ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 23/5525.03.10 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Аполло»
дотовариства з обмеженою відповідальністю «БАЗІС 2008»
простягнення 77967,67 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Борисенко Ю.В. (пред. за довір. №509 від 14.12.2009 року)
від відповідача:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аполло»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗІС 2008»заборгованості за договором оренди обладнання №156/01 від 04.03.2009 року у сумі 77967,67грн. Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 року порушено провадження у справі №23/55 та призначено її розгляд на 02.02.2010 року.
У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Позивач через канцелярію Господарського суду міста Києва надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої основний борг складає 58287,46 грн., три проценти річних –565,31 грн., інфляційні втрати –2786,54 грн., штраф –17486,24 грн., пеня –4126,75 грн.
Представник Відповідача у судові засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду та про час та місце проведення судових засідань.
Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 25.03.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Позивачем та Відповідачем 04.03.2009 року було укладено договір оренди обладнання №156/01, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати Відповідачу в строкове платне користування 1/5 (одну п’яту) частину електричної внутріплощадної мережі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, а Відповідач зобов’язався прийняти, майно в користування та сплачувати Позивачу орендну плату.
04 березня 2009 року Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування 1/5 (одну п’яту) частину електричної внутріплощадної мережі, що підтверджується актом прийому –передачі обладнання від 04.03.2009 року.
Відповідно до пункту 1.2 договору №156/01 від 04.03.2009 року після підписання акту прийому –передачі майна, оплата за використання електричної енергії проводиться Відповідачем, на рахунок Позивача, згідно виставлених рахунків.
Пункт 5.5 договору №156/01 від 04.03.2009 року, встановлює, що у разі перевищення Відповідачем встановленої сторонами норми споживання електричної енергії (60000 кВ./год. за кожний повний місяць), Відповідач додатково сплачує Позивачу, за надмірне використання «майна, що орендується»25% від надмірно спожитої електричної енергії. Оплата за надмірне використання «майна, що орендується»проводиться, згідно виставленого рахунку.
Згідно умов договору сторони уклали акт на виконання послуг за березень 2009 року від 31.03.2009 року на суму 5825,80 грн., акт на виконання послуг за квітень 2009 року від 29.04.2009 року на суму 166,68 грн., акт наданих послуг №1 від 31.03.2009 року на суму 46300,32 грн. та акт наданих послуг №2 від 29.04.2009 року на суму 15994,66 грн. Зазначені акти підписані сторонами без зауважень щодо кількості і вартості послуг, та скріплені печатками сторін. Оригінали актів оглянуті в судовому засіданні, копії залучені до матеріалів справи.
01 квітня 2009 року сторонами була підписана угода про дострокове розірвання договору оренди обладнання №156/01 від 04.03.2009 року.
У пункті 3 угоди про дострокове розірвання договору оренди обладнання №156/01, сторони погодили, що станом на 01.04.2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем, по договору оренди обладнання №156/01 від 04.03.2009 року, складає 58287,46 грн.
Згідно пункту 4 угоди про дострокове розірвання договору оренди обладнання №156/01, Відповідач зобов’язався сплатити заборгованість до 31.10.2009 року.
Всупереч договірним умовам, Відповідачем не було здійснено оплату заборгованості у встановлені строки.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені пунктом 4 угоди про дострокове розірвання договору оренди обладнання №156/01 від 04.03.2009 року.
Виходячи з наведеного, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 58287,46 грн. підлягає задоволенню.
Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до пункту 9.3 договору оренди обладнання №156/01 від 04.03.2009 року Відповідач у випадку порушення розміру оплати обумовлених договором платежів сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день затримки, а в разі затримки більше п’яти банківських днів додатково сплачує штраф у розмірі 30% від не сплаченої суми.
Нарахування пені та штрафу Позивачем здійснювалось з 31.10.2009 року по 28.02.2010 року після розірвання договору.
Правові наслідки розірвання договору передбачені у статті 653 Цивільного кодексу України. Так, згідно з положеннями частини другої цієї статті, у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.
Тому, Позивач не вправі нараховувати пеню та штраф за прострочення виконання Відповідачем зобов’язання в частині не здійснення ним своєчасних платежів за надані послуги після розірвання договору №156/01 від 04.03.2009 року.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗІС 2008»(04080, м.Київ, вул. Костянтинівська, 71-Д, ідентифікаційний код 35944451) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аполло»(01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 17, ідентифікаційний код 24099262) 58287,46 грн. (п’ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 46 копійок) основного боргу; 565,31 грн. (п’ятсот шістдесят п’ять гривень 31 копійка) трьох процентів річних; 2786,54 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят шість гривень 54 копійки) інфляційних втрат; 616,38 грн. (шістсот шістнадцять гривень 38 копійок) державного мита та 174,72 грн. (сто сімдесят чотири гривні 72 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення: 02.04.2010 року.
Судове рішення № 9497057, Господарський суд м. Києва було прийнято 25.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 23/55. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: