Ухвала суду № 95006840, 12.01.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/5107/20

№ 2-с/183/2/21

У Х В А Л А

12 січня 2021 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.

секретаря Устименко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу

в с т а н о в и в:

16 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить скасувати судовий наказ Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі 183/5107/20 від 26 жовтня 2020 року про стягнення з нього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» заборгованості за спожитий природний газ станом на 03.09.2020 року, що утворилася у період з 01.10.2017 року по 12.06.2020 року у сумі 84667,31 грн., а також судового збору у розмірі 210, 20 грн.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 , зазначає, що вищезазначений судовий наказ та додані до нього документи отримав 01 грудня 2020 року, вимоги стягувача вважає частково необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, розрахунок суми заборгованості абонента, доданий до заяви про видачу судового наказу, зроблений за період з жовтня 2017 року по червень 2020 року, при цьому заборгованість станом на жовтень 2017 року складає 13050,43 грн., але розрахунок цієї ж суми помісячно не наведено. Цілком очевидно, що ця сума була нарахована стягувачем за період опалювального сезону за жовтень 2016 року – квітень 2017 року, що виходить за межі позовної давності. При подачі заяви про видачу судового наказу стягувач навмисно приховав від суду, що в період з квітня 2017 року по жовтень 2019 року в провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходилася цивільна справа №185/1911/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпропетровськгаз», ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», третя особа – Управління праці та соціального захисту населення м. Новомосковська про захист прав споживача, в рамках якої оспорювалися суми нарахування боргу. В той же час, всі сплачені ним, як споживачем, під час знаходження справи в провадженні суду, суми ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» зарахував не за використання газу в поточному періоді, а в рахунок раніше неправомірно нарахованих ним заборгованостей.

При зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу від 30 липня 2020 року про стягнення заборгованості в сумі 84 667,31 грн. ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» до заяви було додано повідомлення про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості від 28 травня 2020 року, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 станом на 28 травня 2020 року становить 37 115,37 грн. У зв`язку з цим, ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 серпня 2020 року по справі №183/4133/20 стягувачу було відмовлено у видачі судового наказу. При повторному зверненні стягувач роздрукував нове повідомлення, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.07.2020 року становить 84 666,31 грн.

Таким чином, заявник зазначає, що між ним, як споживачем та постачальником газу ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» існує спір щодо правомірності нарахування обсягів спожитого природного газу та сум заборгованості, який повинен розглядатися в порядку позовного провадження, в тому числі із застосуванням строку позовної давності.

У своїх письмових запереченнях на заяву про скасування судового наказу, представник сягувача ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», серед іншого, зазначив, що повідомлення про припинення газоспоживання та погашення заборгованості від 15.07.2020 року було належним чином направлено боржнику з доказами направлення, а твердження останнього щодо збільшення заборгованості з травня по липень 2020 року з 37115,37 грн. до 84 667,31 грн. не збігається з наданим стягувачем розрахунком заборгованості, а тому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про скасування судового наказу у повному обсязі.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, причину своєї неявки не повідомили, однак їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» заборгованість за спожитий природний газ, станом на 03.09.2020 року, що утворилась у період з 01.10.2017 року по 12.06.2020 року в сумі 84 667 (вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 31 коп. Стягнуто з боржника на користь стягувача судовий збір у розмірі 210 (двісті десять) грн. 20 коп. (а.с.23-34).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23 грудня 2012 року наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу ; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» побутовий споживач природного газу - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Згідно п.2.1. Типового договору, за цим Договором Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Поданий ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» розрахунок суми заборгованості за спожитий природний газ, станом на 01.07.2020 року (з 01.10.2017 року по 12.06.2020 року) в сумі 84 667 (вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 31 коп. (а.с.5), не суперечить вимогам Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 526, 610,625 ЦК України, ст.ст. 64,68 ЖК України.

Про наявність зазначеної заборгованості постачальником на адресу споживача ОСОБА_1 було направлено повідомлення про припинення газопостачання та погашення простроченої заборгованості від 15.07.2020 року (а.с.8,9).

В свою чергу, боржником не подано до суду належних та допустимих доказів про відсутність заборгованості за спожитий природний газ, як і не подано достатніх даних щодо неправомірності нарахування стягувачем обсягів спожитого природного газу та суми заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про скасування судового наказу не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-171 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про скасування судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 жовтня 2020 року у справі № 183/5107/20 стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут» заборгованості за спожитий природний газ.

Апеляційна скарга на ухвалу суду Новомосковського міськрайонного суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Сорока О.В.