Ухвала суду № 94979448, 16.02.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/5313/21

Провадження № 2/243/124/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року м. Слов?янськ

Суддя Слов?янського міськрайонного суду Донецької області Старовецький В.І., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

22 червня Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Слов?янського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2020 року вказана позовна заява була залишена без руху, оскільки, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК, до позовної заява не було додано належним чином оформлене платіжне доручення про сплату судового збору.

03.07.2020 року на виконання ухвали позивачем надано належним чином оформлене платіжне доручення про сплату судового збору.

На запити суду від 24 червня 2020 року, 08 липня 2020 року за вих. №02-32/122 надійшов лист Мирненського сільського голови Плакущого А.В., з якого вбачається, що ОСОБА_1 знята з реєстрації, у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом установлено, що АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом від 03 червня 2020 року, який отриманий судом 22 червня 2020 року про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості у сумі 137954 грн. 19 коп.

09.07.2020 року судом був направлений запит до Словянського районного відділу державної реєстрації цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про надання копії актового запису про смерть ОСОБА_1 .

25.09.2020 року судом був направлений запит до Словянського районного відділу державної реєстрації цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть ОСОБА_1 .

29.09.2020 року, 10.01.1021 року судом були направлені запити до Першої Слов`янської державної нотаріальної контори про надання відомостей про наявність спадкових справ, заяв про прийняття, свідоцтва про спадщину за законом, після смерті ОСОБА_1 .

12.10.2020 року до суду надійшов лист Першої Слов`янської державної нотаріальної контори №219/01-16, де було повідомлено про відсутність спадкової справи після смерті ОСОБА_1 .

28.01.2021 року до суду надійшов лист Першої Слов`янської державної нотаріальної контори №219/01-16, де зазначено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_1 , заведена Другою Слов`янською державною нотаріальною конторою.

08.02.1021 року судом був направлений запит до Другої Слов`янської державної нотаріальної контори про надання відомостей про наявність спадкових справ, заяв про прийняття, свідоцтва про спадщину за законом, після смерті ОСОБА_1

З отриманої судом інформації, наданої Другою Слов`янською державною нотаріальною конторою 16.02.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Свідоцтва про смерть від 09.06.2020 року серія НОМЕР_1 .

Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку ст. 37 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.

Тобто, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 37 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З наданих матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, який на час звернення позивача до суду вже помер.

З огляду на те, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Так, норми ст. 55 ЦПК України визначають порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі.

Нормами ч. 6 ст. 13 Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, тим більше, що із позовної заяви вбачається, що позивач здійснював нарахування суми заборгованості по сплаті кредиту і за період після смерті позичальника.

Разом із цим суд, ураховує, що залучення судом правонаступників відповідача, який помер ще до звернення позивача до суду, потребує зміни підстав та предмету позову, оскільки вимоги боржника за кредитним договором і вимоги до спадкоємців боржника мають різні матеріально-правові підстави, що в свою чергу порушує принцип диспозитивності цивільного процесу, а також суперечить положення ст. 49 ЦПК України, щодо неможливості одночасної зміни і підстав і предмету позову.

Питання наявності правонаступництва у спірних матеріальних правовідносинах має вирішуватися за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців цієї особи, з урахуванням положень ст. 527, 1216, 1218, 1282 ЦК України, згідно з якими боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту; спадкуванням є перехід

прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Пунктом 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз`яснено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов`язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати положення ст. 1282 ЦК України, за якою спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому, спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Вимога може бути пред`явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів від спадкодавця. Даний строк не є строком, у який кредитор має звернутися до суду з позовом про стягнення боргу зі спадкоємця.

Заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо, а через нотаріуса не суперечить приписам ч. 2, 3 ст. 1281 ЦК України. При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців кредитор, повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один зі спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із настанням смерті ОСОБА_1 та відсутністю правонаступників відповідача по справі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням; закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового

збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Оскільки, позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягає поверненню, то сума сплаченого судового збору 2102 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 186 ЦПК України, п. 2. ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу його право виконати вимоги вищевказаних норм законодавства (включаючи, пред`явлення претензій до спадкоємців померлого відповідача) і після остаточного визначення із належним відповідачем (відповідачами), повторно пред`явити заявлений у даній справі позов.

Повернути Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк», на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, сплачений розмір судового збору в сумі 2102 грн., зараховану згідно з платіжним дорученням № ВOJ63B2Z2W від 03 червня 2020 року на розрахунковий рахунок UA698999980313121206000005075, МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37803368 отримувач платежу Слов`янське УК/м.Слов`янськ/22030101.

Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду В.І. Старовецький