Рішення № 95001841, 02.02.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 р. № 814/1855/16 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження за участю секретаря судового засідання Западнюк К.А., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кійко Т.О. адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Миколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001 про:зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Миколаївського окружного суду з адміністративним позовом, що містив вимоги: «Визнати незаконним та протиправним, а також скасувати Рішення № 10/4133 від 08 травня 2015 року та Протоколом № 2 від 05.02.2015 року, яким безпідставно та протизаконно відмовлено в розгляді вказаного питання, щодо встановлення … статусу «учасника бойових дій» та заперечене таке право на встановлення … належного статусу «учасника бойових дій» на законних підставах; зобов`язати Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій Миколаївського обласного військового комісаріату – виконати рішення суду, щодо визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій і видати йому посвідчення встановленого зразку; зобов`язати Миколаївський обласний військовий комісаріат – внести зміни до особової справи ОСОБА_1 (особистий номер Е-175007 ЗС СРСР).

Ухвалою від 02.11.2015 (т. с. 1, ар. 112-113) Миколаївський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі.

Ухвалою від 14.01.2016 (т. с. 1, ар. 152-154) Одеський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу від 02.11.2015, скасував цю ухвалу і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 10.03.2016 (т. с. 1, ар. 196-197) Миколаївський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог «… щодо зобов`язання Миколаївського обласного військового комісаріату внести зміни до особової справи ОСОБА_2 (особистий номер Е-175007 ЗС СРСР), щодо термінів проходження служби в пільговому порядку при виконання спеціальних завдань в зонах збройного конфлікту та в умовах надзвичайного стану (комендантської години) а також проходження служби військовослужбовцями офіцерського складу прикордонних військ СРСР в тих же умовах по виконанню завдань по зупиненню воєнних дій на території ОСОБА_3 та зобов`язання Комісію з питань розгляду матеріалів про визначення учасника бойових дій Миколаївського обласного військового комісаріату визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій і видати йому посвідчення встановленого зразку …».

Постановою від 10.03.2016 (т. с. 1, ар. 198-201) Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог «… в частині визнання недійсним та скасування Рішення № 10/4133 від 08 травня 2015 року – безпідставно та протизаконно відмовлено в розгляді питання щодо встановлення ОСОБА_1 статусу «учасника бойових дій» та заперечено таке право на встановлення ОСОБА_1 належного статусу «учасника бойових дій» на законних підставах …».

Ухвалою від 23.08.2016 (надалі – Ухвала ОААС, т. с. 1, ар. 242-244) Одеський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу від 10.03.2016, скасував цю ухвалу і направив справу «… за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату в частині позовних вимог щодо зобов`язання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій Миколаївського обласного військового комісаріату – виконати рішення суду щодо визнання позивача учасником бойових дій і видати йому посвідчення встановленого зразка, зобов`язання Миколаївського обласного військового комісаріату внести зміни до особової справи ОСОБА_1 (особистий номер Е-175007 ЗС СРСР) …» до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 23.08.2016 (т. с. 1, ар. 245-247) Одеський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 без задоволення, а вказану постанову – без змін.

Ухвалою від 23.09.2016 (т. с. 2, ар. 4) Миколаївський окружний адміністративний суд (суддя Марич Є.В.) прийняв справу до свого провадження.

29.11.2016 ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду (через Миколаївський окружний адміністративний суд) із заявою про роз`яснення судового рішення (т. с. 2, ар. 38).

Ухвалою від 21.02.2017 (т. с. 2, ар. 48-50) Одеський апеляційний адміністративний суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про роз`яснення ухвал від 23.08.2016.

Ухвалою від 07.09.2017 (т. с. 2, ар. 106) справу було прийнято до провадження суддею Миколаївського окружного адміністративного суду Князєвим В.С.

В матеріалах справи (т. спр. 2, ар. 109) наявна ухвала Верховного Суду України про відмову у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про визнання недійсним та скасування рішення. Як зазначено в цій ухвалі, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.07.2017, якою ОСОБА_1 було відмовлено «у відкритті касаційного провадження на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та 21 лютого 2017 року».

Ухвалою від 28.11.2017 (т. с. 2, ар. 120) справу було прийнято до провадження суддею Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіною В.В.

Поряд з цим, 20.10.2016 ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (т. с. 3, ар. 3-4).

Ухвалою від 28.11.2016 (т. с. 3, ар. 2) Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Згодом, 18.04.2017 провадження було зупинено до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 . Вищим адміністративним судом (т. с. 3, ар. 35).

Ухвалою від 12.12.2017 (т. с. 3, ар. 49-51) Миколаївський окружний адміністративний суд залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови та ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2016.

Цю ухвалу ОСОБА_1 оскаржив до Одеського апеляційного адміністративного суду, та ухвалою від 22.01.2018 (т. с. 3, ар. 74) Одеський апеляційний адміністративний суд відкрив апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2017.

Ухвалою від 31.01.2018 (т. с. 2, ар. 140-141) Миколаївський окружний адміністративний суд зупинив провадження у справі до розгляду Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу від 12.12.2017.

Постановою від 21.02.2018 (т. с. 3, ар. 87-90) Одеський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду - без змін.

19.03.2018 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 та витребував справу з Миколаївського окружного адміністративного суду (т. с. 3, ар. 112-113).

Ухвалами від 27.03.2018 (т. с. 2, ар. 144, 146-147) Миколаївський окружний адміністративний суд поновив та зупинив провадження у справі до розгляду Верховним Судом касаційної скарги.

Постановою від 27.02.2020 (т. с. 3, ар. 129-134) Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду - без змін.

Ухвалою від 30.03.2020 (т. с. 2, ар. 151-152) Миколаївський окружний адміністративний суд поновив провадження у справі; постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження; запропонував позивачу надати суду письмові пояснення щодо того, яке саме судове рішення мала виконати Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій Миколаївського обласного військового комісаріату, та з якими обставинами пов`язаний обов`язок Миколаївського обласного військового комісаріату внести зміни до особової справи позивача.

10.04.2020 до суду від позивача надійшло «Клопотання та уточнення до позовної заяви про визначення та встановлення ОСОБА_1 статусу «учасника бойових дій» у відповідності до вимог ст.6 п.2 та 5 ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального статусу» (т. с. 2, ар. 167-169).

У цій заяві ОСОБА_1 висловив клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, а також змінив позовні вимоги.

Ухвалами від 16.04.2020 (т. с. 2, ар. 157, 159-160) суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та повернув «Клопотання та уточнення до позовної заяви» позивачу.

Відповідно до Ухвали ОААС, в межах цієї справи розглядаються позовні вимоги про зобов`язання Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій Миколаївського обласного військового комісаріату – виконати рішення суду щодо визнання позивача учасником бойових дій і видати йому посвідчення встановленого зразка, зобов`язання Миколаївського обласного військового комісаріату внести зміни до особової справи ОСОБА_1 (особистий номер Е-175007 ЗС СРСР).

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, зазначив, що комісія Миколаївського обласного військового комісаріату по розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу ветеранів війни та визначення осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі – Комісія), протиправно не задовольнила його заяву. Як вказав позивач, з 02.08.1990 по 18.05.1992 (тобто під час Нагірно-карабаського конфлікту) він як офіцер «Краснознаменного Закавказского пограничного округа КГБ СССР» проходив службу у військовій частині 2087 смт Гадрут Нагірно-Карабаської автономної області, при цьому «… постійно залучався до виконання спеціальних службово-бойових завдань по підтримання режиму ненадзвичайного положення, комендантської години, нормалізації обстановки, відновленню законності та правопорядку в зоні озброєного вірмено-азербайджанського конфлікту, а також ліквідації незаконних військових формувань …». За таких обставин, на думку ОСОБА_1 , він, в силу пунктів 2 та 5 статті 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі – Закон № 3551), мав бути визнаний учасником бойових дій.

У поясненнях (т. с. 2, ар. 227-233) ОВК, зокрема, зазначив, що «… відповідно до чинного законодавства України жодний орган не наділений повноваженнями щодо вирішення питання визнання Позивача учасником бойових дій, видачі йому посвідчення встановленого зразка та внесення змін до особової справи, у зв`язку з його участю в вирішенні міжнаціональних конфліктів на території колишнього СРСР, під час проходження військової служби у складі прикордонних військ КДБ СРСР …».

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, представник Миколаївського обласного військового комісаріату (надалі – ОВК або відповідач) просила у позові відмовити.

Як встановлено судом, 22.01.2015 ОСОБА_1 звернувся до ОВК із заявою про встановлення статусу «учасник бойових дій» (т. с. 1, ар. 93-96).

Згідно з протоколом № 2 від 05.02.2015, Комісія відмовила у розгляді заяви «… у зв`язку з тим, що комісією Миколаївського ОВК двічі документи заявника з тих самих підстав розглядались та приймались мотивовані рішення про відмову у встановлення статусу УБД за відсутності території Нагірно-Карабаської автономної області та Азербайджанської РСР колишнього СРСР в переліку територій на яких велись бойові дії затвердженого ПКМУ № 63 від 08.02.1994 року …» (підпункт 7 пункту IV).

Листом від 04.03.2015 № 2192/10 ОВК повідомив ОСОБА_1 про прийняте Комісією рішення (т. с. 1, ар. 8).

Крім того, 08.05.2015 ОВК направив позивачу лист № 10/4133, зміст якого повністю співпадає зі змістом листа від 04.03.2015 № 2192/10 (т. с. 1, ар. 7).

У вересні 2015 року, як вказано вище, ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, однією з вимог якого було визнання незаконними та протиправними вказаного вище протоколу № 2 Комісії, а також листа від 08.05.2015 № 10/4133 (яке позивач визначив як рішення).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову в цій частині, Миколаївський окружний адміністративний суд, з висновками якого погодився Одеський апеляційний адміністративний суд, виходив з того, що оскільки позивач проходив службу у прикордонних військах КДБ СРСР, то вирішення питання щодо встановлення йому статусу учасника бойових дій до компетенції ОВК не належить, оскільки на комісії військового комісаріату покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

У матеріалах справи відсутнє будь-яке «рішення суду щодо визнання позивача учасником бойових дій», зобов`язання суб`єкта владних повноважень виконати рішення суду не може бути предметом адміністративного позову, тому суд дійшов висновку, що зміст позовної вимоги полягає в тому, щоб суд зобов`язав ОВК визнати ОСОБА_1 учасником бойових дій, видати йому відповідне посвідчення та внести зміни до особової справи позивача, при цьому задоволення двох останніх вимог безпосередньо залежить від задоволення першої.

Згідно з чинною станом на січень 2015 року (звернення ОСОБА_1 до ОВК) редакцією статті 4 Закону № 3551, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої статті 6 Закону № 3551 (у відповідній редакції), учасниками бойових дій, зокрема, визнаються:

учасники бойових дій на території інших країни – військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів);

колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР.

Згідно зі статтею 18 Закону № 3551 (у відповідній редакції), ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Відповідно до статті 18 Закону № 3551, постановою від 12.05.1994 № 302 Кабінет Міністрів України затвердив, зокрема, «Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни» (надалі – Положення про посвідчення).

Як зазначено у пунктах 2, 3, 7 Положення про посвідчення (у відповідній редакції), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги та компенсації.

Учасниками бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видають посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій» та нагрудний знак «Ветеран війни – учасник бойових дій».

«Посвідчення учасника бойових дій» і нагрудний знак видаються органами Міноборони, МВС, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПтС, Управління державної охорони, ДПС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужбою за місцем реєстрації ветерана.

До 22.05.2015 були чинними затверджені наказом Міністерства оборони України від 08.04.2009 № 158 «Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України» (надалі – Положення № 158) та «Інструкція про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни – учасник бойових дій» та листів талонів на право одержання проїзних квитків х 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України» (надалі – Інструкція № 158).

У пункті 2 Інструкції № 158 зазначено, що підставою видачі посвідчення учасника бойових дій, нагрудного знака та листа талонів є протокол з рішенням Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, про визначення особи учасником бойових дій або витяг з цього протоколу.

Відповідно до пункту 3 Інструкції № 158, посвідчення учасника бойових дій, нагрудні знаки та листи талонів видаються:

військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, які проходять військову службу (працюють) у Міністерстві оборони України, військових частинах, військових навчальних закладах, установах, організаціях безпосереднього підпорядкування Міністерства оборони України, - Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України;

військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, які проходять військову службу (працюють) в Генеральному штабі Збройних Сил України, в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, які підпорядковані Генеральному штабу Збройних Сил України, - Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України;

військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, які проходять військову службу (працюють) у військовій частині А0515, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях, які їх підпорядковані, - кадровими органами видів Збройних Сил України, оперативних командувань, командування високомобільних десантних військ, управлінь армійських корпусів (повітряних командувань);

громадянам з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників, - військовими комісаріатами Автономної Республіки Крим, обласними та Київським міським військовими комісаріатами за місцем їх реєстрації.

Пунктами 2 та 3 вказаної постанови було встановлено, що для розгляду питань, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій, у Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах мали бути створені комісії.

Директор Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України, начальник Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, командир військової частини А0515, військовий комісар військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласні та Київський міський військовий комісаріати на підставі рішень комісій з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій та рішень міжвідомчої комісії про визнання учасників бойових дій були зобов`язані організувати видачу посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни - учасник бойових дій» і листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України громадянам та ведення їх персонального обліку.

Відповідно до пункту 1 Положення № 158, комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України (далі – Комісії) створюються у Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах, а згідно з пунктом 7 Положення № 158, на комісії військового комісаріату Автономної Республіки Крим, обласних та Київського міського військових комісаріатів покладається вирішення питань про визначення учасників бойових дій з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, колишніх партизанів та підпільників – за місцем їх реєстрації, вивчення і подання документів до комісії Міністерства оборони України осіб, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не є особою, звільненою зі Збройних Сил, не є колишнім партизаном або підпільником, Комісія ОВК не мала повноважень для розгляду заяви позивача.

В свою чергу, відсутність позитивного для позивача рішення Комісії унеможливлювала видачу відповідачем ОСОБА_1 «Посвідчення учасника бойових дій».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням цього, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Крім того, Положення № 158 та Інструкція № 158 були чинними до 22.05.2015. В подальшому відповідні питання були врегульовані наказом Міністерства оборони від 07.05.2015 № 200, наказом Міністерства оборони від 30.09.2019 № 511, наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 № 122.

Чинним з 08.05.2020 «Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни» (затвердженим наказом Міністерства оборони України від 16.04.2020 № 122) встановлено, що комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни створюються у Міністерстві оборони України, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, військових частинах А0515, А0987, командуваннях видів Збройних Сил України, оперативних командуваннях «Північ» «Південь», «Схід» та «Захід», при цьому, відповідно до пункту 6 вказаного Положення, вирішення питань про визнання учасниками бойових дій відповідно до пунктів 1-5, 7-18 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» покладено на Комісію Міноборони.

Керуючись статтями 2, 12, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 08299180) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення повного судового рішення - 19 лютого 2021 року.

Суддя В.В. Птичкіна