Рішення № 9496990, 19.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/4719.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фурор ЛТД –Л»

простягнення 798,14 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко Т.О. –дов. № 14/10-02 від 14.10.2008 року;

від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурор ЛТД –Л»про стягнення 535, 44 грн. –основного боргу, 87, 02 грн. –пені, 144, 78 грн. –40 % річних та 30, 90 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов’язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № ДАО -000843 від 18.03.2009 року не оплатив в повному обсязі поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 535, 44 грн.

Ухвалою від 04.02.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 22.02.2010 року.

В судовому засіданні 22.02.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 22.02.2010 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 22.02.2010 року розгляд справи було відкладено на 19.03.2010 року.

В судовому засіданні 19.03.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 19.03.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 19.03.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фурор-ЛТД»(далі –покупець, відповідач) було укладено договір поставки № ДАО - 000843 (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що постачальник зобов’язався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, згідно заявок-замовлень покупця, передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 цього Договору (далі –товар), а покупець зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 1.2 Договору під товаром по даному Договору сторони розуміють товари народного споживання, зазначені у специфікації до договору (прайс-листі). Найменування, асортимент, одиниці виміру та ціна товару, що є предметом поставки за цим Договором, визначається специфікацією (прайс-лист), що є додатком до цього Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору загальна вартість товару за цим Договором визначається сумою всіх заявок покупця, специфікаціями (прайс-листами) до Договору та відповідає загальній сумі всіх накладних.

Ціни на товар визначаються з врахуванням державних цін, вказуються в гривнях і зазначаються у специфікації до Договору (прайс - листі). (п. 4.2 Договору)

Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що розрахунок за товар, що поставляється, здійснюється не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів з моменту поставки товару покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або внесення готівкових грошових коштів в прибуткову касу постачальника.

Відповідно до пункту 5.3 Договору у разі затримки оплати товару, постачальник має право зупинити поставку товару до повної оплати останнім всього раніше отриманого товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 625,80 грн., що засвідчується видатковими накладними № АС –0001345 від 20.03.2009 року на суму 577,56 грн. та № АС -0001346 від 20.03.2009 року на суму 48,24 грн..

В свою чергу відповідач здійснив часткове повернення товару на суму 90,36 грн., що підтверджуються накладною на повернення № АС –0000136 від 16 липня 2009 року, однак решту заборгованості в порушення термінів визначених п. 5.1 Договору не погасив, у зв’язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 535, 44 грн.

03 серпня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 03/08 –01 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка була вручена останньому 17.08.2009 року, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштового відправлення та копію фіскального чеку (оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні), однак вищезазначена претензія залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 535,44 грн. (625, 80 грн. - 90,36 грн.)

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 535, 44 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.2 Договору що при порушенні строків оплати за поставлений товар, покупець, за кожен день прострочення сплачує пеню в розмірі 0, 5 % від суми заборгованості, але не менше подвійної облікової ставки Нацбанку України за весь час прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.2. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 87,02 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 5.1 та 8.2 Договору, здійснених поставок та проплат, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 87,02 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 5.4 Договору, за користування чужими грошовими коштами, яке може відбуватися в зв’язку з простроченням оплати за товар, покупець зобов’язаний сплатити 40 % річних (0, 1 % в день) від простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 144, 78 грн. 40 % річних та 30, 90 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 40 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, здійснених поставок, проплат та зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурор ЛТД-Л»(місцезнаходження: 02225, м. Київ, пр.-т. Маяковського, будинок 15, код ЄДРПОУ 23727928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(місцезнаходження: 68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Капітана Панасенко, буд 1-А, код ЄДРПОУ 31851793) 535 (п’ятсот тридцять п’ять) грн. 44 коп. –основного боргу, 87 (вісімдесят сім) грн. 02 коп. –пені, 144 (сто сорок чотири) грн. 78 коп. –40 % річних, 30 (тридцять) грн. 90 коп. –інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. – державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

06.04.2010 року