Рішення № 9497334, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/4329.03.10                               

За позовомПриватного підприємства “Електропромсервіс”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські радіотелекомунікації”

Простягнення 32535,00 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаШегинський Р.А. —представник за довіреністю від 05.10.2009 р.

Від відповідача Шевченко Т.В. —представник за довіреністю від 28.01.2010 р. № 12/10 29.03.2010 р. у судовому засіданні за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2010 року Приватне підприємство “Електропромсервіс” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські радіотелекомунікації” в порядку регресу 32535,00 грн. матеріальних збитків за шкоду, завдану працівником відповідача під час виконання службових (трудових) обов’язків.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/43 від 12.12.2009 р., яку призначено до розгляду на 01.03.2010 р.

01.03.2010 р. розгляд справи було відкладено на 29.03.2010 р. у зв’язку з необхідністю витребування від сторін додаткових документів по справі.

У судове засідання, призначене на 29.03.2010 р., з’явилися представники сторін, які надали суду додаткові документи по справі відповідно до вимог ухвали про відкладення розгляду справи.

В ході розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов, посилаючись на те, що Приватному підприємству “Електропромсервіс” було завдано шкоду джерелом підвищеної небезпеки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Українські радіотелекомунікації” в сумі 56 522,0 грн., розмір якої був визначений за наслідками проведення автотоварознавчного дослідження судовим експертом. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача як власника джерела підвищеної небезпеки (автомобіля) була застрахована Відкритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Нова” лімітом в 25500,00 грн. з франшизою в розмірі 510,00 грн., позивач просить стягнути з нього решту суми заподіяного йому матеріального збитку (56522,00 грн. –24900,00 грн.), а також 1000,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження для визначення розміру збитку від дорожньо-транспортної пригоди.

На підтвердження заявлених вимог позивачем було надано документи, що підтверджують право власності на автомобіль, що був пошкоджений належним відповідачеві джерелом підвищеної небезпеки, постанову суду про притягнення до відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, протокол та інші матеріали про вчинення адміністративного правопорушення, поліс цивільно-правової відповідальності відповідача, висновок автотоварознавчого дослідження тощо.

Представник відповідача підтримав поданий відзив, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Українські радіотелекомунікації” заявлені вимоги визнає у повному обсязі та зобов’язується сплатити заявлену до стягнення суму при надходженні грошових коштів.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.06.2009 р. о 19 год. 10 хв. по вул. Козельницькій, 51 у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Mitsubishi Lancer, державний номер АА 5617 ВХ, що належить відповідачеві та належного позивачеві автомобіля “Fiat Doblo”, державний номер ВС 6975 ВХ, а саме: Мичко Андій Васильович, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer здійснив наїзд на бордюр та зіткнувся з автомобілем “Fiat Doblo”, який знаходився на стоянці, чим завдав останньому транспортному засобу технічні пошкодження.

Факт порушення Мичком А.В. вимог Правил дорожнього руху України та скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою від 30.06.2009 р. у справі № 3-2175/09р. та листом Франківського районного суду міста Львова від 20.10.2009 р. № М-04.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, Мичко А.В. є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські радіотелекомунікації” та 19.06.2009 р. користувався автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номер АА 5617 ВХ у зв’язку з виробничою необхідністю у службових цілях та для виконання трудових обов’язків.

На думку позивача, оскільки вина Мичка А.В. у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні пошкоджень майну Приватного підприємства “Електропромсервіс” (автомобілю “Fiat Doblo”, державний номер ВС 6975 ВХ) підтверджується належними доказами, Товариство з обмеженою відповідальністю “Українські радіотелекомунікації” має нести відповідальність в порядку регресу перед позивачем, якому було завдано у зв’язку з цією подією майнову шкоду.

Для встановлення характеру та розміру такої шкоди, позивачем було замовлено проведення товарознавчого дослідження у фізичної особи –підприємця Холодцова Д.В. (свідоцтво на право проведення експертиз з визначення вартості дорожніх транспортних засобів і розміру нанесеного збитку власнику транспортного засобу № 899, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України 23.02.2005 р.)

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 1437 від 19.08.2009 р. вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля “Fiat Doblo”, державний номер ВС 6975 ВХ, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді складає 56 522,00 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номер АА 5617 ВХ, була застрахована Відкрити акціонерним товариством “Страхова компанія “Нова” у січні 2010 року позивач звернувся з позовом до страховика відповідача з вимогами про стягнення страхового відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2010 р. у справі № 48/37 вказані вимоги позивача до страховика відповідача були задоволені, зокрема зі страхової компанії було стягнуто 25500,00 грн. страхового відшкодування у зв’язку з заподіянням матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 19.06.2009 р.

У зв’язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача решту суми заподіяного йому матеріального збитку (56522,00 грн. –24900,00 грн.), а також 1000,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження для визначення розміру збитку від дорожньо-транспортної пригоди зважаючи на те, що Мичко А.В. перебуває з ним у трудових відносинах.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про його задоволення.

Оскільки відповідач визнав заявлені позовні вимоги та підтвердив факт того, що в момент порушення правил дорожнього руху та вчинення дорожньо-транспортної пригоди Мичко А.В. виконував службові (трудові) обов’язки, суд, враховуючи встановлені обставини справи, вважає за доцільне задовольнити позов Приватного підприємства “Електропромсервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські радіотелекомунікації” про стягнення 32532,00 грн. збитків.

Виходячи зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в рішенні суду обов’язкового вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, які згідно зі ст. 44 цього ж кодексу складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідача.

У позовній заяві від 05.02.2010 р. та клопотанні від 01.03.2010 р. позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, що складаються з 326,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 00,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката. Оскільки понесення позивачем таких витрат документально підтверджується, а вимога про їх покладення на відповідача відповідає вимогам законодавства та не заперечується відповідачем, позов в цій частині також задовольняється судом.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські радіотелекомунікації” (03110, м. Київ, вул. Клименка, 25, оф. 333, ідентифікаційний код 25642063) на користь Приватного підприємства “Електропромсервіс” (79066, м. Львів, вул. Зубрівська, 34, к. 23, ідентифікаційний код 31074973) 31 532 (тридцять одну тисячу п’ятсот тридцять дві) грн. збитків, 1000 (одну тисячу) грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 326 (триста двадцять шість) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4000 (чотири тисячі) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко

Дата підписання: 06.04.2010 р.