Постанова № 94991456, 18.02.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2409/20

Номер провадження3/541/34/2021

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області В. М. Куцин з участю особи що питягається до адміністративноїх відповідальності ОСОБА_1 , захисника, адвоката Акрітова П.К. розглянувши матеріали, які надійшли від УПП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп не встановлено,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

12 грудня 2020 року о 22 годині 50 хв. в с. Коптів, Миргородського району, Полтавської області водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом BMW 316, номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, тремтіння рук, запах алкоголю з ротової порожнини, від продуття алкотестера «Драгер» та проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Станом на день вчинення цього правопорушення, ч. 1 ст. 130 КУпАП діяла в редакції, згідно з якою відповідальність за цією статтею була передбачена за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, ст. 130 КУпАП з 01 липня 2020 року згідно Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року зазнала змін та передбачала відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особами, які не мають права керування річковими, морськими або маломірними суднами.

В той же час, згідно з Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року були внесені зміни до закону №2617-VIII. Підпунктом 117 розділу 1 Закону № 720-IX у розділі 1 Закону України «Про внесення змін до деяких актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Закон № 2617 - VIII) у пункті 1; підпункти 2-4,7 виключено.

Саме підпункт 4 пункту 1 і запроваджував нову редакцію ст. 130 КУпАП, яка вступала в силу з 01 липня 2020 року і не передбачала адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, у пункті 2 розділу 1 Закону № 2617-VIII виключено підпункти 127, 128, 131, 149, 171, 207. Саме підпунктом 171 доповнювався КК України статтею 286-1 Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, з 03 липня 2020 року з часу набрання чинності Закону України № 720-IX кримінальна відповідальність за ст. 286-1 КК України відсутня, оскільки відбувалась декриміналізація цього суспільно небезпечного діяння.

Натомість існує адміністративна відповідальність з 03 липня 2020 року за ст. 130 КУпАП в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.

Листом № 3566/0/2-20 від 31.12.2020 року Верховний суд надіслав судам першої та апеляційної інстанції для ознайомлення та врахування в роботі відповідь Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності від 15 грудня 2020 року (вих. № 04-27/12-20/241031) на звернення Верховного суду та редакцію статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка є чинною на сьогодні.

Відповідно до Роз`яснення Комітету щодо окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-ІХ від 17 червня 2020 року, затвердженого на засіданні Комітету 15 липня 2020 року, Комітет вважає, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, тобто в редакції до 1 липня 2020 року.

З 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617- VIII, а стаття 286-1 КК України виключена.

Таким чином, на теперішній час, в тому числі і станом на 12 грудня 2020 року, тобто на дату вчинення правопорушення, стаття 130 КУпАП діяла і діє в тій редакції, що діяла і до 01 липня 2020 року.

З огляду на викладене ОСОБА_1 , згідно з ч. 1 ст. 8 КУпАП України повинен нести відповідальність за законом, який діяв на час вчинення адміністративного правопорушення, тобто за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, в редакції, що діяла до 01 липня 2020 року.

Крім того, згідно з роз`яснень від 20 липня 2020 року Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, з 03 липня 2020 року ст. 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII та згідно роз`яснень від 04 грудня 2020 року Апарату Верховної Ради України у зв`язку з тим, що набрання чинності Закону України №2617-VІІІ відбулося на два дні раніше, ніж набрав чинності Закон України №720-ІХ, внесення змін з дотриманням прийомів законопроектної техніки відповідно до положень п. 2 Тимчасової Схеми внесення документів до бази даних нормативно - правової інформації «Законодавство України», затвердженої розпорядженням Керівника Апарату Верховної Ради України №15 від 06.02.2020, стало неможливим.

В судовому засідання ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив що йому поліцейським не були роз`яснені права тому він не зміг скористуватися правовою допомогою і вірно зорієнтуватися в своїй поведінці щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що під час відпрацювання Миргородського району був зупинений автомобіль марки ВМW,оскільки вказана марка автомобілі була в орієнтуванні. Після зупинки автомобіля як зазвичай було повідомлену причину зупинки та роз`яснено водію права. В зв`язку з обмеженими технічними можливостями нагрудної вебкамери вона була ввімкнена лише під час спілкування з водієм. Водій автомобіля мав ознаки алкогольного спяніння, тому йому в присутності свідків було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Водій відмовився, після чого був складений протокол про скоєння правопорушення.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суду повідомили що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «ДРАГЕР» на місці зупинки та від проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, допитавши свідків та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 130 ч.1 КУпАП особа підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пунктів 2-6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Відповідно до п. 8 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки останній в супереч вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 191252 від 12.12.2020 року, свідченнями свідків ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння виданого ОСОБА_1 12.12.2020 року о 23 год 18 хв., від отримання якого водій відмовився. Аналізуючи свідчення свідків ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що останні не спростували обставини викладені в протоколі.

Суд вважає безпідставними твердження захисту, що при складенні протоколу ОСОБА_1 не були роз`яснені права, оскільки вони спростовуються змістом протоколу який містить підписи останнього що підтверджує роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Разом з тим суд вважає обґрунтованими твердження захисту про визнання недопустимим доказом відеозапис подій 12.12.2020 року, диск із яким доданий до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками Національної поліції, оскільки відеозйомка з використанням портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів працівниками поліції велася не безперервно в супереч вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999

Надаючи оцінку доказам, долучених до матеріалів справи, та дослідженим в ході судового розгляду суд вважає, що вина ОСОБА_1 доведена в судовому засіданні, тому він повинен нести відповідальність, передбачену законом.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який до адміністративної відповідальності притягається вперше, вважаю, що його необхідно піддати адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В зв`язку з вищенаведеним на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить на день розгляду справи 454 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 40-1, 130 ч.1, 221, 268, 283, 291, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Рахунок для сплати штрафу: н/р (IBAN) UA048999980313050149000016001, назва отримувача коштів - ГУК Полтавської обл./Полтавська/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 гривень 00 копійок (призначення платежу 22030106 Судовий збір; 26436309 (5), П.І.Б платника, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, н/р (IBAN) UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ суду 26436309 ).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду В. М. Куцин