Постанова № 9501734, 12.05.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2010                                                                                           № 25/490

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Григоровича О.М.

суддів:           

за участю секретаря судового засідання:           

представників сторін:

позивача: Білоус Т.С. (дов. від 16.02.10 № 01/20-97);

відповідача 1: не з’явився,

відповідача 2: Форсюк В.Л. (дов. від 17.11.09 б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" та Відкритого акціонерного товариства "АРМА-Лізинг"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.02.2010

у справі № 25/490 ( .....)

за позовом                               Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк"

до                                                   1) Відкритого акціонерного товариства "АРМА-Лізинг"

                                                  2) Закритого акціонерного товариства "Укрінвестгруп"

про                                                   стягнення 241943,27 грн.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.10 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “АРМА-Лізинг” на користь Публічного акціонерного товариства “Банк”Демарк” 120299, 00 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 43223, 77 грн. відсотків за користування кредитом, 3339, 80 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом та 9025,70 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 1758, 88 державного мита та 172, 28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши солідарно достроково з Відкритого акціонерного товариства “АРМА-Лізинг” та Закритого акціонерного товариства “Укрінвестгруп” на користь Публічного акціонерного товариства “Банк”Демарк” 241943,27 грн. боргу за кредитним договором від 14.02.07 № 272-051 та договором поруки від 14.02.07 № 274-051.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач 1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Скарга позивача мотивована тим, що посилання суду першої інстанції на необхідність направлення відповідачу 1 вимоги згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки дана норма законодавства взагалі не може бути застосована до спірних правовідносин. Вона стосується тих випадків, коли строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, а умовами кредитного договору чітко визначені строки повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідач 1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги, скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відповідач 2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю, а рішення залишити без змін.

Скарга відповідача 1 мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги звернення банку до поручителя з вимогою про сплату боргу та позовною вимогою щодо солідарного виконання зобов’язання ЗАТ “Укрінвестгруп”.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача 1, в якому просить змінити рішення, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі і стягнувши солідарно достроково з ВАТ “АРМА-Лізинг” та ЗАТ “Укрінвестгруп” на користь Публічного акціонерного товариства “Банк”Демарк” 241943,27 грн. боргу за кредитним договором від 14.02.07 № 272-051 та договором поруки від 14.02.07 № 274-051.

Відповідач 2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю, а рішення залишити без змін.

Відповідач 1 в судові засідання, які відбулися 14.04.10 та 12.05.10, повноважних представників не направив. Однак, його було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 11.03.10 та відкладення розгляду справи від 14.04.10, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.02 № 75.

Крім того, про належне повідомлення відповідача 1 у справі про прийняття його апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається своєчасне отримання представником ВАТ “АРМА-Лізинг” ухвали суду від 11.03.10.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.97 № 02-5/289 зі змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

          Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши мотиви апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Банк”Демарк” підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “АРМА-Лізинг” підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

14.02.07 між Відкритим акціонерним товариством “Банк”Демарк” (далі-позивач, банк) та Відкритим акціонерним товариством “АРМА-Лізинг” (відповідач 1, позичальник) було укладено кредитний договір № 272-051 (далі – кредитний договір).

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 350000,00 грн. строком погашення відповідно до графіка №1, що є невід’ємною частиною цього договору, та кінцевим строком погашення по 12 лютого 2010 року.

Пунктом 3.4.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов’язаний сплачувати кредит відповідно до графіка №1 та повністю погасити кредит у строк по 12 лютого 2010 року, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний в п. 3.8 цього договору. Строки, передбачені цим договором є обов’язковими для позичальника.

Згідно з п. 3.5.1. вказаного вище договору позичальник за користування кредитом сплачує банку відсотки у розмірі 23% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок, підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Графіком №1 погашення заборгованості по кредитному договору визначені наступні строки її погашення відповідачем-1 по дату подання позовної заяви: до 31.03.07 – 6791 грн., до 30.04.07 – 6921,00 грн., до 31.05.07 –7054,00 грн., до 30.06.07 – 7189,00 грн., до 31.07.07 – 7327,00 грн., до 31.08.07 –7467,00 грн., до 30.09.07 – 7611,00 грн., до 31.10.07 – 7756,00 грн., до 30.11.07 –7905,00 грн., до 31.12.07 – 8057,00 грн., до 31.01.08 – 8211,00 грн., до 28.02.08 –8369,00 грн., до 31.03.08 – 8529,00 грн., до 30.04.08 – 8692,00 грн., до 31.05.08 –8859,00 грн., до 30.06.08 – 9029,00 грн., до 31.07.08 – 9202,00 грн., до 31.08.08 –9378,00 грн., до 30.09.08 – 9558,00 грн., до 31.10.08 – 9741,00 грн., до 30.11.08 –9928,00 грн., до 31.12.08 –10118,00 грн., до 31.01.09 –10312,00 грн., до 28.02.09 –10510,00 грн., до 31.03.09 –10711,00 грн., до 30.04.09 –10917,00 грн., до 31.05.09 – 11126,00 грн., до 30.06.09 –11339,00 грн., до 31.07.09 –11556,00 грн., до 31.08.09 –11778,00 грн., до 30.09.09 –12004,00 грн.

На виконання умов кредитного договору позивач протягом лютого – червня 2007 року перерахував відповідачу 1 кредит на загальну суму 350000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами від 15.02.07 на суму 215146,00 грн., від 15.05.07 на суму 50000,00 грн., від 21.05.07 на суму 30000,00 грн., від 26.06.07 на суму 54854,00 грн., які знаходяться в матеріалах справи.

14.02.07 в забезпечення зобов’язань відповідача-1 (далі-позичальник) за кредитним договором між позивачем (далі-банк) і відповідачем-2 (далі-поручитель) було укладено договір поруки № 274-051.

Згідно з п. 1.1. договору поруки поручитель бере на себе солідарне зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях позичальника, які виникли на підставі кредитного договору.

Матеріали справи свідчать, що відповідач-1 з березня 2007 року по жовтень 2008 року належним чином виконував зобов’язання по сплаті визначених графіком сум кредиту. Всього за вказаний період відповідачем-1 погашено позивачу кредит на загальну суму 163646,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З листопада 2008 року до подання позивачем позовної заяви відповідач 1 не сплачує суми кредиту у визначених графіком розмірах та строки.

Заборгованість відповідача 1 за кредитним договором по сплаті визначених графіком платежів по кредиту за період з 30.11.08 по 30.09.09 становить 186354,00 грн. Заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом складає 43223,77 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказана вище ст. 1050 Цивільного кодексу надає право позикодавцю у випадку прострочення повернення частини позики (кредиту) вимагати від позичальника достроково повернути несплачену суму кредиту. Тобто, визначено обов’язок боржника задовольнити вимогу позикодавця і достроково повернути залишок несплаченої суми кредиту.

Таким чином, у випадку невиконання відповідачем 1 визначених кредитним договором зобов’язань позивач як особа, чиє законне право на повернення наданих в кредит коштів та відсотків за користування кредитом було порушене, має всі підстави звернутись до суду з вимогою про відновлення порушеного права та виконання договірних зобов’язань.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України).

23.09.09 позивач листом № 24/01-693 повідомив відповідача 2 про те, що відповідачем 1 не виконується зобов’язання по кредитному договору.

До того ж слід зазначити, що вимога від 23.09.09 № 24/01-693 була додана позивачем до позовної заяви. Проте, суд першої інстанції в рішенні не надав оцінку цьому документу і вказав на відсутність вимоги позивача до відповідача 2, як поручителя.

Беручи до уваги викладене вище, стягненню з відповідачів 1, 2 на користь позивача підлягає сума заборгованості за кредитом станом на 30.09.09 в сумі 186354,00 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 43223,77 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктами 7.4, 7.5 кредитного договору передбачено, що у разі порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків банк має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, за порушення зобов’язання за договором щодо повернення кредиту та відсотків за користування ним стягненню з відповідачів 1, 2 підлягає пеня за прострочення термінів сплати кредиту в сумі 9025,70 грн. та пеня за порушення термінів сплати відсотків в сумі 3339,80 грн.

Щодо посилання в рішення суду першої інстанції на необхідність направлення відповідачу 1 вимоги відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, слід зазначити наступне.

Дана норма законодавства взагалі не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки вона стосується тих випадків, коли строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, а умовами кредитного договору чітко визначені строки повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

З огляду на викладене вище, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Банк”Демарк” підлягає задоволенню повністю, апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “АРМА-Лізинг” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.10 у справі № 25/490 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Банк”Демарк” задовольнити повністю.

2. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “АРМА-Лізинг” задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.02.10 у справі №25/490 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства “АРМА-Лізинг” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-А; ідентифікаційний код 32552855) та Закритого акціонерного товариства “Укрінвестгруп” (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 40/13Б; фактична адреса: 01034, м. Київ, вул.. Паторжинського, 14, офіс 3; ідентифікаційний код 31899950) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк”Демарк” (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28; ідентифікаційний код 19357516) 186354 (сто вісімдесят шість триста п’ятдесят чотири) грн. 00 коп. основного кредиту, 43223 (сорок три тисячі двісті двадцять три) грн.. 77 коп. відсотків за користування кредитом, 9025 (дев’ять тисяч двадцять п’ять) грн.. 70 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 3339 (три тисячі триста тридцять дев’ять) грн. 80 коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 2419 (дві тисячі чотириста дев’ятнадцять) грн. 43 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства “АРМА-Лізинг” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-А; ідентифікаційний код 32552855) та Закритого акціонерного товариства “Укрінвестгруп” (юридична адреса: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 40/13Б; фактична адреса: 01034, м. Київ, вул.. Паторжинського, 14, офіс 3; ідентифікаційний код 31899950) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк”Демарк” (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28; ідентифікаційний код 19357516) 1209 (одна тисяча двісті дев’ять) грн. 72 коп. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита при подачі апеляційної скарги.

4. Зобов’язати Господарський суд міста Києва видати накази на виконання резолютивної частини цієї постанови.

5. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

18.05.10 (відправлено)