Рішення № 95001922, 18.02.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13441/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

18 лютого 2021 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Романюка Валерія Ілліча про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2015 року випуску та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 02 грудня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2015 року випуску VIN № НОМЕР_1 за поданою митною декларацією UA500500.2020.246987 від 29.06.2020 року, яке оформлено у вигляді картки-відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500500/2020/01280 від 30.06.2020 року з підстав прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500500- 0020-2020 від 30.06.2020 року;

- зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 на його рахунок у АТ «Приват Банк» (МФО банку 305299, ІВАN - НОМЕР_2 рахунок отримувача - НОМЕР_3 ) суму надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів у загальному розмірі 7051,49 грн. та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526 вул. Садова, 1-А, м. Одеса, 65023);

- здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 4333345, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на його рахунок у AT «Приват Банк» (МФО банку 305299, IBAN - НОМЕР_2 , рахунок отримувача - НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 700 грн. та витрата на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2015 року випуску та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у митному оформленні автомобіля Chevrolet Volt, 2015 року випуску VIN № НОМЕР_1 за поданою митною декларацією UA500500.2020.246987 від 29.06.2020 року, яке оформлено у вигляді картки-відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UA500500/2020/01280 від 30.06.2020 року з підстав прийняття рішення про визначення коду товару №KT-UA500500-0020-2020 від 30.06.2020 року;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок);

- у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в рішенні суду від 05 лютого 2021 року не вирішено.

11 лютого 2021 року від представника позивача адвоката Романюка Валерія Ілліча надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в порядку ст.252 КАС України (вхід. №ЕС/281/21), в якій заявник просить винести додаткове рішення по справі №420/13441/20 яким стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 на його рахунок у АТ «Приват Банк» (МФО банку 305299, ІВАN - НОМЕР_2 , рахунок отримувача - НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

У відзиві на позовну заяву Одеська митниця Держмитслужби зазначила, що позивачем не подано доказів відображення адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятих осіб, отриманих від ОСОБА_1 шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за №1686/24218. Також відповідачем зазначено, що до позовної заяви не додано платіжного документа, оформленого відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 про сплату адвокату грошових коштів. Крім того, відповідач звертає увагу, що в позовній заяві та доданих до неї документах не обґрунтовано жодним чином заявлену адвокатом вартість послуг з посиланням на первинні документи, складені у відповідності до вимог частини другої статті 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Державна податкова служба України будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслала. У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Романюка Валерія Ілліча про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/13441/20 суд зазначає наступне.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.5, 7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст.139 КАС України).

Згідно з ч.1, 5 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз застосованих, у цьому додатковому рішенні, Судом правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року по справі №280/1765/19.

Судом встановлено, що 22 листопада 2020 року між адвокатом Романюком Валерієм Іллічем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №22/11/2020 (надалі – Договір) (а.с.11-12).

Згідно п.1.1. Договору, Адвокат зобов`язується надавати Клієнту правовому допомогу щодо представництва інтересів останнього в Одеському окружному адміністративному суді, П`ятому апеляційному адміністративному суді, Верховному суді, Одеській митниці Держмитслужби, з питання представництва Клієнта як Позивача, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу.

Відповідно до п.1.2. Договору, правова допомога полягає в: - наданні усних та письмових консультацій та роз`яснень щодо правових питань, що стосуються розмитнення авто; - складанні необхідних для Справи документів (декларації, заяви, скарг, претензій та позовних заяв); - представництві Клієнта в Одеській митниці, митних постах, судах.

Клієнт зобов`язаний: - сплатити гонорар в розмірі та на умовах, визначених Договором;- надати повну та достовірну інформацію, щодо об`єкту розмитнення, наявні документи та матеріали, що мають значення для Справи та/або необхідні для виконання окремих доручень (п.2.3. Договору).

Розділом 3 Договору передбачено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує Адвокату гонорар (винагороду) у фіксованому розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн., за правову допомогу, щодо представництва його інтересів по адміністративній справі (в порядку КАС України) щодо визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці Держмитслужби про зміну коду товару та відмову у митному оформленні транспортного засобу. У суму гонорару включається повний юридичний супровід щодо оскарження рішення Одеської митниці по зміні коду товару: та відмову у митному оформлені, а саме: консультація; правовий аналіз документів; аналіз судової практики; підготовка та подача позовної заяви з додатками; підготовка всіх процесуальних документів; участь в суді, у разі якщо справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження; подача апеляційної скарги, у разі відмови судом 1-ї інстанції у задоволені позовних вимог; звернення рішення до виконання; інші процесуальні дії, передбачені КАС України. Розмір гонорару у сумі 5000 грн. не може бути збільшений або зменшений та становить фіксовану суму за яку адвокат бере на себе зобов`язання по наданню клієнту правової допомоги щодо повного вирішення спірного питання з Одеською митницею, в порядку адміністративного судочинства. Оплата гонорару здійснюється клієнтом після винесення судом рішення по справі, яке набрало законної сили. Оплата послуг за представництва інтересів клієнта у Верховному суді або ЄСПЛ (при необхідності) здійснюється окремо, на підставі підписаного сторонами акту приймання-надання юридичних послуг.

Згідно Акту прийому-передачі наданих юридичних послуг адвокатом Романюком В.І. щодо представництва інтересів ОСОБА_1 по адміністративній справі №420/13441/20 щодо визнання протиправними та скасування рішень Одеської митниці Держмитслужби про відмову у митному оформленні транспортного засобу від 10.02.2021 року, на виконання умов договору про надання правничої допомоги №22/11/2020 від 22.11.2020 року між адвокатом Романюком В.І. та Мартиненком А.М., сторони склали даний акт про прийняття наступних видів юридичних робіт по справі №420/13441/20:

- консультація по справі 2 год.;

- правовий аналіз документів щодо митного оформлення транспортного засобу 4 год.;

- вивчення законодавчої бази та судової практики, що регулює спірні правовідносини 6 год.;

- підготовка позовної заяви по справі 5 год.;

- загальна кількість годин - 17 год.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вищевказані висновки зазначені в постанові Верховного суду від 08 квітня 2020 року по справі № 922/2685/19.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. є співмірними із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у акті прийому-передачі наданих юридичних послуг.

При цьому, суд критично відноситься до заперечення Одеської митниці Держмитслужби, які фактично ґрунтуються на відсутності платіжного доручення про сплату адвокату грошових коштів, оскільки відсутність доказів оплати адвокатських послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства та висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеними у постановах від 21 січня 2021 року по справі №280/2635/20 та від 02 жовтня 2019 року по справі №815/1479/18.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи згідно п.3.1 Договору, фіксований розмір гонорару адвоката за представництво інтересів клієнтів по вказаній справі становить - 5000 грн., які згідно п.3.4 Договору підлягають сплаті клієнтом після винесення остаточного рішення по справі, яке набрало законної сили.

Суд зазначає, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, на переконання суду, відсутність доказів сплати коштів за адвокатські послуги, враховуючи наявність встановленого у Договорі фіксованого розміру гонорару адвоката за представництво інтересів клієнта, які підлягають сплаті після винесення остаточного рішення по справі та яке набрало законної сили не є підставою для відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вищевикладене, а також зазначений стороною розмір витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача адвоката Романюка Валерія Ілліча про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат та вважає необхідним стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.132, 134, 139, 252, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача адвоката Романюка Валерія Ілліча про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.

Прийняти по справі №420/13441/20 додаткове рішення, яким стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на його рахунок у АТ «Приват Банк» (МФО банку 305299, ІВАN - НОМЕР_2 , рахунок отримувача - НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Стефанов