суд звертає увагу на те, що загальна сума заборгованості, яка була прийнята нотаріусом та зазначена у виконавчому написі, порахована за період з 05.05.2019 по 05.05.2020. При цьому, до суду не було надано доказів того, що відповідність розрахунків заборгованості фактичним датам отримання кредиту перевірялася нотаріусом на підставі будь-яких документів. Тобто, виконавчий напис видано без з`ясування дійсної дати виникнення заборгованості.

Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, а тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1261,20 грн.

Згідно із ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже, з урахуванням задоволення позову, підстав для скасування заходів забезпечення позову станом на час ухвалення цього рішення суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача - адвоката Петрощук Катерини Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 13.05.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 5511, про стягнення з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, заборгованості в розмірі 48990,21 доларів США та суми витрат за вчинення виконавчого напису в розмірі 500,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , суму судових витрат у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. В. Шубочкіна