Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" лютого 2010 р. Справа № 5/029-10
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ Енергоприлад», м. Бровари
про стягнення 176423,59 грн.
за участю представників:
позивача:Биченкова Т.М. –дов. від 01.12.2009р. № 12
відповідача:Мокляк Ю.В. –дов. від 22.01.2010р. № 005
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ Енергоприлад»(далі –Відповідач) про стягнення 176423,59 грн., з яких 156146 грн. основного боргу, 1899,42 грн. інфляційних втрат, 4372,09 грн. 3% річних та 14006,08 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 25.02.2010р., якою в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги відносно стягнення інфляційних втрат та 3% річних та просить суд стягнути з відповідача 156146 грн. основного боргу, 14006,08 грн. пені, 4372,09 грн. інфляційних втрат та 1899,42 грн. 3% річних.
За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 176423,59 грн. з яких: 156146 грн. основного боргу, 14006,08 грн. пені, 4372,09 грн. інфляційних втрат та 1899,42 грн. 3% річних.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 25.02.2010р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Представник відповідача, присутній в судовому засіданні проти позову заперечив, письмового відзиву на позовну заяву не надав. Також підтримав надіслане на адресу суду клопотання від 19.02.2010р. в якому відповідач просить суд призначити проведення зустрічі керівників позивача та відповідача для звірки розрахунків по спірному договору та складання двостороннього акту звірки розрахунків, яке відхилено судом з огляду на його недоцільність.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір будівельного підряду на виконання робіт (послуг) від 28.10.2008р. № 15/10 (далі –договір), відповідно до умов якого відповідач –замовник доручає, а позивач - підрядник приймає на себе виконання на об’єкті відповідача наступних робіт: обладнання із матеріалів позивача асфальтобетонного покриття на площі 5000 м 2, обладнання дорожнього корита, обладнання щебеневої основи, обладнання нижнього шару асфальтобетонного покриття товщиною 70 мм. та 50 мм, установка дорожнього бордюра (п. 1.1, 1.2 договору).
Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що вартість одного квадратного метру робіт з врахуванням витрат по доставці обладнання і матеріалів складає з ПДВ 308,18 грн. Вартість одного погонного метру робіт з врахуванням витрат по доставці обладнання і матеріалів складає з ПДВ – 173,47 грн. (п. 2.1.2 договору).
Загальна вартість договору включаючи ПДВ складає 1714362 грн. та може бути зміненою у випадку зміни об’ємів робіт та збільшення строків виробництва робіт по вині відповідача, збільшення цін на основі матеріалів більш ніж на 5%. Зміна загальної вартості (ціни) робіт оформляється додатковою угодою сторін до договору (п. 2.1.3 та п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору позивач зобов’язався виконати передбачені договором роботи в строки, узгоджені з відповідачем і здати їх замовнику протягом 10 робочих днів, при умові перерахування відповідачем авансового платежу (п. 4.1 договору) і виконання вимог пунктів 5.2.1 і 5.3 договору.
Згідно п. 4.1 договору оплата робіт позивача проводиться відповідачем на наступних умовах: перший авансовий платіж 1280000 грн. здійснюється не пізніше п’яти робочих днів до планованого терміну початку робіт. Розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) щомісячно з вирахуванням авансу в розмірі 70% від суми акту виконаних робіт. Оплата здійснюється не пізніше п’яти банківських днів з моменту підписання акту виконаних підрядних робіт по договору.
Пунктом 6.3 договору передбачено, що дата підписання акта приймання –здачі робіт визначає момент переходу робіт у власність відповідача.
Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до фактичного виконання сторонами всіх своїх зобов’язань, які витікають з нього (п. 10.1 договору).
На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на суму 338637,60 грн. що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ –2в) за квітень 2009р. № 2 на суму 37784,40 грн., за травень 2009р. № 1 на суму 177060 грн., за травень 2009р. № 2 на суму 27420 грн., за травень 2009р. № 3 на суму 96373,20 грн. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ – 3) за квітень 2009р., травень 2009р. Зазначені акти та довідки підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідач свої зобов’язання щодо оплати виконаних підрядних робіт здійснив частково на суму 182491,60 грн.
Отже, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 156146 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю виконаних підрядних робіт (338637,60 грн. –182491,60 грн. = 156146 грн.).
Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, відповідно до якого сальдо на користь позивача станом на 14.09.2009р. складає 156146 грн., зазначений акт підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
Згідно із ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За змістом даної норми, договір підряду –це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.
Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов’язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 156146 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 156146 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати за виконані роботи, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за період з червня 2009р. по жовтень 2009р. складають 4372,09 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 06.06.2009р. по 01.11.2009р. складають 1899,42 грн.
Здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Що стосується вимог позивача щодо стягнення суми інфляційних втрат то відповідно до правильного арифметичного розрахунку який був зроблений судом з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з червня 2009р. по жовтень 2009р. в розмірі 3903,65 грн. В решті суми інфляційних втрат суд відмовляє.
Крім того, позивач на підставі п. 7.3 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату виконаних робіт пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за період з 06.06.2009р. по 01.11.2009р. складає 14006,08 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Відповідно до правильного арифметичного розрахунку який був зроблений судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 06.06.2009 р. по 01.11.2009р. в розмірі 13574,01 грн. В решті суми пені суд відмовляє.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 156146 грн. заборгованості, 1899,42 грн. трьох процентів річних, 3903,65 грн. інфляційних втрат та 13574,01 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті повних вимог суд відмовляє.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ Енергоприлад»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 17, кв. 251, код ЄДРПОУ 32932809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомбуд»(03110, м. Київ, вул. Солом’янська, буд. 4/2, офіс 45, код ЄДРПОУ 31984375) 156146 (сто п’ятдесят шість тисяч сто сорок шість) грн. основного боргу, 13574 (тринадцять тисяч п’ятсот сімдесят чотири) грн. 01 коп. пені, 3903 (три тисячі дев’ятсот три) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 1899 (одну тисячу вісімсот дев’яносто дев’ять) грн. 42 коп. 3% річних, 1755 (одну тисячу сімсот п’ятдесят п’ять) грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Судове рішення № 9499526, Господарський суд Київської області було прийнято 25.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5/029-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: