Ухвала суду № 95011727, 18.02.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/426/21

Провадження № 2-з/645/23/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі: головуючого-судді Ульяніч І.В., за участю секретаря судового засідання Бережної А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах цивільної справи №645/426/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Харківське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про розподіл майна подружжя та визначення місця проживання дитини, -

встановив:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.01.2021 року провадження у справі відкрито на призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_2 , повернути доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу ОСОБА_1 , за місцем реєстрації дитини та адресою проживання та реєстрації позивача - АДРЕСА_1 після ухвалення рішення про забезпечення позову та щоразу після закінчення встановленого судом часу на спілкування з дитиною; заборонити відповідачу ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти без наявності письмової згоди позивача ОСОБА_1 будь-які дії, спрямовані на зміну місця постійного проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заборонити відповідачу ОСОБА_2 та іншим особам вчинення перешкод у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановлення наступного графіку перебування доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з відповідачем ОСОБА_2 в робочі дні: в понеділок з 17.30 до 21 години, в середу з 17.30 до 21 години; та з 17.30 п`ятниці до 21.00 суботи, в разі якщо на понеділок чи середу випадають святкові дні час перебування дочки з відповідачем встановлюється з 9.00 до 21.00, в разі якщо вихідний день перепадає на п`ятницю час перебування відповідача з донькою встановлюється з 9.00 ранку п`ятниці до 21.00 наступної суботи. Весь інший час донька ОСОБА_3 перебуває з позивачем, ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що перед розірванням шлюбу відповідач позивачку та дитину зняв з реєстрації з попереднього місця проживання в квартирі за адресою АДРЕСА_2 , котра належить сім ’ї відповідача. На сьогодні дитина проживає і зареєстрована із позивачем за адресою проживання та реєстрації позивача: АДРЕСА_3 . Позивач має право власності на частку в квартирі. Окрім того, зазначає, що за місцем проживання позивача ОСОБА_1 дитина відвідує «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 85»; КПСМНЗ «Школа сучасних театрально-сценічних напрямів»; Циркову студію «Чародії», користується послугами комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка №7». Зважаючи на вік дитини, необхідність забезпечення розвитку, соціальної адаптації, запобіганню стресів, вважає за доцільне уникати без необхідності відривати дитину від звичного розкладу життя, позбавляти можливості спілкування із однолітками та друзями в вищевказаних закладах, переводити її на практично виключне домашнє виховання. Також вказує, що її колишній чоловік ОСОБА_2 , очевидно з огляду отримання можливості вчиняти на неї тиск щодо майнових позовних вимог, маючи необмежене нею жодним чином право спілкування із дитиною, самовільно змінив місце постійного проживання дитини та утримує її в невідомому їй місці, позбавивши можливості спілкування з дитиною навіть в телефонному режимі, спочатку періодично відповідаючи на її телефонні дзвінки та звернення через sms-повідомлення обіцянками, після чого взагалі припинив спілкування. Звернення щодо даних обставин до поліції від 11.02.2021 досі не розглянуто. Тривала відсутність спілкування з матір`ю, певна позиція чоловіка щодо малолітньої дитини, може призвести до втрати емоційних зв`язків дитини та матері.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до наступного.

Згідно положень ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Судовий розгляд заяви проводився 18.02.2021 року з постановленням відповідної ухвали за наслідками розгляду вищевказаного заяви про забезпечення позову, враховуючи при цьому положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі: п. 3 встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно п.п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 2019 року № 789-ХІІ, всі дії стосовно дітей, органів соціального забезпечення, судів, адміністративних чи законодавчих органів повинні бути спрямовані на якнайкраще забезпечення інтересів дитини. Держави-учасниці повинні забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права і обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Ухвалюючи рішення в справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. Разом з цим, ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до принципу 2 Декларації прав дитини дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

Згідно ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

При цьому з пояснень представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Коваленка М.В. вбачається, що за останні півтора-два роки ОСОБА_1 , яка є матір`ю доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надавала згоду відповідачу як батьку дитини на побачення з їхньою донькою. Майже кожної п`ятниці, суботи та неділі донька постійно знаходиться з відповідачем не тільки вдень, а й ночує. Відповідач, як батько намагається приділяти увагу як вихованню дитини, здоров`ю, цікавиться її успіхами, приймає участь в її розвитку так і забезпечує матеріально. Однак у зв`язку з обмеженим часом зі сторони ОСОБА_1 , відповідач належно не мав можливості реалізовувати всі вищевказані батьківські обов`язки по відношенню до своєї доньки, адже дитина проживала постійно з матір`ю. Відповідач звернувся до директора Департаменту служб з прав дітей Харківської міської ради Малько О.П., з проханням встановити йому часи побачень з донькою ОСОБА_3 . На підставі вищевказаної заяви відповідача, спеціалісти ССД по Немишлянському району ДССД ХМР склали акт обстеження умов проживання ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_4 . Спеціалістами було зазначено в акті, що санітарний стан житла добрий. У приміщенні чисто, всі комунікації централізовані та працюють. Квартира мебльована, обладнана необхідною побутовою та відеотехнікою. Для дитини виділено окреме спальне місце, є стіл для занять, місце для проведення дозвілля. Також спеціалістами було зазначено, що для виховання та безпечного перебування малолітньої у квартирі створено батьками необхідні умови.

Також зазначає, що донька з 05.02.2021 року постійно почала проживати з батьком, цьому послугувала низка причин, зокрема при телефонних розмовах з ОСОБА_1 дитини почала відмовлятися від активного спілкування з мамою. При цьому мати не була здивована реакцією дитини. На прохання ОСОБА_1 та запитання відповідача чи поїде дитини до мами, донька відповідає категоричним відказом. Як батько відповідач жодним чином не чинить перешкод у спілкуванні матері з дитиною, проте при телефонних дзвінках по вайберу на інших мессенджерах донька категорично відмовляється від спілкування з мамою, реакція дитини полягає в тому, що Веста просто втікає в іншу кімнату, й не бажає спілкуватися з мамою. Також зазначає, що дитина з любов`ю відноситься до батька, дитина забезпечена всім необхідним, активно себе поводить, відвідує гуртки, курси англійської мови та інші заходи.

Як вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання особи від 25 січня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Предметом позову цивільної справи №645/426/21 є поділ майна подружжя та визначення місця проживання дитини. В заяві про забезпечення позову відповідач просить суд забезпечити позов шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_2 , повернути доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу ОСОБА_1 , за місцем реєстрації дитини та адресою проживання та реєстрації позивача - АДРЕСА_1 після ухвалення рішення про забезпечення позову та щоразу після закінчення встановленого судом часу на спілкування з дитиною; заборонити відповідачу ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти без наявності письмової згоди позивача ОСОБА_1 будь-які дії, спрямовані на зміну місця постійного проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заборонити відповідачу ОСОБА_2 та іншим особам вчинення перешкод у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановлення наступного графіку перебування доньки ОСОБА_3 , 25 квітня 2016 року з відповідачем ОСОБА_2 в робочі дні: в понеділок з 17.30 до 21 години, в середу з 17.30 до 21 години; та з 17.30 п`ятниці до 21.00 суботи, в разі якщо на понеділок чи середу випадають святкові дні час перебування дочки з відповідачем встановлюється з 9.00 до 21.00, в разі якщо вихідний день перепадає на п`ятницю час перебування відповідача з донькою встановлюється з 9.00 ранку п`ятниці до 21.00 наступної суботи. Весь інший час донька ОСОБА_3 перебуває з позивачем, ОСОБА_1 , вважаючи, що з метою забезпечення заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, необхідно до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Згідно ст. 141, 151, 153 СК України - мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно ст. 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства" - на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Враховуючи те, що станом на теперішній час сторони проживають окремо, для забезпечення рівності прав та обов`язків батьків, між ними було досягнуто усної домовленості про виховання доньки та її перебування майже кожної п`ятниці, суботи та неділі з відповідачем. Разом з тим, відповідач порушив таку їх усну домовленість та з 05 лютого 2021 року дитина постійно знаходиться із батьком, без погодження із позивачем, що підтверджується сторонами у їх письмових поясненнях.

Як зазначає позивач, відповідач чинить перешкоди їй у спілкуванні з донькою, що негативно відзначається на емоційному стані доньки та не відповідає якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Тривалий розгляд даної справи без проживання дитини з матір`ю може спричинити відчужене ставлення дитини до матері, а перебування матері з дитиною безперечно будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері з малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме законним інтересам як батьків так і дитини, що в свою чергу може усунути загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визначення місця проживання дитини.

Отже, з огляду на викладене вище, існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду у цій справі у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Враховуючи наведене, а також враховуючи малолітній вік та стать дитини (дівчинка 4 років), наявність у дитини постійного зареєстрованого в установленому порядку місця проживання, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, в частині покладення обов`язку на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повернути доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації та проживання дитини та її матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення спора по суті, що буде відповідати якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Що стосується забезпечення позову в частині заборони відповідачу ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти без наявності письмової згоди позивача ОСОБА_1 будь-які дії, спрямовані на зміну місця постійного проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; заборони відповідачу ОСОБА_2 та іншим особам вчинення перешкод у побаченнях, спілкуванні та проведенні часу разом із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановлення графіку перебування доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з відповідачем ОСОБА_2 , суд вважає в цій частині необхідно відмовити, так як провівши дослідженням вказаних доказів, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір про визначення місця проживання дитини, але судом не розглядаються вимоги щодо усунення перешкод у спілкуванні із дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини, тобто суд вважає, що відсутній зв`язок між заходом забезпечення позову, обраний заявником, і предметом позовної вимоги.

Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог, а також заяву про забезпечення позову, суд приходить висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-151, 153 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах цивільної справи №645/426/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Немишлянському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Харківське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про розподіл майна подружжя та визначення місця проживання дитини – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом покладення обов`язку на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , повернути малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації та проживання дитини та її матері ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення спора по суті.

У решті вимог заяви - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Ульяніч