Рішення № 94987647, 02.02.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1743/20

Провадження № 2/307/1099/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря Ваш Е.О., представника позивача Бойко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист порушеного права кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до Тячівського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист порушеного права кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/4044/82/30388 від 06 листопада 2006 року в сумі 21 548 доларів СШ 74 центи звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 2 102 грн. 00 коп..

Позовні вимоги мотивує тим, що 06 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі статуту, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/4044/82/30388, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 10 000 доларів США 00 центів строком до 05 листопада 2016 року, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 14,00% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором. Банк виконав свої зобов`язання, надавши останньому кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 10 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. та зареєстровано в реєстрі за № 4808, згідно п. 1.2 якого предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях по Ѕ частині на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Вонігівською сільською радою Тячівського району Закарпатської області 21 жовтня 2003 року за реєстровим № 107, зареєстрованим в Тячівському БТІ за № 111 в реєстраційній книзі № 1. Згідно п. 1.4 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки на момент укладення договору іпотеки визначена сторонами у сумі 101 430 грн. 00 коп. 23 грудня 2010 року Тячівським районним судом Закарпатської області ухвалено рішення по справі № 2-2032/10, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/4044/82/30388 від 06 листопада 2006 року у розмірі 101 718, 75 гривень та вирішено питання розподілу судових витрат. Однак, позичальник не виконує рішення суду та вищезазначені умови кредитного договору, у зв`язку з чим на адресу позичальника та іпотекодавця 30 березня 2020 року було направлено вимоги про виконання грошових зобов`язань та про усунення порушення основного зобов`язання за кредитним договором та надано можливість добровільно врегулювати заборгованість протягом 30 днів. Станом на 24 березня 2020 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором складає 21 548 доларів США 74 центи (без урахування пені), яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі - 8 121 доларів США 19 центів; заборгованості за відсотками у розмірі - 13 427 доларів США 55 центів.

Представник позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» - Бойко О.М. у судовому засіданні вимоги позову підтримала в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подали, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув за їх відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 06 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі статуту, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/4044/82/30388, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 10 000 доларів США 00 центів строком до 05 листопада 2016 року, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 14,00% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора). Кредитні кошти позичальнику надано на споживчі цілі.

Для забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, який посвідчено 10 листопада 2006 року приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М. та зареєстровано в реєстрі за № 4808. Згідно п. 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 96,8 кв.м., житловою площею 55,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях по Ѕ частині на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Вонігівською сільською радою Тячівського району Закарпатської області 21 жовтня 2003 року за реєстровим № 107, зареєстрованим в Тячівському БТІ за № 111 в реєстраційній книзі № 1.

Відповідно до умов п. 3.1.4 договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов`язань за цим та/або за кредитним договором іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п.5. цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних на утримання заставленого майна, а також витрат, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки, у тому числі у урахуванням податків.

Згідно п.5.2 договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Відповідно до п. 5.4 договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом, передбаченим чинним законодавством України, у т. ч. за рішенням суду.

Позичальником належним чином не виконувались обов`язки щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 23 грудня 2010 року по справі № 2-2032/10 позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/4044/82/30388 від 06 листопада 2006 року у розмірі 100 593, 75 гривень та 1 005,00 гривень судового збору та 120 витрат на ІТЗ.

Зазначене рішення суду відповідачем не виконано.

Банком надано розрахунок заборгованість за кредитним договором станом на 24 березня 2020 року, яка склала 21 548,74 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом 8 121,19 доларів США та заборгованість за відсотками 13 427, 55 доларів США.

Відповідно до ст.ст.12 і 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказаний Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку»):

- судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду);

- позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є:

1)реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (ст.39 Закону України «Про іпотеку»);

2)продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (ст.38 Закону України «Про іпотеку»).

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»).

Оскільки позичальник ОСОБА_1 не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, які забезпечені іпотекою, тому відповідно до положень ст.12 Закону України «Про іпотеку» у банка виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, в зв`язку з чим, вимоги позивача підлягають задоволенню щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майнапід час проведення виконавчих дій.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності відсутнє інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Верховний Суд України у постанові від 09 вересня 2015 року у справі № 6-483цс15 виклав правовий висновок, відповідно до якого поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (п.2 ч.1 ст.263 ЦК України).

Отже, оскільки кредитний договір укладено на споживчі цілі, в іноземній валюті, загальна площа житлового будинку, який перебуває в іпотеці не перевищує 250 кв.м та становить 96,8 кв.м, житловий будинок є постійним місцем проживання іпотекодавців, вони в ньому зареєстровані з 1980 року та відповідно з 1990 року, у їх власності не перебуває інше нерухоме житлове майно, що позивачем не спростовано ніякими доказами, то суд вважає, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слід відстрочити на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року.

У пункті 1 ч.2 ст.141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Тому з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути за подачу позову до суду сплачені позивачем кошти в сумі по 1 051, 00 гривень з кожного.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 18, 133, 141, 142, 200, 206, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 575, 589, 590, 592, 611, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 7, 33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про захист порушеного права кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 014/4044/82/30388 від 06 листопада 2006 року в розмірі 21 548 доларів США 74 центи (Двадцять одна тисяча п`ятсот сорок вісім доларів США 74 центи) звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 96,8 кв.м., житловою площею 55,6 кв.м., та який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях по Ѕ частині кожному на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Вонігівською сільською радою Тячівського району Закарпатської області 21 жовтня 2003 року за реєстровим № 107, зареєстрованим в Тячівському БТІ за № 111 в реєстраційній книзі № 1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» по 1 051, 00 гривень (Одна тисяча п`ятдесят один гривень 00 копійок) судового збору з кожного.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», адреса: 01011, м.Київ, вул.. Лескова, 9, код ЄДРПОУ 14305909.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 12 лютого 2021 року.

Головуюча суддя : Сойма М.М.