Рішення № 94992795, 18.02.2021, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1867/20

Провадження № 2/192/172/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді - Тітової О.О.,

за участю секретаря - Тищенко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Солоне Дніпропетровської області в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 30.05.2011 в загальній сумі 139 864 грн. 55 коп. станом на 28.07.2020. заборгованість складається з 7381,66 грн. – тіла кредиту та 132482,89 грн.- відсотків за кредитом. Також позивач просив стягнути з відповідача у відшкодування понесених витрат по оплаті судового збору 2 102 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що при укладенні договору з відповідачем сторони керувались положеннями ч.1 ст. 634 ЦК України щодо договору приєднання. Відповідач особистим підписом в заяві підтвердив, що проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані для ознайомлення в письмовій формі. Підписавши відповідну заяву відповідач отримав доступ до всіх без виключення послуг банку, а між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, який є змішаним договором і містить в собі умови договору банківського рахунку та кредитного договору. Банком було відкрито картковий рахунок із кредитним лімітом та відповідачу надано у користування кредитну картку. В подальшому кредитний ліміт було збільшено до 9000 грн. Таким чином, позивач зазначає, що банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач в порушення договірних зобов`язань зобов`язання за вищевказаним договором не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 139864 грн. 55 коп. станом на 28.07.2020.

Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з їх викликом.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, подав заяву в якій просив слухати справу у відсутність представника, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності належно повідомлених учасників справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач ОСОБА_1 30 травня 2011 року з метою отримання кредитної картки заповнив та підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 20).

Матеріали справи містять довідку про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна Gold по договору SAMDN3400004556298, ИНН 3314502492, ОСОБА_1 , які на зворотному боці підписані особою без ідентифікації підпису, датою підписання довідки 15.06.2011 (а.с. 21).

Матеріали справи містять також витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем (а.с.22-45).

З довідки позивача вбачається, що відповідачу була надана одна кредитна картка № НОМЕР_1 з датою відкриття – 07.06.2011, терміном дії до 06/13 (а.с.19). Отже, кредитна картка не перевипускалась.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 28.07.2020 року становить 155587 грн. 03 коп., з яких: 7381 грн. 66 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 148205 грн. 37 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками. Заборгованість до стягнення становить 139864 грн. 55 коп., з яких: 7381 грн. 66 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 132482 грн. 89 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками за період з 30.05.2011 по 02.05.2019 (а.с.7-13).

З виписки по рахунку відповідача ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість відповідача станом на 08.11.2019 становить 155 587 грн. 03 коп. (а.с.14-17). Інші відомості щодо руху коштів на рахунку відповідача ОСОБА_1 за період з 08.11.2019 по 28.07.2020 у суду відсутні.

Водночас, у заяві позичальника від 30 травня 2011 року, на яку представник позивача посилається як на договір, не зазначено процентної ставки, пені та штрафу.

В довідці від 15.06.2011 про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна Gold по договору SAMDN3400004556298, ИНН 3314502492, ОСОБА_1 , підпис особи мітиться на зворотному боці без його ідентифікації, тобто прізвище ім`я, по-батькові особи, якою довідку підписано 15.06.2011 не зазначено.

Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов`язань.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Отже, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг - це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

З наданого розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача станом на 28.07.2020 року за тілом кредиту становить 7381 грн. 66 коп.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами.

У Анкеті-заяві від 30 травня 2011 року базова процентна ставка за кредитом не визначена.

Крім того у Анкеті-заяві від 30.05.2011 неможливо визначити, чи зазначені умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання та її розміру, а надану позивачем довідку від 15.06.2011 про умови кредитування з використанням кредитки Універсальна Gold по договору SAMDN3400004556298, ИНН 3314502492, ОСОБА_1 , суд вважає неналежним доказом з огляду на дату її підписання 11.06.2011 та відсутність ідентифікації підпису особи, якою він зроблений.

Суд вважає, що доказів на підтвердження погодження сторонами договору відсотків за користування кредитом, комісій за його користування та відповідальності у вигляді пені та штрафів не надано.

Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в заяві позичальника від 30.05.2011, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Роздруківка із сайту позивача не може виступати належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження№ 14-131цс19).

Суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 у справі № 342/180/17, оскільки спірні правовідносини та правовідносини, які були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, хоча і стосуються іншого відповідача, проте за характером є тотожними.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а довідка підписана 11.06.2011, тобто після укладення договору не може служити доказом погодження сторонами договору від 30.05.2011 відсотків за користування кредитом, комісій за його користування та відповідальності у вигляді пені та штрафів.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем ПАТ КБ «ПриватБанк» було дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за кредитним договором.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що сплачені відповідачем грошові кошти Банк неправомірно відносив як на погашення кредиту, так і на погашення процентів, неустойки, комісій, в той час як процента ставка, комісії банку, пеня та штраф договором не передбачені.

За таких обставин, суд вважає, що нарахування відсотків, пені, комісій, штрафу та включення їх до заборгованості з відсотків суперечить умовам договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків в межах заявлених позовних вимог в сумі – 132482 грн. 89 коп. задоволенню не підлягають.

Між тим, з виписки по рахунку вбачається, що відповідач фактично користувався кредитними коштами, поповнював рахунок, здійснював інші платежі та погашав заборгованість за кредитом.

Враховуючи, що заборгованість відповідача станом на 28.07.2020 року за тілом кредиту становить 7381 грн. 66 коп., що відповідає розміру встановленого кредитного ліміту та бажаного кредитного ліміту, зазначеного в анкеті-заяві відповідача від 30.05.2011, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. Позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволені частково, а саме на 5,28 %.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 110 грн. 99 коп., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 257, 264, 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст.89, 141, 209, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 30.05.2011 у розмірі 7381 грн. 66 коп. (сім тисяч триста вісімдесят одна гривня 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» витрати по оплаті судового збору в розмірі 110 грн. 99 коп. (сто десять гривень 99 копійок)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ № 14360570, рахунок № НОМЕР_2 , МФО №305299).

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 18 лютого 2021 року

Суддя О.О. Тітова