Рішення № 95003401, 20.02.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7685/20

РІШЕННЯ

іменем України

20 лютого 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання незаконним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання відповідача призначити пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 був призваний на військові збори та набув статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, був інвалідом ІІ групи, захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Вважає, що її чоловік відповідно до частини 3 статті 59 закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII мав право на пенсію, обчислену виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. 10.10.2019 року позивач звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що отримала відмову. У листопаді 2020 року позивач повторно звернулась до відповідача з заявою про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії померлого чоловіка, обчислену виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на що отримала лист, яким вказувалось про "недоцільність" переведення, адже як вбачалось з "умовного розрахунку" пенсії, який був здійснений органом ПФУ, розмір пенсії позивача підлягав зменшенню.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що ОСОБА_2 не належить до осіб, які мають право на обчислення пенсії відповідно до ст.59 Закону №796-ХІІ, оскільки документи, які б підтверджували участь його в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовця або військовозобов`язаного відсутні. Також відсутні документи про те, що захворювання позивача було отримане внаслідок виконання обов`язків військової служби. Крім того зазначає, що "умовний" перерахунок пенсії позивачки свідчить про те, що у разі переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, розмір її пенсії підлягатиме зменшенню. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 , ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС І-ї категорії, який отримував пенсію як інвалід ІІ-ї групи від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до статті 57 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

10.10.2019 року та 23.11.2020 року позивач зверталась до Головного управління з заявами про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач двічі заявила про своє бажання отримувати пенсію у зв`язку з втратою годувальника в розмірі 50% пенсії по інвалідності чоловіка, розрахованої в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року ( відповідно до частини 2 статті 59 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ)

Рішенням Головного управління від 17.10.2019 року № 35 позивачці відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Листом Головного управління №128588 від 09.12.2020 позивачці відмовлено у переведенні на пенсію в зв`язку з втратою годувальника у зв`язку з недоцільністю, оскільки відповідно до "умовного розрахунку" пенсії, який був здійснений органом ПФУ, розмір її пенсії підлягатиме зменшенню.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ).

Згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Частиною 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Відповідно до частини 4 статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23 листопада 2011 року затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57, 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Згідно з пунктом 11 Порядку мінімальний розмір пенсії становить: для непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника; на двох і більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, згідно з якими пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону (...) - незалежно від тривалості страхового стажу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Cудом встановлено, що ОСОБА_1 з 15.06.1975 року перебувала в зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджуються копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а тому є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника ОСОБА_2 .

Таким чином, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у разі втрати годувальника згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправною.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Згідно з п. 1.7 Постанови ПФУ №22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Оскільки днем первинного звернення позивачки до відповідача про переведення на пенсію по втраті годувальника є день подання нею заяви 10 жовтня 2019, що підтверджено відповідачем, з усіма необхідними документами, права позивача підлягають поновленню з цієї дати.

Відповідач у рішенні та листі - відмові не зазначає про те, що позивачкою не дотримані будь - які вимоги стосовно наявності або форми документів, які подаються для переведення на інший вид пенсії, їх недостатність або невідповідність.

До того ж суд оцінює критично посилання відповідача на "умовний перерахунок", який начебто свідчить про недоцільність переведення позивачки на пенсію по втраті годувальника. Так, зі змісту відмови вбачається, що відповідач посилається на певний "умовний розрахунок" пенсії, з якого робить висновок про недоцільність переведення на інший вид пенсії, оскільки розмір пенсії начебто підлягатиме зменшенню.

Однак, у разі подання особою, яка має на це право, заяви з клопотанням або вимогою про вчинення на її користь певних дій, які суб`єкт владних повноважень повинен розглянути/вирішити/вчинити по суті, орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності.

Що стосується розміру вихідної величини, з урахуванням якої повинен обчислюватись розмір пенсії по втраті годувальника, суд виходить з того, що 25 квітня 2019 року Конституційний Суд України рішенням № 1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 визнав таким, що є неконституційним словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини 3 статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Згідно з цим рішенням Конституційного Суду України гарантії соціального захисту визначені частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ поширюються на усіх військовослужбовців незалежно від виду військової служби, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Прийняття Конституційним Судом України рішення від 25.04.2019 року № 1-р (ІІ)/2019 стало підставою для поширення права на перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у тому числі і на інші категорії осіб. Відтак особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частиною 3 статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи» з 26 квітня 2019 року.

Стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має назву "Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи".

Статтею 10 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії та її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також, особи які працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Відповідно до примітки статті 10 Закону №796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Таким чином, дія статті 59 Закону №796 (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов:

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідністю саме внаслідок участі у вище перерахованих подіях;

3) особа брала участь у вище перерахованих подіях (ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях) під час проходження військової служби. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 08 травня 2018 року у справі №820/1148/18, від 21 травня 2018 року у справі №816/1159/18 та від 13 червня 2018 року у справі №812/1094/18 та інших.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі Закон №3551-XII) передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Цей Закон не містить вимог, які визначають порядок та форму залучення осіб до складу формувань Цивільної оборони.

Водночас, відповідно до вимог нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР від 18.03.1976 № 201-78, наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06.06.1975 № 90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та від 29.06.1976 № 92 (настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (Сільському на сільськогосподарському об`єкті народного господарства), розпорядження ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної Ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 № 01, від 30.04.1986 №02, від 04.05.1986 № 16, від 19.05.1986 № 52 та інші), цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об`єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов`язковому порядку громадяни СРСР в тому числі - чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи та жінки від 16 до 55 років за винятком вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 8 років. Отже, формування Цивільної оборони передбачало як воєнізовану так і невоєнізовану форму.

Відповідно до довідок Старокостянтинівського ОМВК та Старокостянтинівсько-Красилівського ОРВК ОСОБА_2 у період з 29.05.1986 року по 30.05.1986 року брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі Міністерства автотранспорту, автоколони 3112-Т на посаді водія. Автоколона дислокувалась у м. Овруч Житомирської області. Згідно з відомостями військового квитка серії НОМЕР_2 розділ VI "Отметки о выдаче и изятии мобпредписаний" ОСОБА_2 " у період з 22.02.1983 року по 16.01.1991 року перебував у штаті автоколони 3112-Т. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 управління соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 03 серпня 2015 року ОСОБА_2 отримав статус інваліда війни.

Таким чином, позивач відповідає встановленим законом вимогам для можливості переведення її на пенсію по втраті годувальника в розмірі 50% пенсії по інвалідності, обчисленої відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року №851 внесені зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (надалі - Порядок № 1210). Згідно з цими змінами Порядок доповнений пунктом 9-1: за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою (...) У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543 положення абзацу першого пункту 9-1 Порядку № 1210 приведені у відповідність до частини 3 статті 59 Закону №796-XII (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019), і викладені у такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою(...) Наведене у законі формулювання "обчислюється з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати" не є тотожним поняттю " дорівнює п`ятикратному розміру мінімальної заробітної плати", відтак зі змісту закону не вбачається, що пенсія повинна обчислюватись шляхом простого арифметичного множення розміру мінімальної заробітної плати на п`ять.

Суд звертає увагу на те, що механізм обчислення пенсії по інвалідності, передбачений Порядком № 1210, розповсюджується на випадки призначення пенсій відповідно до статей 54, 57, 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", отже застосовується для перерахунку пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність відмови, позов підлягає задоволенню. Відповідача слід зобов`язати перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №35 від 17.10.2019 року про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію в разі втрати годувальника згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та провести з 10 жовтня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням при її обчислені п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 лютого 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя І.С. Козачок