Рішення № 95002876, 18.02.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 лютого 2021 року № 520/15684/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.09.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на виконання судового рішення по справі №520/7848/19 відповідачем було повторно проведено перевірку відомостей, викладених у його скарзі, за результатами чого було прийнято рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.09.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 . На думку позивача, зазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на обставини того, що відповідачем не було проведено належного аналізу ситуації, а лише здійснено формальний розгляд скарги позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.12.2020 року, зокрема, заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду – задоволено; ухвалено вважати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду з даним позовом; прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував з огляду на його необґрунтованість та недоведеність. Також, представником відповідача вказано, що оскаржуване позивачем рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню, оскільки прийнято за результатами повторної перевірки скарги позивача, доповнень до скарги, пояснень свідків. Отже, представником відповідача вказано, що під час проведення перевірки не встановлено в діях адвоката ОСОБА_2 порушень правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також не знайшли свого підтвердження пояснення свідків щодо образливих висловлювань з боку адвоката.

Ухвалою суду від 21.01.2021 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до участі у справі за вищевказаним позовом.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, правом подання пояснень стосовно позову або відзиву на позов не скористалась.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

19 квітня 2019 року ОСОБА_1 направлено до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області скаргу про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, підставою для подання скарги стало грубе порушення правил адвокатської етики під час здійснення адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1647 від 14.01.2009 року) представництва обвинуваченого ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №617/1798/13. При цьому, позивач ОСОБА_1 є потерпілим у вказаній справі.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09 липня 2019 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5 .

Судовим розглядом справи було встановлено, що зазначене рішення позивачем було оскаржено в судовому порядку до Харківського окружного адміністративного суду.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року по справі №520/7848/19 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (місцезнаходження: пров. Короленка, буд. 19, 2 пов., 3 каб., м. Харків, 61003, ідентифікаційний код - 22642124), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року по справі № 520/7848/19 скасовано; прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09.07.2019 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_6 ; зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області повторно розглянути скаргу (вх. №0373/1/19 від 10.04.2019 р.) стосовно адвоката ОСОБА_2 ; стягнуто з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, 19, м. Харків, код 22642124) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.

На виконання зазначеного судового рішення членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області Вільховим Ю.Ф. на підставі доручення голови дисциплінарної палати було повторно проведено перевірку відомостей, викладених у первісній скарзі ОСОБА_1 .

За результатами проведення повторної перевірки відповідачем було прийнято рішення від 22.09.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи.

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що 19.04.2019 р. до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії адвоката ОСОБА_2 . У своїй скарзі ОСОБА_1 вказав на те, що він є потерпілим по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Захист обвинуваченого ОСОБА_4 здійснює адвокат Шинкарьов С.А. Зазначена справа слухається в суді з 2013 року. Як вказує ОСОБА_1 , протягом всього часу розгляду справи тактика адвоката була направлена на затягування процесу, оскільки спочатку справа слухалась в Вовчанському районному суді Харківської області, а після того, як адвокат ОСОБА_2 заявив відвід судді, справу було передано на розгляд до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Після чого адвокат ОСОБА_2 декілька разів заявляв клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, потім почав заявляти відводи судді, яка слухала справу. Все це призвело до затягування розгляду справи. Також заявник вказав на те, що начебто адвокат ОСОБА_2 дозволяє собі звинуватити потерпілих у тому, що вони не кожного разу з`являються у судові засідання, та вдається до особистих звинувачень потерпілих. Окрім цього, відповідачем зазначено, що заявник вказав на те, що 11.03.2019 адвокат ОСОБА_2 не з`явився у судове засідання через перебування у відпустці. ОСОБА_1 вважає, що така поведінка адвоката ОСОБА_2 грубо порушує правила адвокатської етики, та просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Скаржником до своєї скарги додано копію розписки адвоката ОСОБА_2 про повідомлення про слухання справи на 11.03.2019, заяву адвоката від 07.03.2019 про відкладення слухання справи, копію журналу судового засідання, копії ухвал суду про розгляд відводів судді.

Також, у зазначеному рішенні вказано, що 16.05.2019 ОСОБА_1 подав до дисциплінарної палати доповнення до скарги, в яких вказав на начебто безпідставні заяви про відвід судді, які заявляли адвокат ОСОБА_2 та його підзахисний, вчинення тиску на суддю шляхом подання відносно неї скарги до ВПР. Також заявник вказав на те, що начебто ще під час розгляду справи у Вовчанському районному суді Харківської області адвокат ОСОБА_2 з родичем начебто образливо висловлювався на адресу потерпілих, вказуючи на те, що вони вимагають у його підзахисного гроші. ОСОБА_1 посилався на свідків, які були присутні при розмовах з потерпілими, але їх адрес чи пояснень до дисциплінарної палати він не надав. До зазначених доповнень до скарги ОСОБА_1 додав ухвали суду про результати розгляду відводів судді, скаргу громадянки ОСОБА_7 прокурору Харківської області на дії прокурора в процесі, скаргу громадянки ОСОБА_8 . Президенту України на дії судді та прокурора в процесі.

Зі змісту вказаного рішення встановлено, що 10.06.2019 на адресу дисциплінарної палати від ОСОБА_1 надійшли ще одні доповнення до скарги, в яких він повторно вказав на затягування процесу адвокатом ОСОБА_2 , який начебто безпідставно заявляє відводи суддям. До доповнень додана ухвала про результати розгляду відводу судді.

Судом зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що 09.07.2019 року на засідання дисциплінарної палати з`явився заявник Савченко Б.В., який підтримав доводи, викладені у своїй скарзі та доповненнях. Окрім того, ОСОБА_1 надав до дисциплінарної палати письмові доповнення до скарги, у вказаних доповненнях останній вказав на те, що адвокат ОСОБА_2 продовжує затягувати розгляд справи, подавши клопотання суду про перенесення судового засідання 27.06.2019, та вказав на те, що він буде знаходитись у відпустці до 27.07.2019. Вказані доповнення за клопотанням ОСОБА_1 були додані до первісної скарги, проте ОСОБА_1 було роз`яснено, що обставини, які викладені у зазначених доповненнях мали місце після подачі первісної скарги, та до неї не входили, а тому дисциплінарна палата не може їх розглядати. Також скаржнику було роз`яснено право за новими фактами звернутися до дисциплінарної палати з новою скаргою.

У спірному рішенні вказано, що адвокату ОСОБА_2 26.04.2019 року було направлено запит, для надання письмових пояснень, стосовно даних, викладених в скарзі ОСОБА_1 та 07.05.2019 від останнього на адресу дисциплінарної комісії КДКА Харківської області надійшли письмові пояснення.

Судом зі змісту спірного у даній справі рішення встановлено, що в своїх поясненнях від 06.05.2019 адвокат ОСОБА_2 пояснив, що він здійснює захист громадянина ОСОБА_4 по кримінальному провадженні за обвинуваченням його у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. З громадянином ОСОБА_1 жодних договорів він не укладав. Під час надання правової допомоги клієнту він, використовуючи законні методи захисту, чотири рази заявляв клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Вказані клопотання були задоволені, двічі апеляційний суд залишав ухвалу суду першої інстанції без змін, тому обвинувальний акт направлявся прокурору для доопрацювання. Також, ним вказано, що він дійсно заявляв відводи суддям, що розглядали справу, але робив він це в межах КПК України, користуючись правами захисника, на його думку, відводи були не безпідставні. В якості результату вказано, що відвід судді Вовчанського районного суду Харківської області було задоволено і справу передано до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Всі заяви та клопотання узгоджувались ним з клієнтом. Також, адвокат ОСОБА_2 висловив думку, що скарга відносно нього з боку ОСОБА_1 є тиском на нього як адвоката, та продиктована тим, що відповідно до висновків комісійної судово транспортно-трасологічної експертизи вбачається вина в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водія ОСОБА_1 і його статус з потерпілого може змінитися на обвинуваченого. Стосовно його неявки у судове засідання 11.03.2019, адвокат повідомив, що причина неявки була поважною та він заздалегідь повідомив про це суд. Крім того, вказав, що зазначений факт розглядався дисциплінарною палатою за скаргою судді ОСОБА_9 , та рішенням від 23.04.2019 було відмовлено в порушені дисциплінарної справи, вказане рішення ніким не оскаржене. Стосовно доводів про погрози потерпілим адвокат вказав, що вони не відповідають дійсності, навпаки, намагаючись пришвидшити розгляд справи він неодноразово заявляв клопотання про притягнення потерпілих до адміністративної відповідальності за ухилення від явки у судові засідання. Також, адвокат ОСОБА_2 вказав на те, що справа довгий час слухається не з його вини, а саме у зв`язку з великою кількістю недоліків, які були допущені під час розслідування та розгляду справи. Жодних зауважень та скарг з боку судів на зловживання правом на його адресу не надходило, у зв`язку з чим просить відмовити в порушенні дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 .

У рішенні відповідача від 22.09.2020 року вказано, що до пояснень адвокат додав копію рішення дисциплінарної палати про відмову в порушенні дисциплінарної справи, ухвали судів про задоволення відводу та повернення обвинувального акту прокурору, копію висновку експерта, копію договору з ОСОБА_4 , пояснення ОСОБА_4 , в яких той вказує на те, що всі заяви та клопотання, які подавав адвокат ОСОБА_2 , були за його ініціативою та узгоджені з ним.

Отже, як встановлено судом, зі змісту оскаржуваного рішення відповідача, останній, перевіривши дані, викладені в скарзі ОСОБА_1 , доповненнях до скарги та доданих до неї документах, пояснення адвоката ОСОБА_2 з додатками, дійшов висновку про те, що в діях адвоката ОСОБА_2 не вбачаються порушення правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому, у зазначеному рішенні вказано, що під час проведення перевірки скарги встановлено, що адвокат ОСОБА_2 здійснює захист ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги. Також вказано, що право на заявлення адвокатом ОСОБА_2 клопотання про повернення обвинувального акту прокурору передбачено КПК України, про те що клопотання були не безпідставні свідчать додані ухвали судів про їх задоволення, право заявляти відвід судді, який розглядає справу також передбачене КПК України, так як і право на подачу скарги на дії судді до Вищої Ради Правосуддя. Отже, вказано, що при розгляді вказаних клопотань суди першої та апеляційної інстанцій не вказують на зловживання правом адвокатом Шинкарьовим С.А., жодних рішень з цього приводу не винесено.

Стосовно неявки адвоката ОСОБА_2 у судове засідання 11.03.2019 року відповідачем вказано, що з цього приводу дисциплінарною палатою проводилась перевірка і рішенням від 23.04.2019 було відмовлено в порушені дисциплінарної справи, вказане рішення не оскаржене. З приводу неявки в інші дати, на які вказує скаржник, адвокат заздалегідь повідомляв суд про неможливість участі в судових засіданнях.

Стосовно образливих висловлювань з боку адвоката ОСОБА_2 та не повного врахування відповідачем усіх обставини, а саме не надання відповідного аналізу доказам таким як показання свідків у спірному рішенні вказано, що на адресу скаржнику був направлений запит про надання анкетних даних осіб, або забезпечити їх явку на засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, які могли би підтвердити доводи, щодо образливих висловлювань з боку адвоката ОСОБА_2 .

Так, відповідачем вказано, що 25.08.2020 року на засідання дисциплінарної палати з`явився скаржник разом із свідками: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які надали пояснення по скарзі. Водночас, у спірному рішенні зазначено, що у наданих поясненнях по суті не вказано на конкретні факти неетичної поведінки адвоката ОСОБА_13 .

Також зазначено, що після ознайомлення з поясненнями свідків, 07.09.2020 року адвокатом були надані письмові пояснення, в яких останнім зазначено, що він ніколи не застосовував висловлювання, які приведені свідками на засіданні дисциплінарної палати 25.08.2020 року, крім цього вказав, що ОСОБА_1 не навів жодного об`єктивного доказу (аудіо чи відео) та не підтвердив вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

З огляду на зазначене, у спірному рішенні вказано, що Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області не вбачала підстав, передбачених ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», для порушення дисциплінарної справи, та притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

На думку позивача, зазначене рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Так, у позовній заяві позивачем вказано, що у спірному рішенні відповідачем зазначено, що адвокат ОСОБА_3 ознайомився із поясненнями свідків, проте адвокат ОСОБА_3 на засіданні не був присутній. Ознайомитись із письмовим, аудіо- чи відео відображенням він не міг, оскільки показання свідків не викладались письмово та свідки, відповідно, не посвідчували їх достовірність; свідки та особисто позивач не повідомлялись про ведення аудіо- чи відеозапису засідання. Також, позивачем вказано, що у оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що по суті показань свідків не вказано на конкретні факти неетичної поведінки адвоката ОСОБА_3 , але у наступному абзаці ОСОБА_3 заперечує, що він застосовував висловлювання, які були приведені свідками. Вказане свідчить про невідповідність та відсутність єдиного висновку. Крім того, позивачем вказано, що відповідач у оскаржуваному рішенні фактично здійснив копіювання письмових показань адвоката ОСОБА_2 , а отже не провів належного аналізу ситуації та реального розгляду скарги позивача.

Позивач, вважаючи свої права порушеними звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Положеннями ст.2 Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (стаття 4 цього Закону).

Відповідно до статті 21 Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

Приписами ст.33 Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Водночас, положеннями ст.34 Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із положеннями ст.36 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Приписами пп. 2, 3 п. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” від 30.08.2014 №120 визначено вимоги до заяви (скарги), зокрема, у заяві зазначається: виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника). На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.

Відповідно до положень ст.37 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно із ч.2 ст.38 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно із приписами ч.3 ст.38 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Статтею 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Відповідно до положень статті 42 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Під час розгляду справи зі змісту позовної заяви встановлено доводи позивача стосовно вчинення ОСОБА_2 грубого порушення Правил адвокатської етики.

Суд зазначає, що Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Відповідно преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року (надалі - Правила адвокатської етики) надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.

Правила адвокатської етики мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

Згідно із положеннями п.п.1, 3 ст.7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Відповідно до п.п. 1 та 2 статті 11 Правил адвокатської етики зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов`язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва;

Адвокат зобов`язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Положеннями ст.44 Правил адвокатської етики передбачено, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 45 Правил адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: - бути стриманим і коректним; - реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; - бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.

Отже, під час судового розгляду справи встановлено, що спірне рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 22.09.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_3 було прийнято відповідачем за результатами повторного розгляду скарги позивача та доповнень до неї на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі №520/7848/19.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що приписами ч.4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, при розгляді даної справи не підлягають доказуванню обставини встановлені під час розгляду справи №520/7848/19.

Отже, судом зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2020 року по справі №520/7848/19 встановлено висновки стосовно погодження із висновками суду першої інстанції щодо належного дослідження відповідачем питання дотримання третьою особою вимог процесуального закону при здійсненні захисту обвинуваченого ОСОБА_4 та не згоди з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 09 липня 2019 року в частині розгляду скарги позивача щодо порушення адвокатом правил адвокатської етики, а саме допущення образливих висловлювань на адресу потерпілих у справі №617/1798/13.

Так, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи №520/7848/19 вказано, що зі змісту скарги ОСОБА_1 від 19.04.2019 року встановлено, що, оскаржуючи дії адвоката, останній просив дисциплінарну палату кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надати оцінку наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку, зокрема, на предмет порушення правил адвокатської етики, а саме ст.ст.44-45 щодо допущення адвокатом образливих висловлювань на адресу потерпілих у справі №617/1798/13. Також, колегією суддів було встановлено, що в доповненні до скарги про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, отриманих відповідачем 16.05.2019 року, позивач зазначав, що адвокат допускав образливі висловлювання на адресу потерпілих осіб у справі №617/1798/13 та вказав прізвища осіб, що можуть підтвердити вказану інформацію як свідки.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції, під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не здійснив опитування зазначених позивачем осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку з посиланням на те, що позивачем не надано доказів. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем під час перевірки відомостей, викладених у скарзі позивача не здійснені всі дії, передбачені статтями 38, 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, в тому числі не було надано відповідного аналізу таких доказів, як показання свідків, а отже відповідачем не в повному обсязі враховані усі обставини, що мають значення для прийняття даного оспорюваного рішення.

Отже, судом під час розгляду справи встановлено, що на виконання зазначеного судового рішення відповідачем було проведено повторний розгляд скарги позивача.

Стосовно доводів позивача, викладених у скарзі, про затягування третьою особою розгляду справи та шляхом заявлення відводів, клопотань про повернення обвинувального акту прокурора суд зазначає, що право на заявлення адвокатом ОСОБА_2 відводів суддям та клопотань про повернення обвинувального акту прокурору передбачено КПК України. Направлення особою скарги на дії судді до Вищої Ради Правосуддя також є правом особи.

Водночас, суд наголошує, що ні під час розгляду справи №520/7848/19, ні під час розгляду даної справи позивачем не було надано до суду доказів того, що зазначені клопотання та заяви були безпідставними та необґрунтованими, навпроти, при розгляді вказаних клопотань суди першої та апеляційної інстанцій не вказують на зловживання правом адвокатом Шинкарьовим С.А., жодних рішень з цього приводу не винесено.

Стосовно не прибуття адвоката ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 11.03.2019 року, судом встановлено, що з цього приводу дисциплінарною палатою проводилась перевірка і рішенням від 23.04.2019 було відмовлено в порушені дисциплінарної справи, зазначене рішення не було оскаржено.

Стосовно не прибуття в інші дати судових засідань, на які вказав скаржник, адвокат заздалегідь повідомляв суд про неможливість участі в судових засіданнях.

Стосовно образливих висловлювань з боку адвоката ОСОБА_2 та не повного врахування відповідачем усіх обставин, а саме не надання відповідного аналізу доказам таким як показання свідків судом з матеріалів дисциплінарної справи за скаргою позивача встановлено наступне.

Під час проведення засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, яке відбулось 11.08.2020 року, позивачем було повідомлено про можливість забезпечити явку свідків, у зв`язку з чим було продовжено строк перевірки матеріалів за скаргою позивача. Зазначена обставина підтверджується витягом з протоколу зазначеного засідання.

Так, 25.08.2020 року позивачем до відповідача було подано клопотання з проханням допросити в рамках розгляду його заяви свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Також вказано, що ОСОБА_17 , ОСОБА_18 не зможуть дати пояснення.

З матеріалів дисциплінарної справи за скаргою позивача встановлено, що у засіданні 25.08.2020 року було заслухано пояснення позивача та пояснення свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_14 та ОСОБА_20 , що зафіксовано у протоколі засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Харківської області, витяг з якої міститься в матеріалах дисциплінарного провадження.

Також, судом встановлено, що членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Харківської області Вільховим Ю.Ф. шляхом здійснення телефонограми було повідомлено третю особу ОСОБА_2 про присутність на засіданні 25.08.2020 року свідків ОСОБА_1 , які надали під протокол пояснення, та можливість ознайомитись з поясненнями та надати відповідь на пояснення.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 із витягом з протоколу засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Харківської області від 25.08.2020 року був ознайомлений 04.09.2020 року

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 після ознайомлення з матеріалами справи 07.09.2020 року надав до відповідача свої пояснення, в яких зазначив, що він ніколи не застосовував висловлювання, які приведені свідками на засіданні дисциплінарної палати 25.08.2020 року, крім цього вказав, що ОСОБА_1 не навів жодного об`єктивного доказу (аудіо чи відео) та не підтвердив вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що зміст наявних в матеріалах справи доказів свідчить на користь того, що позивачем та свідками, які надали пояснення на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області 25.08.2020 року, не було надано до відповідача жодних доказів на підтвердження наданих пояснень, що свідчить про не підтвердження таких пояснень.

Водночас, суд вважає необґрунтованими та недоведеними посилання позивача, викладені у позовній заяві стосовно неможливості ОСОБА_2 ознайомитись із поясненнями свідків, оскільки матеріали дисциплінарного провадження щодо скарги позивача містять в собі витяги з протоколів засідань дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області.

Суд зазначає, що складення зазначеного протоколу засідання передбачено приписами ч.4 ст. 40 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, якою визначено, що під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Стосовно доводів позивача щодо здійснення відповідачем копіювання змісту наданих ОСОБА_2 пояснень суд зазначає, що останні не є належними доказами протиправності оскаржуваного позивачем рішення та не можуть бути самостійною підставою для його скасування.

Відтак, враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем під час винесення оскаржуваного рішення від 22.09.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи не було допущено порушень, на які посилається позивач та здійснено належний розгляд скарги останнього, у зв`язку з чим зазначене рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (пров. Короленка, буд. 19, 2 пов., 3 каб., м. Харків, 61003), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.