Рішення № 9501418, 19.04.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2010 р. Справа № 9/19. За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 смт. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області До Заставнівської районної центральної лікарні м. Заставна

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне казначейство України.

про стягнення заборгованості 70237,66 грн.

Суддя М.І.Ніколаєв

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_3, представник.

від відповідача Зінчук С.В., доручення від 01.03.2010 року.

від третьої особи не зявився

СУТЬ СПОРУ: Приватний підприємець ОСОБА_1 смт. Кострижівка Заставнівського району Чернівецької області звернувся з позовом до Заставнівської районної центральної лікарні м. Заставна про стягнення згідно договорів підряду № 17 від 28.07.2009 року, № 18 від 11.09.2009 року та № 19 від 16.09.2009 року 70237,66 грн. боргу, в тому числі 69337,66 грн. основного боргу та 9000 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою від 18.02.2010 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 04.03.2010 року за участю представників сторін.

Представник відповідача у відзиві на позов факт виконання підрядних робіт позивачем не заперечує, проте позовні вимоги не визнає виходячи з наступного. Зокрема 30.12.2009 року відповідачем подано в банк платіжні доручення № 1679, № 1680 та № 475 на загальну суму 69338 грн., про що свідчить відмітка державного казначейства у Заставнівському районі. Проте вказані кошти на рахунки позивача не надійшли. У свою чергу Заставнівська ЦРЛ є державною бюджетною установою, видатки якої фінансуються з державного бюджету, а функції банківської установи виконує Державне казначейство. Оскільки згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»якщо кошти списані з рахунку платника, але не доставлені отримувачу (позивачу), то відповідальність лягає на банківську установу, тобто на Державне казначейство.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 18.03.2010 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне казначейство України, розгляд справи відкладено на 31.03.2010 року.

У судовому засіданні 31.03.2010 року оголошено перерву до 19.04.2010 року.

До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про залишення позову без задоволення в частині стягнення 69337,66 грн. основної заборгованості, у звязку із її сплатою відповідачем.

19.04.2010 року від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру неустойки на 95%, в обґрунтування якого останній посилається на важкий фінансовий стан відповідача, який є бюджетною установою, видатки якої фінансуються з державного бюджету.

Розглянувши подані документи, зясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2009 року за №17 між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Підрядником) та Заставнівською районною центральною лікарнею в особі головного лікаря Липки Василя Михайловича (Замовником) укладено договір підряду відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по заміні 6 шт. деревянних віконних, та 4 шт. дверних блоків на металопластикові в рай лікарні м. Заставна, Чернівецької області згідно із затвердженим замовником кошторисом виконання робіт та встановленню метало пластикових вікон та дверей.

Відповідно до пункту 2.1 вищевказаного договору вартість робіт згідно кошторису виконання поточного ремонту становить 34127 гривень 57 коп.

Пунктом 3.1 передбачено, що терміни виконання робіт встановлюються з 1 вересня 2009 року по 15 вересня 2009 року.

11 вересня 2009 року за №18 між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Підрядником) та Заставнівською районною центральною лікарнею в особі головного лікаря Липки Василя Михайловича (Замовником) укладено договір підряду відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по заміні 2 шт. деревяних дверних блоків на металопластикові в дільничній лікарні смт. Кострижіка Заставнівського району, Чернівецької області згідно із затвердженим замовником кошторисом виконання робіт та встановленню метало пластикових вікон та дверей.

Пунктом 2.1 даного договору передбачено, що вартість робіт згідно кошторису виконання поточного ремонту становить 14246 гривні 00 коп.

Згідно пункту 3.1 даного договору термін виконання робіт встановлюється з 14 вересня 2009 року по 25 вересня 2009 року.

16 вересня 2009 року за №19 між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Підрядником) та Заставнівською районною центральною лікарнею в особі головного лікаря Липки Василя Михайловича (Замовником) укладено договір підряду відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по заміні 9 шт. деревяних віконних блоків на металопластикові в ФАПІ с. Чуньків Заставнівського району, Чернівецької області згідно із затвердженим замовником кошторисом виконання робіт та встановленню метало пластикових вікон та дверей.

Згідно пунктами 2.1 вартість робіт згідно кошторису виконання поточного ремонту становить 20946 гривень 09 коп.

Пунктом 3.1 передбачено, що термін виконання робіт по даному договору встановлюється з 18 вересня 2009 року по 30 вересня 2009 року.

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 вищевказаних Договорів замовник зобовязується своєчасно прийняти і оплатити виконані роботи згідно з актами виконаних робіт після прийомки по акту на протязі 10 банківських днів.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 843 Цивільного кодексу України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а статтею 854 передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до актів виконаних робіт до договорів №17 від 28 серпня 2009 року, №18 від 11 вересня 2009 року та №19 від 16 вересня 2009 року відповідач прийняв виконані позивачем роботи на загальну суму 69337,66 грн.

Як встановлено судовим слуханням, позивач взяті на себе зобовязання виконав, передбачені договорами роботи на загальну суму 69337,66 грн. виконав, що підтверджується належним чином оформленими актами приймання виконаних робіт, проте відповідач в порушення умов договору, за виконані ПП ОСОБА_1 роботи не розраховувався, що призвело до виникнення заборгованості станом на день вирішення спору у сумі 69337,66 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем сплачено основну заборгованість в розмірі 69337,66 грн., що мало місце після порушення провадження у справі, а відтак в цій частині провадження у справі слід припинити у звязку з відсутністю предмету спору.

Пунктами 8.3 вищевказаних договорів передбачено, що за порушення сторонами строків виконання їх зобовязань, винна сторона виплачує іншій стороні штраф у розмірі 300 грн., на підставі вищевказаних пунктів позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 900 грн.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання своїх зобовязань за вищевказаними договорами, позивачем правомірно нараховано останньому штраф в сумі 900 грн.

Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для позивача чи іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом встановлено, що вчинене відповідачем порушення не заподіяло позивачу та іншим господарюючим суб'єктам збитків, а взяті на себе зобовязання відповідачем виконані у повному обсязі.

Статтею 83 ГПК України встановлено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Правовий аналіз цієї статі свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду. Слід зауважити, що якщо позивачем заявлено вимогу лише про стягнення штрафних санкцій, то у такому випадку відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобовязання. При цьому судом до уваги може братися незначність прострочення виконання зобовязання перевищення розміру штрафних санкцій над сумою заборгованості, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу а також нерозмірність штрафних санкцій наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 2.4 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна обов'язок доведення обставин як на підставу вимог та заперечень покладається на сторони.

Як встановлено судовим слуханням, позивач довів порушення відповідачем взятих на себе зобовязань. Проте, враховуючи скрутний фінансовий стан відповідача як бюджетної установи, що фінансується з державного бюджету та виходячи з того, що ще 30.12.2009 року відповідачем подано в банк платіжні доручення № 1679, № 1680 та № 475 на оплату заборгованості на загальну суму 69338 грн., проте дана сума не була перерахована на рахунок відповідача, тож порушення відповідачем взятих на себе обовязків не завдало шкоди іншим учасникам господарських відносин, тому суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру штрафу, заявленого до стягнення, а відтак з урахуванням вищенаведених обставин справи, а також справедливості, добросовісності та розумності суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача, зменшити розмір штрафних санкцій на 95% та стягнути з відповідача 45 грн. штрафних санкцій.

Також судом відхиляються посилання відповідача на необхідність стягнення суми штрафу та судових витрат з Державного казначейства виходячи з наступного. Дійсно, платіжні документи відповідачем в банк подано ще 31.12.2009 року, оплату казначейством проведено, проте через відсутність фінансування кошти з бюджету не виділено. Згідно статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У свою чергу відповідно до статті 222 Господарського кодексу України Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Тож, відсутність фінансування та бюджетних коштів не звільняють відповідача від обовязку виконати взяті на себе зобовязання за договорами. Крім того, враховуючи вищевикладені обставини відповідач не був позбавлений права звернутися до відповідача про відстрочення оплати за виконані підрядні роботи та здійснити інші заходи, спрямовані на досудове врегулювання спору. Проте, доказів вжиття таких заходів суду не надано.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись пунктом 1.-1. ст. 80, ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу задовольнити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Заставнівської центральної районної лікарні (вул. Незалежності, 111, м. Заставна Чернівецької області, код 02005711) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 45 грн. штрафу, 702,37 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 69337,66 грн. провадження у справі припинити.

5. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв