Рішення № 95015689, 18.02.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/683/21

Провадження № 2/243/860/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

18 лютого 2021 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.

за участю секретаря судового засідання Сорокіній Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: не з`явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача.

1. Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі – АТ КБ «Приватбанк») звернулось до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтувавши свої вимоги порушенням відповідачкою зобов`язань відповідно до умов договору. За змістом позовної заяви зазначено, що 19 березня 2010 року між акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Договором передбачено, що Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Відповідачка, підтвердила свою згоду на те, що підписана заява - анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Окрім того, 19.03.2010 відповідачкою також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». При укладанні договору сторони керувались частиною 1 статті 634 ЦК України. Згідно цієї норми статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, а саме надав відповідачкі кредит у розмірі, встановленому договором. Однак відповідачка не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями у зв`язку з чим станом на 22.11.2020 утворилася заборгованість у сумі 12898,82 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 3178,99 грн., заборгованості за простроченими відсотками у сумі 7737,01 грн. та пені у сумі 1982,82 грн.

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідачки, якими суттєво порушуються законні права кредитора, представник позивача просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 12898,82 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 3178,99 грн., заборгованості за простроченими відсотками у сумі 7737,01 грн. та пені у сумі 1982,82 грн. (станом на 22.11.2020) та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2.Представником позивача ОСОБА_2 надано суду клопотання про розгляд справи у його відсутності у випадку неявки в судове засідання представника позивача, з врахуванням поданих сторонами доказів, зазначає, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

3.Відповідачкою ОСОБА_1 надано суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю, в заяві відповідачка зазначила, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Відповідно до ухвали суду від 01.02.2021 року прийнято до розгляду позовну заявуАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, та відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачеві у п`ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання (а.с.57).

5. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом.

6.19 березня 2010 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала кредитну картку «Універсальна» юридичної особи – публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» № НОМЕР_1 . Зі змісту заяви вбачається, що тип картки НОМЕР_2 , розмір щомісячного платежу становить 7 % від суми заборгованості, базова відсоткова ставка 30% на рік з розрахунку 360 днів у році, валюта гривня (а.с.13-12).

7.Розмір заборгованості згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за станом на 22.11.2020 року за кредитом (тілом кредиту) складає 3178,99 грн., заборгованість за простроченими відсотками становить 7737,01 грн. Крім того, банком нараховано пеню в сумі 1982,82 грн. (а.с.5-11).

8.Оскільки розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитного договору, суду була надана банківська виписка, яка має статус первинного документу відповідно до Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5.

Так, згідно наданої позивачем виписки з 19.03.2010 по 01.11.2020 ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами банку, а саме отримувала гроші готівкою у банкоматах, поповнював картковий рахунок, розраховувалася за товари та ін. 01.11.2020 банком було проведено операцію – відміна штрафів за минулі періоди згідно рішення банку поповнення карткового рахунку сума у валюті картки складає 237727,06 грн. залишок після операцій за станом на 01.11.2020 становить -12898,82 грн. (наявна заборгованість (а.с.46-51).

9.Як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» старт карткового рахунку здійснено 19.02.2010, 19.03.2010 встановлено кредитний ліміт 250,00 грн., 31.08.2010 кредитний ліміт збільшено до 750,00 грн., 08.09.2010 кредитний ліміт збільшено до 2900,00 грн., 07.12.2010 кредитний ліміт збільшено до 3300,00 грн., 17.01.2020 кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн. (а.с.11).

10.Відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримала кредитні картки: 1) 19.02.2010 № НОМЕР_1 (термін дії до 02/14); 2) 18.08.2010 № НОМЕР_3 (термін дії до 06/14); 3) 14.04.2014 № НОМЕР_4 (термін дії до 04/18 (а.с.10).

V. Оцінка суду.

11.Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

12.За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

13.У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

14.Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

15.Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

16.Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

17.За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

18.Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

19.Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором від 19.03.2010 року, наданого суду, заборгованість відповідачки по процентам станом на 22.11.2020 року становила 7737,01 грн. При цьому, суд погоджується з доводами позивача про те, що умови кредитного договору є обов`язковими для учасників такого договору.

20.Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

21.У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

22.У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

23.З урахуванням цих положень, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 повина була діяти добросовісно у договірних відносинах і, користуючись кредитними коштами, повина була оплачувати проценти, узгоджені з АТ КБ «Приватбанк», оскільки з матеріалів справи вбачається, що 19.03.2010 відповідачка за її заявою отримала кредитну картку, яка в подальшому карта неодноразово перевипущена, строк дії якої визначено до квітня 2018, регулярно користувалася карткою, здійснювала інші операції, у тому числі, погашала кредит.

24.Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

25.У заяві позичальника від 19.03.2010 року процентна ставка зазначена на рівні 30 % річних. Тому суд вважає, що позивачем не правомірно підвищено розмір процентної ставки спочатку до 34,80 % річних, а потім до 43,20% річних, які банк обґрунтовує посиланням на Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на таке.

26.Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).

27.Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Тому відсутні підстави вважати що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «Приватбанк» було дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. В той же час суд приймає до уваги умови кредитування, під якими відповідачка поставила свій підпис (зокрема, щодо розміру відсотків).

28.Отже, при розрахунку заборгованості за кредитним договором слід використовувати первинно встановлену в договорі процентну ставку 30,00% річних.

29.Так, відповідно до наданого банком розрахунку кількість днів прострочення сплати заборгованості за кредитним договором за період з 01 вересня 2014 року року по 16.12.2014 (сума заборгованості за тілом кредиту у зазначений період становила 115,54 грн.) становить 107 днів, з 17.12.2014 до 27.02.2018 (сума заборгованості за тілом кредиту у зазначений період становила 100,00 грн.) - 1168 днів, а з 28.02.2018 по 22.11.2020 (сума заборгованості за тілом кредиту у зазначений період становила 3178,99 грн.) становить 1028 днів.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки заборгованість за процентами, виходячи із узгодженої сторонами базової процентної ставки 30 % річних з 01 вересня 2014 року року по 22 листопада 2020 року.

Отже, розмір заборгованості за процентами за вказаний період становить (115,54 грн. х 30 %) : 360 днів) х 107 днів) + (100,00 грн. х 30 %) : 360 днів) х 1168 днів) + (3178,99 х 30%) : 360 днів) х 1028 днів) 2830,96 грн. Окрім того, станом на 01.09.2014 розмір заборгованості за відсотками складав 794,72 грн.

Таким чином розмір заборгованості за відсотками за користування кредитом складає 3625,68 грн. (794,72 грн. (заборгованість згідно розрахунку за станом на 01.09.2014) + 2830,96 грн. (заборгованість за період з 01.09.2014 по 22.11.2020).

Тому саме ця сума відсотків за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

30.Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З матеріалів справи вбачається що 19.03.2010 року ОСОБА_1 підписала заяву, зі змісту якої слідує, що нею отримано кредитну картку з кредитним лімітом 3300,00 грн. з базовою процентною ставкою 30 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позивачем надані підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу умови оплати процентів за користування кредитними коштами, а тому, документи, які наявні в матеріалах даної справи та містять підпис відповідачки, можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 19 березня 2010 року шляхом підписання заяви-анкети.

31.Крім того відповідно до довідки АТ КБ «Приватбанк», яка є належним та допустимим доказом, в розумінні вимог ЦПК України, даних по особовому рахунку відповідачка ОСОБА_1 , протягом дії договору останній були надані кредитні картки, остання з яких зі строком дії до 04/18.

Обставини щодо укладення кредитного договору та отримання кредитної картки відповідачем не спростовуються, та підтверджуються паспортними даними, які ОСОБА_1 особисто засвідчувала власним підписом, випискою по картковому рахунку.

32.Належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом користування кредитними коштами є виписка по рахунку, яка має статус первинного документу, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Мінюсту від 12 квітня 2012 року № 578/5.

Згідно з п.5.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим Постановою НБУ від 18 червня 2003 № 254, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2003 року за № 559/7880, особові рахунки та виписки з них є регістрами, які Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п.5.1. цього Положення).

Розмір заборгованості за тілом кредиту підтверджений випискою по особовому рахунку, в якій міститься повна інформація про рух коштів на рахунках, відображення всіх операцій за кредитними договорами за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором. Таким чином заборгованість за тілом кредиту підлягає стягненню з відповідача.

33.Згідно п.2.1.5.7. при непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1 на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Розмір нарахованої банком пені – 1982,82 грн.

34. Відповідно до положення ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. забороняється нарахування пені та / або штрафів на основну суму заборгованості із зобов?язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або пересилилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого входило м. Слов`янськ Донецької області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належать м. Слов`янськ Донецької області.

Згідно положення ст.1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції – це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. щодо ненарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на публічний розгляд його справи.

Згідно з положенням ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до п. 3.4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 ЦПК України (справа № 1-10/2004) виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об?єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Таким чином, відповідно до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. за період з 14.04.2014 року нарахування пені та штрафів, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов?язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та / або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов?язань за кредитними договорами і договорами позики за весь період проведення антитерористичної операції, тобто з 14 квітня 2014 року і до дня набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

35. Враховуючи те, що ОСОБА_1 з 15.02.1989 і по теперішній час зареєстрована у м. Слов`янськ Донецької області, суд приходить до переконання, що на зазначені договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 р., тобто Банк повинен був не нараховувати або скасувати відповідачу нараховану пеню за період з 14 квітня 2014 року до теперішнього часу. За розрахунком заборгованості заборгованість по пені за нараховано відповідачу з 31 січня 2018 року, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

36. Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та частково за відсотками підлягають задоволенню, а позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

37. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

38. Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 2102,00 грн., тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1108,89 грн. (12898,82 грн. – заявлені позовні вимоги, 6804,67 грн. – задоволені позовні вимоги).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 206, 259, 264-265, 267, 268 ЦПК України, 525-527, 554, 611, 629, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 «Д») заборгованість за кредитним договором від 19 березня 2010 року станом на 22 листопада 2020 року на загальну суму 6804 (шість тисяч вісімсот чотири) грн. 67 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 3178,99 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом станом на 22.11.2020 в сумі 3625,68 грн.

3.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 «Д») судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1108 грн. 89 коп.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв