Рішення № 94994774, 10.02.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15386/20

провадження № 2/753/2022/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"10" лютого 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.,

за участю секретаря Лаптєвої Ю.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 12 781,86 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 10 162,07 грн., 3% річних у розмірі 766,12 грн. та 1853,67 грн. - інфляційної складової боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 будучи власником нежитлових приміщень № 1 по № 7 (групи приміщень № 565) у будинку АДРЕСА_1 , споживає житлово-комунальні послуги, при цьому не сумлінного виконує свої обов`язки по сплаті сум за спожиті житлово-комунальні послуги по їх оплаті, в зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача з урахуванням нарахованих штрафних санкцій. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02.11.2020 відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явивився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку - судовою повісткою за останнім відомим місцем проживання та розміщеним оголошенням на офіційному сайті судої влади (суду). Відзиву на позов до суду не подав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи ТзОВ «Ковальська-Житлосервіс» є експлуатуючою організацією будинку АДРЕСА_1 згідно Розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 29.06.2005 №534 «Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», та виконує функції з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень з №1 по №7 (групи приміщень №565) (надалі нежитлове приміщення) (загальна площа 54,50 кв.м.) по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.03.2012 та актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 11.11.2005 у будинку АДРЕСА_3 .

15 листопада 2005 року позивач та відповідач уклали Договір № 10-22-9Б на технічне обслуговування комунікаційних мереж нежитлових приміщень, та участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території строком на п`ять років. Дія договору автоматично продовжується на наступний термін, якщо жодна із сторін в письмовій формі не заявить про його перегляд за один місяць до закінчення його дії.

Згідно пункту 1 Договору його предметом є забезпечення підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , де на 22 поверсі знаходиться нежиле приміщення загальною площею 57,42 кв.м., яке займає співвласник, а Споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно умов вказаного договору позивач взяв на себе зобов`язання обслуговувати та проводити поточний ремонт будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3.1. Договору зобов`язаний вносити плату за отримані послуги на рахунок позивача не пізніше 5-го наступного за звітним місяцем.

Судом встановлено, що позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач в свою чергу отримує їх, при цьому не в повному обсязі виконує зобов`язання по їх оплаті.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Водночас, ст. 4 вказаного Закону передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 "Про житлово-комунальні послуги" та ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за відповідачем утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги з 01.06.2016 по 01.08.2020 у розмірі 10162,01 грн., що підтверджується копією наявного розрахунку в матеріалах справи.

Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення як об`єктивний і належний доказ, що містить відомості щодо розміру нарахованих відповідачу сум, і здійснений на основі затверджених в установленому порядку норм та пропорційно до загальної площі нежитлового приміщення, що знаходиться в користуванні відповідача.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

За приписом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов`язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні втрати обраховуються шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на добуток індексів інфляції за період прострочення (сукупний індекс інфляції).

Три проценти річних розраховуються по формулі: сума боргу х 3 х кількість днів прострочення платежу/365/100.

Згідно з наданим позивачем розрахунком з 01.06.2016 по 01.08.2020 його втрати від інфляції склали 1863,67 грн., три проценти річних від простроченої суми - 766,12 грн.

Вказаний розрахунок суд покладає в обґрунтування рішення, оскільки він виконаний за вірними формулами, з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення і не спростований відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» та задовольняє їх у повному обсяз

На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 526, 610, 611, 625, ч. 1 ст. 634, 759 - 763, 765 ЦК України, 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс» заборгованість у розмірі: 12781,86 грн., що включає основний борг в розмірі 10162,07 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 766,12 грн., індекс інфляції в розмірі 1853,67 та витрати на оплату судового збору в сумі 2102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: