Рішення № 9496890, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/5431.03.10 За позовом          Фізичної особи-підприємця Старичкова Олександра Михайловича

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі –Холдінг»

про                    стягнення 182909,95грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –Андреєв О.Й.

від відповідача –не з»явилися (у попередньому засіданні був присутній повноважний представник Туревич Н.О.)

У судовому засіданні 31.03.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа –підприємець Старичков Олександр Михайлович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі –Холдінг»на користь Позивача 182909,95 грн. (90028,28грн.- основного боргу, 43 828,45грн. –пені, 42977,78грн.-індексу інфляції, 6081,50грн.-3% річних) заборгованості за Договором №1АХР07 від 12.03.2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору№1АХР07 від 12.03.2007 року, укладеного між Фізичною особою –підприємцем Старичковим Олександром Михайловичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіомі –Холдінг», останній за виконані авіаційно –хімічні роботи не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 09.02.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/54.

У судовому засіданні, що відбулося 16.03.2010 року Відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності в частині штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2010 року задоволено клопотання сторін, продовжено строк розгляду спору у справі № 15/54 до 30.06.2010 року.

Відповідач у судове засідання в 31.03.2010 не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2007 року Фізична особа –підприємець Старичков Олександр Михайлович - Виконавець (далі –Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіомі –Холдінг»- Замовник (далі –Відповідач) уклали Договір №1АХР07, відповідно до умов якого Відповідач замовляє, а Позивач приймає на себе зобов»язання організувати виконання авіаційно –хімічних робіт силами сертифікованого та ліцензованого авіапідприємства (далі –Договір (належним чином засвідчена копія наявна у матеріалах справи)).

Відповідно до п.3.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється у формі часткової попередньої оплати у розмірі 35% загального об»єму, остаточна оплата виконаних робіт здійснюється Відповідачем протягом місяця з моменту підписання акту виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач виконав свої зобов»язання по виконанню сільськогосподарських робіт на загальну суму 223201,78 грн, що підтверджується актами виконаних робіт (копії наявні у матеріалах справи).

Відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті вартості виконаних робіт здійснив не в повному обсязі, а саме розрахувався з Позивачем частково- шляхом поставки останньому бензину А-95 на загальну суму 83173,50грн, що підтверджується видатковою накладною №070627/146 від 27.06.2007 року та сплатою грошових коштів у розмірі 50 00грн.

Таким чином, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 90028,28 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, враховуючи викладене, стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 90028,28грн. вважається судом обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача пені за порушення строків оплати виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2. Договору в разі несвоєчасної оплати за виконані роботи, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочки.

На підставі Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до розрахунку Позивача заявлено про стягнення з Відповідача 43828,45 грн. пені (за період 2007 -2009 роки.).

Відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності в частині стягнення штрафних санкцій.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач звернувся з позовом до суду 02.02.2010р., тобто строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені за період з 2007- 2009 роки минув.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки Відповідач скористався своїм правом та заявив про застосування позовної давності, відповідно до ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з Відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним у позовній заяві, з відповідача підлягає стягненню 42971,72грн. інфляційних нарахувань та 6081,50 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 90028,28грн.-основного боргу, 6081,50грн.- 3% річних та 42971,72грн –індексу інфляції визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 1390,80 грн. та 179,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 256,258,267,509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Старичкова Олександра Михайловича задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»(01133, м. Київ, вул. Щорса,29, код ЄДРПОУ 32827667, р/р 260055927 вВАТ «Райффайзенбанк Аваль»МФО 300335), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця Старичкова Олександра Михайловича (29000, м. Хмельницький, вул. Пілотська,2 , кв.20, ідент. код 2465600774, р/р 26000880109651 в в ХФ «Укрсоцбанк»МФО 315018) 90028(дев»яносто тисяч двадцять вісім)грн. 28коп. –основного боргу, 6081 (шість тисяч вісімдесят одна)грн. 50коп. -3% річних, 42971(сорок дві тисячі дев»ятсот сімдесят одна)грн.72 коп. –індексу інфляції, 1390 (одна тисяча триста дев»яносто) грн. 80 коп. - витрат по сплаті державного мита та 179 (сто сімдесят дев»ять) грн. 36коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог Фізичної особи-підприємця Старичкова Олександра Михайловича відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 07.04.2010