Ухвала суду № 95000565, 18.02.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви про визнання протиправними рішень,

дій чи бездіяльності без задоволення

18 лютого 2021 року м.Житомир справа № 240/7325/20

категорія 112030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Через відділ документального забезпечення суду 5 лютого 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій позивач просить:

- визнати протиправним рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах від 06.01.2021 №1, вчинене на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі №240/7325/20 про відмову ОСОБА_1 у встановленні статусу учасника бойових дій, без урахування окреслених у даному рішенні висновків, та правової оцінки суду, щодо його права на встановлення статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ та Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 травня 2015 року №200;

- зобов`язати Міністерство оборони України подати у встановлений судом строк звіт про належне виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 у справі №240/7325/20 з урахуванням окреслених у даному рішенні висновків, та правової оцінки суду щодо права ОСОБА_1 на встановлення йому статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ та Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 травня 2015 року №200.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що після набрання законної сили рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою до Міністерства оборони України через Любарський районний військовий комісаріат про встановлення йому статусу учасника бойових дій у зв`язку із його участю в бойових діях на території Чехословаччини та додав документи визначені пунктами 12, 13 Положення №200 (чинного на час первинного звернення до відповідача 11 лютого 2019 року.

Подані ОСОБА_1 документи про встановлення статусу учасника бойових дій розглянуті Комісією Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів, пов`язаних із визначенням учасників бойових дій, за результатами розгляду 3 квітня 2020 року прийнято рішення оформлене протоколом №5, пунктом 15 якого йому на підставі пункту 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" повторно відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв`язку з відсутністю документальних підтверджень особистої участі в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил). На думку ОСОБА_1 відповідачем не було враховано Положення №200 оскільки відповідач при прийнятті рішення не врахував висновків суду, викладених в рішенні у справі №240/9496/19 та поданих позивачем нотаріально засвідчених свідчень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , внаслідок чого знову прийняв протиправне рішення.

На думку позивача, правові висновки апеляційного адміністративного суду ґрунтуються на визнанні права ОСОБА_1 на встановлення йому статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ та Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання, учасниками бойових дій затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 травня 2015 року №200 з урахуванням окреслених у даному рішенні висновків, та правової оцінки суду.

Водночас, на виконання постанови суду у справі №240/7325/20 комісією Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах у протоколі від 06.01.2021 №1 ОСОБА_1 відмовлено у встановленні статусу учасника бойових дій, оскільки для вирішення цього питання йому слід звернутися до Держспецзв`язку.

Разом з тим, підставами для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги вже була надана оцінка судом у справі №240/7325/20.

Тобто, на думку заявника (позивача), зміст рішення відповідача від 06.01.2021 №1 свідчить, що відповідачем не були враховані висновки суду у цій справі.

Суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

12 листопада 2020 року постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним пункт 15 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання Комісії з питань розгляду матеріалів пов`язаних із визначенням учасників бойових дій та спірних питань щодо зарахування до вислуги років окремих періодів військової служби від 3 квітня 2020 року №5 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ та Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 травня 2015 року №200 з урахуванням окреслених у даному рішенні висновків, та правової оцінки суду. В решті позовних вимог відмовлено.

Позивачу видано виконавчий лист, в подальшому, постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 16 грудня 2020 року відкрито виконавче провадження №63941635 (а.с.110-111).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Із зазначеного вбачається, що виконуючи рішення суду, відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2016 року у справі №К/800/40668/15.

Так, рішенням суду було зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ та Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 травня 2015 року №200 з урахуванням окреслених у даному рішенні висновків, та правової оцінки суду.

Як вбачається із долучених до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду документів, документи позивача про надання статусу учасника бойових дій Міжвідомчою комісією розглянуто та прийнято відповідне рішення, в якому зазначено інші підстави для відмови, а саме: Міністерство оборони України вважає, що заявнику необхідно звернутись до Держкомзв`язку.

Обставин, які б свідчили про прийняття рішення комісією без врахування висновків суду не встановлено, оскільки заяву позивача розглянуто повторно та відмовлено у задоволенні заяви з інших підстав, які не були предметом розгляду у Сьомому апеляційному адміністративному суді у справі №240/7325/20, тобто у даній справі.

Наведена відмова є підставою для звернення до суду із новим позовом, а не для звернення із заявою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.20 в адміністративній справі №240/7325/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Гурін