Рішення № 94964035, 27.01.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2021 Справа № 917/1458/20

Суддя господарського суду Полтавської області Іванко Л.А., при секретарі судового засідання Ісенко М.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АВТО-РЕНТ", 02092, м.Київ, вул. Алма-Атинська, 99/2, оф. 423, ідент. код 41100590

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИПТОІНВЕСТ", 10030, м.Житомир, вул. Київська, 74, ідент. код 41938807

третя особа: Публічне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК", 02660, м. Київ, вул. М. Раскової (Евгена Сверстюка), буд. 15, ідент. код 19019775

про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації прав на нежитлове приміщення, припинення речових прав на нежитлове приміщення

Представники учасників справи - не з`явились

встановив:

До господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АВТО-РЕНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИПТОІНВЕСТ" про:

- скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 40025427 від 06.03.2018 року приватного нотаріуса Марченко Наталя Анатоліївна, Кременчуцький міський нотаріальний округ, Полтавська область;

- скасування державної реєстрації прав ТОВ "Криптоінвест" (код ЄДРПОУ 41938807) на нежитлове приміщення за адресою: Полтавська область, м.Полтава, вул.Рози Люксембург, 7, загальною площею 94,8 кв.м, номер запису про право власності 25161857;

- припинення речових прав ТОВ "Криптоінвест" (код ЄДРПОУ 41938807) на нежитлове приміщення за адресою: Полтавська область, м.Полтава, вул.Рози Люксембург, 7, загальною площею 94,8 кв.м, номер запису про право власності 25161857.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року даний позов був переданий на розгляд судді Іванко Л.А.

За даним позовом ухвалою господарського суду Полтавської області 14.09.2020 року відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи. Підготовче засідання у справі призначено на 13.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.10.2020 року підготовче засідання відкладено на 10.11.2020 року.

Ухвалою господарського суду від 10.11.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 09.12.2020 року.

09.12.2020 року ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 05.01.2021 року. Сторонам запропоновано надати заяви по суті спору.

28.09.2020 року надійшов відзив (вх.10637), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачем не доведено існування свого порушеного права. Відповідач зазначив, що позивач просив скасувати рішення державного реєстратора, скасувати державну реєстрацію та припинити речові права ТОВ "Криптоінвест" на нежитлове приміщення, не зазначаючи при цьому, яким саме чином прийняте у 2018 році рішення державного реєстратора порушує його права, набуті у вересні 2019 року і які саме набуті права порушуються.

Крім цього, відповідач звертає увагу на той факт, що позивач вже звертався до суду з вимогою до ТОВ "Криптоінвест" про витребування майна. Так, 17.03.2020 року набрало законної сили рішення Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 554/8745/19, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АВТО-РЕНТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРИПТОІНВЕСТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Публічне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮКАНТ КБ», про повернення нерухомого майна власнику та скасування записів про право власності - відмовлено.

При цьому, жодних документів, що дають підстави вважати позивача власником майна до позовної заяви не подано.

26.08.2020 року набрала законної сили постанова Східного апеляційного господарського суду по справі №917/431/20, якою залишено в силі рішення Господарського суду Полтавської області про відмову у задоволенні позову ТОВ “СК-АВТО-РЕНТ” про визнання недійсним Акту прийому-передачі нерухомого майна, серія та номер: р. № 544, 555 виданий 14.02.2018. В даній справі були розглянуті позовні вимоги ТОВ “СК-АВТО-РЕНТ” до ТОВ “КРИПТОІНВЕСТ”. Підстава позову - внесення до статутного капіталу ТОВ ""Криптоінвест" нерухомого майна під час дії ухвали Октябрьского районного суду м. Полтави від 05.02.2018 року по справі №554/9710/17 про арешт нерухомого майна.

Східний апеляційний господарський суд в своїй постанові від 26.08.2020 року зазначив, що позивач є суб`єктом, якому належать майнові права, відмінні від права власності. Більше того, з позовної заяви не випливає, що задоволення позову може будь-яким чином поновити право позивача.

Встановивши відсутність порушеного права і неефективність матеріально-правової вимоги позивача, колегія суддів САГС відхилила вимогу про визнання правочину недійсним, яка ґрунтується на факті вчинення правочину під час дії заборони на відчуження майна, яка була накладена ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 05.02.2018 у справі № 554/9710/17.

Позивач відповідь на відзив не надав, строк подачі заяв по суті спору закінчився.

У підготовчому засіданні судом з`ясовані всі питання, передбачені ст. ст. 177, 182 ГПК України.

За результатами проведення підготовчого засідання ухвалою господарського суду від 05.01.2021 року закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2021 року.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином (підтверджується розпискою в повідомленнях про вручення поштового відправлення (додаються, арк. спр.123, 124).Оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов"язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд встановив наступне:

14.08.2019 року на електронному аукціоні Прозоро ТОВ "СК-Авто-Рент" (позивач) придбало майнове право щодо нерухомого майна, відповідно до Протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-07-24-000301-b. Найменування активу лоту GL48N09222: майнові права на нерухомість, нежитлові приміщення загальною площею 94,8 кв.м, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м.Полтава, вул.Рози Люксембург,7 (нова назва вул.Раїси Кириченко,7).

Дані майнові права були придбані у ПАТ "Український професійний банк", який був позивачем по судовій справі № 554/9710/17, що розглядалась у Октябрському районному суді м.Полтави та по цій справі Полтавським апеляційним судом винесено Постанову від 21.01.2019 року, якою визнано недійсним нікчемний правочин та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, за яким було відчужено вищевказане майно.

Майнові права оформлені Договором № 75 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 04.09.2019 року, підписаного між позивачем - ТОВ "СК-Авто-Рент" та ПАТ "Український професійний банк".

В ході розгляду справи №554/9710/17 (провадження № 2/554/492/2018) між сторонами: ПАТ “Український професійний банк” та ОСОБА_1 , Октябрським районним судом м. Полтави задоволено заяву банку про забезпечення позову, 05.02.2018 року накладено арешт на нерухоме майно.

06.03.2018 року за Актом прийому-передачі нерухомого майна, серія на номер: р.№ 544, 555 виданий 14.02.2018р., видавник Іллічова Наталія Артемівна Одеського міського нотаріального округу та Протоколом №1 Установчих зборів засновників ТОВ “КРИПТОІНВЕСТ” серія та номер: р.№510, 511 виданий 13.02.2018р., видавник Іллічова Наталія Артемівна Одеського міського нотаріального округу, нежитлове приміщення ОСОБА_1 відступлене на користь ТОВ “Криптоінвест”.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, щодо об`єкту - загальною площею 94,8 кв.м, розташованого в будинку за адресою: м.Полтава, вул.Рози Люксембург,7 власником зазначено ТОВ "Криптоінвенст" (номер запису про право власності: 25161857 від 06.03.2018). Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 40025427 від 06.03.2018 року приватного нотаріуса Марченко Н.А., Кременчуцький міський нотаріальний округ Полтавська область.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 відступив приміщення незаконно, тому що воно перебувало під арештом згідно ухвали суду від 05.02.2018 по справі № 554/9710/17 про визнання нікчемного договору недійсним.

При цьому, позивач зазначає, що Постановою Полтавського апеляційного суду від 21.01.2019 року у справі № 554/9710/17 визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ПАТ "Український професійний Банк" та ОСОБА_1 , нотаріально посвідчений 28.05.2015 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. за № 1615. З посиланням на норми ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень" позивач вважає, що наявність рішення суду про визнання недійсним спірного договору, на підставі якого зареєстровано право власності на нерухоме майно у Державному реєстрі прав, є підставою для внесення запису про скасування такої державної реєстрації і фактичне відновлення прав ПАТ "УПБ" на спірне нерухоме майно, що, на його думку, є достатнім і належним способом захисту його прав.

Отже, вважаючи свої права порушеними позивач - ТОВ “СК-АВТО-РЕНТ” звернувся до господарського суду з позовом та просить скасувати рішення про проведену державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 40025427 від 06.03.2018 року приватного нотаріуса Марченко Н.А., Кременчуцький міський нотаріальний округ, Полтавська область.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 922/4316/14).

За приписами п.п. 6, 13 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема,

- справи у спорах, щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Як захист права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (Близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

14.08.2019 року позивачем, відповідно до Протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-07-24-000301-b було придбано майнові права на нерухомість, нежитлові приміщення загальною площею 94,8 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Полтава, вул.Рози Люксембург,7. Майнові права оформлені Договором № 75 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 04.09.2019 року, підписаного між позивачем та ПАТ "Український професійний банк".

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач ставить вимогу про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідача - ТОВ "Криптоінвест" на нежитлове приміщення за адресою:м.Полтава, вул.Рози Люксембург, 7, загальною площею 94,8 кв.м, номер запису про право власності 25161857, та припинення речових прав ТОВ "Криптоінвест" на зазначений об"єкт нерухомості, посилаючись на ту обставину, що зазначене приміщення було відступлене відповідачу незаконно, оскільки перебувало під арештом. При цьому, позивач не зазначив, яким саме чином рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 40025427 від 06.03.2018 року приватного нотаріуса Марченко Н.А., Кременчуцький міський нотаріальний округ, Полтавська область порушує його права, набуті згідно Договору № 75 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 04.09.2019 року, і які саме набуті права порушуються.

Оцінюючи ефективність способу захисту, який вимагає застосувати позивач, суд зазначає, що позивач є суб"єктом, якому належать майнові права, відмінні від права власності.

Таким чином, оцінка ефективності матеріально-правової вимоги, яка заявлена у позові, повинна відбуватись у два етапи - встановлення конкретного права, яке порушене правочином та можливості поновлення права в разі задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на дату проведення оспорюваної реєстраційної дії) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є, зокрема, нотаріус.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Вимога про скасування рішення державного реєстратора має похідний характер від вимоги про визнання права власності та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту в ефективний спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, позовні вимоги повинні бути викладені так, щоб у разі задоволення позову вони призвели до відновлення порушеного права.

Зазначений предмет позовних вимог не стосується позивача і не зачіпає його прав, свобод та інтересів, отже, позивач не довів існування свого порушеного права.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 24.06.2015 року, викладеного в постанові у справі № 6-318цс15, відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов"язує виникнення в особи суб"єктивного права власності на певні об"єкти.

У разі, коли позивач вважає, що порушено його право власності на спірне майно, він має право звернутись з відповідним позовом про захист цього права.

Судом встановлено, що оскаржуваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право. Отже, для того, щоб вирішити даний спір, суд повинен вирішити спір про право.

Відповідно ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а позивач не заявляв вимогу про визнання права власності.

За приписами ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задовленню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 08.02.21

Суддя Іванко Л.А.