Постанова № 9501829, 06.05.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

06.05.10                                                                                           Справа № 7/1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Якімець Г.Г.

                                                            Зварич О.В.

розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м.Київ

на рішення Господарського суду Рівненської області від 01.03.2010р.

у справі № 7/1

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м.Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Агропромислова корпорація «Зоря», с.Зоря Рівненського району рівненської області

про стягнення 1449181,38 грн.

За участю представників:

позивача: Іванюк В.І.

відповідача: Мартинов О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01.03.2010р. у справі № 7/1 частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м.Київ, та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Агропромислова корпорація «Зоря», с.Зоря Рівненського району рівненської області, на користь позивача 6658,00 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті відсотків за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування 0503/07-01 від 05.03.2007р. та за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р., 1331,87 грн. витрат по держмиту та 21,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з того, що позивач з вимогами про стягнення з відповідача 996006,75 грн. пені по тілу кредиту за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 0503/07-01 від 05.03.2007р.; про стягнення з відповідача 12269,95 грн. пені, нарахованої за період з 05.05.2007р. по 04.12.2008р. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 0503/07-01 від 05.03.2007р., нарахованих за період з 01.04.2007р. по 30.11.2008р.; про стягнення з відповідача 31196,67 грн. пені, нарахованої за період з 05.08.2007р. по 04.12.2008р. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р., нарахованих за період з 10.07.2007р. по 30.11.2008р., звернувся після спливу річного строку позовної давності, встановленого ст.258 ЦК України, а оскільки відповідач подав заяву про застосування позовної давності, відповідно до ст.267 ЦК України в цій частині позову слід відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності. Вимога позивача про стягнення з відповідача 271716,29 грн. пені по тілу кредиту за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р., нарахованої за період з 31.05.2009р. по 13.10.2009р., є безпідставною і не підлягає задоволенню в силу того, що рішенням Рівненського районного суду від 22.10.2008р. у справі № 2-891 2008 рік було задоволено вимогу ВАТ КБ «Надра»до ЗАТ «АПК «Зоря» про дострокове повернення кредиту за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р., а тому доводи позивача про зобов’язання відповідача повертати кредитні кошти за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р. в строки, зазначені у цьому договорі, є необґрунтованими. При нарахуванні пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитними договорами (нарахованої в межах позовної давності) позивач допустив арифметичні помилки та не врахував норми п.6 ст.232 ГК України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому вказані нарахування підлягають виправленню і складають: 19457,51 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором № 0503/07-01 від 05.03.2007р. та 113702,36 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р. Однак, оскільки заявлені до сплати штрафні санкції є надмірно великими, тому враховуючи норми ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, ст.83 ГПК України та виходячи з обставин фінансово–господарської діяльності відповідача, а також того, що неналежним виконанням своїх зобов’язань будь-яких суттєвих збитків відповідачем позивачу не завдано, суд першої інстанції зменшив розмір пені, що підлягає стягненню до 95%, що складає 6658 грн., та задоволив позов в цій частині.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати повністю, позов задоволити, з підстав у ній наведених. Зокрема в обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач покликається на те, що судом необ’єктивно враховано ступінь виконання зобов’язання відповідачем при зменшенні розміру штрафних санкцій; не визначено розміру збитків, завданих позивачу неналежним виконанням зобов’язання відповідачем; безпідставно застосовано п.3 ст.551 ЦК України, оскільки зустрічного позову про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач не подавав; неправомірно застосовано положення ст.261 ЦК України щодо позовної давності, оскільки договори діють до повного виконання зобов’язань сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та представник відповідача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, заперечення відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі 05.03.2007р. було укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 0503/07-01, відповідно до якого позичальнику (відповідачу) банком (позивачем) було відкрито кредитну лінію в розмірі 5500000 грн. із сплатою відсотків за користування кредитними коштами - 18,9% відсотків річних, терміном до 04.03.2008р.

04.07.2007р. між сторонами у справі було укладено кредитний договір № 0407/07-01 відповідно до якого позичальнику (відповідачу) банком (позивачем) було надано кредит в розмірі 13451934, 40 грн. із сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 17,0% річних, строком до 31.05.2010р.

Відповідно до п.3.2.3 кредитного договору про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 0503/07-01 від 05.03.2007р. відповідач зобов'язувався здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків по кредитній лінії в строк до 5 числа місяця шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 29094800003011 в філії ВАТ КБ "Надра" Рівненське РУ, МФ0 333681.

Відповідно до п.3.6 кредитного договору № 0407/07-01 від 04.07.2007р., відповідач зобов'язувався погашати кредит згідно з встановленим договором графіком погашення шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 220636000311001 в Філії ВАТ КБ «Надра» Рівненське РУ та проценти за кредитом щомісячно в термін до 05 числа місяця наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок філії ВАТ КБ «Надра».

В зв’язку з порушенням позичальником умов кредитних договорів № 0503/07-01 від 05.03.2007р. та № 0407/07-01 від 04.07.2007р. рішенням Рівненського районного суду від 22.10.2008р. у справі № 2-891 2008 рік стягнуто з ЗАТ «Агропромислова корпорація «Зоря»(код ЄДРПОУ 25319777, с.Зоря, вул.Жовтнева, 2, Рівненського району Рівненської області) та Плютинського Володимира Антоновича (який проживав за адресою: Рівненська область, Рівненській район, с.Зоря, вул.Б.Хмельницького, буд б, і.н. 0998500452, паспорт серія СР 338408 виданий Рівненським РВУМВС України в Рівненській області 11.02.1998р.), солідарно, на користь ВАТ КБ «Надра»(код ЄДРПОУ 20025456, м.Київ, вул.Артема, 15)- 15392504,30 грн. суми боргу за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 0503/07-01 від 05.03.2007р. та кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р.

Позивач - ВАТ КБ «Надра»покликаючись на те, що після винесення Рівненським районним судом рішення від 22.10.2008р. відповідач –ПАТ «АПК «Зоря»кредитних коштів не повернув та несвоєчасно сплачував відсотки за користування кредитними коштами, звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті відсотків та тіла кредиту станом на 18.11.2009р. за період з 17.11.2008р. по 18.11.2009р. згідно з кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування 0503/07-01 від 05.03.2007р. в сумі 1031731,55 грн., з яких 35724,80 грн. пеня по відсотках за період з 17.11.2008р. по 08.10.2009р. та 996006,75 грн. пеня по тілу кредиту за період з 17.11.2008р. по 12.10.2009р., та згідно з кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р. в сумі 417449,83 грн., з яких 145733,53 грн. пеня по відсотках за період з 17.11.2008р. по 08.10.2009р. та 271716,29 грн. пеня по тілу кредиту, всього на загальну суму 1449181,38 грн. за період з 31.05.2009р. по 13.10.2009р.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Підпунктом 1 п.2 ст.258 ЦК Кодексу встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до п.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно ж до п.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до умов кредитного договору про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування 0503/07-01 від 05.03.2007р. (п.1.1.2) термін користування кредитними коштами встановлюється з 05.03.2007р. по 04.03.2008р.

Таким чином, саме з 04.03.2008р. починається перебіг строку позовної давності на звернення до суду про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів. Проте, з такою вимогою позивач звернувся до суду 30.11.2009р., тобто із пропуском строку позовної давності.

Відповідно до п.п.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Про застосування строку позовної давності, в порядку статті 267 ЦК України, відповідачем було подано відповідну заяву, яка наявна в матеріалах справи.

Відтак, суд першої інстанції правомірно застосував позовну давність та обґрунтовано відмовив в позові про стягнення з відповідача 996006,75 грн. пені по тілу кредиту за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування 0503/07-01 від 05.03.2007р. на підставі п.п.3,4 ст.267 ЦК України в зв’язку із спливом позовної давності.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено і у задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 271716,29 грн. по тілу кредиту за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р., нарахованої за період з 31.05.2009р. по 13.10.2009р., з огляду на те, що позивач у вересні 2008р. звернувся до Рівненського районного суду з позовом про стягнення з відповідача 15392504,30 грн. сум боргу за кредитними договорами № 0503/07-01 від 05.03.2007р. та № 0407/07-01 від 04.07.2007р. Рішенням Рівненського районного суду від 22.10.2008р. у справі № 2-891 2008 рік позовні вимоги було задоволено та видано виконавчий лист про примусове виконання рішення. Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження»та ст.368 ЦПК України примусове виконання рішення суду покладено на органи державної виконавчої служби України. Таким чином, твердження позивача, що відповідач зобов'язаний повертати кредитні кошти за умовами кредитного договору № 0407/07-01 від 04.07.2007р. є необґрунтованим, оскільки звернувшись до суду про дострокове стягнення кредитних коштів, використав своє право на захист цивільних прав та інтересів судом, а відтак рішення має виконуватись не на підставі договору, а за процедурою, встановленою Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, ухвалою Рівненського районного суду від 23.10.2009р. відстрочено виконання рішення до 28.05.2010р.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 0503/07-01 від 05.03.2007р. та кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином Позичальник зобов'язаний сплачувати відсотки за весь час користування кредитом. Відтак, в разі порушення Позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом, настають наслідки передбачені договором та законом, зокрема сплата неустойки.

Кредитними договорами № 0503/07-01 від 05.03.2007р. та № 0407/07-01 від 04.07.2007р. (пункти 4.1 та 5.1 відповідно) встановлена відповідальність позичальника за несвоєчасну сплату відсотків у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

З розрахункових таблиць заборгованості по відсотках та пені на відсотки згідно з кредитними договорами, наданих позивачем, вбачається, що позивач: за кредитним договором № 0503/07-01 від 05.03.2007р. нараховує пеню за період з 05.05.2007р. по 08.10.2009р. і на відсотки, які нараховані за період з 01.04.2007р. по 20.09.2009р.; за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р. нараховує пеню за період з 05.08.2007р. по 08.10.2009р. і на відсотки, які нараховані за період з 10.07.2007р. по 30.09.2009р.

Відповідно до пункту 3.2.3 кредитного договору № 0503/07-01 та п.3.6 кредитного договору № 0407/07-01 позичальник (відповідач) зобов'язаний здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків в строк до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним (розрахунковим) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № 29094800003011 в філії ВАТ КБ «Надра»Рівненське РУ, МФ0 333681.

Як уже зазначалося вище, згідно з ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Відповідно до п.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно ж до п.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, перебіг позовної давності стосовно вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за вищевказаними кредитними договорами починається з кожного 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за звітним (строк виконання зобов'язань по сплаті відсотків), починаючи, відповідно, за кредитним договором № 0503/07-01 з 05.05.2007р. та за кредитним договором № 0407/07-01 з 05.08.2007р. Однак, з позовом до суду позивач звернувся 30.11.2009р., тобто з пропуском строку позовної давності. Про застосування строку позовної давності, в порядку ст.267 ЦК України, відповідачем було подано відповідно заяву, яка наявна в матеріалах справи.

Відтак, суд першої інстанції правомірно застосував позовну давність та обґрунтовано відмовив в позові про стягнення з відповідача 12269,95 грн. пені, нарахованої за період з 05.05.2007р. по 04.12.2008р. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 0503/07-01 від 05.03.2007р., нарахованих за період з 01.04.2007р. по 30.11.2008р., та про стягнення з відповідача 31196,67 грн. пені, нарахованої за період з 05.08.2007р. по 04.12.2008р. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р., нарахованих за період з 10.07.2007р. по 30.11.2008р., на підставі п.п.3,4 ст.267 ЦК України в зв’язку із спливом позовної давності.

Крім того, при нарахуванні пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитними договорами (нарахованої в межах позовної давності) позивач допустив арифметичні помилки та не врахував норми п.6 ст.232 ГК України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, вказані нарахування підлягають виправленню та з урахуванням строку давності сукупно складають: 19457,51 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором № 0503/07-01 від 05.03.2007р. та 113702,36 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитним договором № 0407/07-01 від 04.07.2007р.

Однак, під час розгляду справи відповідачем до місцевого господарського суду було подано клопотання про зменшення розміру пені. Своє клопотання відповідач обґрунтував тим, що зобов'язання по кредитному договору № 0503/07-01 від 05.03.2007р. ним виконано в повному обсязі. На день розгляду справи всі відсотки по кредитній угоді № 0407/07-01 від 04.07.2007р. сплачено в повному обсязі. Будь-які претензії щодо неналежного виконання рішення Рівненського районного суду від 22.10.2008р. у справі № 2-891 2008 рік з боку кредитора відсутні. Між сторонами утворились і продовжують діяти ділові відносини. Виконуючи рішення суду, відповідач увійшов у графік погашення заборгованості і добросовісно його виконує.

Безумовно, в силу п.1 ст.550 ЦК України, у позивача наявне право па неустойку незалежно від наявності у нього збитків. Однак, пунктом 3 вказаної норми передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення закріплене і в положенні п.1 ст.233 ГК України. Так, за приписом п.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні, санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Згідно з листом ВГСУ № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при застосуванні зазначених правових норм про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації. Тобто істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов’язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов’язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо. Приймаючи оскаржуване рішення у справі, суд першої інстанції взяв до уваги вищезазначене та надав належну оцінку ступеню виконання зобов’язання боржником; майновому стану сторін, які брали участь у зобов’язанні; відсутності негативних наслідків у потерпілої сторони від прострочення виконання зобов’язання, так як доказів понесених позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем свого зобов'язання матеріали справи не містять. А отже, не заподіяння значних збитків позивачеві правомірно стало підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій. Крім того, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд, використавши своє право, надане статтею 83 ГПК України, зменшив розмір нарахованих штрафних санкцій до розумних розмірів.

З наведеного вбачається, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно розглянуто справу без порушення норм матеріального та процесуального права.

Відтак, виходячи з наведеного в сукупності та того, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставин, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Рівненської області від 01.03.2010р. у справі № 7/1 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м.Київ - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.

Суддя                                                                                          Зварич О.В.