Рішення № 95001666, 09.02.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3669/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Ліон-Транс» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Ліон-Транс» код ЄДРПОУ 34605966, місцезнаходження: 79049, м. Львів, вул.Трильовського, буд. 29, кв. 94 (далі – позивач; ПП «Ліон-Транс») до Головного управління Держпраці у Львівській області код ЄДРПОУ 39778297, місцезнаходження: 79005, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 8 (далі – відповідач; ГУ Держпраці у Львівській області), в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ5191/1553/НД/АВ/ФС від 18.02.2020.

Ухвалою від 19.05.2020 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Ухвалою від 12.10.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспектор перед проведенням інспекційного відвідування не пред`явив службового посвідчення уповноваженій особі ПП «Ліон-Транс», не надав копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування. Крім цього, акт інспекційного відвідування, припис щодо усунення порушень вимог законодавства про працю та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю інспектор не складав, не надавав уповноваженій особі ПП «Ліон-Транс» та не надсилав на адресу останнього. У зв`язку з чим, така бездіяльність позбавила позивача права оскаржити зазначені документи. Крім наведеного, ПП «Ліон-Транс» не повідомлено про одержання уповноваженою посадовою особою акта інспекційного відвідування. Щодо суті порушень, то ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позивачу не відомі та не перебувають у трудових відносинах з ПП «Ліон-Транс». До того ж, ПП «Ліон-Транс» не мало трудових відносин з ОСОБА_3 та не допускало його до роботи. Відтак посадові особи ПП «Ліон-Транс» не вчиняли будь-яких порушень законодавства про працю. Позивач також вважає, що відповідач застосував неправильний розмір штрафу.

12.06.2020 представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що згідно з поясненнями головного державного інспектора праці посадовій особі ПП «Ліон-Транс» вручено копію направлення на проведення інспекційного відвідування та пред`явлено службове посвідчення. Позивачем допущено до проведення інспекційного відвідування головного державного інспектора праці, а тому необґрунтованими є доводи про ненадання для ознайомлення копії направлення. За результатами проведення інспекційного відвідування встановлено допуск позивачем до роботи неоформлених працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , а тому правомірно прийнято постанову про накладення штрафу.

У судове засідання позивач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ Держпраці у Львівській області прийняло наказ «Про проведення інспекційного відвідування ПП «Ліон-Транс» від 10.12.2019 № 2443-П. Згідно з пунктом 2 такого наказу захід державного контролю у формі інспекційного відвідування вирішено провести з 16 по 28 грудня 2019 року.

10.12.2019 ГУ Держпраці у Львівській області видало направлення № 2443 про проведення у ПП «Ліон-Транс» заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування. Термін дії направлення – з 16 по 28 грудня 2019 року. Предметом здійснення заходу – додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами проведеного інспекційного відвідування у ПП «Ліон-Транс», інспектор праці Макар В.А. склав акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 28.12.2019 № ЛВ5191/1553/НД/АВ (далі – акт інспекційного відвідування від 28.12.2019), у якому зафіксував порушення позивачем частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413.

28.12.2019 інспектор праці Макар В.А. видав ПП «Ліон-Транс» припис про усунення виявлених порушень № ЛВ5191/1553/АВ/П (далі – припис про усунення порушень від 28.12.2019).

18.02.2020 т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Львівській області прийняла постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ5191/1553/НД/АВ/ФС (далі – оскаржена постанова), якою за порушення частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413 на позивача накладено штраф у розмірі 375570,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи контролю за додержанням законодавства про працю визначаються Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, що ратифікована Законом України від 08.09.2004 №1985-IV.

Згідно з частиною першою статті 12 Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Відповідно до статті 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

У частині першій статті 259 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 (тут і надалі у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 823).

В абзаці першому пункту 2 вказаного Порядку визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підстави проведення інспекційного відвідування викладені у пункті 5 Порядку № 823, згідно з яким такі проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем`єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Крім цього, у пункті 5 Порядку № 823 зазначено, що інспекційні відвідування з підстав, визначених абзацами четвертим, п`ятим, одинадцятим, чотирнадцятим підпункту 6 такого пункту, проводяться виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Суд встановив, що підставою для проведення інспекційного відвідування у ПП «Ліон-Транс» була постанова Шевченківського районного суду м. Львова від 29.10.2019 у справі №466/8538/19.

Таким чином, інспекційне відвідування у ПП «Ліон-Транс» могло проводитись лише з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

Відповідно до пункту 9 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

З приводу посилань позивача на те, що інспектор перед проведенням інспекційного відвідування не пред`явив службового посвідчення уповноваженій особі ПП «Ліон-Транс», не надав копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування, суд зазначає таке.

У підпунктах 1-3 пункту 14 Порядку № 823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;

3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

- відсутності службового посвідчення;

- якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування.

Суд встановив, що на направленні від 10.12.2019 № 2443 наявна відмітка директора ПП «Ліон-Транс» ОСОБА_4 про отримання ним копії направлення, що свідчить про безпідставність доводів позивача про ненадання копії такого.

Крім цього, суд зазначає, що у разі не пред`явлення інспектором службового посвідчення позивач вправі був не допускати його до проведення інспекційного відвідування. Втім, позивач допустив такого до проведення інспекційного відвідування, а тому аргументи в цій частині є безпідставними.

Більше того, позивач не скористався правом на оскарження наказу «Про проведення інспекційного відвідування ПП «Ліон-Транс» від 10.12.2019 № 2443-П, що свідчить про погодження з правомірністю такого.

Виходячи з наведеного, суд критично оцінює та відхиляє посилання позивача про не пред`явлення службового посвідчення уповноваженій особі ПП «Ліон-Транс» та не надання копії направлення на проведення інспекційного відвідування.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.

У пункті 20 Порядку № 823 встановлено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

З пунктів 23-24 Порядку № 823 слідує, що припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для його виконання. У разі встановлення строку більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи щодо усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з пунктом 26 Порядку № 823 у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженою ним особою від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів з дня, що настає за днем відправлення об`єкту відвідування, підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд встановив, що в акті інспекційного відвідування від 28.12.2019 зроблено відмітку про те, що у зв`язку з неможливістю особистого вручення, два примірники акта направлено об`єкту відвідування для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому з повідомленням про вручення. Також в акті інспекційного відвідування від 28.12.2019 та у приписі про усунення порушень від 28.12.2019 вказано реквізити поштового повідомлення – 7900823872018.

На виконання пункту 26 Порядку № 823 відповідач надав копії накладної за №7900823872018 з описом вкладення, з якої вбачається відправлення 02.01.2020 на адресу позивача два примірники акта та припису.

Попри наведене, суд звертає увагу на те, що у відповідності до абзацу другого пункту 26 Порядку №823 відповідач повинен був надіслати позивачу два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня. Тобто з урахуванням дати складення акта та припису останнім днем надсилання таких позивачу було 30.12.2019. Разом з тим, відповідач порушив встановлений у вказаному пункті строк надсилання таких документів, відправивши їх лише 02.01.2020.

У цьому контексті необхідно зауважити, що позивач заперечує проти отримання такого поштового відправлення, а з трекінгу відправлення за №7900823872018 вбачається, що дані за таким відправленням відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Відповідач у свою чергу також не надав доказів, які б підтверджували отримання такого поштового відправлення, в якому містились акт та припис.

Відтак на виконання вимог абзацу четвертого пункту 26 Порядку № 823 відповідач у зв`язку з ненадходженням протягом семи робочих днів з дня, що настає за днем відправлення об`єкту відвідування, підписаного примірника акта та припису повинен був скласти акт про відмову від підпису у двох примірниках. На противагу наведеному, відповідач такого акта не надав, що свідчить про недотримання ним вимог Порядку № 823.

Виходячи з наведених висновків, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування згідно з положеннями Порядку № 823.

Щодо порушення позивачем частин першої, третьої статті 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, третьої статті 24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

В оскарженій постанові встановлено допуск позивачем до роботи працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Щодо порушень вимог трудового законодавства в частині неоформлення трудових відносин з ОСОБА_3 , суд зазначає таке.

Суд встановив, що постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 29.10.2019 у справі №466/8538/19 ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У вказаній постанові суд встановив, що 22.08.2019 та 11.10.2019 громадянин ОСОБА_3 керував транспортним засобом (маршрутним таксі) БАЗ А07914 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , та порушив правила дорожнього руху України. Також у такій постанові зазначено, що ОСОБА_3 періодично здійснює перевезення пасажирів маршрутним таксі №217а без офіційного працевлаштування.

Записи журналу операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом ПП «Ліон-Транс» підтверджують, що 22.08.2019 та 11.10.2019 транспортний засіб (маршрутне таксі) з державним номерним знаком НОМЕР_1 здійснював перевезення пасажирів на маршруті 217А.

У наданих під час службового розслідування поясненнях від 07.05.2020 водій ОСОБА_5 зазначив, що приблизно 22.08.2019 йому потрібно було сходити у поліклініку та в аптеку, а тому, щоб не відпрошуватись, попросив ОСОБА_3 зробити один круг на маршруті. Коли повернувся, то ОСОБА_3 сказав, що зробив незначне ДТП. Крім цього, ОСОБА_5 вказав на те, що наприкінці листопада поросив ОСОБА_3 зробити один круг на маршруті замість водія ОСОБА_6 . Пізніше ОСОБА_3 сказав, що на нього поліцією складено протокол через несправні габарити.

Такі пояснення підтвердили допитані у судовому засіданні як свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Наведені факти підтверджують виконання ОСОБА_3 роботи у ПП «Ліон-Транс».

Щодо порушень вимог трудового законодавства в частині неоформлення трудових відносин з ОСОБА_1 , то суд встановив, що в оскарженій постанові йдеться про громадянина ОСОБА_1 , а не ОСОБА_1 , що підтверджується його поясненнями, наданими під час допиту у судовому засіданні.

Дослідивши відеозапис проведення інспекційного відвідування у позивача, суд встановив, що ОСОБА_1 перебував за кермом-транспортного засобу (маршрутного таксі) з державним номерним знаком НОМЕР_2 та на запитання інспектора повідомив, що працює у ПП «Ліон-Транс» на посаді водія близько місяця і при прийняті на роботу подавав медичну книжку.

Записи журналу операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом ПП «Ліон-Транс» підтверджують, що транспортний засіб (маршрутне таксі) з державним номерним знаком НОМЕР_2 , перебував на маршруті 217А 24.12.2019.

У наданих під час службового розслідування поясненнях від 04.05.2020 водій ОСОБА_7 зазначив, що 24.12.2019 виїхав на роботу на автобусі БАЗ державний номер НОМЕР_2 на маршрут №217А. У цей день був змушений з`їхати з маршруту через технічну несправність. Тому поставив транспортний засіб на вул. Городоцькій біля магазину Метро і поїхав за запчастинами. У магазині зустрів товариша ОСОБА_1 і попросив його загнати автобус на базу, що останній і зробив.

У наданих під час службового розслідування поясненнях від 04.05.2020 ОСОБА_1 зазначив, що зустрів товариша ОСОБА_7 у магазині під час купівлі запчастин. Коли ОСОБА_7 подзвонила дружина та попросила терміново заїхати додому, він попросив загнати автобус на базу.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про виконання ОСОБА_1 роботи у ПП «Ліон-Транс».

Суд критично оцінює посилання позивача на відсутність з боку посадових осіб ПП «Ліон-Транс» будь-яких порушень законодавства про працю, оскільки позивач, як роботодавець, здійснює організацію трудового процесу, а тому відсутність доказів щодо прямого дозволу з його боку на виконання роботи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 свідчить про бездіяльність та не може бути підставою для звільнення від відповідальності та незастосування санкцій карного характеру.

Щодо порушень вимог трудового законодавства в частині неоформлення трудових відносин з ОСОБА_2 , то суд зазначає таке.

В оскарженій постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_2 виконував трудову функцію слюсара-ремонтника транспортного засобу та повідомив, що прийшов допомогти знайомому ремонтувати автомобіль.

Суд відхиляє аргументи позивача про те, що йому не відомий ОСОБА_2 і такий не перебуває у трудових відносинах з ПП «Ліон-Транс», оскільки з відеозапису проведення інспекційного відвідування у позивача видно, що інспектор встановив особу ОСОБА_2 , який виконував трудову функцію слюсара-ремонтника транспортного засобу та повідомив, що прийшов допомогти знайомому ремонтувати автомобіль.

Таким чином, суд вважає, що наведене підтверджує виконання ОСОБА_2 роботи у ПП «Ліон-Транс».

Суд підкреслює, що позивач ні під час проведення інспекційного відвідування, ні під час судового розгляду не надав трудових договорів, оформлених наказами чи розпорядженнями, стосовно працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач також не надав доказів повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач допустив до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, тобто допустив порушення частин першої, третьої статті 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 №413.

Надаючи оцінку аргументам сторін щодо дотримання процедури накладення штрафу, суд встановив таке.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (у редакції, постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823; Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим вказаного пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим зазначеного пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи накладаються на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Суд звертає увагу на абзац перший пункту 3 Порядку № 509, згідно з яким справа про накладення штрафу (далі – справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 такого Порядку.

Відповідач не надав доказів одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 Порядку № 509, що позбавляє можливості встановити початок відліку 45-денного строку розгляду справи.

Крім цього, згідно з абзацом другим пункту 3 Порядку № 509 про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 вказаного Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Такий обов`язок запроваджений з метою повідомлення суб`єкта господарювання про початок розгляду справи, виконання якого надає право суб`єкту господарювання подати пояснення та заперечення проти встановлених порушень, а також з метою забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таке тлумачення пункту 3 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Суд звертає увагу на те, що штраф у розмірі 375570,00 грн, який застосовано до позивача, є суттєвим. Така санкція співмірна з покараннями за злочини у вигляді штрафу.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про розгляд справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідач не надав доказів письмового повідомлення позивача про отримання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 Порядку № 509 рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.

Тобто позивачу не було відомо про початок розгляду справи та й про справу як таку.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

Таким чином, відповідач розглянув справу та прийняв оскаржену постанову без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, що суперечить пунктам 3, 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Надаючи оцінку посиланням позивача про застосування відповідачем неправильного розміру штрафу, зазначає дійшов до таких висновків.

Частина друга статті 265 КЗпП України до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-IX, тобто до 01.02.2020, передбачала, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-IX, тобто з 02.02.2020, частина друга статті 265 КЗпП України встановлює, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Таким чином, до 01.02.2020 включно розмір штрафу за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору становив тридцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а з 02.02.2020 – 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, необхідним є вирішення питання дії закону в часі, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1/99-рп вказано, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд у зазначеному рішенні сформулював висновок про те, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи наведене, виходячи з того, що ПП «Ліон-Транс» є юридичною особою, то суд вважає, що внесені у частину другу статті 265 КЗпП України зміни, які стосуються пом`якшення відповідальності особи (зменшення розміру штрафу), не мають зворотної дії в часі.

Суд також зауважує, що ні у КЗпП України, ні у Законі України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 № 378-IX не передбачено прямої вказівки щодо зворотної дії в часі таких положень закону.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач правомірно застосував штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, посилання позивача на те, що розмір штрафу повинен був становити десять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, суд відхиляє з мотивів безпідставності.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що недотримання відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування згідно з положеннями Порядку № 823 та прийняття постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ5191/1553/НД/АВ/ФС без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, тобто всупереч пунктам 3, 9 частини другої статті 2 КАС України, свідчать про протиправність такої постанови, а тому така підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 5633,60 грн, сплаченого згідно з квитанцією від 13.05.2020 № 5.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Львівській області від 18.02.2020 №ЛВ5191/1553/НД/АВ/ФС.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (код ЄДРПОУ 39778297, місцезнаходження: 79005, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 8) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Ліон-Транс» (код ЄДРПОУ 34605966, місцезнаходження: 79049, м. Львів, вул. Трильовського, буд. 29, кв. 94) судовий збір у розмірі 5633 (п`ять тисяч шістсот тридцять три) грн 60 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 19 лютого 2021 року.

Суддя Мричко Н.І.