Рішення № 94971490, 16.02.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/1734/18

Провадження №2/0203/28/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2021 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представниці позивача Галагур З.А. ;

-представниці відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_2 про зобов`язання привести приміщення у первісний стан, усунення перешкод у здійсненні права власності,

у с т а н о в и в:

1. 17 травня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання привести приміщення у первісний стан, усунення перешкод у здійсненні права власності. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1 площею 27,4 м2 у будинку АДРЕСА_1 . Власником квартири НОМЕР_3 у цьому будинку є відповідач. У травні 2016 року позивач дізнався про те, що невстановленими особами у незаконний спосіб було виконано реконструкцію у будинку, унаслідок якої нежитлове приміщення НОМЕР_1 було приєднано до квартири НОМЕР_3 . Викладене стало причиною звернення позивача до суду з позовом. Викладене стало причиною звернення позивача до суду з позовом про зобов`язання відповідача привести спірне приміщення у первісний стан та усунути перешкоди у здійсненні позивачем права власності на нього (т. 1 а.с.а.с. 3 - 6).

2. 07 березня 2019 року суд за клопотанням позивача призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу (т. 1 а.с. 109).

3. 15 травня 2020 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок №3722-19, згідно з яким можливо припустити, що загальна площа приміщення НОМЕР_1 (27,4 м2) увійшла до загальної площі приміщення НОМЕР_3 (106,5 м2) у зв`язку з переобладнанням (переплануванням, реконструкцією тощо) будинку АДРЕСА_1 . Вказаним висновком також було визначено спосіб приведення спірного приміщення до первісного стану (т. 1 а.с.а.с. 173 - 177):

4. 05 серпня 2020 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 238).

5. 02 грудня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, якою він висунув додаткові вимоги до іншої особи - ОСОБА_3 . Ухвалою суду від 02.12.2020 вказану заяву було повернуто позивачеві (т. 2 а.с.а.с. 4 - 9, 14).

6. У судовому засіданні представниця позивача заявлений позов підтримала, пояснивши, що позивач є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1 площею 27,4 м2 у будинку АДРЕСА_1 . Власником квартири НОМЕР_3 у цьому будинку є відповідач. У травні 2016 року позивач дізнався про те, що невстановленими особами у незаконний спосіб було виконано реконструкцію у будинку, унаслідок якої нежитлове приміщення НОМЕР_1 було приєднано до квартири НОМЕР_3 .

7. Представниця відповідача у суді заперечувала проти позову, зокрема, пояснивши, що висновок експерта у справі викладено у формі припущення, отже суд не має належних доказів того, що загальна площа приміщення НОМЕР_1 дійсно увійшла до загальної площі приміщення НОМЕР_3.

8. Суд, заслухавши пояснення представниць сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

9. Судом встановлено, що від 13.10.2015 Держава України в особі Міністерства інфраструктури України в особі позивача є власником нежитлового приміщення НОМЕР_1 площею 27,4 м2 у будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.а.с. 14, 20 - 22, т. 2 а.с.а.с. 23, 24).

10. У подальшому невідомими особами було проведено переобладнання (переплануванням, реконструкцію) будинку, у результаті якого приміщення № НОМЕР_1 площею 27,4 м2 ймовірно увійшло до складу житлового приміщення НОМЕР_3 загальною площею 106,5 м2 у будинку АДРЕСА_1 .

11. 23 лютого 2016 року право власності на житлове приміщення НОМЕР_3 загальною площею 106,5 м2 було зареєстроване за ОСОБА_3 . Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для реєстрації права стало рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2006, ухвалене у справі №2-2163.

12. 12 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким останній набув право власності на житлове приміщення НОМЕР_3 загальною площею 106,5 м2. Договір був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Г.О. і зареєстрований у реєстрі за №231(т. 1 а.с. 16).

13. Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

14. Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

15. За правилами, встановленими частинами 1, 3 статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

16. Частиною 1 статті 5 ЦПК встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

17. Способи захисту порушеного права визначено частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), яка визначає, що такими способами можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

18. При цьому за приписами частин 1, 2 статті 5 ЦПК, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

19. Аналіз приведених норм дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено.

20. При цьому процес такого захисту у суді обмежено законодавцем принципом диспозитивності, згідно з яким захист здійснюється виключно у межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів і з суворим дотримання приписів статті 16 ЦК та статті 5 ЦПК.

21. Крім того, стала судова практика визначає додатковий критерій належності обраного позивачем способу захисту порушеного права, згідно з яким такий спосіб має також бути ефективним, тобто таким, що тягне за собою настання для позивача реальних позитивних правових наслідків у вигляді повного або часткового поновлення порушеного права.

22. Судом встановлено, що позивач у справі звернувся до суду з вимогами про зобов`язання відповідача привести спірне приміщення у первісний стан (унісши певні зміни до існуючої конструкції), усунення перешкод у здійсненні права власності.

23. На думку суду, незважаючи на відповідність висунутих вимог приписам статті 16 ЦК, вони не відповідають критерію ефективності.

24. Так, судом встановлено, що належне позивачеві нерухоме майно ймовірно було протиправно включене до житлового приміщення НОМЕР_3 загальною площею 106,5 м2, право власності на яке в цілому належить відповідачеві.

25. З огляду на це ефективним способом захисту порушено права є застосування інституту віндикації (стаття 388 ЦК) - витребування майна власником від добросовісного набувача.

26. Такої вимоги позивач протягом підготовчого провадження не висунув.

27. Крім того, в силу частини 1 статті 48 ЦПК сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

28. Відповідно до частин 2, 3 статті 51 ЦПК, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

29. Аналіз приведених норм у поєднанні з приписами частини 1 статті 2, частини 1 статті 4, частини 1 статті 13 ЦПК дає підстави дійти висновку про те, що до суду за захистом порушеного права може звернутися будь-яка особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено. При цьому така особа самостійно визначає іншу особу (відповідача), що порушила її права або охоронювані законом інтереси.

30. Судовий захист забезпечується судом винятково в разі, якщо він встановить, що права, свободи чи інтереси особи, що звернулася до суду, були порушені особою (особами), визначеними позивачем в якості відповідача (відповідачів).

31. Судом встановлено, що на момент укладення між відповідачем та ОСОБА_3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя (12.04.2016) спірне нежитлове приміщення уже ймовірно включало в себе нерухоме майно позивача і мало площу 106,5 м2. Про викладене, безумовно, свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

32. Крім того, матеріали справи містять копію технічного паспорту, згідно з яким станом на 24.11.2013 вказане приміщення уже мало відповідну конфігурацію та площу 106,5 м2 (т. 1 а.с.а.с. 17 - 19).

33. Викладене свідчить про те, що будівельні роботи, унаслідок яких майно позивача увійшло до майна, власником якого тепер є відповідач, були виконані принаймні у період, що передував укладенню договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.04.2016, тобто період, коли приміщенням розпоряджався як власник ОСОБА_3 .

34. Між тим, позивач, звертаючись до суду з позовом, або під час підготовчого провадження, не залучив його до участі у справі. З відповідним клопотанням позивач звернувся під час судового розгляду справи по суті, що унеможливило його задоволення.

35. З огляду на викладене суд не знаходить підстав для задоволення заявленого у справі позову.

36. Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 209 - 211, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Акціонерному товариству «Українська залізниця» (ідентифікаційний код - 40075815; 03680, Україна, місто Київ, вулиця Єжи Гедровця, 5) у позові до ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ) про зобов`язання привести приміщення у первісний стан, усунення перешкод у здійсненні права власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 18 лютого 2021 року.

Суддя М.О. Католікян