Рішення № 9498783, 11.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2010 р. Справа № 22/012-10          

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтажресурс», Київська обл., м. Бориспіль

до товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-5», Київська обл., м. Бориспіль

про розірвання договору купівлі-продажу

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

від Позивача: Антонов О.М., довіреність б/н від 11 січня 2010 року,

від Відповідача: не з’явився.

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Проммонтажресурс»(далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-5»(далі - Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 28/10 від 28 жовтня 2009 року в частині оплати майна у встановлені сторонами строки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 січня 2010 року порушено провадження у справі № 22/012-10 та призначено її розгляд на 16 лютого 2009 року.

У зв’язку з відпусткою судді Третьякової О.О. судове засідання 16 лютого 2010 року не відбулося, розгляд справи ухвалою суду від 15 лютого 2010 року призначено на 26 лютого 2010 року.

У зв’язку з клопотанням та неявкою Відповідача розгляд справи ухвалою суду від 26 лютого 2010 року відкладено на 11 березня 2010 року.

Відповідач у судове засідання 11 березня 2010 року вдруге не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подав, про причину неявки суд не повідомив, проте справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Відповідач був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку про час та місце засідання суду, що зокрема підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103221264294 від 02 лютого 2010 року.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11 березня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено договір купівлі-продажу №28/10 від 28 жовтня 2009 року (далі - Договір), згідно пункту 1.1. якого Позивач (Продавець) зобов’язався продати, а Відповідач (Покупець) купити на умовах Даного Договору майно, визначене в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною, та зобов’язався оплатити вартість цього майна на умовах і в порядку, визначену цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна майна, що є предметом цього Договору та вказаного в Додатку № 1 до нього, становить 558096,61 грн., в тому числі ПДВ –93016,10 грн.

Оплата вартості майна за цим Договором здійснюється Відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача бо за іншими формами розрахунків, не забороненими чинним законодавством (пункт 3.1. Договору).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони в пункті 3.2. Договору погодили, що попередня оплата у розмірі 75000,00 грн. від загальної ціни майна згідно Договору має бути перерахована Відповідачем Позивачу до 15 грудня 2009 року.

Кінцевий термін оплати Відповідачем вартості майна у розмірі 483096,61 грн. встановлюється до 20 грудня 2009 року (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України.

Підпунктом «а»пункту 4.1. Договору встановлено, що Позивач зобов’язаний передати продане майно Відповідачу за актом приймання-передачі протягом 1 дня з моменту надходження коштів попередньої оплати в розмірі 75000,00 грн. згідно пункту 3.2. даного Договору на рахунок Позивача.

Згідно пункту 4.3. Договору право власності у Відповідача на майно виникає з моменту підписання акту приймання-передачі майна.

Судом досліджено, що Відповідач своїх договірних зобов’язань в частині здійснення як попередньої, так і повної оплати майна належним чином не виконав, розрахунків у строки, передбачені Договором, не здійснив.

На лист Позивача № 44 від 11 грудня 2009 року з вимогою про здійснення попередньої оплати та попередженням, що у випадку невиконання умов даного Договору у вищезазначений ним термін товариство з обмеженою відповідальністю «Проммонтажресурс»буде вимушене розірвати Договір купівлі-продажу № 28/10/09 в односторонньому порядку, Відповідач у своєму листі № 149 від 21 грудня 2009 року посилався на кризове становище в країні, у зв’язку з чим вимушений відкласти виконання умов Договору, та запропонував переглянути строки виконання пункту 3.2. Договору.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це встановлено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, як це зазначено в частині 1 статті 612 Цивільного кодексу України.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно правової позицій Вищого господарського суду України, викладеної у Постанові від 01 липня 2008 року у справі № 2/568пд, порушення стороною строку і розміру оплати за Договором є істотним порушенням умов Договору, оскільки інша сторона Договору не отримує того, на що вона розраховує при його укладенні.

Факт прострочення оплати є підставою для розірвання Договору згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (Постанова Вищого господарського суду України від 16 березня 2009 року у справі № 17/556).

Враховуючи, що сторони згоди стосовно нових строків оплати майна по договору не дійшли, нездійснення Відповідачем попередньої оплати у строк до 15 грудня 2009 року та повної оплати у кінцевий строк 20 грудня 2009 року є істотним порушенням Договору, оскільки внаслідок таких дій Відповідача Позивач не отримав коштів у сумі 75000,00 грн. до 15 грудня 2009 року, так і у загальній сумі 558096,61 грн. до 20 грудня 2009 року, на які розраховував при укладенні спірного Договору, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог.

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 січня 2009 року № 01-08/12 визначено, що недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обов’язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до Відповідача про розірвання оспорюваного договору (Постанова Верховного суду України від 01 грудня 2009 року у справі № 50/101-08).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень

За таких обставин, суд вважає, що вимога Позивача про розірвання договору купівлі-продажу № 28/10 від 28 жовтня 2009 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Проммонтажресурс»та товариством з обмеженою відповідальністю «Озон-5», є обґрунтованою, документально підтвердженою, Відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою, а тому підлягає задоволенню.

Як передбачено в частині 3 статті 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу № 28/10 від 28 жовтня 2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Проммонтажресурс»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Островського, буд. 23, код 32240624) та товариством з обмеженою відповідальністю «Озон-5»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100-а, код 36312016)

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Озон-5»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100-а, код 36312016) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Проммонтажресурс»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Островського, буд. 23, код 32240624) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять гривень) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.

          Рішення підписане 12 квітня 2010 року.