Рішення № 94964872, 18.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Справа № 160/16170/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 04.12.2020 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов направлений 01.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про:

- скасування вимоги Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 18.09.2020 № Ф-280432-55 з єдиного соціального внеску в сумі 32410,62 грн;

- зобов`язання Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області відобразити в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 облікову операцію зі зменшення зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 32410,62 грн.

2. Ухвалою від 08.12.2020 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків. Ухвала отримана позивачем 18.12.2020, що підтверджується відповідною розпискою, долученою до матеріалів справи.

3. 29.12.2020 позивачем подано до суду клопотання про усунення недоліків із квитанцією від 29.12.2020 № 0.0.1960812141.1 про сплату судового збору в сумі 840,80 грн та виправленою позовною заявою із зазначенням ціни позову.

4. Ухвалою від 04.01.2021 прийнято позов до розгляду, відкрито позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строк для подання до суду заяв, доказів, пояснень, витребувано докази у відповідача.

5. 28.01.2021 на електронну пошту суду та 01.02.2021 засобами поштового зв`язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками та доказами його направлення на адресу позивача.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

6. 21.11.2020 позивач отримав оскаржувану вимогу про сплату боргу, яку вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

7. З вимоги не вбачається за який період нараховано єдиний соціальний внесок, проте позивач припускає, що мова йде про ЄСВ, нарахований за 2017, 2018, 2019, перший, другий квартали 2020 року.

8. Починаючи з 2009 року позивач постійно перебував у трудових відносинах з АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» у якості працівника воєнізованої охорони, що підтверджується копією трудової книжки.

9. Роботодавцем щомісячно за позивача сплачувався єдиний соціальний внесок, що підтверджується відомостями про застраховану особу з довідки за формою 5-ОК.

10. Враховуючи, що позивач не здійснював підприємницьку діяльність та не отримував від неї дохід, встановлення обов`язку сплати єдиного соціального внеску без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання цього виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, яким визначає об`єктом нарахування єдиного соціального внеску саме отриманий дохід.

11. Крім того, 31.07.2020 позивачем подана заява про припинення підприємницької діяльності, проте жодних дій з цього приводу відповідачем не здійснено.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

12. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що оскаржувана вимога є законною.

13. Податкова звітність позивачем не подавалась, доходів він не отримував, як наслідок, повинен був сплачувати суму єдиного внеску, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, яка дорівнює у 2017 році 704 грн на місяць, у 2018 році 819,06 на місяць, у 2019 році 918,06 грн на місяць, у 2020 році 1039,06 грн на місяць.

14. Контролюючим органом здійснено нарахування єдиного внеску позивачу за 2017 рік у сумі 8448 грн, за 2018 рік у сумі 9828,72 грн, за 2019 рік у сумі 11016,72 грн, за 2020 рік у сумі 3117,18 грн.

15. Роботодавці та фізичні особи-підприємці розглядаються законодавцем як окремі платники ЄСВ. Така позиція узгоджується з позицією у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2019 по справі № 280/2125/19.

16. Посилання позивача на те, що він працює на підприємстві і саме відповідна установа, в якій він працює на умовах трудового договору, як роботодавець, сплачує за нього єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у визначеному законодавством розмірі, не є обґрунтованим звільненням від сплати ЄСВ за підприємницьку діяльність, оскільки види діяльності позивача за трудовим договором та як фізичної особи-підприємця не співпадають.

17. Позивач, будучи працевлаштованим, добровільно здійснив реєстрацію фізичної особи-підприємця з усіма правами та обов`язками.

18. При оскарженні вимог про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до інформаційних систем органів ДФС мають вноситись відомості відносно результатів судового оскарження таких вимог, а не вирішуватись питання відносно виправлення некоректних первинних записів щодо нарахування сум єдиного внеску.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

19. За інформацією у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.09.2002, дата запису: 14.12.2005, номер запису: 22230170000006142.

20. Запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 внесено 31.07.2020, номер запису: 22230060005006142, підстава: власне рішення.

21. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5 щодо ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), останній у період з січня 2017 року по червень 2020 року перебував у трудових відносинах найманим працівником, та роботодавцем за нього сплачувались внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

22. З карток особового рахунку вбачається, що позивачу нараховано суми єдиного внеску:

- 19.01.2018: нараховано єдиного внеску платникам спрощ. форми, нарахування єдиного внеску № 57656/еv від 19.01.2018 термін сплати 19.01.2018 на суму 2112 грн

- 09.02.2018: нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік, нарахування єдиного внеску № 3451844/еv від 09.02.2018 термін сплати 09.02.2018 на суму 6336 грн;

- 19.04.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 6061595/еv від 19.04.2018 термін сплати 19.04.2018 на суму 2457,18 грн;

- 19.07.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 7442931/еv від 19.07.2018 термін сплати 19.07.2018 на суму 2457,18 грн;

- 19.10.2018: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 8838932/еv від 19.10.2018 термін сплати 19.10.2018 на суму 2457,18 грн;

- 31.12.2018: сальдо на початок року недоїмка 15819,54 грн;

- 21.01.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 83399/еv від 21.01.2019 термін сплати 21.01.2019 на суму 2457,18 грн;

- 19.04.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 3002741/еv від 19.04.2019 термін сплати 19.04.2019 на суму 2754,18 грн;

- 19.07.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 4475440/еv від 19.07.2019 термін сплати 19.07.2019 на суму 2754,18 грн;

- 21.10.2019: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 5953832/еv від 21.10.2019 термін сплати 21.10.2019 на суму 2754,18 грн;

- 31.12.2019: сальдо на початок року недоїмка 26539,26 грн;

- 20.01.2020: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 81112/еv від 20.01.2020 термін сплати 20.01.2020 на суму 2754,18 грн;

- 21.04.2020: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 1553655/еv від 21.04.2020 термін сплати 21.04.2020 на суму 2078,12 грн;

- 20.07.2020: нараховано ЄВ ФОП, в тому числі на спрощеній системі та фермерам, нарахування єдиного внеску № 3049681/еv від 20.07.2020 термін сплати 20.07.2020 на суму 1039,06 грн;

- 30.07.2020: недоїмка 32410,62 грн.

23. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено та направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу від 18.09.2020 № Ф-280432-55 про сплату боргу (недоїмки) станом на 31.08.2020 у розмірі 32410,62 грн. Згідно рекомендованого повідомлення № 5193110579277 поштове відправлення вручено адресату 21.11.2020.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

24. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).

25. Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;

- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

26. Згідно статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

27. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

28. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина четверта статті 6 Закону № 2464-VI).

29. База нарахування єдиного внеску визначається згідно статті 7 Закону № 2464-VI, а саме, єдиний внесок нараховується:

2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;

Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

30. Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

31. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п`ята статті 8 Закону № 2464-VI).

32. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

33. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).

34. Згідно частини першої статті 25 Закону № 2464-VI:

- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

35. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі – Інструкція № 449).

36. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

37. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

38. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

39. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

40. «Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.06.2016 № 422 (далі – Порядок № 422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

41. Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 422 базовий запис - первинний запис в інформаційній системі.

42. Облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку.

43. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

44. Первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо).

45. Згідно з розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

46. ІКП відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

- нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску);

- сплати податків, зборів та єдиного внеску за фактом надходження інформації органів Державної казначейської служби України про надходження сум податків, зборів, єдиного внеску.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

щодо сплати єдиного внеску роботодавцем

47. Надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності нарахування сум єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю у зв`язку із нездійсненням господарської діяльності, суд погоджується із ними з огляду на працевлаштування позивача та сплатою за останнього роботодавцем сум єдиного внеску у періоди з 2017 по 2020 рік включно.

48. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

49. Таким чином, позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець (за виключенням періоду перебування на обліку у центрі зайнятості), а розмір внеску мав бути не меншим мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як фізичною особою-підприємцем, який не здійснював підприємницьку діяльність, що призвело б до подвійної сплати єдиного внеску у мінімальному розмірі.

50. Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

51. Застосування судом вищенаведених правових норм відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у постановах від 27.11.2019 у справі № 160/3114/19, від 04.12.2019 у справі № 404/2149/19, від 23.01.2020 у справі № 480/4656/18, від 18.03.2020 у справі № 140/1777/19.

щодо автоматичного обчислення суми єдиного внеску

52. Оскаржувана у цій справі вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована у зв`язку із автоматичним внесенням до інтегрованої картки платника (ІКП) зобов`язань зі сплати сум єдиного внеску протягом 2017-2020 років.

53. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилався на облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, як підставу формування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

54. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2464-VI виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

55. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464-VI, в частині адміністрування - ПК України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина четверта статті 8 Закону № 2464-VI).

56. Порядок 1) нарахування, 2) обчислення та 3) сплати єдиного внеску визначені відповідними статтями Закону № 2464-VI.

57. Нарахування єдиного внеску здійснює платник, правильність здійсненого нарахування - перевіряє орган доходів і зборів (пункти 2, 3 частини другої статті 6, частина третя статті 9). Звітність про нарахування подає платник (частина двадцять восьма статті 8). Донарахування здійснює орган доходів і зборів із застосування штрафних санкцій (пункт 3 частини одинадцятої статті 25).

58. Обчислення єдиного внеску здійснюється (стаття 9 Закону № 2464-VI):

а) платником: обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону № 2464-VI).

б) органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464-VI: обчислення єдиного внеску, здійснюється на підставі (частина третя статті 9 Закону № 2464-VI):

- актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску;

- звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів;

- бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

59. Таким чином, частина третя статті 9 Закону № 2464-VI встановлює чіткий перелік документів (доказів у судовому процесі), на підставі яких органами доходів і зборів здійснюється обчислення єдиного внеску.

60. В розглянутому спорі:

- акти перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску не складались, перевірка в порядку пункту 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI не проводилась;

- звітність платником до органів доходів і зборів з нарахованими в ІКП сумами внеску - не подавалась;

- бухгалтерські та інші документи не перевірялись.

(щодо вчинення запису в ІКП)

61. При вчиненні в ІКП записів були відсутні первинні документи, визначені пунктом 2 розділу І Порядку № 422.

62. В розглянутому спорі були відсутніми й підстави автоматичного відкриття ІКП, визначені розділом ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку № 422.

63. Відповідач не обґрунтував підстав та унормування процедури автоматичного відкриття ІКП та внесення в нього записів.

(щодо формування вимоги)

64. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена Інструкцією № 449.

65. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі: актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

66. Згідно пункту 3 Розділу VI Інструкції № 449 надсилання платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки) передбачено у трьох випадках:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

67. Статтею 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

68. Таким чином, в розглянутих правовідносинах первісно мала б бути обчислена недоїмка, в порядку частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, однак, як зазначено вище, відповідне обчислення відповідачем не здійснено та не оформлено.

69. Доводи відповідача про достатність відомостей облікових даних з інформаційної системи для внесення відомостей в ІКП, обчислення недоїмки по єдиному внеску та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) не відповідають вищенаведеним нормам права, оскільки відповідач не застосував та не виконав вимоги частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI, а користувався пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449, акту нижчої юридичної сили.

70. У разі належного проведення перевірки з метою обчислення єдиного внеску відповідачем були б встановлені обставини нарахування та сплати єдиного внеску за позивача роботодавцем.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

71. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із завдання адміністративного судочинства, та зазначає про фактичну сплату сум єдиного внеску за позивача роботодавцем, та оцінює процедуру прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) на відповідність статті 19 Конституції України.

72. З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, судом встановлено, що звітність платником єдиного внеску не надавалась, обчислення сум недоїмки по єдиному внеску та відображення нарахувань в інтегрованій картці здійснено органом доходів і зборів без проведення перевірки, у порядку встановленому ПК України, без встановлення обставин сплати за позивача єдиного внеску роботодавцем та непровадження позивачем господарської діяльності у спірний період.

73. Суд зазначає, що заявлений спір є майновим, отже вирішення спору пов`язане із правом позивача на мирне володіння майном, охоронюваним статтею 1 Протоколу Першого до Конвенції, тому суд враховує й норми статей 6, 13 Конвенції.

74. Недодержання встановленої законом процедури прийняття суб`єктом владних повноважень рішення призводить до незаконності рішення, що неодноразово зазначав Верховний Суд та відображено у чисельній практиці Європейського суду з прав людини.

75. Фактично вчинені послідовні дії відповідача щодо відкриття ІКП в 2018 році, внесення записів за попередні та поточні періоди, формування вимог про сплату боргу (недоїмки) не є вчиненими у законному порядку та спосіб, отже є протиправними та такими, що порушують права та законні інтересі позивача та суперечать принципу належного урядування.

76. Недодержанням передбаченого порядку обчислення єдиного внеску відповідач ухиляється від виконання обов`язку, покладеного на нього законом, уникаючи виконання такого обов`язку та покладаючи тягар відповідальності та негативні наслідки на позивача.

77. В розглянутому спорі, у разі відмови у задоволенні позову та визнання правомірною оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом, суду належало б зазначити про додержання органом доходів і зборів абзацу сьомого частини першої статті 5, частини третьої статті 3, статті 9 Закону № 2464-VI та правомірність обчислення єдиного внеску, у тому числі при фактичній сплаті такого внеску за спірний період роботодавцем та відсутності у позивача статусу підприємця.

78. Здійснюючи контроль легальності у розглянутому спорі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення.

79. Також, за правилами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

80. Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

81. За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

82. З метою ефективного та повного захисту прав позивача, суд задовольняє позовні вимоги про зобов`язання ГУ ДПС України в Дніпропетровській області відобразити в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 облікову операцію зі зменшення зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 32410,62 грн, оскільки за наявності в ІКП відомостей щодо наявності такої недоїмки у контролюючого органу залишаються повноваження щодо подальшого формування та направлення позивачу нових вимог про сплату боргу (недоїмки).

щодо строків звернення до суду

83. Частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI встановлено, зокрема, що платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

84. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

85. З урахуванням викладеного, позивач має строк на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) 10 днів з дня надходження такої вимоги платнику податків від контролюючого органу.

86. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану вимогу про сплату боргу позивач отримав 21.11.2020, що підтверджується копією конверту із штриховим кодовим ідентифікатором № 5193110579277.

87. З урахуванням викладених обставин, суд під час відкриття провадження у справі дійшов висновку, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.

щодо розподілу судових витрат

88. З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

89. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -

вирішив:

90. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015; вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

91. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.09.2020 № Ф-280432-55 у розмірі 32410,62 грн, прийняту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

92. Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відобразити в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 облікову операцію зі зменшення зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 32410,62 грн.

93. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

94. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Суддя І.О. Верба