Рішення № 9496870, 23.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/10523.03.10 За позовом Фізичної особи - підприємця Віхтевського Євгена Миколайовича

ДоВідкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»

Простягнення 94 024, 35 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Кондевський А.О. –представник за довіреністю від 04.02.2010 року; Від відповідача:Головко І.І. –представник за довіреністю від 06.11.2009 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Віхтевський Євген Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»про стягнення суми основного боргу у розмірі 89 547, 00 грн. та пені у сумі 4 477, 35 грн. у зв’язку із неналежним виконанням останнім зобов’язань за договором № 23-08 від 22.01.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно укладеного між сторонами договору № 23-08 від 22.01.2008 року, відповідач не оплатив у повному обсязі, вартість виконаних позивачем робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 23.03.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2010 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.03.2010 року надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти основної суми заборгованості не заперечував. Крім того, відповідач заявив про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

22.01.2008 року між Фізичною особою –підприємцем Віхтовським Євгеном Миколайовичем (надалі - виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Завод «Ленінська кузня» (надалі - замовник) був укладений договір № 23-08 (надалі - договір), відповідно до якого виконавець зобов’язується виконати, а замовник прийняти та оплатити у відповідності до умов договору:

- роботи по виготовленню металевих корпусних блоків;

- роботи по виготовленню металевих корпусних конструкцій секцій;

- роботи зі з’єднання блоків в об’ємі;

- інші роботи по зварюванню, зачистки металевих корпусних конструкцій;

- інші роботи, передбачені додатковою угодою.

Відповідно до п. 2.8.1 договору перший платіж-аванс, для забезпечення початку робіт у сумі 25% від вартості замовлення, здійснюється протягом 5-ти банківських днів від дати підписання договору; 65% з моменту підписання акту здачі-приймання робіт та 10% після здачі блоків на конструктивність протягом 10 банківських днів банківським переказом на розрахунковий рахунок зазначений виконавцем.

10.09.2008 року сторони підписали додаткову угоду № 10 до договору № 23-08 від 22.01.2008 року, відповідно до якої виконавець зобов’язується додатково виготувати однокамерні вежі у кількості 6 штук, а замовник прийняти ці роботи та оплатити їх.

На виконання додаткової угоди № 10 до договору № 23-08 від 22.01.2008 року, позивач виконав роботи з виготовлення веж, а відповідач прийняв їх, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) від 02.12.2008 року на суму 36722, 00 грн. підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно із п. 1.3 додаткової угоди № 10 повний розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Враховуючи зазначене, відповідач повинен був здійснити розрахунок за виконані роботи у строк до 09.12.2008 року. Відповідач у зазначений строк оплату за виконані роботи не здійснив

06.11.2008 року сторони підписали додаткову угоду № 11 до договору № 23-08 від 22.01.2008 року, відповідно до якої виконавець зобов’язується виконати роботи, а саме виготовити однокамерну вежу № 7 та однокамерну вежу № 8, а замовник прийняти ці роботи та оплатити.

15.12.2008 року позивач виготовив та передав відповідачеві однокамерну вежу № 7, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) від 15.12.2008 року на суму 45825 грн.

17.12.2008 року, згідно акту здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) на суму 30825, 00 грн. позивач передав, а відповідач прийняв однокамерну вежу № 8.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди № 11 повний розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Враховуючи викладене, відповідач за актом від 15.12.2008 року повинен був розрахуватися у строк до 22.12.2008 року, а за актом від 17.12.2008 року у строк до 24.12.2008 року.

Відповідач за роботи виконані згідно додаткової угоди № 11 до договору № 23-08 від 22.01.2008 року здійснив оплату частково, перерахувавши на рахунок позивача 23825, 00 грн.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем за додатковими угодами № 10 та № 11 до договору № 23-08 від 22.01.2008 року становить 89547, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання зобов’язань щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та визнаний відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 89547, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 477, 35 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що у випадку затримки кінцевого розрахунку більше ніж на 5 банківських днів з урахуванням умов, обумовлених в пункті 2.5. Замовник оплачує починаючи з 6 дня по 15 день пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплачених робіт і 1% починаючи з 16 дня, але не більше 5% від загальної вартості робіт.

У судовому засіданні відповідач заявив про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені.

Так, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи за актом від 02.12.2008 року у строк до 09.12.2008 року, за актом від 15.12.2008 року у строк до 22.12.2008 року та за актом від 17.12.2008 року у строк до 24.12.2008 року.

Таким чином, позовна давність щодо стягнення пені згідно вищезазначених актів закінчилася 10.12.2009 року, 23.12.2009 року та 25.12.2009 року відповідно. Позовна заява ж була подана 18.02.2010 року, тобто з простроченням строку позовної давності щодо пред’явлення вимоги про стягнення пені.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач заявив про застосування позовної давності про стягнення пені, суд відмовляє у задоволенні пені у розмірі 4477, 35 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; код ЄДРПОУ 14312364) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи - підприємця Віхтевського Євгена Миколайовича (98309, АР Крим, м. Керч, вул. Афанасьєва, 7-А; ідентифікаційний код 20010649032) заборгованість у розмірі 89 547 (вісімдесят дев’ять тисяч п’ятсот сорок сім) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 895 (вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 48 коп., та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 30.03.2010 року