Ухвала суду № 95024972, 15.02.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

15.02.2021 Справа №607/2321/21 Провадження № 1-кс/607/892/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., за участю секретаря судового засідання Семенець Т.О., прокурора Жука І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Рубінського В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в режимі відеоконференції з Державною установою «Чортківська установа виконання покарань (№26)» клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Жуком І.О., про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210010002430 від 19.12.2020 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,

УСТАНОВИВ:

08.02.2021 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракін С.С. звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210010002430 від 19.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що Тернопільським районним управлінням поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні.

Так, прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що всередині грудня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 , який перебував в м. Тернополі, виник злочинний намір, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, із заподіянням фізичних страждань та із застосуванням зброї.

Реалізуючи свій злочинний намір, 18.12.2020 приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , перебуваючи неподалік готельно-ресторанного комплексу «Диканька», що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, ЗА в м. Тернополі, шляхом блокування умисно та примусово зупинили транспортний засіб марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , яким рухались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, помістили ОСОБА_2 до транспортного засобу марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , де він був позбавлений можливості залишити цей транспортний засіб та в якому надягнули на руки спецзасіб «кайданки», а ОСОБА_3 всупереч її волі наказали залишатися в транспортному засобі марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , без можливості його залишити.

В подальшому, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , та марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , направилися до готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований на вул. Шумській, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де почали вимагати у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 800000 доларів США із систематичним погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_3 , істотно обмеживши при цьому у праві пересування у місці, де вони не бажали перебувати.

Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, зазначені особи, діючи за попередньою змовою, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , разом із ОСОБА_2 , який був позбавлений можливості залишити транспортний засіб, направилися до спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернополі, а ОСОБА_3 примусово залишилась в транспортному засобі марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , поблизу готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований на вул. Шумській, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де знаходилась приблизно до 00-01 год. 00 хв. 19.12.2020.

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, зазначеними вище автомобілями направилися до мосту над залізничною колією, що знаходиться неподалік торгово-розважального центру «Подоляни» за адресою: вул. Текстильна, 284 в м. Тернополі, де ОСОБА_2 наказали проти його волі пересісти в транспортний засіб марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , де він був позбавлений можливості залишити транспортний засіб та знаходився приблизно п`ять годин.

В подальшому зазначені особи за попередньою змовою між собою, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, на транспортних засобах направилися до кар`єру, який знаходиться в с. Лозова Тернопільського району Тернопільської області, де, надівши ОСОБА_2 на голову поліетиленовий пакет, продовжили вимагати у нього кошти в розмірі 800000 доларів США із систематичним нанесенням ударів по тілу, що супроводжувалися демонстрацією та використанням (здійсненням чотирьох пострілів) предмету, які потерпілий сприймав як вогнепальну зброю, та погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_3 , істотно обмеживши при цьому у праві пересування у місці, де він не бажав перебувати.

В цей час, продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, пересадили ОСОБА_3 , яка знаходилась в транспортному засобі марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , поблизу готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований на вул. Шумській, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, до транспортного засобу марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , де вона була позбавлена можливості його залишити, та всупереч її волі перевезена до номеру НОМЕР_6 готелю «Версаль», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де була істотно обмежена у праві пересування у місці та перебувала під наглядом близько до 07 год. 00 хв. 19.12.2020.

Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, зазначені особи, діючи за попередньою змовою, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , разом із ОСОБА_2 , який був позбавлений можливості залишити транспортний засіб, направилися до будівлі спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернополі, де він знаходився приблизно до 06 год. 30 хв. 19.12.2020 та був виявлений працівниками правоохоронних органів.

Крім цього, прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що всередині грудня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 , який перебував в м. Тернополі, виник злочинний намір, направлений на вимагання грошових коштів у ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, поєднане із погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний намір, 18.12.2020 приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо вимагання грошових коштів у ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , перебуваючи неподалік готельно-ресторанного комплексу «Диканька», що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, ЗА в м. Тернополі, шляхом блокування умисно та примусово зупинили транспортний засіб марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , яким рухались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, помістили ОСОБА_2 до транспортного засобу марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , де він був позбавлений можливості його залишити та в якому надягнули на руки спецзасіб «кайданки», а ОСОБА_3 , всупереч її волі наказали залишатися в транспортному засобі марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 .

В подальшому ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , та марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , направилися до готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований на вул. Шумській, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де почали вимагати у ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 800000 доларів США із систематичним погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_3 .

Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, зазначені особи, діючи за попередньою змовою, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , разом із ОСОБА_2 направилися до спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернополі. Після цього, продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, зазначеними автомобілями направилися до мосту над залізничною колією, що знаходиться неподалік торгово-розважального центру «Подоляни» за адресою: вул. Текстильна, 284 в м. Тернополі, де ОСОБА_2 наказали пересісти в транспортний засіб марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , де він був позбавлений можливості його залишити та знаходився приблизно п`ять годин.

В подальшому, зазначені особи, за попередньою змовою між собою, порушуючи основні права, свободи та інші загальнолюдські цінності, які повинна мати кожна людина і які закріплені в Конституції України, а саме: на повагу гідності громадянина, права на фізичну свободу та особисту недоторканість, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, на транспортних засобах направилися до кар`єру, який знаходиться в с. Лозова Тернопільського району Тернопільської області, де, надівши ОСОБА_2 на голову поліетиленовий пакет, продовжили вимагати у нього кошти в розмірі 800000 доларів США із систематичним нанесенням ударів по тілу, що супроводжувалися демонстрацією та використанням (здійсненням чотирьох пострілів) предмету, який потерпілий сприймав як вогнепальну зброю, та погрозами вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень йому та ОСОБА_3 .

Надалі, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, зазначені особи, діючи за попередньою змовою, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , разом із ОСОБА_2 , який був позбавлений можливості залишити транспортний засіб, направилися до будівлі спортивного залу, що розташований за адресою: вул. Леся Курбаса, 11 в м. Тернополі, де він знаходився приблизно до 06 год. 30 хв. 19.12.2020 та був виявлений працівниками правоохоронних органів.

Крім цього, прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що всередині грудня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 , який перебував в м. Тернополі, виник злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_2 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами.

Реалізуючи свій злочинний намір, 18.12.2020 приблизно о 19 год. 00 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_2 , усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , перебуваючи неподалік готельно-ресторанного комплексу «Диканька», що розташований за адресою: вул. 15 Квітня, ЗА в м. Тернополі, шляхом блокування умисно та примусово зупинили транспортний засіб марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , яким рухались ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, помістили ОСОБА_2 до транспортного засобу марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , де він був позбавлений можливості його залишити та в якому надягнули на руки спецзасіб «кайданки», а ОСОБА_3 , всупереч її волі, наказали залишатися в транспортному засобі марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , без можливості його залишити.

В подальшому ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, за допомогою транспортних засобів марки «Infiniti QX56», державний номерний знак НОМЕР_1 , марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , марки «Mitsubishi Outlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , та марки «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_4 , та не маючи дозволу на право керування вказаним транспортним засобом і всупереч волі власника, не маючи ні дійсного, ні уявного права на вказаний транспортний засіб, умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, незаконно заволодівши транспортним засобом марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , направилися до готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований на вул. Шумській, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, маючи таким чином реальну можливість користуватись викраденим, тобто керувати даним транспортним засобом (здійснювати рух на ньому).

Надалі, продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, приблизно до 00-01 год. 00 хв. 19.12.2020 ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами пересадили ОСОБА_3 до транспортного засобу марки «Scoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , а транспортний засіб марки «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_5 , залишили поблизу готельно-ресторанного комплексу «Галицький замок», що розташований на вул. Шумській, 22 в с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області, де він був виявлений працівниками правоохоронних органів.

Прокурор вважає, що у кримінальному провадженні № 12020210010002430 від 19.12.2020 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

23.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

24.12.2020 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 15.02.2020, а також визначено заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2102000 грн.

Прокурор зазначає, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу неможливо з підстав необхідності проведення ряду слідчих (розшукових) дій, необхідних для забезпечення повного та об`єктивного здійснення досудового розслідування. При цьому ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та встановлені в ухвалі слідчого судді від 24.12.2020, продовжують існувати та не зменшились.

За таких підстав прокурор просить продовжити відносно ОСОБА_1 на 60 днів строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Жук І.О. клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що відносно потерпілих у цьому кримінальному провадженні застосовані заходи безпеки. Крім цього, прокурор уточнив, що просить продовжити строк застосованого до підозрюваного запобіжного заходу лише на строк досудового розслідування, тобто до 19.02.2021.

У судовому засіданні адвокат Рубінський В.М. заперечував проти клопотання прокурора. Додатково зазначив, що вказане клопотання прокурора є формальним та ідентичним клопотанню про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, а відтак містить посилання на встановлення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не доводи про те, що такі ризики не зменшились та продовжують існувати. Вказане, на думку адвоката, є передбаченою ст. 199 КПК України підставою для відмови у клопотанні. Крім цього, для підтвердження обґрунтованості підозри до клопотання додані рапорти працівників правоохоронних органів та заяви потерпілих, які не є доказами у розумінні КПК України. Також, на думку захисника, слідчий суддя не може визнавати доказами відомості, які містяться в протоколах допиту потерпілих, так як це суперечить вимогам ст. 23 КПК України. При цьому слідчі експерименти з потерпілими так само побудовані на допиті останніх, а тому протоколи цих слідчих дій не можуть братись до уваги слідчим суддею. Також захисник зауважив, що прокурором не доведено, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам цього кримінального провадження. Так само адвокат вважає, що у клопотанні не зазначено, з яких підстав неможливо завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали. Вказав, що досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється групою слідчих, усі свідки вже допитані, речі відшукані та досліджені експертами, а тому встановлені раніше ризики на даний час зменшились, а органом досудового розслідування порушуються вимоги п. 3 ч. 3 ст. 28 КПК України. Зазначив, що не заперечує проти зміни прокурором прохальної частини клопотання щодо необхідності продовжити строк запобіжного заходу лише у межах строку досудового розслідування, однак вважає, що прокурором порушена процедура зміни клопотання. Звернув увагу на особу підозрюваного, який перехворів на коронавірусну хворобу Covid-19, має ряд інших хронічних захворювань, позитивно характеризується, приймав участь у спортивних змаганнях, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей. Захисник зазначив, що розмір застави, визначений підозрюваному, є для нього непомірним, і просив зменшити такий розмір до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або застосувати до ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника і зазначив, що не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування. При цьому його стан здоров`я погіршився, а лікування в СІЗО є поганим. Також зазначив, що має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, розмір його доходу становить 5000 грн на місяць, а відтак визначений йому розмір застави є для нього непомірним.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, слідчий суддя встановив, що Тернопільським районним управлінням поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020210010002430 від 19.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

23.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

24.12.2020 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також визначено заставу в розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2102000 грн. При цьому слідчий суддя вважав доведеними ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Строк дії даної ухвали слідчого судді закінчується 15.02.2021. Разом з тим строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 197 КПК України).

При цьому клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).

Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та його причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява потерпілого ОСОБА_2 від 19.12.2020, в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності групу осіб, серед яких і ОСОБА_4 , які протиправно позбавили його та ОСОБА_3 волі, заволоділи належним йому транспортним засобом та вимагали у нього кошти у сумі 800000 доларів США; заява потерпілої ОСОБА_3 від 19.12.2020, в якій вона зазначила, що вказаними кримінальними правопорушеннями їй завдана моральна шкода; протоколи додаткового допиту потерпілого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 від 19.12.2020, в якому зазначені показання потерпілих щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень; протоколи проведення слідчих експериментів від 19.12.2020 із потерпілим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 ; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.12.2020, згідно з яким серед чотирьох осіб на фотознімках потерпіла ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_1 як особу, яка незаконно позбавила її волі, а також вимагала від ОСОБА_2 кошти у сумі 800000 грн та примусила записати відео звернення ОСОБА_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 19.12.2020; висновок експерта за результатами судової медичної експертизи № 1144 від 20.01.2021, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_2 мали місце легкі тілесні ушкодження, утворення яких не виключається за повідомлених потерпілим обставин; протоколи огляду предметів від 11.01.2021, 13.01.2021, 14-16.01.2021, 18.01.2021.

При цьому слідчий суддя відхиляє посилання сторони захисту, що заяви потерпілих, протоколи їх допиту та протоколи слідчих експериментів не можуть вважатися доказами та покладатися в основу обґрунтованості підозри ОСОБА_1 . Так, дійсно ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого до уваги беруться лише показання, надані безпосередньо суду. Разом з тим дана норма права визначає цей принцип по відношенню до суду та визначає порядок дослідження показань під час судового розгляду. Однак ст. 3 КПК України розмежовує поняття суду та слідчого судді, а також судового розгляду та досудового розслідування у кримінальному провадженні. При цьому ч. 1 ст. 95 КПК України визначає, що показаннями є відомості, які надаються як в усній, так і в письмовій формі, а, враховуючи скорочені строки розгляду клопотань слідчим суддею, допит потерпілих та свідків безпосередньо у судовому засіданні є часто ускладненим та неможливим. За таких підстав слідчий суддя вважає, що протоколи допиту потерпілих та протоколи слідчих експериментів є належними доказами, які мають досліджуватися слідчим суддею та яким має надаватися оцінка у сукупності з іншими доказами для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні та встановлені у судовому засіданні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.

Також прокурором в судовому засіданні доведено існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, серед яких і таке, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Крім цього, в умовах безвізового режиму України з країнами Європейського Союзу підозрюваний може швидко та безперешкодно виїхати за межі України і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також слідчий суддя враховує і наявність повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні іншого кримінального правопорушення, яке з огляду на принцип презумпції невинуватості не свідчить про вчинення останнім такого кримінального правопорушення, однак суттєво підвищує ризик, що підозрюваний може спробувати уникнути від кримінальної відповідальності в обох кримінальних провадженнях. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, не зменшився.

Також слідчий суддя вважає, що не перестала існувати можливість знищення, приховання або спотворення ОСОБА_1 будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зокрема, враховуючи незавершення досудового розслідування та можливість встановлення місця знаходження додаткових речових доказів, на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є ризик того, що у разі непродовження строку застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, такі речі можуть бути ним знищені, сховані чи спотворені.

Так само і ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показань або відмови від дачі показань не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. За таких обставин ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілих та свідків та дослідження їх судом. При цьому, враховуючи широке коло знайомих підозрюваного, ймовірність цього впливу є досить високою, так як підозрюваний може здійснювати такий вплив як особисто, так і через третіх осіб.

Також прокурором доведено, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення як з метою незаконного впливу на потерпілих, так і з метою перешкодити здійсненню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Вказане у сукупності з тим фактом, що відносно потерпілих одночасно було вчинено декілька кримінальних правопорушень та на даний час застосовані заходи безпеки, свідчить про продовження існування ризиків, визначених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відтак слідчий суддя встановив, що усі ризики, визначені ухвалою слідчого судді від 24.12.2020, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження строку запобіжного заходу для стримування таких ризиків.

Крім цього, прокурором доведено, що завершити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу неможливо внаслідок необхідності проведення у даному кримінальному провадженні ряду слідчих (розшукових) дій. Зокрема, для виконання завдань кримінального провадження, встановлених ст. 2 КПК України, є необхідним завершити проведення більше двадцяти судових експертиз, а також долучити їх висновки до матеріалів кримінального провадження; здійснити тимчасові доступи до речей і документів на підставі ухвал слідчого судді; з урахуванням отриманих результатів додаткового допитати підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; виконати інші слідчі (розшукові) дії, потреба в яких може виникнути внаслідок проведення вже визначених слідчих (розшукових) дій.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Також слідчий суддя враховує визначені ст. 178 КПК України обставини, зокрема, репутацію ОСОБА_1 , який в минулому приймав участь у спортивних змаганнях та позитивно характеризується за місцем проживання, те, що підозрюваний одружений та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків, однак вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 в разі визнання його винним, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_1 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Також слідчим суддею не встановлені обставини щодо погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 , які б перешкоджали перебуванню останнього в умовах СІЗО. Надані стороною захисту медичні документи щодо стану здоров`я підозрюваного датовані ще червнем 2020 року, а тому не свідчать про наявність у ОСОБА_1 зазначених захворювань на даний час та неможливість перебування останнього в умовах тримання під вартою. Так само слідчий суддя відхиляє й інші доводи сторони захисту, вважаючи їх недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Відтак слідчий суддя доходить висновку, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 може бути продовжений на строк досудового розслідування, тобто до 19.02.2021. Таке продовження строку запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_13 , та є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Разом з тим клопотання про продовження строку тримання під вартою розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України). У свою чергу при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України (абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Отже, застава (як альтернатива триманню під вартою) є складовою запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обґрунтованість її розміру (як еквіваленту триманню під вартою) підлягає перевірці щоразу при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та не вчинялися заходи щодо уникнення настання ймовірної кримінальної відповідальності.

Так, ухвалою слідчого судді від 24.12.2020 ОСОБА_1 визначено заставу у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2102000 грн. Однак, беручи до уваги, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні вже триває 2 місяці, а застава ОСОБА_1 сплачена не була, враховуючи відсутність доказів, що останній має у своїй власності рухоме чи нерухоме майно, грошові активи у фінансових установах тощо, а також наявність на утриманні ОСОБА_1 трьох малолітніх дітей, слідчий суддя вважає за можливе зменшити підозрюваному розмір застави, визначивши її у максимальному розмірі, встановленому законом для кримінальних правопорушень такої тяжкості. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановлених ризиків.

Керуючись ст. 177, 182, 183, 184, 197, 199, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020210010002430 від 19.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 5 (п`ять) днів.

Встановити строк дії ухвали в частині продовження строку запобіжного заходу до 19.02.2021.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12020210010002430 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.02.2021.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків до 19.02.2021.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава буде звернена в дохід держави, зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й буде використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення направити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. В. Марциновська