Рішення № 94964781, 17.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року Справа № 160/1334/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Віри

Леонідівни

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ

«АЛАНД»

про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни у виконавчому провадженні №63510620 при примусовому виконанні виконавчого напису №33717 виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича визнавши договір не дійсним та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню;

- стягнути на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни: 80,50 грн. стягнутих на користь приватного виконавця Дорошкевич В.Л. за витрати на проведення виконавчих дій у ВП №63510620 від 12.11.2020 року та 724,50 грн. на користь ТОВ ФК «АЛАНД».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем було винесено постанову ВП №661510620 від 12.11.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Позивач вважає, що відповідача відсутні підстави для прийняття до виконання виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідачем прийнято до виконання виконавчий документ не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, у зв`язку з чим позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

28.01.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено, поновлено строк звернення до суду з даною позовною заявою, відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», та витребувано у відповідача належним чином копії матеріалів виконавчого провадження.

09.02.2021 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржувана постанова винесена відповідачем на підставі заяви стягувача про примусове виконання у відповідності до вимог ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

17.02.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду закрито провадження в адміністративній справі №160/1334/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» про визнання протиправною та скасування постанови, визнання договору недійсним, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів в частині позовних вимог про визнання недійсним кредитного договору №003-03037-141213 від 14.12.2013 року, скасування виконавчого напису приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни №33717 від 08.09.2020 року та стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни 724,50 грн., які стягнуті з позивача на користь - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД».

Щодо вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни у виконавчому провадженні №63510620 при примусовому виконанні виконавчого напису №33717 виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича та стягнення на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни: 80,50 грн. стягнутих на користь приватного виконавця Дорошкевич В.Л. за витрати на проведення виконавчих дій у ВП №63510620 від 12.11.2020 року, суд вважає вказані вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Вірою Леонідівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63510620 від 05.11.2020 року на підставі виконавчого напису №33717 виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з боржника, яким є: ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості в розмірі 17502,12 грн.

12.11.2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Вірою Леонідівною у виконавчому провадженні №63510620 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Позивач не погоджується із вказаною постановою, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

За нормами частини першої статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України.

Пунктом 1 частини 2 статті 22 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” визначено, що у повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно із частиною 3 статті 22 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Відповідно до частини 1, пункту 4 частини 2 статті 23 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно із частиною 1 статті 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Частиною 2 статті 25 цього ж Закону передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

У відповідності до частини 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Виходячи з аналізу наведених вище норм права, суд зазначає, що виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом України “Про виконавче провадження” випадках, приватні виконавці. Приватні виконавці здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Водночас, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: 1) за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, або 2) за місцезнаходженням майна боржника.

На підставі відомостей з Єдиного реєстру приватних виконавців України суд встановив, що виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни є місто Київ.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна має право вчиняти дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах міста Києва. Вчинення таких дій можливо у випадку, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи зареєстроване у місті Києві або ж майно боржника знаходиться у місті Києві.

Згідно із частиною першою статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до абзацу 5 статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Абзацом 9 статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” визначено, що документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 10.01.2003 року по сьогоднішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта.

Суд зазначає, що про реєстрацію чи проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 , яка зазначена в постанові про відкриття виконавчого провадження №63510620 в якості адреси боржника точних відомостей відповідачем чи стягувачем не наведено та відповідних підтверджуючих доказів надано не було. Також матеріали справи не містять письмових доказів проживання позивача за вказаною адресою.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до копії кредитного договору від 14.12.2013 року №003-03037-141213, яка наявна у матеріалах справи, на підставі якого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 33717 від 08.09.2020 року адреса позивача за місцем реєстрації вказана: АДРЕСА_1 , а за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

При цьому, окрім вказаної вище адреси місця реєстрації боржника зазначеної у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» № 20078981 від 21.10.2020 року про примусове виконання рішення та, в подальшому, у виконавчому написі № 33717 від 08.09.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вказана, також, адреса проживання позивача: АДРЕСА_4 .

Проте, доказів на підставі яких, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» вказана адреса проживання позивача за адресою: 03187, м.Київ, дорога Кільцева, буд.3, кв.93 до суду не надано.

Крім того, суд зауважує, що наявність будь-якого майна у позивача (боржника) у м.Києві (в межах виконавчого округу відповідача) до матеріалів справи, також, не додано.

За таких обставин, судом не враховуються доводи відповідача про те, що у виконавчому написі № 33717 від 08.09.2020 року, вчиненому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, чітко зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу міста Києва, а саме, за адресою: 03187, м.Київ, дорога Кільцева, буд.3, кв.93, а відтак у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання, оскільки факт проживання позивача за вказаною адресою не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. Натомість, відомості про реєстрацію позивача за адресою в Дніпропетровській області, що підтверджується відповідними документами, що відповідає вимогам Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, а відтак, такі відомості є достовірними та офіційними.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано вимог статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження його майна, а в іншому виконавчому окрузі. Відтак, відповідач протиправно та всупереч вимогам чинного законодавства прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про зареєстроване місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.

Крім того, відповідно до пункту 10 частини 4 статті 4 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Вказана норма свідчить про те, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання.

Однак, наведені обставини не були перевірені та враховані приватним виконавцем Дорошкевич Вірою Леонідівною під час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 63510620, що дає підстави дійти висновку про вказаної постанови з порушенням норм чинного законодавства.

Положеннями частини 5 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби.

Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України.

Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій.

Проте, приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна всупереч вищезазначеній нормі права, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчилася з офіційних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі чи достовірність місця проживання/перебування позивача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про порушення відповідачем приписів частини другої статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” та наявність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 63510620 від 05.11.2020 року.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що позивачем позовні вимоги сформульовані наступним чином: «визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.11.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни у виконавчому провадженні №63510620 при примусовому виконанні виконавчого напису №33717 виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича».

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме: визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, прийнятих у виконавчому провадженні №63510620 про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2020 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.11.2020 року.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже було зазначено вище, 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, вчинено виконавчий напис № 33717.

Водночас, суд звертає увагу, що 22.02.2017 набрало законної сили рішення Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14, яким визнано незаконними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".

Вищевказаним рішенням було скасовано пункт постанови, яким в якості документів за якими відбувається стягнення заборгованості у безспірному порядку є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що вчинення виконавчого напису без підтвердження заборгованості, вчинення дій щодо її стягнення, оскарження та стягнення її у безспірному порядку на підставі кредитного договору станом на 08.09.2020 є протиправним, а тому виконавчий напис № 33717 від 08.09.2020, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 63510620, був такий, що вчинений з порушенням законодавства, оскільки факти підтвердження заборгованості були взагалі відсутні. Іншого з матеріалів справи не вбачається та сторонами не спростовано. Таким чином, рішення прийняті на підставі вказаного виконавчого напису підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження ґрунтуються саме на цьому виконавчому написі нотаріуса, то вказана постанова, і як наслідок постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника винесені приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. у виконавчому провадження № 63510620, також, підлягають скасуванню за вказаних підстав.

Також, в матеріалах справи наявна довідка №6 від 14.01.2021 року, видана ОСОБА_2 в тому, що з її заробітної плати у листопаді 2020 року були здійснені і перераховані утримання згідно ВП №63510620 від 12.11.2020 року, зокрема перераховано Приватнму виконавцю виконавчого округу міста Київ Дорошкевич Вірі Леонідівні 80,50 грн.

З огляду на те, що судом визнано протиправними та скасовано постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, прийнятих у виконавчому провадженні №63510620 про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2020 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.11.2020 року, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни суми стягнутих на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни витрат на проведення виконавчих дій у ВП №63510620 у розмірі 80,50 грн. підлягає задоволенню частково, а саме, суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині, прийняття рішення про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок вказаних утримань на рахунок позивача, з якого було здійснене таке утримання.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1986714591.1 від 21.01.2021 року.

Враховуючи, розмір задоволених позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 908 грн. підлягає стягненню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м.Київ, вул.Раїси Окіпної, буд.4-А, офіс71-А) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №63510620 від 05.11.2020 року та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника №63510620 від 12.11.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни суму стягнутих на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни витрат на проведення виконавчих дій у ВП №63510620 у розмірі 80,50 грн. (вісімдесят гривень п`ятдесят копійок).

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віру Леонідівну здійснити перерахунок суми стягнутих на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни витрат на проведення виконавчих дій у ВП №63510620 у розмірі 80,50 грн. на рахунок ОСОБА_1 , з якого було здійснене таке утримання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв