Вирок № 95011675, 19.02.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/551/21

Справа № 643/7033/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря - Новакової Т.С.,

прокурора - Шандули Л.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Московського районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12020220470001640 від 23.03.2020, який надійшов від Харківської місцевої прокуратури №4 за обвинуваченням,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хачмаз, Республіки Азербайджан, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого:

21.5.1991Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 142 ст.44 КК України до 3 років позбавлення волі; 16.10.1992 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 42, 43 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 10.03.1993 Жовтневим районним судом м. Харкова за

ч. 2 ст. 17 ч. 2 ст. 183, ст. 102, ст. 42, 43 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 25.05.1999 Московським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 142, ч.1 ст.229-6, ст. 42 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 15.12.2006 Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 190 КК України до 1 років позбавлення волі; 22.03.2010 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі; 22.08.2017 Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 187 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, даний вирок було переглянуто 17.09.2018 Ізяславським районним судом Хмельницької області зараховано с 21.06.2017 до 28.11.2018 один день попереднього ув`язнення за два дні, звільнений 12.03.2019 з Замківської ВК №58 зв`язку з відбуттям покарання;12.12.2019 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України до 1 року позбавлення волі, відбуває покарання у ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

22.03.2020, приблизно о 17 годині 30 хвилин, точний час в ході досудового розслідування та суду встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 знаходячись в автомобілі «Daewoo Nexia» , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , за адресою:

АДРЕСА_2, побачив у останнього мобільний телефон «Xiaomi Redmi A7, Gem Red, 2 gb ram, 32 gb», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 110 від 25.03.2020 2460,00 грн, яким ОСОБА_1 вирішив заволодіти шляхом шахрайства. Так, повторно, діючи з корисливих мотивів, за раптово виниклим злочинним наміром, направленим на незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 його мобільний телефон «Xiaomi Redmi A7, Gem Red, 2 gb ram, 32 gb», під приводом зателефонувати, на що ОСОБА_2 , нічого не підозрюючи про злочинний намір ОСОБА_3 передав останньому, вищевказаний мобільний телефон. Під виглядом розмови по мобільному телефону, останній вийшов з автомобілю та відійшов за вищевказаний будинок, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з місця скоєння злочину зник, обернувши вказаний мобільний телефон на свою користь, та розпорядився ним в подальшому на власний розсуд, тим самим спричинивши матеріальний збиток ОСОБА_2 , на вказану суму.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 спричинено матеріальну шкоду в розмірі 2460,00 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, час, місце, механізм вчинення ним кримінального правопорушення, як зазначено вище у вироку суду.

ОСОБА_1 у суді показав, що мобільний телефон потерпілого, яким він заволодів злочинним шляхом, він продав раніше незнайомій особі, якій повідомив, що телефон належав особисто йому, за що отримав гроші у сумі приблизно 1000 гривень, які витратив на особисті потреби.

Обвинувачений у суді зазначив що розумів, що скоїв кримінальне правопорушення, та щиро розкаявся у його вчинені, причину скоєння ним кримінального правопорушення пояснив як необдуману поведінку.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовою заявою, в якій прохав розгляд справи провести за його відсутністю, оскільки матеріальних та моральних претензій у нього до обвинуваченого не має.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у скоєні ним кримінального правопорушення, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст.190 КК України, оскільки він скоїв заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином. Обвинувачений раніше неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, має реєстрацію та фактичне місце мешкання в м. Харкові.

При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_1 , суд враховує його щире каяття, та визнає цю обставину, відповідно до ст.66 КК України, такою, що пом`якшує його покарання. Обставин, що обтяжують покарання останнього, які передбачені ст. 67 КК України, суд не визнає.

Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 зі змінами від 06.11.2009, звернута увага судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З урахуванням викладеного, та враховуючи наявність пом`якшуючої обставини, позицію потерпілого, даних про особу винного, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати обвинуваченому ОСОБА_1 не відбуту частину покарання, призначену 12.12.2019 за вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком один місяць.

Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує у строк відбування покарання обвинуваченому, час затримання та відбування покарання, призначеного йому за вироком Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2019 за ч.2 ст.190 КК України, починаючи з 27.03.2020 - з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

На теперішній час ОСОБА_1 відбуває покарання у ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25» за вироком Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2019.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 судом не обирався, клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного цим вироком частково приєднати не відбуту частину покарання призначеного ОСОБА_1 12.12.2019 за вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком 1 (один) місяць, призначивши остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків у виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_1 зарахувати у строк відбування покарання час відбування покарання, призначеного йому за вироком Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2019 за ч.2 ст.190 КК України, починаючи з 27.03.2020.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 27.03.2020 - з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 за вироком Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2020 за ч.2 ст.190 КК України.

Міра запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , який на теперішній час відбуває покарання у ДУ «Олексіївська виправна колонія № 25» за вироком Московського районного суду м. Харкова від 12.12.2019 за ч.2 ст.190 КК України, не обиралась.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_1 та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: Т.В. Поліщук