Рішення № 94965878, 15.02.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2021 р. справа № 809/1649/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боршовського Т.І., суддів Микитюка Р.В., Микитин Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Хорта А.Р.,

представника відповідачів - Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової служби України

до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області

про визнання дій неправомірними, визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) 22.04.2015 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, Державної податкової інспекції у місті Яремчі Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, в якому просив суд: визнати неправомірними дії Міністерства доходів і зборів України щодо звільнення позивача з посади начальника Державної податкової інспекції у м.Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на підставі пункту 7-2 частини першої статті 36 КЗпП України, Закону України "Про очищення влади", доповідної записки від 25.03.2015 № 758/99-99-04-01-02-18; визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства доходів і зборів України № 244-о від 25 березня 2015 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної податкової інспекції у м. Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області; визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 87-о від 31 березня 2015 року "Про оголошення наказу"; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної податкової інспекції у м. Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області; стягнути з Державної податкової інспекції у м. Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, за весь час затримки у проведенні розрахунку при звільненні та за час невидачі трудової книжки, на дату постановлення рішення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.04.2015 відкрито провадження у справі № 809/1649/15.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 року та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

17.10.2019 Європейський суд з прав людини прийняв рішення у справі "Полях та інші проти України" ((заява № 58812/15 та інші), яке набуло статусу остаточного 24.02.2020 року), далі - рішення у справі "Полях та інші проти України"). У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) констатував порушення Україною статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо ОСОБА_1 , а також зобов`язав сплатити останньому 5000 євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись на відшкодування моральної шкоди, та 300 євро та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись заявникам, як компенсацію судових та інших витрат.

30.03.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 року, ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 року та постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2018 року на підставі пункту 3 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з установленням міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом. Позивач просив скасувати рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 11.03.2020 року задовольнив клопотання ОСОБА_1 про передачу заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2020 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами: скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.05.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 та постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2018, справу направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

21.01.2021 Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким частково задоволив позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області: визнав протиправним та скасував накази Міністерства доходів і зборів України від 25 березня 2015 року № 244-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області № 87-о від 31 березня 2015 року "Про оголошення наказу" і поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Державної податкової інспекції у м.Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Суд встановив під час виготовлення рішення від 21.01.2021, що судом не зазначено дату, з якої необхідно поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної податкової інспекції у м.Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області. Вказані обставини досліджувалися судом. Отже, суд вирішив питання про право, обрав спосіб захисту порушеного права, однак для забезпечення ефективного відновлення такого права, не конкретизував такий спосіб із зазначенням дати з якої необхідно поновити позивача на посаді.

З огляду на вищевказані обставини суд дійшов висновку з власної ініціативи вирішити питання щодо ухвалення додаткового рішення у справі та призначив судове засідання на 15.02.2021.

В судовому засіданні 15.02.2021 представник відповідачів Токар В.І. щодо ухвалення судом додаткового рішення зіслався на розсуд суду. Проти позову заперечив.

Позивач та його представник в судове засідання 15.02.2021 не з`явилися. 15.02.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи 15.02.2021 без участі позивача та його представника.

Державна податкова служба України отримала повістку суду через офіційну електронну адресу 05.02.2021.

12.02.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Державної податкової служби України Борисевича Д.В. про проведення судового засідання, призначеного на 15.02.2021 о 11:00 год., в режимі відеоконференції, зокрема й за допомогою сервісу EASYCON.

Представник відповідача - Державної податкової служби України Борисевича Д.В. 15.02.2021 не забезпечив проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON. Зв`язок за допомогою сервісу EASYCON, за номером телефону НОМЕР_1 , вказаним в клопотанні, не відбувся. На телефонні дзвінки секретаря судового засідання за вказаним номером телефону, зазначений вище представник не відповідав. Про ці факти складено довідку секретарем судового засідання Хортом А.Р. та головним спеціалістом з інформаційних технологій Івано-Франківського окружного адміністративного суду Баганом М.В. Також представник відповідача - Державної податкової служби України Волосовська А.В., яка вказана в попередніх клопотаннях про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, 15.02.2021 на телефонні дзвінки секретаря судового засідання за номером телефону НОМЕР_2 , вказаним в клопотанні від 08.01.2021, не відповідала, про що складено відповідну довідку.

Представник відповідачів Токар В.І. в судовому засіданні просив розглянути справу за такої явки сторін. Проти позову заперечив.

За таких обставин, враховуючи міркування представника відповідача, що з`явився в судове засідання безпосередньо, та з огляду на те, що клопотання від 12.02.2021 подано суду з порушенням строків, встановлених частиною 2 статті 195 КАС України, суд дійшов висновку залишити клопотання представника Державної податкової служби України Борисевича Д.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, без розгляду.

При ухваленні додаткового рішення, суд виходив з таких мотивів.

Згідно з частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з пунктом 34 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено судам, що стосовно до правил статті 24 КЗпП рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 за N 58, передбачено, що днем звільнення вважається останній день роботи.

Під час розгляду справи № 809/1649/15 суд встановив, що ОСОБА_1 протиправно звільнено з посади начальника Державної податкової інспекції у м.Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на підставі наказу Міністерства доходів і зборів України від 25 березня 2015 року № 244-о "Про звільнення ОСОБА_1 " Отже, 25.03.2015 є останнім робочим днем позивача на посаді, з якої його звільнено вказаним наказом.

В позовній заяві позивач не зазначив дати з якої його необхідно поновити на посаді. Проте суд вважає, з огляду на положення частини 1 статті 2, статті 6 КАС України, що ефективний захист порушеного права позивача буде можливим за умови його поновлення на посаді з зазначенням в рішенні суду конкретної дати з якої його необхідно поновити на посаді.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Доран проти Ірландії" (заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів" від 11.01.2007 (заява № 1948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Суд вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Верховний Суд в постанові від 23.04.2019 у справі № 766/12481/16-а зазначив:

"Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, та у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення" .

Отже, на переконання суду, ефективним способом захисту порушеного права позивача, тобто таким, що є адекватним викладеним судом вище обставинам та відповідатиме принципу верховенства права, буде поновлення позивача на посаді з конкретної дати, а саме: дня, наступного за днем його звільнення.

Таким чином ОСОБА_1 необхідно поновити на посаді з 26.03.2015 року.

Керуючись статтями 139, 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове судове рішення в адміністративній справі № 809/1649/15.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної податкової інспекції у м.Яремчому Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області з 26.03.2015 року.

Додаткове судове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Додаткове судове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна податкова служба України, ідентифікаційний код - 43005393, Львівська площа, 8, місто Київ, 04053.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 43142559, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.

Головуючий суддя /підпис/ Боршовський Т.І.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.