Рішення № 9498055, 30.03.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2010 р. Справа № 20/041-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі Ост»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-49»

про стягнення 49554,00 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Татієнко П.І., довір. від 01.02.2010 р.

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі Ост»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-49»(далі - відповідач) про стягнення 49554,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 03.01.2007 р. з ТОВ «Сільпо-49»договору №03/01-07 поставки товарів, згідно якого ТОВ «Фоззі Ост»зобов’язувалося поставляти товар, а відповідач –приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 132144,00 грн., який покупцем був частково сплачений, у зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 49554,00 грн. основного боргу, а також відшкодувати 495,54 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 30.03.2010 р. представник позивача надав суду письмові пояснення № 29/03 від 29.03.2010 р.

Відповідач у судове засідання 30.03.2010 р., не з’явився. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.03.2010 р. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

03.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі Ост»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-49»(покупець) було укладено договір № 03/01-07 поставки товарів, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов’язується поставляти товар, а покупець прийняти його та оплатити на умовах та у порядку, визначених цим договором, а п. 1.2 договору передбачено, що товар постачається в асортименті та за цінами, вказаними в специфікаціях, що є невід’ємними частинами цього договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється на протязі трьох місяців з моменту поставки товару.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що продавець передає покупцеві товар у строк, що не перевищує сорока днів з моменту підписання даного договору

Згідно з п. 4.1 договору продавець зобов’язується поставити у встановлені строки, а покупець зобов’язується прийняти товар згідно з раніше встановленим асортиментом, кількістю та ціною.

У відповідності з п. 4.2 договору асортимент, кількість та ціна товару за кожну конкретну партію відображається в накладних на поставлений товар, і не можуть відрізнятись від раніше визначеного асортименту, кількості та ціни.

На виконання умов договору № 03/01-07 поставки товарів від 03.01.2007 р. ТОВ «Фоззі Ост»03.01.2007 р. було поставлено ТОВ «Сільпо-49»товар на загальну суму 132144,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 03.01.2007 р. та товарно-транспортною накладною № ФО-0000002 від 03.01.2007 р., на суму 132144,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 82590,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «Фоззі Ост»від 16.05.2007 р. на суму 44048,00 грн. та від 15.01.2008 р. на суму 38542,00 грн.

ТОВ «Фоззі Ост»та ТОВ «Сільпо-49»було підписано акт взаємних розрахунків за період від 03.01.2007 р. до 29.03.2010 р. на суму 49554,00 грн.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 49554,00 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-49»(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код 33110316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі Ост»(49038, м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 12, код 31402178) –49554 (сорок дев’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 495 (чотириста дев’яносто п’ять) грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення –06.04.2010 р.