Рішення № 9500882, 13.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2010 р.Справа № 18/32-576 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи:

за позовом Прокурора м. Тернополя, бульвар Шевченка, 7, м. Тернопіль в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Суворова, 9/166, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль

до відповідача Фермерського господарства "Під містом" вул. В. Стуса, 1, смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості в розмірі 16 616,92 грн., з яких: 15 000 грн. боргу та 1 616,92 грн. пені, шляхом звернення стягнення на предмет застави.

За участю представників:

Прокуратури: Ковальчук О.Р. – помічника прокурора, посвідчення№ 36

Позивача: Баран В. С. – головного спеціаліста –юриста, довіреність № 18 від 21.04.2010р.

Відповідача: Богачук І.О. –голова господарства

В судовому засіданні представникам сторін та помічнику прокурора роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Тернопіль, надалі позивач, до Фермерського господарства "Під містом" вул. В. Стуса, 1, смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в розмірі 16 616,92 грн. з яких: 15 000 грн. боргу та 1 616,92 грн. пені по поверненню фінансової допомоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 3 від 10.05.2006 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, а саме не в повному обсязі повернув позивачу кошти фінансової підтримки на поворотній основі, внаслідок чого його заборгованість станом на час звернення з позовом до суду становить 15 000 грн. Для забезпечення виконання зобов’язання за даним договором, 21.12.2006 р. між сторонами у справі було укладено договір застави, відповідно до якого предметом застави є належний заставодавцю –фермерському господарству "Під містом", на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ТЕІ № 019355 виданого та зареєстрованого ОРЕВ Тернопіль 13.12.2000 р., автомобіль марки МАЗ 53371, 1994 року випуску, реєстраційний номер –014 96 ТЕ, шасі (рама) № ХТМ533710080014, тип –вантажний бортовий, колір –синій. Вартість автомобіля –41 314,05 грн.

В підтвердження викладеного надано: договір № 3 від 10.05.2006 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, договір застави від 21.12.2006 р., розрахунок заборгованості, платіжне доручення № 65 від 12.05.2006 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 06.04.2010 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 22.04.2010 р., який було відкладено до 13.05.2010 р. у зв’язку із неявкою відповідача та неподання ним витребуваних судом документів.

Представники позивача та помічник прокурора в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Крім того, представник позивача подав банківські виписки про повернення відповідачем фінансової допомоги в розмірі 20 000 грн.

Відповідач у відзиві на позов та його уповноважений представник в судовому засіданні 13.05.2010 р. позовні вимоги визнає в повному обсязі, про що подав заяву відповідного змісту. Стверджує, що неналежне виконання зобов’язань щодо своєчасного повернення отриманої згідно договору № 3 від 10.05.2006 р. фінансової допомоги мало місце внаслідок економічної кризи та перебуванням на тривалому лікуванні голови господарства. З огляду на наведене, просить суд, врахувати сезонність виробництва господарства та відтермінувати стягнення боргу, оскільки звернення стягнення на заставне майно, яке є необхідним інвентарем для здійснення господарської діяльності, потягне за собою фінансові збитки для господарства, які позбавлять його можливості виконувати належним чином зобов’язання перед працівниками, банківськими установами, державними органами, іншими підприємствами, в т.ч. і самим позивачем.

Щодо заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення до 01.08.2010 р. представники позивача та помічник прокурора залишили останнє на розгляд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, думку помічника прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є Державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомог завдає шкоди інтересам держави, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

10 травня 2006 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та Фермерським господарством "Під містом" (відповідачем по справі) укладено договір №3 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 35 000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк (розділ 1).

П.п.3.4.2. п.3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 01 травня 2007 року в сумі 10 000,00 грн.; до 01 травня 2008 року в сумі 10000,00 грн.; до 01 травня 2009 року в сумі 15 000,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

На забезпечення зобов’язання, що виникло відповідно до вищезазначеного договору, 21 грудня 2006 року сторони уклали договір застави, згідно якого "Заставодавець" (відповідач по справі) передає "Заставодержателю" (позивачу по справі) в заставу належний "Заставодавцю" на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ТЕІ № 019355 виданого та зареєстрованого ОРЕВ Тернопіль 13.12.2000 р., автомобіль марки МАЗ 53371, 1994 року випуску, реєстраційний номер –014 96 ТЕ, шасі (рама) № ХТМ533710080014, тип –вантажний бортовий, колір –синій. Вартість автомобіля –41 314,05 грн. (п. 1 Договору застави).

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5 Договору застави, Заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Як стверджує прокурор, вбачається з матеріалів справи, та не заперечується самим відповідачем, позивач свої зобов’язання згідно договору про надання фінансової підтримки №3 від 10.05.2006р. щодо надання фінансової допомоги відповідачу в сумі 35 000,00грн. виконав, про що свідчить платіжне доручення №65 від 12.05.2006р. на суму 35 000 грн., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач, в порушення умов договору №3 від 10.05.2006 р. (п.п.3.4.2) та вимог чинного законодавства, зобов’язання щодо повернення наданої допомоги, строк виконання якого настав 01.05.2009 року, в сумі 15 000 грн. не виконав, і станом на день звернення до суду його заборгованість перед позивачем становить 15 000 грн.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні підтвердив факт часткового виконання зобов’язання щодо своєчасного повернення чергової частини отриманої фінансової допомоги згідно договору №3 від 10.05.2006 р. та наявності, станом на день розгляду спору в суді, заборгованості в сумі 15 000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 5.2. договору сторони визначили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Тернопільському відділенню Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення. Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 1616,92 грн. пені.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Приймаючи до уваги, що відповідач - фермерське господарство належним чином не виконало взяті на себе згідно з договором про надання фінансової підтримки зобов’язання щодо повернення фінансової підтримки (допомоги), а тому позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно, передбачене п. 3.4.3. договору про надання фінансової підтримки та умовами договору застави від 21.12.2006 р.

Враховуючи, що факт надання відповідачу фінансової допомоги підтверджено матеріалами справи, що неповернення коштів фінансової допомоги згідно графіку визнано відповідачем, що станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження сплати суми боргу, суд визнає правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства "Під містом" 15 000 грн. неповернутої фінансової допомоги та 1 616,92 грн. пені шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме належний фермерському господарству "Під містом", на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ТЕІ № 019355 виданого та зареєстрованого ОРЕВ Тернопіль 13.12.2000 р., автомобіль марки МАЗ 53371, 1994 року випуску, реєстраційний номер –014 96 ТЕ, шасі (рама) № ХТМ533710080014, тип –вантажний бортовий, колір –синій.

Разом з тим, п.6 ст. 83 ГПК України, суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання.

Відтак, враховуючи, що відповідачем у справі є фермерське господарство, характерною рисою якого є сезонність виробництва, що звернення стягнення на заставне майно –автомобіль марки МАЗ 53371 у період весняно-польових робіт може призвести до значного погіршення якості виконуваних господарством робіт та, як наслідок, погіршення фінансового стану підприємства, часткове виконання ним зобов’язання щодо повернення фінансової допомоги, суд приймаючи до уваги клопотання відповідача про відстрочення сплати боргу, вважає за доцільне відстрочити виконання рішення суду у справі №18/32-576 до 01.08 2010 року.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 166,17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно ст.ст. 44- 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 78, 82-85, 115-117, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фермерського господарства "Під містом" вул. В. Стуса, 1, смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 20903358) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Суворова, 9/166, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 14033150) 15 000 грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №3 від 10.05.2006 року. та 1 616,92 грн. пені за не належне виконання зобов’язань по поверненню фінансової допомоги, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме належний фермерському господарству "Під містом", на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ТЕІ № 019355 виданого та зареєстрованого ОРЕВ Тернопіль 13.12.2000 р., автомобіль марки МАЗ 53371, 1994 року випуску, реєстраційний номер –014 96 ТЕ, шасі (рама) № ХТМ533710080014, тип – вантажний бортовий, колір –синій.

3.          Стягнути з Фермерського господарства "Під містом" вул. В. Стуса, 1, смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 20903358) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі –166 (сто шістдесят шість) грн. 17 коп. державного мита.

4.          Стягнути з Фермерського господарства "Під містом" вул. В. Стуса, 1, смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 20903358) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Відстрочити виконання рішення від 13.05.2010 р. у справі № 18/32-576 до 01.08.2010 року.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7.          Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –14.05.2010 р., через місцевий господарський суд.

Суддя