Рішення № 9500016, 20.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р. Справа № 20/050-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1

до Приватного підприємства «Агрофірма «Данилівська»

про стягнення 166860,96 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довір. від 01.04.2010 р.

від відповідача: не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

Обставини справи:

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Агрофірма «Данилівська»(далі - відповідач) про стягнення 166860,96 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 20.03.2008 р. з ПП «Агрофірма «Данилівська»контракту № ГР-20/08, згідно якого СПД ФО ОСОБА_1 обов’язувався поставляти у власність покупця товар, а відповідач –приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 84000,00 грн., який покупцем не був сплачений, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 84000,00 грн. основного боргу, 58800,00 грн. штрафу, 3816,96 грн. 3% річних, 20244,00 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати 8400,00 грн. витрат з оплати адвокатських послуг, 1750,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 20.04.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 20.04.2010 р. не з’явився, хоча про дату і час судового засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.04.2010 р. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

20.03.2008 р. між Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_1 (продавець) та Приватним підприємством «Агрофірма «Данилівська»(покупець) було укладено контракт № ГР-20/08, відповідно до п. 1.1 якого продавець продає, а покупець на умовах даного контракту приймає та оплачує насіння гірчиці (сорт «Талісман») (товар).

Згідно з п. 5.2 контракту загальна вартість товару становить 84000,00 грн. без ПДВ.

У відповідності з п. 6.2 контракту датою поставки товару вважається дата, вказана в акті приймання-передачі товару, підписаному представниками сторін.

Пунктом 7.1 контракту передбачено, що платіж у розмірі 100% вартості партії товару здійснюється з відстроченням платежу до 25.08.2008 р.

Відповідно до п. 8.2 контракту у випадку повної або часткової несплати товару у строк (згідно з п. 7.1 контракту) покупець на протязі 1 банківського дня сплачує продавцю штраф у розмірі 70% від вартості поставленого товару.

На виконання умов контракту № ГР-20/08 від 20.03.2008 р. СПД ФО ОСОБА_1 було поставлено ПП «Агрофірма «Данилівська»товару на загальну суму 84000,00 грн., що підтверджується актом № 1 від 25.03.2008 р. приймання-передачі товару до контракту № ГР-20/08 від 20.03.2008 р. та видатковою накладною № РН-0000004 на суму 84000,00 грн. (оригінали оглянуто судом), проте відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар.

СПД ФО ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма «Данилівська»було підписано акт звіряння розрахунків від 19.11.2008 р. за період з 01.01.2008 р. до 19.11.2008 р. на суму 84000,00 грн., оригінал якого було оглянуто судом.

У зв’язку з неналежним виконанням ПП «Агрофірма «Данилівська»своїх зобов’язань за контрактом, СПД ФО ОСОБА_1 на адресу відповідача було направлено претензію-вимогу № 24 від 24.02.2010 р. про стягнення заборгованості за поставлений товар за контрактом № ГР-20/08 від 20.03.2008 р. на суму 142800,00 грн.

Відповідь на претензію-вимогу отримано не було.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 84000,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф відповідно до п. 8.2 контракту № ГР-20/08 від 20.03.2008 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 8.2 контракту у випадку повної або часткової несплати товару у строк (згідно з п. 7.1 контракту) покупець на протязі 1 банківського дня сплачує продавцю штраф у розмірі 70% від вартості поставленого товару.

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що позивачем було визначено розмір штрафу в сумі 58800,00 грн. на суму 84000,00 грн. який є обґрунтованим, арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позов містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений підприємцем, становить 3816,96 грн. за період з 26.08.2008 р. до 16.03.2010 р. на суму 84000,00 грн., є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 20244,00 грн. за період з вересня 2008 р. до лютого 2010 р. на суму 84000,00 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, а надлишково сплачене позивачем при зверненні до суду державне мито в сумі 81,39 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. №7-93 «Про державне мито».

Водночас щодо відшкодування позивачеві за рахунок відповідача судових витрат на послуги адвоката суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позивачем не надано доказів фактичного понесення витрат на послуги адвоката у сумі 8400,00 грн. за договором про надання юридичної допомоги № 109/2 від 02.03.2010 р.

За таких обставин, підстави для покладення витрат за надання послуг адвоката на відповідача є відсутніми.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Данилівська»(08621, Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, код 19415169) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (03680, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) –84000 (вісімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 58800 (п’ятдесят вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп. штрафу, 20244 (двадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 3816 (три тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 96 коп. 3% річних, 1668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 61 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати довідку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого позивачем державного мита в сумі 81 (вісімдесят одна) грн. 39 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення – 26.04.2010 р.