Рішення № 94984204, 17.02.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6540/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мруць І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Бардійовської І.Р.,

справа № 462/6540/20

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа - Львівська міська рада,

розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Львівська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

за участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , представника Львівської міської ради – Поповича Ярослава Дмитровича,

встановив:

заявник звернувся в суд із заявою, у якій просить встановити факт його постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Покликається на те, що після смерті матері відкрилась спадщина на належне їй нерухоме майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 . Він є сином померлої ОСОБА_4 та її спадкоємцем за заповітом від 25.08.1998 року. Зазначає, що інших спадкоємців чи осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині та будь якого спору про право на спадщину немає. Заінтересована особа ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою заявника та спадкоємцем другої черги за правом представлення та, якій суд, на думку заявника, може з поважної причини визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

Вказує, що на час відкриття спадщини він фактично постійно проживав разом зі своєю матір`ю, а відтак вважає, що прийняв спадщину після її смерті. Від спадщини він не відмовлявся. Додає, що звертався до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та отримав лист, яким йому було відмовлено у видачі свідоцтва через відсутність необхідних для видачі документів, які підтверджують факт прийняття ним спадщини у встановлений законом спосіб, рекомендовано звернутися до суду.

Просить заяву задоволити, оскільки не має можливості встановити вищенаведений факт іншим позасудовим шляхом, від нього залежить виникнення його спадкових прав, встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

22 жовтня 2020 року ухвалою судді заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання заявника та витребувано у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Щебивовк О.О. належним чином завірені матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_4 , а також викликано у судове засідання свідків – ОСОБА_5 , ОСОБА_6

30.10.2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Щебивовк О.О. надіслано до суду копію спадкової справи №36/2020 після смерті ОСОБА_4 .

25.11.2020 року заінтересована особа ОСОБА_2 надіслала до суду пояснення, у яких підтвердила, що її двоюрідний брат та заявник у справі ОСОБА_1 дійсно постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_4 , в належній їй квартирі АДРЕСА_1 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що на спадкове майно вона не претендує та будь якого спору про право на спадщину між заявником та нею, чи іншими особами, немає. Просить заяву задоволити.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 07.12.2020 року Львівську міську раду залучено до участі у справі як заінтересовану особу.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заяву підтримав повністю. Додав, що заявник ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки вважав, що проживаючи разом із спадкодавцем автоматично прийняв таку.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, у своїй заяві просила суд розглядати справу без її участі (а.с.37).

Представник заінтересованої особи Львівської міської ради у судовому засіданні зазначив, що виходячи із матеріалів справи, заявник є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 , інших спадкоємців крім нього немає, а відтак ОСОБА_1 може претендувати на квартиру АДРЕСА_2 . Щодо встановлення строку проживання ОСОБА_1 з померлою ОСОБА_4 , то в цьому питанні покладається на розсуд суду та просить ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

За наведених обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності осіб, що не з`явились, адже їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши вступне слово представника заявника, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Суд вправі розглядати справи в окремому провадженні про встановлення юридичних фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки,

тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих

чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх

встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити

загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має

юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням

спору про право.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6 – копія свідоцтва про смерть), належала на праві приватної власності квартира, яка знаходиться у АДРЕСА_3 (а.с.7 – копія свідоцтва про право власності на житло).

Відповідно до заповіту, посвідченого 25.08.1998 року державним нотаріусом Другої Львівської нотаріальної контори, ОСОБА_4 належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 , а також належні їй речі домашньої обстановки та вжитку, що знаходяться в квартирі по згаданій адресі, заповіла своєму сину ОСОБА_1 (а.с.8, а.с.29,81- копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження).

Згідно із довідкою Залізничної районної адміністрації про зняття з реєстрації місця проживання від 24.09.2020 року ОСОБА_4 знято з реєстрації за адресою АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про смерть (а.с.9).

Актом, складеним 07.10.2020 року ЛКП «Сигнівка», проведено обстеження кв. АДРЕСА_1 , та встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав без реєстрації за вищезгаданою адресою, разом із мамою ОСОБА_4 до дня її смерті (а.с.10).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, 21.09.2020 року приватним нотаріусом Щебивовк О.О. зареєстровано спадкову справу, спадкодавець ОСОБА_4 (а.с.11).

Судом встановлено також, що заявник 21.09.2020 року звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Щебивовк О.О. із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 (квартиру АДРЕСА_1 ) за заповітом, посвідченим Другою Львівською нотаріальною конторою 25.08.1998 року (а.с.24).

На своє звернення ОСОБА_1 отримав відповідь нотаріуса за №133/02-14 від 15.10.2020 року. Зокрема, у такій нотаріус повідомила, що за заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , заведена спадкова справа, а також про відсутність у спадковій справі документів необхідних для вчинення згаданої нотаріальної дії, а саме документів, які підтверджують факт прийняття заявником спадщини у встановлений законом спосіб. З метою реалізації спадкових прав рекомендовано звернутися до суду (а.с.12).

Відповідно до витягу з медичної карти хворого ОСОБА_4 останні п`ять років потребувала постійного стороннього догляду сина (а.с.76).

Згідно із довідкою від 21.01.2021 року, виданої ТзОВ «Анком транс», ОСОБА_1 працює в Товаристві на посаді електрослюсаря з 02.06.2004 року до дня видачі довідки. У зв`язку з територіальною віддаленістю підприємства, яке знаходиться в Пустомитівському районі, підприємство доставляє працівників до місця роботи із роботи. В період з 01.01.2017 року і по теперішній час працівника ОСОБА_1 забирали і забирають з АДРЕСА_4 . після роботи доставляють на АДРЕСА_4 (а.с.77).

Довідкою №61 від 20.01.2021 року зазначено, що заявник ОСОБА_7 зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 (а.с.78).

Виходячи із Акту від 18.01.2021 року, складеного майстрами ЛКП «Левандівка», ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_5 , фактично не проживав за даною адресою з 2017 року по березень 2019 року. Даний факт підтвердили мешканці квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а.с.79).

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У зв`язку з наведеним, суд у судовому засіданні відхилив клопотання представника Львівської міської ради про виклик мешканців квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 – ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в якості свідків, оскільки такі особи своїм підписами підтвердили, викладену в Акті інформацію, а представлені суду докази в сукупності дозволяють надати оцінку спірним обставинам.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що біля 30 років проживає у будинку по АДРЕСА_4 . У цьому будинку до своєї смерті проживала ОСОБА_4 , яка є матір`ю заявника. Чоловік свідка перебуває у дружніх відносинах із заявником. За період з 2017 року по даний час заявник проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Мати заявника потребувала постійного догляду. Останній рік вона з квартири не виходила. Заявник зранку йшов на роботу та ввечері повертався до квартири. В квартирі були його речі. Свідок не знає, де проживають дружина та діти заявника.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що була безпосередньою сусідкою померлої ОСОБА_4 і на даний час далі проживає у квартирі АДРЕСА_8 . Була дружня з померлою ОСОБА_4 , яка була матір`ю заявника. В неї були ключі від квартири, де жила ОСОБА_4 свідок заходила до сусідки, коли ОСОБА_1 був на роботі. А ночував він в квартирі з мамою. Не може сказати точно, коли заявник переїхав до матері. Можливо два чи три роки тому.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що мешкає у квартирі АДРЕСА_9 . Заявник більше трьох років безперервно жив з матір`ю у її квартирі. Постійно бачила його машину, у квартирі були його речі.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що сина померлої ОСОБА_4 та заявника у справі ОСОБА_7 знає 31 рік. Після того, як ОСОБА_4 попалав дорожньо-транспортну пригоду, син почав доглядати її. А з 2017 року постійно жив з матір`ю. В квартирі були його речі. Деколи до них приходили дружина заявника з дітьми, двоюрідна сестра. Але вони в квартирі не залишалися. Біля 2-ох останніх років перед смертю померла ОСОБА_4 з квартири не виходила.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що померла ОСОБА_4 , після того, як її збив автомобіль, потребувала постійного догляду. Останні три роки в квартирі з нею проживав і по даний час проживає заявник ОСОБА_1 він відвідував маму постійно, але останні три роки переїхав до неї. Заявник справ на дивані, купував продукти готував їсти. ОСОБА_4 по квартирі ледь пересувалася.

У суду немає також підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідків. Даних про яку-небудь зацікавленість свідків в результаті розгляду справи немає, їх покази відповідають і не суперечать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.

Відповідно до ч. 1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268, 1269, 1270ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У статті 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявницею та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом встановлено, що заявник є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 , крім нього осіб, які б претендували на спадкове майно немає, а встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем пов`язане із реалізацією спадкових прав заявника. Встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Доказів іншого суду не надано.

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 23.12.2020 року у справі №682/1303/19, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Беручи до уваги норми законодавства, які не виключають право заявника на прийняття спадщини за законом шляхом встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, пояснення ОСОБА_2 , пояснення свідків, Акти ЛКП «Сигнівка» та ЛКП «Левандівка», довідку ТзОВ «Анком транс», витяг з амбулаторної карти хворої ОСОБА_4 , у яких підтверджується дана обставина, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задоволити та встановити факт постійного проживання заявника із матір`ю ОСОБА_4 на час відкриття спадщини – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 10, 76-80, 263-265, 273, 293, 294, 315, 316, 319, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України , суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Львівська міська рада про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини – задоволити.

Встановити юридичний факт, що заявник ОСОБА_1 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Заявник – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 );

заінтересована особа – ОСОБА_2 (місце проживання – АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_2 );

заінтересована особа – Львівська міська рада (місце знаходження – місто Львів, площа Ринок,1 код ЄДРПОУ 04055896).

Повне судове рішення складено 18 лютого 2021 року

Суддя: І.С. Мруць