Ухвала суду № 94964989, 18.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 лютого 2021 року Справа 160/2230/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошової компенсації,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)», в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» протиправною що полягає у невиплаті грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16767 гривень 62 копійки (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 62 копійки), ОСОБА_1 ;

- стягнути з Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» на користь ОСОБА_1 , грошову компенсацію за належні до видачі предмети речового майна у сумі 16767 гривень 62 копійки (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 62 копійки);

- стягнути з Державної установи «Ігренський виправний центр (№133)» на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.12.2020 року по день звернення до суду, а саме до 13.02.2021 року у сумі 17182 гривні 92 копійки (сімнадцять тисяч сто вісімдесят дві гривні 92 копійки).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. 160,161 КАС України, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем вказано посилання на статтю 233 КЗпП України та зазначено, що грошова компенсація за належні до видачі предмети речового майна відноситься до складу заробітної плати, у зв`язку з чим строки у даному випадку не застосовуються.

Щодо вказаних доводів позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №802/1677/16-а (провадження №К/9901/47541/18), грошова компенсація за неотримане речове майно, що підлягало видачі під час проходження військової служби не є грошовим забезпеченням військовослужбовця (чи його складовою) і за своєю суттю не може вважатися оподатковуваним місячним/річним доходом такої особи.

Оскільки предметом переданого на розгляд адміністративного спору є компенсація за неотримане речове майно, яка не входить до структури заробітної плати, підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП відсутні.

Суд акцентує увагу на тому, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону. Такого висновку Верховний Суд дійшов, із-поміж інших, у постанові від 4 грудня 2019 року в адміністративній справі № 815/2681/17.

Таким чином, суд не погоджується з доводом позивача, що місячний строк в даному випадку не розповсюджується на спірні відносини, оскільки положення ч. 5, ст. 122 КАС України, чітко визначають, що такий строк звернення до суду встановлюється щодо строків, пов`язаних з прийняттям, проходженням та звільненням з публічної служби, а грошова компенсація, ненадання якої позивач оскаржує, за своєю суттю є різновидом компенсаційних виплат колишнім військовим, а отже право на неї виникає під час проходження публічної служби.

Відтак, у разі звернення до суду з позовом про оскарження виплати даного виду компенсацій встановлюється місячний строк з дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав.

Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас позивачем не подано заяви про поновлення строку, позовна заява не містить обґрунтувань звернення до суду в межах місячного або іншого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

Також, відповідно до ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору та в якості підстави для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та вказує, що у даному випадку спір стосується виплати компенсації, яка на думку позивача є складовою заробітної плати.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 5 «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При цьому, враховуючи вищевикладене та те, що компенсація за неотримане речове майно не входить до структури заробітної плати, суд дійшов висновку, що позивач не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 «Про судовий збір», у зв`язку з чим клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який фізичною особою або фізичною особою – підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 року № 1082-IX, станом на 1 січня 2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2270,00 гривні.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем було заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму – 33949,00 грн., отже судовий збір за вимоги майнового характеру складає – 908,00 грн.

Для сплати судового збору за подання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк у 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків визначених в ухвалі суду.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв