Рішення № 9500443, 15.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р. Справа № 10/032-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                 Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Марценюк О.М.

розглянувши справу № 10/032-10

За позовом акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», м. Київ;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія

«Інтерфінсервіс», смт. Бородянка;

про           стягнення 2001000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача:          Заєць Е.П., довіреність від 09.03.2010р. № 02-04/518;

від відповідача:          не з’явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовом звернувся акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»(далі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтерфінсервіс»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості та відсотків за простими векселями серії АА № 0463244, № 0463245, № 0463246, № 0463247, № 0463248 у загальній сумі 2001000,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2010р. порушено провадження у справі №10/032-10 та призначено її розгляд на 16.03.2010р.

Ухвалою суду від 16.03.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 06.04.2010р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача; зобов'язано позивача подати до офіційного друкованого органу оголошення про виклик до суду відповідача, оскільки встановлено факт, що на день розгляду справи фактичне місце перебування відповідача невідоме.

В судовому засіданні 06.04.2010р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 06.04.2010р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується повідомленням про виклик відповідача до Господарського суду Київської області, надрукованим у газеті «Київська правда»за № 32 (22522) від 23.03.2010р. (копія примірника газети «Київська правда» міститься у матеріалах справи); вимоги ухвал суду від 22.02.2010 р. і від 16.03.2010 р. не виконав, відзив на позов та інших, витребуваних документів до суду не надіслав.

Ухвалою від 06.04.2010р. суд відклав розгляд справи на 15.04.2010р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом документів.

Присутній у судовому засіданні 15.04.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача черговий раз у судове засідання не з’явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, витребувані документи не надав.

На підставі ст. 69 ГПК України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, а тому вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2008р. між акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»(за договором –покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Провентус Трейд»(за договором –продавець) було укладено Договір № Д-1-3103 купівлі-продажу цінних паперів, за умовами якого покупець придбав прості векселі серії АА № 0463244 на суму 340000,00 грн., № 0463245 на суму 340000,00 грн., № 0463246 на суму 345000,00 грн., № 0463247 на суму 350000,00 грн., № 0463248 на суму 350000,00 грн., видані товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтерфінсервіс»20.02.2008р. з датою погашення 05.02.2009р. Факт передачі векселів позивачу підтверджується Актом прийому-передачі цінних паперів до Договору № Д-1-3103 купівлі-продажу цінних паперів від 31.03.2008р.

В подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про зміну термінів платежу від 06.02.2009р., згідно якої сторони внесли зміни до тексту зазначених вище простих векселів, а саме: вказали дату платежу –05 лютого 2010 року та зазначили, що на вексельну суму нараховуються 16% річних з 06 лютого 2009 року.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007р. «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів», вексельні правовідносини, в тому числі щодо індосування, авалювання та оплати векселя, регулюються не тільки нормами спеціального законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов’язання, якщо відсутні спеціальні норми у вексельному законодавстві щодо спірних відносин.

Статтею 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»встановлено, що цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Згідно ст. 194 Цивільного кодексу України, цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Відповідно до ст. 197 Цивільного кодексу України, права, посвідчені цінним папером, можуть належати пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника). Для переданий іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручення цінного паперу цій особі.

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»та ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»встановлено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі –Уніфікований закон), запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, до якої згідно Закону № 827-ХІV від 06.07.1999р. приєдналась Україна, держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Стаття 77 Уніфікованого закону встановлює, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються персказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Позивач 05.02.2010р. направив на адресу відповідача Акт пред'явлення векселів до платежу, в якому вимагав оплатити емітовані відповідачем векселі та сплатити відсотки, нараховані на суму векселів відповідно до умов їх розміщення. Факт направлення Акту підтверджується копією фіскального чеку від 05.02.2010р., залученого до матеріалів справи.

В порушення вексельних зобов'язань, суми векселів разом із нарахованими відсотками відповідач у встановлений строк не сплатив та будь-яких письмових заперечень чи пояснень не надав.

В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 ст. 198 ЦК України передбачає, що відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням па відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 28 Уніфікованого закону встановлює, що в разі неплатежу держатель, навіть якщо він є трасантом, має право учинити проти акцептанта прямий позов, який ґрунтується на переказному векселі, щодо всього того, до чого може бути пред'явлена вимога відповідно до статей 48 і 49.

У відповідності зі статтею 48 Уніфікованого закону, держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу: 1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені; 2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; 3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші виграти.

Згідно ст. 53 Уніфікованого закону, після закінчення строків, встановлених: для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення; для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі; для пред'явлення для платежу у разі застереження «обіг без витрат», держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанту і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

Отже, оскільки вексельні зобов'язання відповідачем добровільно не виконані, позивач, в силу вказаних вище норм діючого законодавства, вправі був пред'явити прямий позов до відповідача та вимагати в судовому порядку стягнення з останнього суми заборгованості по векселям та відсотків, нарахованих відповідно до умов вексельних зобов'язанні з 06.02.2009р. до визначеної векселями дати платежу 05.02.2010р.

Крім того, у статті 75 Уніфікованого закону наведено перелік обов’язкових реквізитів для простого векселя.

Суд перевірив та встановив, що прості векселі серії АА № 0463244 на суму 340000,00 грн., № 0463245 на суму 340000,00 грн., № 0463246 на суму 345000,00 грн., № 0463247 на суму 350000,00 грн., № 0463248 на суму 350000,00 грн., емітовані товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтерфінсервіс», на яких ґрунтуються позовні вимоги, заповнені з дотриманням норм закону та мають всі необхідні реквізити, визначені у вексельному законодавстві, не містить дефекту форми, та будь-яких інших підстав, які б позбавили їх вексельної сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позивачем доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтерфінсервіс»(07800, Київська область, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 21; код ЄДРПОУ 22949561) на користь акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А; код ЄДРПОУ 19338316) 1725000,00 грн. –заборгованості по простим векселям, 276000,00 грн. –заборгованості по відсоткам, нарахованих на вексельну суму, 20010,00 грн. –витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов