Рішення № 9500289, 19.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2010 р. Справа № 4/003-10          

          Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Фастівецьке", с. Фастівець

про стягнення 9202362,59 грн.

за участю представників сторін :

позивач –Кудрявцев П.М. –предст., дов. від 29.09.2009р.

відповідач –не з’явився.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Родовід банк" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства Приватного сільськогосподарського підприємства "Фастівецьке" (відповідач) про стягнення 9202362,59 грн. заборгованості, які складають 8032058,00 грн. простроченої заборгованості за процентами, 142042,65 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 02.07.2008 року з ПСП «Фастівецьке»кредитного договору № 79.1/36-КЛТ-08.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.01.2010р. було порушено провадження, розгляд справи призначено на 01.02.2010р.

01.02.2010р. сторони в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 01.03.2010р.

01.03.2010р. судовому засіданні було оголошено перерву до 22.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2010р. продовжено термін розгляду справи за клопотанням сторін.

Ухвалами суду від 22.03.2010р., 01.04.2010р. розгляд справи відкладався.

Відповідач неодноразово в судові засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав.

В судовому засіданні 19.04.2010р., яке розпочалось об 12-30 год. та закінчилось 12-40 год., що відображено в протоколі судового засідання, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Після судового засідання об 13-55 год. через загальний відділ господарського суду на адресу суду від відповідача по справі надійшов зустрічний позов ПСП «Фастівецьке»про визнання недійсним кредитного договору № 79.1/36-КЛТ-08 (вх. номер 4406), заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Геомедсервіс»(вх.. номер 4407) про залучення його в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та клопотання відповідача з цього приводу (вх. номер 4408).

Подані заяви, судом не були розглянуті, у зв’язку з тим, що розгляд справи та вивчення додаткових доказів було закінчено в судовому засіданні, після чого було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, про що зазначено в протоколі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

02 липня 2008 року між публічним акціонерним товариством «Родовід Банк»та Приватним сільськогосподарським товариством «Фастівецьке»було укладено кредитний договір № 79.1/36-КЛТ-08, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у сумі 8032058,00 грн. строком до 02 липня 2011р.

Згідно п.п. 2.2, 2.3. кредитного договору банк надає позичальнику кредит для поповнення обігових котів та на інші господарські потреби, пов’язані з веденням статутної діяльності. Підставою для надання кредитів за цим договором є Додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін.

Пунктом 2.4 Кредитного договору передбачено, що датою видачі кожного окремого кредиту вважається день зарахування грошових коштів на позичковий рахунок, відкритий банком для обліку заборгованості позичальника за кредитом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 2.6 договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитами, наданими за цим договором, встановлюється у розмірі 17% річних.

Розрахунок процентів станом на 26.10.2009р. становить 1028261,94 грн.

Відповідно до п. 3.1.5 Кредитного договору Банк, у разі порушення Позичальником умов цього Договору, вимагати дострокового повернення кредитів і сплати процентів за фактичний час користування кредитами та/або розірвання цього Договору.

Відповідно до ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте позичальник у встановлений кредитним договором строк свої зобов’язання щодо сплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту не виконав, чим порушив умови кредитного договору. Доказів сплати не надав.

Зокрема, позичальник не повернув позивачу кредитні кошти в сумі 8032058,00 грн., а також не сплатив відсотки за користування кредитними коштами в сумі 1028261,94 грн.

Пунктом 3.4.8 Кредитного договору передбачено, що за порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати Банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача, розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за основною сумою заборгованості становить 70012,17 грн. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами становить 72030,48 грн.

Суд, здійснивши власний розрахунок, встановив, що заявлена позивачем до стягнення пеня в розмірі 142042,65 грн. обґрунтована та, відповідно, підлягає задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Родовід банк", м. Київ про стягнення заборгованості за невиконання умов кредитного договору підлягають задоволенню повністю.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Фастівецьке" (08552, Київська обл., м. Фастівецьке, вул.. Дружби, 95-А, код 03756033) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" (04136, м. Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-3, код ЄДРПОУ 14349442) 8032058 (вісім мільйонів тридцять дві тисячі п’ятдесят вісім) грн.. 00 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 1028261 (один мільйон двадцять вісім тисяч двісті шістдесят одну) грн.. 94 коп. простроченої заборгованості за процентами, 142042 (сто сорок дві тисячі сорок дві) грн.. 65 коп. пені, 25500 (двадцять п’ять п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                   О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 26.04.2010р.