Рішення № 94964780, 02.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Справа № 160/16159/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛогвиненко В.М. за участі: представника позивача представника відповідача Шкуро Ю.А. Ваховської Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – відповідач), в якому, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 15.01.2021 року, просить:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 15.09.2020 року №256031-55;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 15.09.2020 року №256031-55;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати суму нарахувань ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по податку з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6 755,72 грн.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку платника податків нарахувань зі сплати податку з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6 755,72 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 24.12.2020 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 57).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року у справі №160/3231/19, яке набрало законної сили 20.07.2019 року, між іншим, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 2075-55 від 05.03.2019 року з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 16 652,56 грн. Проте, шляхом моніторингу офіційного веб-сайту Державної податкової служби України дізналася, що за нею станом на 01.09.2020 року рахується податковий борг у сумі 6 755,71 грн. та у подальшому отримала податкову вимогу від 15.09.2020 року №256031-55 разом з рішенням від 15.09.2020 року №256031-55 про опис майна у податкову заставу, які є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки підстав для їх винесення не було.

06.03.2021 року представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, у якому у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідно до інтегрованих карток платника податків за позивачем станом на 01.03.2019 року обліковувався податковий борг на загальну суму 16 652.56 грн., без врахування пені та штрафних санкцій, які нараховуються відповідно до ст. 126 та 129 ПК України, в тому числі по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код платежу 18010200) у загальній сумі 3 663,15 грн., по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код платежу 18010300) у загальній сумі 6 233,69 грн., орендній платі з фізичних осіб (код платежу 18010900) у загальній сумі 6 755,72 грн. Податковий борг по орендній платі з фізичних осіб виник у зв`язку з несплатою узгоджених сум грошових зобов`язань, визначених самостійно платником податків згідно податкових декларацій з плати за землю. У зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу, контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу від 05.03.2019 року №2075-55 на загальну суму 16 652,56 грн. та прийнято рішення від 05.03.2019 року №2075-55 про опис майна у податкову заставу, які отримані боржником 01.04.2019 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року №160/3231/19 податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.03.2019 року скасовано, однак заборгованість по орендній платі в сумі 6 755,72 грн. залишилась незмінною. Отже, станом на 01.09.2020 року за позивачем обліковувався податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 6 755,72 грн., без врахування пені та штрафних санкцій, у зв`язку з чим контролюючим органом в автоматичному режимі сформовано податкову вимогу від 15.09.2020 року №256031-55 на загальну суму 6 755,72 грн. та прийнято рішення від 15.09.2020 року №256031-55 про опис майна у податкову заставу. Які отримані боржником 02.11.2020 року. За даними ІТС «Податковий блок» станом на 05.01.2021 року зазначений в оскаржуваній податковій вимозі податковий борг залишається непогашеним. Підстави вважати податкову вимогу відкликаною також відсутні. У зв`язку з чим позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

15.01.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

20.01.2021 та 27.01.2020 року представником відповідача надані письмові пояснення, в яких зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року №160/3231/19 сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі не була скасована. Отже, заборгованість по орендній платі в сумі 6 755,72 грн. (узгоджена сума грошових зобов`язань, визначених самостійно платником податків) залишилась незмінною. Так, суми грошових зобов`язань самостійно були визначені платником податків у податкових деклараціях з плати за землю №9013227929 від 11.02.2015 року, відповідно до якої залишок несплаченої суми складає 4 071,22 грн., та №9159924436 від 29.07.2015 року, відповідно до якої не сплачено 2 684,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 самостійно задекларовано податкове зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб за 2015 рік, що підтверджується податковим деклараціями №9013227929 від 11.02.2015 року, якою задекларовано річну суму податку 4 602,00 грн., та № 9159924436 від 29.07.2015 року, якою задекларовано річну суму податку 2 684,50 грн.

05.03.2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкову вимогу з орендної плати з фізичних осіб №2075-55 на суму 16 652,56 грн. та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 05.03.2020 року №2075-55.

Не погодившись із прийнятими вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу від 05.03.2019 року №2075-55, ОСОБА_1 оскаржила останні в судовому порядку.

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року у справі №160/3231/19, яке набрало законної сили 20.07.2019 року, між іншим, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №2075-55 від 05.03.2019 року з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 16 652,56 грн. та визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу №2075-55 від 05.03.2019 року.

Станом на 01.09.2020 року за ОСОБА_1 в інтегрованій картці платника податку обліковувався податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 6755,72 грн.

15.09.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформована нова податкова вимога №256031-55 від 15.09.2020 року на загальну суму 6755,72 грн. та прийнято рішення №256031-55 від 15.09.2020 року про опис майна у податкову заставу.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення контролюючим органом податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.09.2020 року.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Пунктом 56.1 статті 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.12 статті 56 ПК України якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов`язання платника податків за причинами, не пов`язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Згідно з пунктом 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України окрім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг (пункт 89.3 статті 89 ПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що у зв`язку із наявністю у позивача податкового боргу, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 05.03.2019 року №2075-55 на загальну суму 16 652,56 грн. та прийнято рішення від 05.03.2019 року №2075-55 про опис майна у податкову заставу.

Не погодившись із даними рішеннями органів державної податкової служби позивач оскаржила їх до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2019 року у справі №160/3231/19, яке набрало законної сили 20.07.2019 року, між іншим, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу №2075-55 від 05.03.2019 року з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 16 652,56 грн. та визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу №2075-55 від 05.03.2019 року.

З рішення вбачається, що нарахований податковий борг складався з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код платежу 18010200) у загальній сумі 3 663,15 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код платежу 18010300) у загальній сумі 6 233,69 грн. та з орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900) у загальній сумі 6 755,72 грн.

Податковий борг по орендній платі з фізичних осіб виник у зв`язку з несплатою узгоджених сум грошових зобов`язань, визначених самостійно платником податків згідно податкових декларацій з плати за землю.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, протиправність податкової вимоги від 05.03.2019 року №2075-55 та рішення про опис майна у податкову заставу від 05.03.2019 року №2075-55 встановлена в судовому порядку та не підлягає доказуванню у даній справі.

Отже, відсутність у позивача податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 6 755,72 грн. не потребує повторного доказування.

Проте, судом встановлено, що заборгованість по орендній платі в сумі 6 755,72 грн. залишилась незмінною та продовжувала рахуватись за позивачем, коригування особового рахунку позивача зі сплати податку з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6755, 72 грн. відповідачем здійснено не було.

При цьому, належних та допустимих доказів, за яких підстав за позивачем продовжує обліковуватись сума боргу у розмірі 6 755,72 грн. відповідачем надано не було.

Разом з тим, податковим органом прийняті нові вимога та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.09.2020 року №256031-55.

Доводи відповідача щодо того, що рішенням суду від 19.06.2019 року сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі не була скасована, суд вважає безпідставними, оскільки рішенням суду скасовано безпосередньо саму податкову вимогу, що свідчить про скасування і суми нарахування визначеною нею.

Відповідачем в процесі розгляду справи не було доведено наявність у позивача податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб, що стало підставою для прийняття відповідачем податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Враховуючи викладене та те, що податкова вимога, на підставі якої за ОСОБА_1 обліковується сума податкового боргу у розмірі 6 755,72 грн. скасована відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили, суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для прийняття оскаржуваної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу від 15.09.2020 року №256031-55, у зв`язку з чим вказана вимога та рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати податку з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6755,72 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №816/2042/16, здійснивши аналіз норм Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, який набув чинності 10.06.2016 року, Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигід та податкових зобов`язань платника податків, є правомірними, оскільки у випадку, коли неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податків, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред`явлена вимога про повне перерахування податкових платежів.

Відображення податковим органом в інтегрованих картках платника відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань спричиняють правові наслідки саме для платника податку, оскільки від правомірності таких дій фактично залежить фінансовий стан платника податків у розрізі розрахунків із бюджетом, зокрема, щодо наявності та вірного розрахунку заборгованості перед бюджетом з урахуванням періоду її виникнення.

Приймаючи до уваги, що інтегрована картка платника є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету, то зазначення в цій картці суми податку, нарахування якої скасовано судом, порушує права позивача, оскільки відображає несплату неіснуючих податкових зобов`язань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податковий орган зобов`язаний внести зміни до інтегрованої картки особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати податку з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6755,72 грн.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати суму нарахувань по податку з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6755,72 грн., суд зазначає, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки особового рахунку позивача шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати податку з орендної плати з фізичних осіб на суму 6755,72 грн., вимога про що задоволена судом.

Отже, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про скасування суми нарахувань по податку з орендної плати з фізичних осіб.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ходу судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ в 43145015) про скасування податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 15 вересня 2020 року № 256031-55.

Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 15 вересня 2020 року № 256031 -55.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати податку з орендної плати з фізичних осіб у сумі 6755, 72 грн. (шість тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень, 72 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 08 лютого 2021 року.

Суддя Н.Є. Сліпець