Ухвала суду № 94992001, 15.02.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9917/15-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Головчак М. М. ,

при секретарі - Пацьора А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання у справі № 758/9917/15-ц за позовом ПАТ Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.

Заяву обґрунтовано тим, що 21.09.2015 Подільский районний суд м. Києва виніс судовий наказ по справі № 758/9917/15-ц за позовом ПАТ Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 7 035, 14 грн., судового збору у розмірі 121, 80 грн.

23.09.2016 на виконання до державного виконавця надійшов судовий наказ по справі № 758/9917/15-ц.

Однак, до Автоматизованої системи виконавчих проваджень не внесено інформацію щодо примусового виконання рішення суду.

13.12.2019 стягувач подав скаргу на бездіяльність державного виконавця на ім`я начальнику відділу. Однак, дана скарга проігнорована.

17.04.2020 стягувач звернувся із заявою до Подільського відділу державної виконавчої служби про надання інформації про стан виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення по справі № 758/9917/15-ц.

Своїм листом від 15.06.2020 державна виконавча служба повідомила про те, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що судовий наказ по справі № 758/9917/15-ц від 21.09.2015 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на виконання до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10.12.2018 замінено стягувача Акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електомережі» у справі № 758/9917/15-ц.

Оскільки виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електомережі» втрачено. Стягувач позбавлений можливості звернутися до органів державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду.

Виконавчий лист по справі видано 18.02.2016, інформація щодо повернення виконавчого документу у стягувача відсутня, тому строк пред`явлення до виконання становить: 18.02.2016 по 19.02.2019.

23.06.2016 до державної виконавчої служби Подільського району подано заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання.

10.12.2018 у ПрАТ «ДТЕК Київські електомережі» виникло право вимоги за виконавчим документом Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/9917/15-ц.

При передачі матеріалів виконавчого провадження по справі № 758/9917/15-ц представники Акціонерне товариство «Київенерго» не повідомили про те, що в матеріалах справи відсутня постанова про відкриття виконавчого провадження, та відсутня будь-яка інформація про відкриття чи відмову у відкриття щодо заяви від 23.06.2016.

З огляду на викладене, заявник вимушений звернутись до суду із даною заявою та просить суд поновити строк пред`явлення виконавчого лист у справі 758/9917/15-ц та видати дублікат судового наказу по даній справі.

Представник заявника та інші учасники справи в судове засідання не з`явились. Судом про розгляд справи повідомлялись належним чином та їх неявка не перешкоджає розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи чи у разі, якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.09.2015 Подільский районний суд м. Києва виніс судовий наказ по справі № 758/9917/15-ц за позовом ПАТ Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 7 035, 14 грн., судового збору у розмірі 121, 80 грн.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10.12.2018 замінено стягувача Акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електомережі» у справі № 758/9917/15-ц.

23.06.2016 до державної виконавчої служби Подільського району подано заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання.

13.12.2019 стягувач подав скаргу на бездіяльність державного виконавця на ім`я начальнику відділу.

17.04.2020 стягувач звернувся із заявою до Подільського відділу державної виконавчої служби про надання інформації про стан виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення по справі № 758/9917/15-ц.

Своїм листом від 15.06.2020 державна виконавча служба повідомила про те, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що судовий наказ по справі № 758/9917/15-ц від 21.09.2015 про стягнення боргу з ОСОБА_1 на виконання до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень чинного ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

В силу ст. 129-1 Конституції України, ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст.431 ЦПК).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (правова позиція ВСУ у справі № 6-608цс15) право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 41 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).

З огляду на зазначене, видача дублікату є дією адміністративних органів і суду, яка спрямована на усунення перепон у завершенні судового провадження та на виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд.

Дана позиція узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, котрий зокрема в справах "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю б як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Згідно з п.п.5, 6, 7 Розділу 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно із п. 10 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У рішенні від 25.07.2002р. у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15 січня 2010 року справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року №3-рп/2010 у справі №1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України(про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Суд вважає, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу дублікату виконавчого документа підлягає задоволенню.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України та обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ч. 4 ст. 13, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із п.1 ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання.

Вимоги статті 433 ЦПК України передбачають поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме: у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа по цивільній справі був пропущений з незалежних від стягувача причин.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у закону комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства та громади, та те, що доказів належного виконання рішення суду відповідачем матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому вважає за можливе поновити заявнику цей строк.

На підставі викладеного, керуючись ст. 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання - задовольнити.

Видати дублікат судового наказу Подільського районного суду міста Києва від 21.09.2015 у справі №758/9917/15 за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.

Поновити Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Київські електромережі» строк для пред`явлення судового наказу по справі № 758/9917/15-ц від 21.09.2015, виданого Подільським районним судом м. Києва, за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М. М. Головчак