Ухвала суду № 95015643, 19.02.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/2904/16-ц

Провадження № 4-с/242/13/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Переясловської Ю.А., за участю секретаря судового засідання Клименко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове цивільну справу № 242/2904/16-ц за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шипіцин Олександр Володимирович, на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича щодо не скасування арешту з рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» у виконавчому провадженні № 62968462 від 08.09.2020 року, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт»,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шипіцин О.В., звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича щодо не скасування арешту з рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» у виконавчому провадженні № 62968462 від 08.09.2020 року. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що 08.09.2020 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Горелик Є.Б. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про арешт майна боржника, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №62968462. 19.09.2020 року в межах виконавчого провадження № 62968462. Крім того, приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено на виконання до ПАТ «Авдіївський завод металевих конструкцій», в якому він працевлаштований. Також 23.12.2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої було накладено арешт на грошові суми у межах витрат виконавчого провадження в сумі 125027,95 грн. та направлено на виконання до АТ КБ «Приватбанк». Зазначив, що боржник ОСОБА_1 отримує пенсію та заробітну плату на рахунки, які відкрито у АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується випискою з рахунку № НОМЕР_1 . При цьому статус коштів на рахунку № НОМЕР_1 зазначено, як заробітна плата та пенсія, що підтверджує заборону накладення на них арешту. Скаржник відповідно до клопотання від 12.01.2021 №12-01/2021-1, звернувся до приватного виконавця з приводу зняття арешту з зарплатного та пенсійного рахунку. 16.01.2021 року скаржник отримав повідомлення від приватного виконавця, яким він фактично відмовив у скасуванні арешту з рахунку, на який надходить пенсія та заробітна плата. Тим самим приватний виконавець позбавив боржника та його родину засобів до існування. Заявник просить суд визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Горелик Євгена Борисовича щодо нескасування арешту з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», зобов`язати приватного виконавця Горелик Євгена Борисовича скасувати арешт з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк». Стягнути з приватного виконавця Горелик Євгена Борисовича витрати, пов`язані з професійною правовою допомогою.

Ухвалою судді від 09.02.2021 року прийнято до розгляду дану скаргу.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду пояснення, в яких зазначив, що рахунок, на який приватним виконавцем накладено арешт, у нього єдиний, на нього зараховується його пенсія та заробітна плата. У зв`язку з цим, він не може сплачувати комунальні послуги, купувати ліки та їжу. Змушений жити на пенсію дружини, яка складає 2537 грн. Зазначив, що борг по кредиту боржником сплачений в повному обсязі.

Представник скаржника ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Приватний виконавець Горелик Є.Б. в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Надав відзив на скаргу, в якому доводи, викладені в скарзі, не визнав у повному обсязі. Зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавчий лист №242/2904/16-ц, виданий 21.07.2020 року Донецьким апеляційним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованості за кредитним договором у розмірі 112338,41 грн. та судовий збір 842,54 грн., у зв`язку з чим ним було відкрито виконавче провадження ВП №62968462. 08.09.2020 року ним було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Під час виконання рішення з боржника було стягнуто 11191,44 грн., з яких 9554,44 грн. було перераховано на користь стягувача, 1108,00 грн. стягнення основної винагороди виконавця, 529,00 грн. витрати виконавчого провадження. 04.02.2021 року від стягувача надійшла заява щодо закриття виконавчого провадження у зв`язку з повним погашенням боргу, що підтверджується довідкою ТОВ «Глобал Спліт» від 20.01.2021 року № 195. Але арешт з рахунків не знятий, відповідно до ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки не сплачено основну винагороду приватного виконавця.

Стягувач ТОВ «Глобал Спліт в судове засідання не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується. Неявка вказаних осіб, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно із ч. 1, 2 ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ст. 10 Закону, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частиною 2 ст. 13 Закону визнано, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 21.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором № IKAPNABG.209657.001 від 27.12.2013 року у розмірі 112338,41 грн. Окрім того, стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» судові витрати у розмірі 842,54 грн з кожного.

Постановою Донецького апеляційного суду від 11.12.2019 року заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21.12.2016 року скасовано. Позов ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», заборгованість за кредитним договором № IKAPNABG.209657.001 від 27 грудня 2013 року в сумі 112 338, 41 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», у відшкодування судового збору 842,54 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», у відшкодування судового збору 842,54 грн.

21.07.2020 року Донецьким апеляційним судом було видано виконавчий лист № 242/2904/16-ц.

08.09.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б. по виконавчому листу № 242/2904/16-ц було відкрито виконавче провадження ВП №62968462.

В межах даного виконавчого провадження, 19.09.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Донецької області Гореликом Є.Б. постановами від 19.09.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника по виконавчому листу №242/2904/16-ц.

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. від 23.12.2020 року ВП №62968462 на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено законом, які належать ОСОБА_1 19.02.1961 року.

Згідно клопотання № 12-01/2021-1 ОСОБА_1 звертався до приватного виконавця Виконавчого округу Донецької області Горелика Є.Б. з приводу зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 , оскільки на цей рахунок зараховується його пенсія та заробітна плата.

Згідно виписки по надходженням АТ КБ «Приватбанк» від 29.12.2020 року №77TSS5CSH53RS0AC по рахунку № НОМЕР_1 і додатковим рахункам договору SAMDNFF000085475604 від 04.05.2013 р. за період 01.01.2020 року - 29.12.2020 року зараховується заробітна плата, АЗМК па виплати пенсійного фонду, пенсія.

Приватним виконавцем Горелик Є. на адресу ОСОБА_1 було направлено роз`яснення з приводу арешту банківських рахунків, згідно з яким приватний виконавець повідомив, що банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч.3 ст.52 ЗУ «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони находяться, та в разі їх знаходження на рахунок, на кошти на якому заборонено накладання арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання.

Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено накладення арешту на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші соціальні доходи боржника.

Так, згідно довідки вих.№195 від 20.01.2021 року, ТОВ «Глобал Спліт» підтверджує надходження грошових коштів станом на 20.01.2021 року у розмірі 112357,64 грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, згідно виконавчого листа № 242/2904/16-ц.

05.02.2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Гореликом Є.Б. виконавче провадження №62968462 з примусового виконання виконавчого листа №242/2904/16-ц виданого 21.07.2020 Донецьким апеляційним судом щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості закінчено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 і п. 7 ч. 3 ст. 18 зазначеного Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ч. 4 ст. 48 Закону № 1404-VIII, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

При цьому, згідно з ч. 7 ст. 56 Закону № 1404-VIII, у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Разом із цим частинами 1 і 2 ст. 68 Закону № 1404-VIII передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Разом із цим частиною 2 ст. 48 Закону врегламентовано заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках особи, зокрема зазначено, що забороняється звернення стягнення […] на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону, виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відтак, арешт, накладений постановою від 23 грудня 2020 року на банківський рахунок скаржника у АТКБ "Приватбанк " № НОМЕР_1 , на який зараховується заробітна плата та пенсія скаржника, є неспівмірним та порушує права скаржника в частині вільного розпорядження і володіння своєю власністю, на яку згідно із ст. 70 Закону не може бути звернуто стягнення.

Положеннями ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 340/3042/19 зазначив, що «враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом № 1404-VIII, та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону № 1404-VIII».

У постанові від 3 жовтня 2019 року у справі № 642/6675/18 Верховний Суд дійшов висновку, що «доводи касаційної скарги про те, що законодавством не заборонено державному виконавцю накладати арешт на рахунок боржника на який надходять пенсійні виплати є безпідставними, так як чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань, а тому суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що арешт пенсійних коштів особи, після вирахування з неї сум аліментів за судовим рішенням, позбавляє її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист.».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу, Донецької області Горелик А.А. щодо не зняття арешту з коштів боржника, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки внаслідок накладення арешту на рахунок скаржника, на який надходять виплати з заробітної плати та пенсії, скаржник фактично позбавлений коштів для існування, оскільки цей рахунок у нього єдиний і саме на нього надходять всі кошти, які він отримує в якості зарплати і пенсії.

Суд також враховує, що як вбачається з матеріалів справи, основний борг скаржником погашено у повному обсязі, а постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 р. по справі № 200/8992/20-а визнано протиправними та скасовано постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди від 08.09.2020 р.

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження цих обставин скаржником жодного доказу щодо понесених ним витрат на правову допомогу не надано, тому ці вимоги скаржника задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що скарга підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шипіцин Олександр Володимирович, на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича щодо не скасування арешту з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк» » у виконавчому провадженні № 62968462 від 08.09.2020 року.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Горелика Євгена Борисовича скасувати арешт, накладений на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк» у виконавчому провадженні № 62968462 від 08.09.2020 року.

В іншій частині скарги - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом п`ятнадцяти дня з дня її проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А. Переясловська