Рішення № 9500879, 13.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2010 р.Справа № 18/34-584 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи:

за позовом Прокурора м. Тернополя, бульвар Шевченка, 7, м. Тернопіль в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Суворова, 9/166, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль

до відповідача Фермерського господарства "Йосипівське" с. Йосипівка Тернопільського району Тернопільської області

про cтягнення заборгованості в розмірі 11 000 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави.

За участю представників:

Прокуратури: Ковальчук О.Р. – помічника прокурора, посвідчення№ 36

Позивача: Барана В. С. – головного спеціаліста –юриста, довіреність № 18 від 21.04.2010р.

Відповідача: Ярема К.П.. - голова господарства

В судовому засіданні представникам сторін та помічнику прокурора роз’яснено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Тернопіль, надалі позивач, до Фермерського господарства "Йосипівське" с. Йосипівка Тернопільського району Тернопільської області, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в розмірі 11 000 грн. по поверненню фінансової допомоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 21 від 14.09.2007 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, а саме не в повному обсязі повернув позивачу кошти фінансової підтримки на поворотній основі, внаслідок чого його заборгованість станом на час звернення з позовом до суду становить 11 000 грн. Для забезпечення виконання зобов’язання за даним договором, 15.09.2007 р. між сторонами у справі було укладено договір застави, відповідно до якого предметом застави є належні заставодавцю –фермерському господарству "Йосипівське", на праві власності майно: трактор ДТ-75, реєстраційний номер –ТА12281, двигун № - 132023, заводський номер –б/н, рік випуску –1984, належний заставодавцю на підставі технічного паспорта ТЗ серії АБ № 175007, виданого і зареєстрованого 05.04.2006 р. Тернопільською районною інспекцією держтехнагляду по Тернопільському районі; культиватор КПС 4.0 належний заставодавцю на підставі накладної № 4 від 28.04.2006 р., виданої сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нове життя". Ринкова вартість майна, що заставляється становить 22 020,00 грн.

В підтвердження викладеного надано: договір №21 від 14.09.2007 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, договір застави від 15.09.2007 р., розрахунок заборгованості, платіжне доручення № 224 від 17.09.2007 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою суду від 06.04.2010 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 22.04.2010 р., який було відкладено до 13.05.2010 р. у зв’язку із неявкою відповідача та неподання ним витребуваних судом документів.

Представники позивача та помічник прокурора в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов та його уповноважений представник в судовому засіданні 13.05.2010р. позовні вимоги визнає в повному обсязі. Стверджує, що неналежне виконання зобов’язань щодо своєчасного повернення отриманої згідно договору №21 від 14.09.2007р. фінансової допомоги мало місце внаслідок низького урожаю на полях господарства, що потягло за собою реальні збитки. З огляду на наведене, просить суд, врахувати сезонність виробництва господарства, а також звертає увагу суду на те, що звернення стягнення на заставне майно, яке є необхідним інвентарем для здійснення господарської діяльності, потягне за собою фінансові збитки для господарства, які позбавлять його можливості виконувати належним чином зобов’язання перед працівниками, банківськими установами, державними органами, іншими підприємствами, в т.ч. і самим позивачем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, думку помічника прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є Державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомог завдає шкоди інтересам держави, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

14 вересня 2007 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та Фермерським господарством "Йосипівське" (відповідачем по справі) укладено договір №21 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, за умовами якого позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 20 000 грн., а відповідач взяв на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк (розділ 1).

П.п.3.4.2. п.3.4. розділу 3 даного договору фермерське господарство зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком: до 01 грудня 2008 року в сумі 4 000,00 грн.; до 01 грудня 2009 року в сумі 8 000,00 грн., 01 грудня 2010 року в сумі 8 000,00 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання, які за своєю правовою природою мають ознаки договору позики, згідно якого в силу ст. 1046 ЦК України, одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

На забезпечення зобов’язання, що виникло відповідно до вищезазначеного договору, 15 вересня 2007 року сторони уклали договір застави, згідно якого "Заставодавець" (відповідач по справі) передає "Заставодержателю" (позивачу по справі) в заставу належний "Заставодавцю" фермерському господарству "Йосипівське", на праві власності майно: трактор ДТ-75, реєстраційний номер –ТА12281, двигун № - 132023, заводський номер –б/н, рік випуску –1984, належний заставодавцю на підставі технічного паспорта ТЗ серії АБ № 175007, виданого і зареєстрованого 05.04.2006 р. Тернопільською районною інспекцією держтехнагляду по Тернопільському районі; культиватор КПС 4.0 належний заставодавцю на підставі накладної № 4 від 28.04.2006 р., виданої сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нове життя". Ринкова вартість майна, що заставляється становить 22 020,00 грн. (п. 1 Договору застави).

Відповідно до ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦК України ).

Згідно п. 5 Договору застави, Заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Як стверджує прокурор, вбачається з матеріалів справи, та не заперечується самим відповідачем, позивач свої зобов’язання згідно договору про надання фінансової підтримки №21 від 14.09.2007 р. щодо надання фінансової допомоги відповідачу в сумі 20 000,00грн. виконав, про що свідчить платіжне доручення №224 від 17.09.2007 р. на суму 20 000 грн., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач, в порушення умов договору №21 від 14.09.2007 р. (п.п.3.4.2) та вимог чинного законодавства, зобов’язання щодо повернення наданої допомоги, строк виконання якого настав 01.12.2008 року, в сумі 4 000 грн. та 01.12.2009 р. в сумі 8 000 грн. виконав частково в сумі 1 000 грн., і станом на день звернення до суду його заборгованість перед позивачем становить 11 000 грн.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні підтвердив факт невиконання зобов’язання щодо своєчасного повернення чергової частини отриманої фінансової допомоги згідно договору №21 від 14.09.2007 р. та наявності, станом на день розгляду спору в суді, заборгованості в сумі 11 000 грн.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Приймаючи до уваги, що відповідач - фермерське господарство належним чином не виконало взяті на себе згідно з договором про надання фінансової підтримки зобов’язання щодо повернення фінансової підтримки (допомоги), а тому позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно, передбачене п. 3.4.3. договору про надання фінансової підтримки та умовами договору застави від 15.0.2007 р.

Враховуючи, що факт надання відповідачу фінансової допомоги підтверджено матеріалами справи, що неповернення коштів фінансової допомоги згідно графіку визнано відповідачем, що станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження сплати суми боргу, суд визнає правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з Фермерського господарства "Марина" 10 000 грн. неповернутої фінансової допомоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме належний фермерському господарству "Йосипівське", на праві власності майно: трактор ДТ-75, реєстраційний номер –ТА12281, двигун № - 132023, заводський номер –б/н, рік випуску –1984, належний заставодавцю на підставі технічного паспорта ТЗ серії АБ № 175007, виданого і зареєстрованого 05.04.2006 р. Тернопільською районною інспекцією держтехнагляду по Тернопільському районі; культиватор КПС 4.0 належний заставодавцю на підставі накладної № 4 від 28.04.2006 р., виданої сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нове життя".

Витрати по сплаті державного мита в сумі 110 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. згідно ст.ст. 44- 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44-49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фермерського господарства "Йосипівське" с.Йосипівка Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 33282225) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Суворова, 9/166, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 14033150) 11 000 грн. заборгованості за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №21 від 14.09.2007 року, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме належний фермерському господарству "Йосипівське", на праві власності майно: трактор ДТ-75, реєстраційний номер –ТА12281, двигун № - 132023, заводський номер –б/н, рік випуску –1984, належний заставодавцю на підставі технічного паспорта ТЗ серії АБ № 175007, виданого і зареєстрованого 05.04.2006 р. Тернопільською районною інспекцією держтехнагляду по Тернопільському районі; культиватор КПС 4.0 належний заставодавцю на підставі накладної № 4 від 28.04.2006 р., виданої сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нове життя".

3.          Стягнути з Фермерського господарства "Йосипівське" с.Йосипівка Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 33282225) в дохід Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 110 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фермерського господарства "Йосипівське" с.Йосипівка Тернопільського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 33282225) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7.          Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

8. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання –14.05.2010р., через місцевий господарський суд.

Суддя