Рішення № 95003402, 19.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7450/20

РІШЕННЯ

іменем України

19 лютого 2021 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом від 17.11.2020 в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплати одноразової грошової допомоги по втраті працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності із втратою 30% працездатності внаслідок захворювання у відповідності до вимог ст.97 Закону України "Про Національну поліцію"; 2) Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплати одноразову грошову допомогу по втраті працездатності поліцейського у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності із втратою 30% працездатності внаслідок захворювання у відповідності до вимог ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".

В обгрунтування позову вказує, що проходив службу в поліції на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №4 Віньковецького відділення поліції Ярмолинецького відділу поліції ГУНП, звідки був звільнений, згідно з наказом №370 о/с від 04.12.2019 через хворобу, відповідно до п. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". 23.06.2020 позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності із втратою 30 відсотків працездатності по причині захворювання, яке пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 28.07.2020 позивач подав заяву (рапорт) про проведення виплати одноразової грошової допомоги, однак отримав відмову щодо цього. Вважає необгрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", оскільки після його звільнення з поліції - 04.12.2019, дата встановлення позивачу групи інвалідності - 23.06.2020 настала після шестимісячного строку визначеного вказаною нормою. Огляд МСЕК з встановлення групи інвалідності та відповідного відсотку втрати працездатності був відтермінований з незалежних від позивача причин, які настали внаслідок карантину з метою запобіганню поширенню на території України хвороби COVID-19.

Відповідно до ухвали від 04.12.2020, суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та витребував докази (арк. спр.30-31).

У Відзиві на позов від 18.12.2020 відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Вказує, що позивач звільнений зі служби в поліції з 04.12.2020, а третю групу йому встановлено 25.06.2020, тобто понад шестимісячний строк, що є порушенням п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Як наслідок цього, за результатом розгляду заяви позивача, 26.08.2020 керівництвом ГУНП в Хмельницькій області, на виконання пункту 3 розділу 4 наказу МВС України від 11.01.2016 №4 (далі - Порядок №4), було надіслано повідомлення із зазначенням підстави відмови у призначенні одноразової грошової допомоги. Постановами КМ України та наказами міністерства охорони здоров`я України не передбачено будь-яких обмежень роботи МСЕК на період карантину (арк. спр. 41-43).

Відповідно до ухвали від 22.12.2020, суд задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів (арк. спр. 57-58).

У відповіді на Відзив від 21.12.2020 позивач вказує, що він був звільнений зі служби через хворобу, тому не підлягають застосуванню висновки Верховного Суду, які вказує у Відзиві відповідач. Право на отримання грошової допомоги виникає у поліцейського відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" та п. 1 розділу ІІ Порядку №4 з дати встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці МСЕК і не залежить від дати чи причин звільнення. Державна установа "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ по Хмельницькій області" видало направлення на МСЕК 28.05.2020, але коли воно було направлено МСЕК йому не відомо, оскільки воно йому на руки не видається.

Відповідач у запереченні на відповідь на Відзив від 06.01.2021 вказує, що у позивача відсутня одна з трьох обов`язкових умов призначення одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність позивача настала пізніше шести місяців після звільнення, тому він не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

Ухвалою від 17.02.2021, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

З`ясувавши обставини на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень оцінивши надані учасниками справи докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Відповідно до витягу з Наказу від 04.12.2019 №370о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (через хворобу) (арк. спр. 11).

Згідно з Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12АББ №872466 від 25.06.2020, позивачу вперше безтерміново встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції (арк. спр. 16).

Відповідно до Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0050672 від 25.06.2020, яка видана ОСОБА_1 ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 30% (арк. спр. 45).

28.07.2020 позивач звернувся до т.в.о начальника ГУНП в Хмельницькій області із Заявою (рапортом) про проведення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з одержанням ІІІ групи інвалідності від захворювання, пов`язаного із проходженням служби в поліції (арк. спр. 44).

Листом ГУНП в Хмельницькій області від 26.08.2020 за №29/К-123 позивача повідомлено, що з дати звільнення з поліції пройшло більше шести місяців, тому за умовами п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України про національну поліцію", немає підстав для задоволення рапорту про отримання одноразової грошової допомоги (арк. спр. 52).

На виконання ухвали суду, Комунальний заклад охорони здоров`я Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи листом за №2 від 05.01.2021 надав інформацію у якій вказав, що у період з 12.03.2020 по 25.06.2020 комісії працювали в обмеженому режимі у порядку визначеному наказами та розпорядженнями головного лікаря. Направлення на медико-соціально-експертну комісію від 28.05.2020 з Поліклініки ДУ "ТМО МВСУ по Хмельницькій області" щодо проведення експертизи ОСОБА_1 надійшло до КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" - 23.06.2020.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VІІІ (в редакції на час звернення позивача за призначенням одноразової грошової допомоги) ( далі - Закон №580-VІІІ), одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Отже, згідно вказаної норми право на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням поліцейському інвалідності виникає за дотримання сукупності таких умов:

1) звільнення особи з поліції внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції;

2) визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після звільнення його з поліції.

Частиною 2 ст. 97 Закону №580-VІІІ передбачено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293 (далі - Порядок №4).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4 визначено, що днем виникнення права на отримання ОГД є: 1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; 2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії; 3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Згідно з пп. 4 п. 4 розділу І Порядку №4 передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у випадку, пов`язаному з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Отже, позивач набув права на отримання одноразової грошової допомоги - 25.06.2020, а саме: з дати якою було встановлено ІІІ групу інвалідності та визначено відсоток втрати працездатності, відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12АББ №872466 від 25.06.2020 та Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12АББ №872466 від 25.06.2020.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку №4, заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

Пунктом 1 розділу ІV Порядку №4 визначено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Згідно з п. 2 розділу ІV Порядку №4, висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: 1) по центральному органу управління поліції, керівникам міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, територіальних органів поліції, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України - Голова Національної поліції України або особа, на яку покладено виконання таких функцій; 2) у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій. 3) у навчальних закладах - керівник відповідного органу, закладу або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Отже, відповідач не дотримався вимог Порядку №4 щодо вирішення заяви (рапорту) позивача про призначення одноразової грошової допомоги, так як не прийняв жодного з рішень передбачених п. 2 розділу ІV Порядку №4, направивши ОСОБА_1 лист за №29/К-123 від 26.08.2020, що є протиправним.

Визначений Законом №580-VІІІ шестимісячний строк, протягом якого особі, звільненій зі служби в поліції, може бути встановлена інвалідність унаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в поліції або органах внутрішніх справ, зумовлений потребою встановлення в розумні строки безпосереднього зв`язку між виявленням в особи захворювання (поранення, контузії, травми або каліцтва), несумісного з подальшим проходженням служби, та встановленням їй інвалідності згідно з документами, що стали підставою для її звільнення (рішення медичної (військово-лікарської) комісії про непридатність до служби в поліції).

Позивач 04.12.2019 звільнився з поліції через хворобу, яка зафіксована Свідоцтвом про хворобу №394 від 02.12.2019 (арк. спр. 12-14), і набув права на отримання одноразової грошової допомоги - 25.06.2020, і відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12АББ №872466 від 25.06.2020 та Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12АББ №872466 від 25.06.2020, що не порушує розумний строк між виявленим захворюванням, встановлення інвалідності та звернення 28.07.2020 з заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги і не порушує шестимісячний строк. Тобто, суд вважає, що шестимісячний строк почався 25.06.2020 з дати встановлення інвалідності, а не з дати звільнення позивача - 04.12.2019, чи фіксування хвороби - 02.12.2019, як помилково вважає відповідач. Також, потрібно враховувати, що Направлення на медико-соціально-експертну комісію від 28.05.2020 з Поліклініки ДУ "ТМО МВСУ по Хмельницькій області" щодо проведення експертизи ОСОБА_1 надійшло до КЗОЗ "Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи" тільки 23.06.2020, і це не залежало від позивача, тому інвалідність йому була встановлена 25.06.2020, після чого він і реалізував своє право на звернення з заявою (рапортом) про призначення одноразової грошової допомоги від 28.07.2020 ( через місяць від дати встановлення інвалідності).

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Отже, у позивача з дати встановлення інвалідності виникло право на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої Законом №580-VІІІ і Порядком №4.

Крім цього, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у п.70 рішення у справі “Рисовський проти України” від 20 жовтня 2011 року підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

При цьому, відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Концепція “майна” в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у національному праві: певні інші права та інтереси, які становлять активи, також можуть вважатися “правом власності”, а відтак і “майном”. Таким чином, за Конвенцією майном визнається й право грошової вимоги до держави про виплату коштів соціального забезпечення.

У практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Серков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) визначено три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу “пропорційності” - “справедливої рівноваги (балансу)” між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. “Справедлива рівновага” не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе “індивідуальний і надмірний тягар”.

Дотримання принципу “пропорційності” передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Отже, втручання держави, в даному випадку, у право власності позивача на отримання соціальної виплати не свідчить про наявність “справедливої рівноваги” між інтересами держави, пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що є протиправна бездіяльність відповідача (не дії, як вважає позивач), яка виразилась у не вирішенні Заяви (рапорта) позивача від 28.07.2020 згідно вимог Порядку №4, шляхом направлення листа №29/К-123 від 26.08.2020, який, також є протиправним, враховуючи вищевказане.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, суд зазначає, що з урахуванням відсутності складеного та затвердженого Висновку за встановленою формою, слід зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області повторно розглянути Заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 28.07.2020, відповідно до ст. 97 Закону України "Про національну поліцію", з дотриманням Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України № 4 від 11.01.2016.

Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд з урахуванням встановлених обставин та вимог ч. 2 ст. 9 КАС України виходить за межі позовних вимог та приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень не довів, що не порушив Закон №580-VІІІ, Порядок №4 з урахуванням принципу “пропорційності”, і прав позивача при вирішенні заяви ОСОБА_1 про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 28.07.2020, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією від 26.11.2020 позивач сплатив судовий збір у розмірі 840,80 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, яка виразилась у не вирішенні по суті Заяви (рапорта) ОСОБА_1 від 28.07.2020, відповідно до вимог Порядку №4, шляхом направлення листа №29/К-123 від 26.08.2020.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 28.07.2020, відповідно до ст. 97 Закону України "Про національну поліцію", з дотриманням Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України №4 від 11.01.2016 та обставин встановлених у цій адміністративній справі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 лютого 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 40108824) Головуючий суддя А.І. Петричкович