Ухвала суду № 94977765, 16.02.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 494/493/20

Провадження № 1-кп/947/242/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 року колегія суддів Київського районного суду міста Одеси у складі:

головуючого - судді Войтова Г.В.,

суддів Прохоров П.А.,

Борщова І.О.

за участю секретаря Маркової О.І.,

прокурорів Волобоєва А.Г., Турлак М.С.,

захисників Бабчука С.Я., Голотової М.М.,

представник потерпілих Іноземцев О.В.,

потерпілий ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160000000632 від 12.07.2017 року відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.162, ч.2 ст.186, ч.4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні колегії суддів Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017160000000632 від 12.07.2017 року відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.162, ч.2 ст.186, ч.4 ст.187 КК України.

Прокурор заявив письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтування ризиків викладені в письмовому клопотанні. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 не з`явився до прокуратури за викликами, тим самим він порушує вимоги КПК України. Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 .

Прокурор заявив письмове клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки він обвинувачується у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років з конфіскаціє майна, у зв`язку з чим обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтування ризиків викладені в письмовому клопотанні. Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .

Представник потерпілого Іноземцев О.В. та потерпілий ОСОБА_1 підтримали клопотання прокурора.

Захисник Голотова М.М. надала до суду заперечення на клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 в письмовому вигляді, та просила відмовити прокурору в задоволенні заявленого ним клопотання. Так, клопотання прокурора безпідставне, немотивоване, додатки навпаки є такими, що містять недостовірні відомості, які направлені на те, щоб ввести суд в оману і як наслідок, неправомірно позбавити обвинувачених свободи. В порушення вимог КПК України, прокурор не довів доказами наявність ризиків на які він посилається, а саме: не надав доказів намагання обвинувачених переховуватися від суду, не зазначив жодного доказу намагання обвинувачених вплинути на будь-яку особу в цій справі. Проте, ризики, що зазначені в цьому клопотанні, вже були предметом розгляду суду, при продовженні запобіжного заходу та зміні обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, суд дав оцінку вказаним ризикам. Так, під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешт у протягом двох місяців, обвинувачені довели свою зразковою процесуальною поведінкою недоцільність взагалі застосування до них будь якого запобіжного заходу, з огляду на те що ні прокурор ні суд не ставили питання про продовження, через сплив дії відповідної ухвали. Проте, прокурор в тексті клопотання посилається на обставини датовані січень - лютий 2020 року, в той період коли обвинувачені взагалі перебували під вартою, тобто такі посилання не пов`язані з перебуванням останніх на волі. Прокурор в своєму клопотанні мав довести, що саме після спливу дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту 18.12.2020 року, виникли та існують ризики на які він посилається. Крім того, відповідно до ст.133 КПК України, прокурор має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника провадження під час досудового розслідування, за правилами ст.134 КПК України, виклик здійснює виключно суд. Посилання прокурора на внесення до ЄРДР відомостей щодо погроз ОСОБА_2 вбивством та психологічного впливу відносно депутатів Ширяївської територіальної громади, направлені на штучне створення доказів не процесуальної поведінки ОСОБА_2 . Разом з тим мотивів однієї лише тяжкості кримінального правопорушення недостатньо відповідно до практики ЄСПЛ та рішенню Конституційного суду України №4-рп/2003 від 08.07.2003 року. Обвинувачені мають постійне місце мешкання, одружені, наявні неповнолітні діти, тобто міцні соціальні зв`язки, раніше не судимі, позитивно характеризуються, ОСОБА_2 є пенсіонером, це не враховано прокурором при розгляді можливості застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Захисник Бабчук С.Я. підтримав думку адвоката Голотової М.М. та її заперечення на клопотання прокурора щодо обрання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повному обсязі, та просив відмовити прокурору в задоволенні клопотання. Крім того, захисник Бабчук С.Я. зауважив, що обвинувачені сумлінно виконували всі покладені на них процесуальні обов`язки, кожен раз з`являлися в призначені судові засідання. Так жоден ризик на якій посилається прокурор не доведений, та фактично не існують. Витяг з ЄРДР за ст. 129 КК України, на який посилається прокурор внесений 10.01.2021 року, що підтверджує штучне створення підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, відомості внесені до ЄРДР по вказаній статті, внесені на підставі депутатського звернення ОСОБА_4 , а ні за заявою про вчинення кримінального правопорушення, що є порушенням норм діючого КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали думку своїх захисників та просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання відносно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, та матеріали якими обґрунтовуються доводи клопотання прокурора та заперечення адвоката Голотової М.М., суд прийшов до наступного.

Так, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.10.2021 року обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічній час доби та покладені обов`язки: не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження, свідками, потерпілими здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії ухвали до 17.12.2020 року.

Протягом дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сумлінно виконували всі покладені на них обов`язки, та після спливу строку його дії, з 17.12.2020 року по теперішній час, обвинувачені перебуваючи взагалі без будь якого запобіжного заходу, за першою вимогою з`являлися у судові засідання.

Так, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України запобіжний захід застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжувати злочину діяльність тощо.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 177 КПК України.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вiд 23 лютого 2006 року №3477, суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, а саме Постанову ЄСПЛ у справі "Чанєв проти України" від 09.10.2014 року (скарга № 46193/13), Постанову ЄСПЛ від 12.03.2009 у Справі "Олександр Макаров проти Російської Федерації" (скарга № 15217/07), Постанову ЄСПЛ у справі "Мамедова проти Росії" від 01.06.2006 року (скарга № 7064/05), Постанову ЄСПЛ у справі "Сізарєв проти України" від 17.01.2013 (скарга № 17116/04), «Летельє проти Франції», «Томазі проти Франції», «Мансур проти Туреччини», «Фокс Кембл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабита проти Італії», «Бойченко проти Молдови» згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Також, ризики щодо продовження злочинної діяльності, перешкоджання досудовому розслідуванню іншим шляхом, незаконного впливу на свідків, потерпілого, не можуть ґрунтуватися на припущеннях та не доведених фактах.

Також, згідно рішень ЄСПЛ у справі Панченко проти Росії ризик втечі не повинен оцінюватися тільки на підставі суворості покарання, яке може слідувати; Бегчіев проти Молдови - ризик втечі повинен оцінюватися в світлі таких факторів, як характер людини, його моральні принципи, наявність місця проживання і роботи, сімейні узи, будь-які інші зв`язки з країною, в якій ведеться його переслідування; справа Ньюмейстер проти Австрії - ризик втечі неминуче знижується з плином часу, проведеного в ув`язненні; Ідалов проти Росії, Гаріцкі проти Польщі, Храіді проти Німеччини, Іліжков проти Болгарії - серйозність майбутнього покарання є релевантною обставиною при оцінці небезпеки втечі обвинуваченого, сама по собі тяжкість звинувачення не може служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення, що також знайшло своє відображення в рішенні Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинувачених, суд вважає, що в даному випадку запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути виправданим, оскільки до ухвалення обвинувального вироку у справі існує презумпція невинуватості, а наявність ризиків щодо можливого перешкоджання обвинуваченими кримінальному провадженню, не доведена.

Крім того, обставини на які посилається прокурор в своєму клопотанні обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не є новими та їм давалася оцінка колегією суддів при ухвалені рішення щодо зміни обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. Тобто, наведені прокурором доводи щодо наявності ризиків, зводяться лише до переоцінки раніше заявлених, та які вже були предметом розгляду судом.

Так, посилання прокурора на наявність внесення відомостей до ЄРДР відносно обвинувачених за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 129 КК України є безпідставним, оскільки на теперішній час відсутній обвинувальний вирок.

Станом на день розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, прокурором колегіїї суддів не надано та жодним чином не доведено наявність підстав та обставин, які вказували б на достатність підстав для застосування відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без прямих порушень вимог Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За вказаних обставин, з огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає що на момент розгляду клопотання прокурора, відсутні підстави вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і тому достатнім для їх запобігання є обрання відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічній час доби, а в задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо доцільності обрання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує, що обвинувачені раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, мають постійне місце мешкання, родину, неповнолітніх дітей, тобто стійкі соціальні зв`язки, ОСОБА_2 є інвалідом. Крім того, вимоги раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинувачені не порушували. Після спливу строку застосування запобіжного заходу, незважаючи на відсутність на даний час будь-яких обмежень, постійно з`являлися за викликом до суду.

Разом з тим, відповідно до ст.194 КПК України, колегія суддів вважає необхідним покласти на кожного обвинуваченого наступні обов`язки: не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження, свідками, потерпілими, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Крім того, належну оцінку доказам по справі на які посилається в своєму запереченні захисник Голотова М.М., колегія суддів надаст під час постановлення вироку у даній справі в нарадчій кімнаті.

На підставі викладеного,керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст.5,6,7,18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.32,131,132,176-178,179,194,331,369-372,376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме: 21:00 години до 06:00 години ранку наступної доби, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, та покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження, свідками, потерпілими, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме з 21:00 до 06:00 години ранку наступної доби, за адресою: АДРЕСА_2 , та покласти на нього наступні обов`язки: не відлучатися з населеного пункту за постійним місцем проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, прибувати до суду за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з іншими учасниками кримінального провадження, свідками, потерпілими здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановити до 16 квітня 2021 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 що відповідно до ч.2 ст.179 КПК України у разі невиконання умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених на них обов`язків, до них може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Роз`яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов`язань.

Виконання ухвали покласти на ГУНП в Одеській області, якому відповідно до вимог ч.4 ст.181 КПК України необхідно негайно поставити обвинувачених на облік, про що повідомити суд.

Контроль щодо виконання ухвали покласти на Одеську обласну прокуратуру.

Копію ухвали після її оголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Повний текст ухвали буде проголошений 17.02.2021 року о 17:30 годині.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Войтов Г. В.

Судді Прохоров П.А.

Борщов І.О.