Постанова № 9501836, 05.05.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

05.05.10                                                                                           Справа № 4/155

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача (скаржник) - Яценич Я.Я.

від відповідача –не з’явився

Розглядається апеляційна скарга Приватного підприємства «Скло-Альянс», б/н від 25.03.2010 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 17.03.2010 року, суддя Проскурняк О.Г.

по справі № 4/155,

за позовом Приватного підприємства «Скло-Альянс», м.Костянтинівка Донецької області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Комекс Буд ЛТД», м.Чернівці

про стягнення 73550,18 грн.

в с т а н о в и в :

В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем уточнювались позовні вимоги, згідно доповнення до позовної заяви (вх.№1553 від 10.03.2010 року, арк. справи 78-80) позивач просив стягнути з відповідача 33994,52 грн. –основного боргу, 1006,82 грн. –3% річних, 985,84 грн. –інфляційних, 24074,78 грн. –пені, 5999,45 грн. –штрафу, 6827,23 грн. –збитків та 6000 грн. – витрат на послуги адвоката.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.03.2010 року по справі №4/155 позов ПП «Скло-Альянс»задоволено частково. Стягнено з ТзОВ ВКФ «Комекс Буд ЛТД»на користь ПП «Скло-Альянс»33994,52 грн. –основного боргу, 1006,82 грн. –3% річних, 985,84 грн. –інфляційних, 2962,36 грн. –витрат на послуги адвоката.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар підтверджена матеріалами справи підставна та підлягає задоволенню. Одночасно, суд враховуючи відсутність заявок про поставку товару, оформлення яких передбачено умовами договору №16 від 12.02.2009 року, вважає, що поставка товару здійснювалась позивачем в позадоговірному порядку на підставі видаткової накладної, а відтак відсутні підстави для стягнення штрафу та пені, які передбачені зазначеним вище договором. Разом з тим, судом відмовлено у стягненні збитків в сумі 6827,23 грн., оскільки такі не доведено позивачем. Суд, беручи до уваги положення ст.625 ЦК України задоволив позовні вимог в частині стягнення інфляційних та 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Скло-Альянс»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Чернівецької області від 17.03.2010 року по справі №4/155 скасувати в частині відмови у стягненні пені, штрафу, збитків та витрат на послуги адвоката, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 24074,78 грн. –пені, 5999,45 грн. –10% штрафу, 6827,23 грн. –збитків, 6000 грн. –вартості послуг адвоката, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника (позивача), відмова у стягненні пені та штрафу, які передбачені умовами договору є неправомірною, так як факт поставки товару згідно договору №16 від 12.02.2009 року підтверджується відомостями наведеними у накладній №7 від 13.03.2009 року, а саме найменування та ціна продукції, її кількість відповідає умовам вказаного договору, а отримання відповідачем зазначеної продукції свідчить про прийняття договору до виконання без подання заявки.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

12.02.2009 року між ПП «Скло-Альянс»та ТзОВ ВКФ «Комекс Буд ЛТД»укладено договір №16, відповідно до умов якого, а саме п.1.1 позивач зобов’язувався постачати товар у власність відповідача, а останній прийняти такий та сплатити за нього на умовах договору. Пунктом 1.2 договору предметом поставки зазначено –скло віконне, скло візерункове в асортименті.

Відповідно до умов пункту 2.1.2. договору, кожна партія товару визначається заявкою, яку подає покупець, в якій зазначається: найменування товару, одиниця виміру кількості товару, загальна кількість товару в партії, марка товару, розміри, виробник товару. Пунктом 3.1. договору визначено, що асортимент, кількість та частоту відвантаження товару визначає покупець разом з постачальником шляхом подання письмових заявок покупцем. Згідно пункту 3.2. договору, поставка товару здійснюється постачальником власним транспортом на протязі семи днів з моменту надання заявки покупцем, за умови 100% сплати вартості попередньої партії товару.

Згідно із п.4.1, 4.2 договору загальна сума (орієнтовно) договору становить 2000000 грн. Остаточна (фактична) загальна сума договору визначається виходячи з вартості товару, поставленого відповідно до умов договору. Постачальник відвантажує товар покупцю по договірних цінах, які засвідчуються в рахунках-фактурах на кожну партію товару. Пунктом 4.4. договору встановлено, що покупець (відповідач) зобов’язується здійснити оплату кожної партії товару по факту отримання товару, але не пізніше 30 діб, або іншими додатково прийнятими та узгодженими сторонами способами та строками оплат. Згідно із п. 9.1 договору, останній діє до 31.12.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримано від позивача товар –скло на суму 88494,52 грн., на підставі довіреності серії ЯПМ №931632 від 13.03.2009 року, виданої відповідачем Комісаровій О.С. на отримання від позивача товару, згідно видаткової накладної №7 від 13.03.2009 року. В матеріалах справи також наявні рахунок-фактура №8 від 13.03.2009 року, податкова накладна №7 від 13.03.2009 року, у якій в графі умова поставки зазначено –«договір».

Проте, оплата за вказаний вище товар здійснена відповідачем не в повному обсязі, станом на момент подання позову заборгованість останнього перед позивачем становила 33994,52 грн.

Відповідач факту отримання вказаного товару не заперечує, проте заперечує те, що такий отримувався ним згідно договору №16 від 12.02.2009 року, вказуючи на відсутність заявки, оформлення якої передбачено п.2.1.2, п.3.2 договору. Так, на думку відповідача, товар поставлявся згідно рахунку-фактури №8 від 13.03.2009 року, видаткової накладної №7 від 13.03.2009 року, проте, таке твердження не заслуговує на увагу, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами відповідачем не подавалась позивачу заявка про поставку товару, проте, факт поставки товару згідно договору №16 від 12.02.2009 року підтверджується відомостями наведеними у накладній №7 від 13.03.2009 року, зокрема найменування та ціна продукції, її кількість відповідає умовам вказаного договору. Відповідач від отримання вказаної продукції не відмовлявся, така позивачу повернена не була. Таким чином, отримання відповідачем зазначеної продукції свідчить про прийняття договору до виконання без подання заявки. Разом з тим, як уже зазначалось вище в матеріалах справи наявна податкова накладна №7 від 13.03.2009 року, у якій в графі умова поставки зазначено –договір.

Стосовно посилань відповідача на лист від 16.03.2009 року, у якому він зазначає, що товар (скло) поставлений згідно накладної №7 від 13.03.2009 року в кількості 2248,1 м. кв. (арк. справи 28) ним не замовлявся, не може прийматись до уваги, оскільки як уже зазначалось вище в матеріалах справи міститься довіреність серії ЯПМ №931632 від 13.03.2009 року, видана відповідачем Комісаровій О.С. на отримання від позивача товару скла в кількості 2300 м кв. (арк. справи 30). Разом з тим, в подальшому відповідачем частково проводились проплати за такий, що підтверджується банківськими виписками.

Враховуючи наведене, посилання господарського суду у оскаржуваному рішенні на те, що поставка товару здійснювалась позивачем не на підставі договору № 16 від 12.02.2009 року, а на підставі видаткової накладної не заслуговує на увагу та є безпідставним.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судом правомірно стягнено з відповідача на користь позивача 33994,52 грн. –основного боргу, 1006,82 грн. –3% річних, 985,84 грн. –інфляційних, проте, зроблено помилковий висновок про позадоговірну поставку.

Стосовно відмови суду першої інстанції у стягненні пені в сумі 24074,78 грн. та штрафу в розмірі - 5999,45 грн. з посиланням на те, що в даному випадку мала місце поставка товару згідно накладної, а не в межах та на виконання умов договору №16 від 12.02.2009 року, колегія суддів не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи вищенаведене.

Пунктом 6.5 договору №16 від 12.02.2009 року за прострочення оплати товару покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару та пеню у розмірі 0,2 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, при цьому покупець (відповідач) не звільняється від зобов’язань по оплаті товару.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення пені та штрафу є правомірними та підлягають до задоволення.

Поряд з цим, позивач просить про стягнення збитків, оскільки поставлений відповідачу товар був придбаний за кредитні кошти, тому на думку скаржника через заборгованість відповідача ним понесено збитки по сплаті процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Слід зазначити, що між нарахованими позивачу банком відсотками за користування кредитом та невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого товару відсутній причинно-наслідковий зв'язок, а у зв'язку із цим відсутній склад цивільного правопорушення та підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Одночасно, судом відзначено, що умовами договору №16 від 12.02.2009 року не передбачено, що позивачем поставлений товар придбавається за кредитні кошти.

Таким чином, господарським судом правомірно відмовлено судом першої інстанції в стягненні збитків.

Крім того, суд вважає підставними стягнені витрати на послуги адвоката в сумі 2962,36 грн., враховуючи ст.ст.44, 49 ГПК України, з огляду на розумну необхідність витрат на оплату послуг адвоката, пов’язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі та подані позивачемкопія посвідчення, виданого Кучерявій Н.М., яка є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва №144 виданого 25.09.1993 року, договір про надання адвокатських послуг від 02.12.2009 року, квитанцію, яка свідчить про оплату позивачем адвокату 6000 грн. за надані останнім послуги, згідно договору від 02.12.2010 року.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення слід скасувати в частині відмови у стягненні 24074,78 грн. - пені та 5999,45 грн. –штрафу.

Керуючись ст.ст. 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Скло-Альянс»задоволити частково.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 17.03.2010 року по справі №4/155 скасувати в частині відмови у стягненні 24074,78 грн. - пені та 5999,45 грн. –штрафу, прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Комекс Буд ЛТД»(Чернівецька область, м.Новоселиця, вул.Леніна,88, код ЄДРПОУ 25078492) на користь Приватного підприємства «Скло-Альянс»(Донецька область, м.Костянтинівка, Бульвар Космонавтів,5/44, код ЄДРПОУ 32942430) - 24074,78 грн. - пені та 5999,45 грн. –штрафу.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Комекс Буд ЛТД»(Чернівецька область, м.Новоселиця, вул.Леніна,88, код ЄДРПОУ 25078492) на користь Приватного підприємства «Скло-Альянс»(Донецька область, м.Костянтинівка, Бульвар Космонавтів,5/44, код ЄДРПОУ 32942430) - 150,37 грн. в відшкодування витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.