Рішення № 95001229, 18.02.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2021 року м. Київ № 320/1182/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального

міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання незаконною бездіяльності Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арешту з майна боржника – ОСОБА_1 , допущену при поверненні стягувачу виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 17.04.2013 №422 в рамках виконавчого провадження №38513678; зобов`язання Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника – ОСОБА_1 , зокрема з: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,1040 га, кадастровий номер 3220883201:01:016:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано протиправністю бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з належного позивачу майна та обтяжень, накладених на зазначене майно в рамках виконавчого провадження, з огляду на повернення стягувачу виконавчого документу, що в силу положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій є підставою для зняття арешту з майна позивача, як боржника у виконавчому провадженні, виконавчий документ у якому повернуто стягувачу.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, інших заяв по суті спору відповідачем до суду не подано. Ухвалу суду від 08.02.2021 про відкриття провадження у справі, направлену на офіційну електронну адресу Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), отримано відповідачем 11.02.2021, що підтверджується витягом з електронної пошти Київського окружного адміністративного суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , є власником майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,1040 га, кадастровий номер 3220883201:01:016:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.11.2020 №233947391.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції прийнято 17.06.2012 постанову про відкриття виконавчого провадження №38513678 з примусового виконання виконавчого напису №422, виданого 17.04.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 2584179,27 грн.

Також, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції прийнято 01.07.2013 у виконавчому провадженні №38513678 постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку загальною площею 0,1040 га, кадастровий номер 3220883201:01:016:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 14.12.2015 у виконавчому провадженні №38513678 повернуто стягувачу виконавчий документ – виконавчий напис №422, виданий 17.04.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 2584179,27 грн.

Згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відсутні будь-які відомості щодо здійснення виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 .

Водночас, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.11.2020 №233947391, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація щодо державної реєстрації обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,1040 га, кадастровий номер 3220883201:01:016:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить позивачу, суб`єкт обтяження – відділ державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незняття арешту з належного позивачу майна, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Спеціальним законом, що визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (на момент виникнення між сторонами спірних відносин) був Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (далі по тексту – Закон №606-ХІV).

За приписами статті 1 Закону №606-ХІV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини другої статті 2 Закону №606-ХІV, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною першою статті 6 Закону №606-ХІV встановлювалось, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статті 11 Закону №606-ХІV, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом статті 25 Закону №606-ХІV, за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Статтею 57 Закону №606-ХІV передбачалось, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.

Як встановлено судом, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції прийнято 01.07.2013 у виконавчому провадженні №38513678 постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку загальною площею 0,1040 га, кадастровий номер 3220883201:01:016:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належать на праві власності ОСОБА_1 .

Відповідно до частин третьої, четвертої, п`ятої статті 60 Закону №606-ХІV, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

За змістом частини першої статті 50 Закону №606-ХІV, до підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною другою статті 50 Закону №606-ХІV передбачалось, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно пункту 10 частини першої статті 49 Закону №606-ХІV, виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Частиною першою статті 47 Закону №606-ХІV визначались випадки повернення стягувачу виконавчого документу, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, зокрема у випадку перешкоджання стягувачем провадженню виконавчих дій або нездійснення ним авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено зазначеним Законом, не зважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону №606-ХІV підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до статті 30 Закону №606-ХІV, державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження – згідно статті 49 зазначеного Закону; повернення виконавчого документа стягувачу – згідно статті 47 зазначеного Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, – згідно статті 48 зазначеного Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Відповідно до пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі по тексту – Інструкція №512/5), у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Судом встановлено, що постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 14.12.2015 у виконавчому провадженні №38513678 повернуто стягувачу виконавчий документ – виконавчий напис №422, виданий 17.04.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в розмірі 2584179,27 грн. на підставі пункту 4 статті 47 Закону №606-ХІV, водночас вказаною постановою арешт з майна боржника – ОСОБА_1 не знімався.

При цьому, як встановлено судом, відсутні будь-які відомості щодо здійснення виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , що убачається з Автоматизованої системи виконавчих проваджень.

Як уже зазначалось судом, за приписами статті 50 Закону №606-ХІV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.

Таким чином, відповідно до зазначеної статті та Інструкції №512/5 державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції, завершуючи виконавче провадження №38513678, в межах якого було накладено арешт на майно позивача, повертаючи виконавчий документ стягувачу, зобов`язаний був зняти арешт із майна позивача. Втім, як встановлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи належними та достатніми доказами, дій по зняттю арешту з майна позивача вчинено не було, що є протиправною бездіяльністю відповідача.

Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2020 у справі №817/928/17.

Відтак, доводи позивача про допущення Бориспільським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) незаконної бездіяльності щодо незняття арешту з майна боржника – ОСОБА_1 , при поверненні стягувачу виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 17.04.2013 №422 в рамках виконавчого провадження №38513678, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження належними доказами під час судового розгляду справи, відповідно, порушене право позивача щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном підлягає відновленню шляхом зобов`язання Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника – ОСОБА_1 , зокрема з: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,1040 га, кадастровий номер 3220883201:01:016:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо строку звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом, суд вважає, що позивачем не пропущено такі строки, оскільки бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.

Аналогічну за змістом правову позицію висловлено Верховним Судом у своїй постанові від 25.03.2020 у справі №175/3995/17-ц.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (платіжне доручення від 28.01.2021 №200). Відтак, враховуючи задоволення позову у повному обсязі на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати незаконною бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арешту з майна боржника – ОСОБА_1 , допущену при поверненні стягувачу виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 17.04.2013 №422 в рамках виконавчого провадження №38513678.

Зобов`язати Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника – ОСОБА_1 , зокрема з: житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки загальною площею 0,1040 га, кадастровий номер 3220883201:01:016:0053, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Позивач – ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач – Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 34977156, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 63).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення – 18 лютого 2021 року.